Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фортеця Святої Трійці (давня польська назва «Окоп Гори Святої Трійці, блокада Кам'янця», пол. Okop Góry Świętej Trójcy) — фортифікаційна споруда у селі Окопи Чортківського району Тернопільської області.
| Фортеця Святої Трійці | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Кам'янецька брама 19 ст. | ||||
48°32′ пн. ш. 26°24′ сх. д. / 48.533° пн. ш. 26.400° сх. д.Координати: 48°32′ пн. ш. 26°24′ сх. д. / 48.533° пн. ш. 26.400° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Тернопільська область, Чортківський район, село Окопи | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Архітектор | Тильман Ґамерський | |||
| Будівник | Ян III Собеський | |||
| Матеріал | камінь, вапняк | |||
| Перша згадка | XVI | |||
| Будівництво | 1692 — | |||
| Стан | замок перебуває в зруйнованому стані | |||
  Фортеця Святої Трійці (Україна) | ||||
 Фортеця Святої Трійці у Вікісховищі | ||||
Фортеця була закладена у стратегічно важливому місці південно-східної оборонної лінії Речі Посполитої на вузькому крутому мисі при впадінні річки Збруч до Дністра.
Історія
Через особливості цієї місцевості, на території Окоп завжди будувалися твердині. Археологічні дослідження виявили залишки антського (III—V ст.), тиверського (VI—IX ст.) й давньоруського (X—XIII ст.) дерев'яних укріплень.
Сучасну фортецю було закладено коронним гетьманом Станіславом Ян Яблоновським (він будував форт своїм коштом, не сподіваючись на допомогу польського сейму) та воєводою київським Марціном Контським. Укріплення споруджувалися безперервно з березня по жовтень 1692 р. Форт одразу став прикордонним опорним пунктом польської оборони від Османської імперії, він контролював прилеглий брід через Дністер та дороги, що вели до Кам'янця-Подільського — центру Подільського пашалику. Замок було названо «Окопи Гори св. Трійці». Комендантом був Михайло Брандт, ротмістром Якуб Калиновський. У ньому базувалися війська, які не дозволяли постачати їжу та боєприпаси туркам в обложеному Кам'янці і винищували турецькі загони, що вирушали з фортець Кам'янця і Хотина.
Розпочата у 1692 р. польська блокада турків у Кам'янецькій фортеці тривала аж до 1699 р. Протягом цих років Окопи відігравали визначну роль для польської армії. Проте після 1699 р., згідно з яким турецький гарнізон залишив Кам'янець і повернув полякам Поділля, Окопи втратили своє оборонне значення. Лише в 1711 р., коли турецька та шведська армії на чолі з Карлом ХІІ загрожували напасти на Польщу з боку Волощини (сучасної Молдови), Кам'янець і Окопи почали спішно готуватись до оборони й зміцнили мури. 4 червня 1700 грамотою Августа II Замок був перейменований на місто Святої Трійці. Він надав поселенню Магдебурзьке право та дозвіл на два ярмарки.
У 1769 в Окопах засіли польські конфедерати. На допомогу королю прийшли російські війська, які взяли форт штурмом. Конфедерат Казимир Пуласький зайняв у 1770 році замок. Внаслідок цих воєнних дій мури були дуже пошкоджені.
Після переходу під юрисдикцію Австро-Угорщини частину валів Окопів у 1772 р. було розібрано.
Опис замку
До нашого часу збереглися дві прямокутні двох'ярусні надбрамні башти (Кам'янецька та Львівська) з гарматними бійницями на другому ярусі, напівзруйнована дозорна вежа над Збручем та система земляних бастіонів поблизу брам. Відстань між брамами — 480 м. Довжина Кам'янецької брами становить 12,3 м, ширина — 8,0 м, довжина Львівської — 10,4 м, ширина 8,5 м. Висота обох брам сягає 7,5 м.
Збереженістю надбрамні укріплення форту завдячують реставраційним роботам 1905 р., проведеним . Попередня реставрація мала місце в 1870-74 роках.
При замку був католицький костел.
Світлини
-
![image]()
Камянецька брама -
![image]()
Дошка польського часу -
![image]()
Львівська брама -
![image]()
Залишки башти над річкою Збруч -
![image]()
Кам'янецька брама заїзд
Див. також
Джерела і література
- Бойко. В. Окопівська фортеця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 421—422. — .
- Рутинський М. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — К., 2007.
- Okopy Świętej Trójcy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 432. (пол.) — S. 432. (пол.)
- Rolle A. Zameczki podolskie na kresach multańskich. — Warszawa, 1880. — t. III. — S. 35.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya Svyatoyi Trijci davnya polska nazva Okop Gori Svyatoyi Trijci blokada Kam yancya pol Okop Gory Swietej Trojcy fortifikacijna sporuda u seli Okopi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Fortecya Svyatoyi TrijciKam yanecka brama 19 st 48 32 pn sh 26 24 sh d 48 533 pn sh 26 400 sh d 48 533 26 400 Koordinati 48 32 pn sh 26 24 sh d 48 533 pn sh 26 400 sh d 48 533 26 400Statuspam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaTernopilska oblast Chortkivskij rajon selo OkopiArhitekturnij stilbarokoArhitektorTilman GamerskijBudivnikYan III SobeskijMaterialkamin vapnyakPersha zgadkaXVIBudivnictvo1692 Stanzamok perebuvaye v zrujnovanomu staniFortecya Svyatoyi Trijci Ukrayina Fortecya Svyatoyi Trijci u Vikishovishi Fortecya bula zakladena u strategichno vazhlivomu misci pivdenno shidnoyi oboronnoyi liniyi Rechi Pospolitoyi na vuzkomu krutomu misi pri vpadinni richki Zbruch do Dnistra IstoriyaPlan ukriplen Zamku Svyatoyi Trijci 1660 roci Cherez osoblivosti ciyeyi miscevosti na teritoriyi Okop zavzhdi buduvalisya tverdini Arheologichni doslidzhennya viyavili zalishki antskogo III V st tiverskogo VI IX st j davnoruskogo X XIII st derev yanih ukriplen Suchasnu fortecyu bulo zakladeno koronnim getmanom Stanislavom Yan Yablonovskim vin buduvav fort svoyim koshtom ne spodivayuchis na dopomogu polskogo sejmu ta voyevodoyu kiyivskim Marcinom Kontskim Ukriplennya sporudzhuvalisya bezperervno z bereznya po zhovten 1692 r Fort odrazu stav prikordonnim opornim punktom polskoyi oboroni vid Osmanskoyi imperiyi vin kontrolyuvav prileglij brid cherez Dnister ta dorogi sho veli do Kam yancya Podilskogo centru Podilskogo pashaliku Zamok bulo nazvano Okopi Gori sv Trijci Komendantom buv Mihajlo Brandt rotmistrom Yakub Kalinovskij U nomu bazuvalisya vijska yaki ne dozvolyali postachati yizhu ta boyepripasi turkam v oblozhenomu Kam yanci i vinishuvali turecki zagoni sho virushali z fortec Kam yancya i Hotina Rozpochata u 1692 r polska blokada turkiv u Kam yaneckij forteci trivala azh do 1699 r Protyagom cih rokiv Okopi vidigravali viznachnu rol dlya polskoyi armiyi Prote pislya 1699 r zgidno z yakim tureckij garnizon zalishiv Kam yanec i povernuv polyakam Podillya Okopi vtratili svoye oboronne znachennya Lishe v 1711 r koli turecka ta shvedska armiyi na choli z Karlom HII zagrozhuvali napasti na Polshu z boku Voloshini suchasnoyi Moldovi Kam yanec i Okopi pochali spishno gotuvatis do oboroni j zmicnili muri 4 chervnya 1700 gramotoyu Avgusta II Zamok buv perejmenovanij na misto Svyatoyi Trijci Vin nadav poselennyu Magdeburzke pravo ta dozvil na dva yarmarki U 1769 v Okopah zasili polski konfederati Na dopomogu korolyu prijshli rosijski vijska yaki vzyali fort shturmom Konfederat Kazimir Pulaskij zajnyav u 1770 roci zamok Vnaslidok cih voyennih dij muri buli duzhe poshkodzheni Pislya perehodu pid yurisdikciyu Avstro Ugorshini chastinu valiv Okopiv u 1772 r bulo rozibrano Opis zamkuDo nashogo chasu zbereglisya dvi pryamokutni dvoh yarusni nadbramni bashti Kam yanecka ta Lvivska z garmatnimi bijnicyami na drugomu yarusi napivzrujnovana dozorna vezha nad Zbruchem ta sistema zemlyanih bastioniv poblizu bram Vidstan mizh bramami 480 m Dovzhina Kam yaneckoyi brami stanovit 12 3 m shirina 8 0 m dovzhina Lvivskoyi 10 4 m shirina 8 5 m Visota oboh bram syagaye 7 5 m Zberezhenistyu nadbramni ukriplennya fortu zavdyachuyut restavracijnim robotam 1905 r provedenim Poperednya restavraciya mala misce v 1870 74 rokah Pri zamku buv katolickij kostel SvitliniKamyanecka brama Doshka polskogo chasu Lvivska brama Zalishki bashti nad richkoyu Zbruch Kam yanecka brama zayizdDiv takozhZhvaneckij zamok Kam yanec Podilska fortecya Hotinska fortecya Chortkivskij zamok Skala Podilskij zamok Chornokozinskij zamok Krivchenskij zamok Spisok zamkiv UkrayiniDzherela i literaturaBojko V Okopivska fortecya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 421 422 ISBN 978 966 528 318 8 Rutinskij M Zamkovij turizm v Ukrayini Geografiya pam yatok fortifikacijnogo zodchestva ta perspektivi yih turistichnogo vidrodzhennya Navchalnij posibnik K 2007 Okopy Swietej Trojcy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 432 pol S 432 pol Rolle A Zameczki podolskie na kresach multanskich Warszawa 1880 t III S 35