Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Флоренс Бейкер (англ. Florence, Lady Baker), вона ж Флоріка Марія Сас, Барбара Сас, Марія Фрейн фон Засс, Барбара Марія Сас (6 серпня 1841 — 11 березня 1916) — британська дослідниця угорського походження. Народившись у Трансільванії (тоді Королівство Угорщина), вона осиротіла, коли її батьки та брат були вбиті румунськими мародерами на чолі з Іоаном Аксенте Севером і Сіміоном Проданом, які вбили близько 1000 переважно угорських мирних жителів у Надьєні 8-9 січня. Вона бігла із залишками угорської армії до Османської імперії, у Відін. У 1859 році її побачив Семюел Бейкер і врятував. У той час як Бейкер був у гостях у герцога Атолла в його мисливському маєтку у Шотландії, він потоваришував з махараджею Дуліпом Сінґхом, у 1858—1859 роках вони разом здійснили велику мисливську поїздку до Центральної Європи та на Балкани через Франкфурт, Берлін, Відень і Будапешт. В останній частині подорожі Бейкер і махараджа найняли в Будапешті дерев'яний човен, який врешті-решт кинули на замерзлому Дунаї. Ці двоє продовжили шлях у Відін, де, щоб розважити махараджу, Бейкер вирушив на невільничий ринок Відіна. Там він закохався у білу рабиню Флоренс, призначену для османського паші Відіна. Паша хотів не допустити цього, але Семюел підкупив служниць дівчини, і вони разом втекли в кареті, і зрештою вона стала його коханкою та дружиною, супроводжуючи всюди, де він мандрував. Повідомляється, що вони одружилися, швидше за все, у Бухаресті, перш ніж вирушити до Дубрушки, але сер Семюел безперечно пообіцяв, що вони пройдуть ще одну церемонію після повернення до Англії, де у них відбулося сімейне весілля у 1865 році.
| Флоренс Бейкер | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 6 серпня 1841 Аюд, Габсбурзька монархія |
| Померла | 11 березня 1916[1] (74 роки) Девон, Англія, Сполучене Королівство |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | мандрівниця-дослідниця, мандрівниця |
| Галузь | наукова експедиція[2] і аболіціонізм[2] |
| Знання мов | угорська[2], німецька[2], румунська[2], турецька[2] і англійська[2] |
| Суспільний стан | мандрівник-дослідник |
| Батько | d[3] |
| У шлюбі з | d |
| |
Разом вони вирушили на пошуки витоку річки Ніл і знайшли озеро Альберт. Вони попрямували до будинку Семюеля Бейкера в Англії, де одружилися, і вона стала леді Бейкер. Пізніше вона повернулася до Африки зі своїм чоловіком, щоб спробувати придушити работоргівлю. Флоренс із чоловіком вийшли на пенсію та померли у Девоні.
Ранні роки
Ряд джерел стверджує, що Флоренс Барбара Марія фон Засс народилася у Надьєні (сьогодні Аюд, Румунія) у 1841 році. Історія, передана в сім'ї Бейкер, полягає в тому, що вона була дочкою секейського офіцера з угорської шляхти, родина, якої мала маєтки у Трансільванії, на ім'я фон Зас (гілка сім'ї фон Засс), і коли вона була молода, під час Угорської революції 1848 року «її батько і брати були вбиті на її очах». У підлітковому віці вона говорила угорською, німецькою, румунською та турецькою мовами. Їй могло бути чотирнадцять років, коли її продали в рабство у Відіні, місті та укріпленому порту на річці Дунай на території, яка тоді була Османською імперією, а зараз належить Болгарії, у січні 1859 року. За деякими відомостями, їй судилося належати паші Відіна, але її помітив Семюел Бейкер. Він разом із махараджею Дуліпом Сінґхом були на полюванні. Семюел Бейкер підкупив охоронців, і Флоренс вдалося втекти з ним.
Африка
Семюел Бейкер взяв Флоренс з собою в Африку, де очолював експедицію з пошуку джерел річки Ніл. Вони подорожували вгору Нілом до Гондокоро на території сучасного Південного Судану, де Флоренс врятувала експедицію. Виникла суперечка між негнучкістю чоловіка та нелояльністю прислуги. Флоренс змогла заступитися та знайти спільну угоду. Гондокоро був базою для слонової кістки та рабів, а також місцем, де човни не могли йти далі та де їм потрібно було йти до джерела пішки. Там вони зустріли Спіка та Гранта, які розповіли їм про свої дослідження. Вони запропонували дослідити інший рукав Нілу. Коли Спік та Грант пізніше записали звіти про свої подорожі, жоден з них не згадав, що з Бейкером була Флоренс. Це відповідало угоді, яку вони уклали із Семюелем Бейкером.
Флоренс і Бейкер відкрили водоспад Мерчисон й озеро Альберт на території сучасної Уганди.
Приїхавши до Англії, вони оселилися в Генгемі холі у Норфолку. Вони одружилися 4 листопада 1865 року у церкві святого Якова на Пікаділлі. Коли Семюел Бейкер став лицарем, Флоренс стала леді Бейкер. Деталі того, як вони зустрілися, мали зберігатися в секреті, але історія поширилася, і це призвело до того, що королева Вікторія вирішила виключити Бейкера з суду.
У 1869 році Ісмаїл-паша, турецький віцекороль Єгипту, запросив Семюела повернутися до Африки, щоб допомогти ліквідувати або скоротити торгівлю рабами навколо Гондокоро. Семюел отримав призначення генерал-губернатора Екваторіального Нілу. Прийнявши запрошення, вони повернулися до Африки, де спробували здобути гору. Флоренс служила медиком, і коли вони зазнали поразки при Уньйоро, вона була там з гвинтівками та бренді, двома парасольками та пістолетом.
Подальше життя
У 1873 році вона з чоловіком почали жити у своєму будинку Сендфорд Орлі, у Ньютон-Еббот графства Девон. Генерал Гордон прибув у лютому 1883 року і попросив Самуеля допомогти йому в евакуації людей з обложеного Хартума під час повстання махдістів у Єгипті. У такій подорожі була потрібна Флоренс. Однак Флоренс не хотіла повертатися до Африки, а її чоловік не готовий був їхати без неї. Сер Семюел Бейкер помер у 1893 році. Флоренс Бейкер померла у Девоні більш ніж на 20 років пізніше, але їх поховали разом.
Пам'ять
Бейкери зображені на картині Северино Баральді «Семюел Бейкер (1821—1893) і відкриття озера Альберт».
Разом з Делієй Еклі, Крістіною Додвелл, Мері Кінгслі й Олександриною Тинне Флоренс була однією з п'яти осіб, обраних для книги 1997 року про дослідниць Африки.
4 березня 2019 року, у 155-ті роковини поїздки на пошуки витоку Нілу, спікер Угорських національних зборів Ласло Кевер відкрив меморіальну дошку на згадку про її подорожі.
Примітки
- http://cbw.iath.virginia.edu/women_display.php?id=20430
- Czech National Authority Database
- Lundy D. R. The Peerage
- Dorothy Middleton, 'Baker, Florence Barbara Maria, Lady Baker (1841—1916)', Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004 accessed 5 Sept 2015 [ 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- Baker, Anne; Baker, Lady Florence; White Baker, Sir Samuel; Baker, Julian (1972). Morning Star: Florence Baker's diary of the expedition to put down the slave trade on the Nile, 1870–1873. Kimber. с. 22. ISBN .
- Journey up the Nile to go from a slave girl to an English lady, TES, 30 October 2004, Retrieved 11 September 2015
- Stanley and the White Heroes in Africa (etc.) (H. B. Scammel, 1890)
- Thomas Paul Ofcansky, 'Baker, Sir Samuel White (1821—1893)', Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004; online edn, Jan 2008 accessed 4 Sept 2015
- Wilson, Francis (29 березня 2004). . The Telegraph. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.
- Margo McLoone, Women explorers in Africa: Christina Dodwell, Delia Akeley, Mary Kingsley, Florence von Sass-Baker, and Alexandrine Tinne (Capstone Press, 1997)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bejker Florens Bejker angl Florence Lady Baker vona zh Florika Mariya Sas Barbara Sas Mariya Frejn fon Zass Barbara Mariya Sas 6 serpnya 1841 1841serpnya06 11 bereznya 1916 britanska doslidnicya ugorskogo pohodzhennya Narodivshis u Transilvaniyi todi Korolivstvo Ugorshina vona osirotila koli yiyi batki ta brat buli vbiti rumunskimi maroderami na choli z Ioanom Aksente Severom i Simionom Prodanom yaki vbili blizko 1000 perevazhno ugorskih mirnih zhiteliv u Nadyeni 8 9 sichnya Vona bigla iz zalishkami ugorskoyi armiyi do Osmanskoyi imperiyi u Vidin U 1859 roci yiyi pobachiv Semyuel Bejker i vryatuvav U toj chas yak Bejker buv u gostyah u gercoga Atolla v jogo mislivskomu mayetku u Shotlandiyi vin potovarishuvav z maharadzheyu Dulipom Singhom u 1858 1859 rokah voni razom zdijsnili veliku mislivsku poyizdku do Centralnoyi Yevropi ta na Balkani cherez Frankfurt Berlin Viden i Budapesht V ostannij chastini podorozhi Bejker i maharadzha najnyali v Budapeshti derev yanij choven yakij vreshti resht kinuli na zamerzlomu Dunayi Ci dvoye prodovzhili shlyah u Vidin de shob rozvazhiti maharadzhu Bejker virushiv na nevilnichij rinok Vidina Tam vin zakohavsya u bilu rabinyu Florens priznachenu dlya osmanskogo pashi Vidina Pasha hotiv ne dopustiti cogo ale Semyuel pidkupiv sluzhnic divchini i voni razom vtekli v kareti i zreshtoyu vona stala jogo kohankoyu ta druzhinoyu suprovodzhuyuchi vsyudi de vin mandruvav Povidomlyayetsya sho voni odruzhilisya shvidshe za vse u Buharesti persh nizh virushiti do Dubrushki ale ser Semyuel bezperechno poobicyav sho voni projdut she odnu ceremoniyu pislya povernennya do Angliyi de u nih vidbulosya simejne vesillya u 1865 roci Florens BejkerNarodilasya6 serpnya 1841 1841 08 06 Ayud Gabsburzka monarhiyaPomerla11 bereznya 1916 1916 03 11 1 74 roki Devon Angliya Spoluchene KorolivstvoKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmandrivnicya doslidnicya mandrivnicyaGaluznaukova ekspediciya 2 i abolicionizm 2 Znannya movugorska 2 nimecka 2 rumunska 2 turecka 2 i anglijska 2 Suspilnij stanmandrivnik doslidnikBatkod 3 U shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi Razom voni virushili na poshuki vitoku richki Nil i znajshli ozero Albert Voni popryamuvali do budinku Semyuelya Bejkera v Angliyi de odruzhilisya i vona stala ledi Bejker Piznishe vona povernulasya do Afriki zi svoyim cholovikom shob sprobuvati pridushiti rabotorgivlyu Florens iz cholovikom vijshli na pensiyu ta pomerli u Devoni Ranni rokiRyad dzherel stverdzhuye sho Florens Barbara Mariya fon Zass narodilasya u Nadyeni sogodni Ayud Rumuniya u 1841 roci Istoriya peredana v sim yi Bejker polyagaye v tomu sho vona bula dochkoyu sekejskogo oficera z ugorskoyi shlyahti rodina yakoyi mala mayetki u Transilvaniyi na im ya fon Zas gilka sim yi fon Zass i koli vona bula moloda pid chas Ugorskoyi revolyuciyi 1848 roku yiyi batko i brati buli vbiti na yiyi ochah U pidlitkovomu vici vona govorila ugorskoyu nimeckoyu rumunskoyu ta tureckoyu movami Yij moglo buti chotirnadcyat rokiv koli yiyi prodali v rabstvo u Vidini misti ta ukriplenomu portu na richci Dunaj na teritoriyi yaka todi bula Osmanskoyu imperiyeyu a zaraz nalezhit Bolgariyi u sichni 1859 roku Za deyakimi vidomostyami yij sudilosya nalezhati pashi Vidina ale yiyi pomitiv Semyuel Bejker Vin razom iz maharadzheyu Dulipom Singhom buli na polyuvanni Semyuel Bejker pidkupiv ohoronciv i Florens vdalosya vtekti z nim AfrikaFlorens i Semyuel Vajt Bejker na malyunku u knizi 1890 roci Semyuel Bejker vzyav Florens z soboyu v Afriku de ocholyuvav ekspediciyu z poshuku dzherel richki Nil Voni podorozhuvali vgoru Nilom do Gondokoro na teritoriyi suchasnogo Pivdennogo Sudanu de Florens vryatuvala ekspediciyu Vinikla superechka mizh negnuchkistyu cholovika ta neloyalnistyu prislugi Florens zmogla zastupitisya ta znajti spilnu ugodu Gondokoro buv bazoyu dlya slonovoyi kistki ta rabiv a takozh miscem de chovni ne mogli jti dali ta de yim potribno bulo jti do dzherela pishki Tam voni zustrili Spika ta Granta yaki rozpovili yim pro svoyi doslidzhennya Voni zaproponuvali dosliditi inshij rukav Nilu Koli Spik ta Grant piznishe zapisali zviti pro svoyi podorozhi zhoden z nih ne zgadav sho z Bejkerom bula Florens Ce vidpovidalo ugodi yaku voni uklali iz Semyuelem Bejkerom Florens i Bejker vidkrili vodospad Merchison j ozero Albert na teritoriyi suchasnoyi Ugandi Priyihavshi do Angliyi voni oselilisya v Gengemi holi u Norfolku Voni odruzhilisya 4 listopada 1865 roku u cerkvi svyatogo Yakova na Pikadilli Koli Semyuel Bejker stav licarem Florens stala ledi Bejker Detali togo yak voni zustrilisya mali zberigatisya v sekreti ale istoriya poshirilasya i ce prizvelo do togo sho koroleva Viktoriya virishila viklyuchiti Bejkera z sudu U 1869 roci Ismayil pasha tureckij vicekorol Yegiptu zaprosiv Semyuela povernutisya do Afriki shob dopomogti likviduvati abo skorotiti torgivlyu rabami navkolo Gondokoro Semyuel otrimav priznachennya general gubernatora Ekvatorialnogo Nilu Prijnyavshi zaproshennya voni povernulisya do Afriki de sprobuvali zdobuti goru Florens sluzhila medikom i koli voni zaznali porazki pri Unjoro vona bula tam z gvintivkami ta brendi dvoma parasolkami ta pistoletom Podalshe zhittyaFlorens ledi Bejker pribl 1875 U 1873 roci vona z cholovikom pochali zhiti u svoyemu budinku Sendford Orli u Nyuton Ebbot grafstva Devon General Gordon pribuv u lyutomu 1883 roku i poprosiv Samuelya dopomogti jomu v evakuaciyi lyudej z oblozhenogo Hartuma pid chas povstannya mahdistiv u Yegipti U takij podorozhi bula potribna Florens Odnak Florens ne hotila povertatisya do Afriki a yiyi cholovik ne gotovij buv yihati bez neyi Ser Semyuel Bejker pomer u 1893 roci Florens Bejker pomerla u Devoni bilsh nizh na 20 rokiv piznishe ale yih pohovali razom Pam yatBejkeri zobrazheni na kartini Severino Baraldi Semyuel Bejker 1821 1893 i vidkrittya ozera Albert Razom z Deliyej Ekli Kristinoyu Dodvell Meri Kingsli j Oleksandrinoyu Tinne Florens bula odniyeyu z p yati osib obranih dlya knigi 1997 roku pro doslidnic Afriki 4 bereznya 2019 roku u 155 ti rokovini poyizdki na poshuki vitoku Nilu spiker Ugorskih nacionalnih zboriv Laslo Kever vidkriv memorialnu doshku na zgadku pro yiyi podorozhi Primitkihttp cbw iath virginia edu women display php id 20430 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dorothy Middleton Baker Florence Barbara Maria Lady Baker 1841 1916 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 accessed 5 Sept 2015 2015 09 24 u Wayback Machine Baker Anne Baker Lady Florence White Baker Sir Samuel Baker Julian 1972 Morning Star Florence Baker s diary of the expedition to put down the slave trade on the Nile 1870 1873 Kimber s 22 ISBN 9780718304324 Journey up the Nile to go from a slave girl to an English lady TES 30 October 2004 Retrieved 11 September 2015 Stanley and the White Heroes in Africa etc H B Scammel 1890 Thomas Paul Ofcansky Baker Sir Samuel White 1821 1893 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 online edn Jan 2008 accessed 4 Sept 2015 Wilson Francis 29 bereznya 2004 The Telegraph Arhiv originalu za 31 serpnya 2015 Procitovano 4 veresnya 2015 Margo McLoone Women explorers in Africa Christina Dodwell Delia Akeley Mary Kingsley Florence von Sass Baker and Alexandrine Tinne Capstone Press 1997 Posilannya