Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ференц Еркель угор Erkel Ferenc 7 листопада 1810 Дюла 15 червня 1893 Будапешт угорський та австрійський композитор піані

Ференц Еркель

Ференц Еркель

Ференц Еркель (угор. Erkel Ferenc; 7 листопада 1810, Дюла — 15 червня 1893, Будапешт) — угорський та австрійський композитор, піаніст, диригент, музичний педагог, основоположник угорської національної опери.

Ференц Еркель
угор. Erkel Ferenc
image
Основна інформація
Дата народження7 листопада 1810(1810-11-07)[1][2][…]
Місце народженняДьюла, d, Бекеш, Угорщина[4]
Дата смерті15 червня 1893(1893-06-15)[1][2][5] (82 роки)
Місце смертіБудапешт, Австро-Угорщина[4]
ПохованняКерепеші
ГромадянствоУгорщина і Австрійська імперія
Професіїдиригент, композитор, шахіст, музичний педагог, піаніст
ОсвітаМузична академія Ференца Ліста
Відомі учніd
Інструментифортепіано
Жанриопера
ЗакладМузична академія Ференца Ліста
Дітиd, d, d, d і d
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Рано виявив музичні здібності. Навчався у в Пожоні (Братиславі). З юних років концертував як піаніст і викладав гру на фортепіано (1828—1835), а також служив капельмейстером (з 1890 року) в Коложварі (Клуж-Напока).

У 1835 році переїхав в Пешт, де незабаром став диригентом Угорського театрального товариства. З 1838 по 1890 роки був головним диригентом і керівником Угорського національного театру, очолював оркестр Пештський філармонічного товариства з часу його заснування в 1853 році і до 1871 року, а з 1868 — керівник Всеугорського об'єднання хорових товариств.

У 1875—1889 роках був першим директором і професором по класу фортепіано (до 1886 року) в Угорській музичної академії. Ініціював в 1872 році, разом з Ференцом Лістом, будівництво нової будівлі Оперного театру в Будапешті, зведеного в 1884 році, ставши його диригентом з дня відкриття.

Сини Еркеля — Дюла (1842—1909), Елек (1843—1893), Ласло (1844—1896) і Шандор (1846—1900) теж стали музикантами.

Творчість

Ференц Еркель є основоположником угорської національної опери в буквальному сенсі цього слова, бо саме він створив першу угорську оперу. У більшості своїх опер він відображав сторінки трагічної історії Угорщини: звільнення країни від загарбників та боротьбу з тиранією. Найбільш значні — героїко-ліричні опери «Ласло Гуняді» і «».

Для Еркеля характерне поєднання західноєвропейських оперних традицій того часу та національного музичного стилю (зокрема, угорський народний мелос та вербункош).

У своєму творчому розвиткові Еркель просувався від романтизму до реалізму. У його операх стала значнішою роль народу, а в багатьох хорових сценах народні пісні стали частіше використовуватися.

Автор «Урочистої увертюри» (1867), численних фортеп'янних п'єс, хорових пісень, в тому числі гімну Угорщини (1844), а також музики до так званих народних театральних п'єс.

Шахова діяльність

Ференц Еркель вважався одним з найсильніших угорських шахістів середини XIX ст. Став серйозно займатися шахами з кінця 30-х років. Брав участь в матчі за листуванням Пешт — Париж в 1842—1845 рр. (ходи обговорювалися колективно, угорці виграли 2: 0). У 1859 заснував в Пешті перший шаховий клуб, яким керував до кінця життя.

Пам'ять

- У 1952 році режисер Мартон Келеті зняв художній фільм «Еркель»(в радянському прокаті «Угорські мелодії»).

- 1 вересня 2018 р. біля вхідних дверей Ужгородської дитячої школи мистецтв (пл. Ш. Петефі, 20) встановили 36-ту міні-скульптуру. Це скульптура Ференца Еркеля — угорського композитора, піаніста, диригента, засновника національної опери.

Опери

  • «Марія Баторі» / Bátori Mária (1840, дві дії)
  • «Ласло Гуняді» / Hunyadi László (1844, чотири дії; виконувалася на відкритті нової будівлі Угорської державної опери в 1884 році)
  • «Єлизавета» / Erzsébet (1857, три дії, Ф. Еркель є автором тільки другої дії)
  • «Бан Банк» / Bánk bán (1861, три дії; виконувалася на відкритті нової будівлі Угорської державної опери в 1884 році)
  • «Шарольта» / Sarolta (1862, три дії)
  • «Дєрдь Дожа» / Dózsa György (1867, п'ять дій)
  • «Георгій Бранкович» / Brankovics György (1874, чотири дії)
  • «Безіменні герої» / Névtelen hősök (1880, чотири дії)
  • «Король Іштван» / István király (1885, чотири дії, всі опери — Будапешт)
  • «Шимон Кемень» / Kemény Simon (незакінчена, збереглися лише уривки, планувалися три дії)

Література

  • Соловьёв Н. Ф.,. Эркель, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 655—656
  • Немет Адамі, Ференц Еркель [переклад з німецької], — Л., 1980.
  • Bónis Ferenc: Erkel Ferencről és koráról, Püski Kiadó, Budapest, 1995,
  • Németh Amadé: Erkel, Gondolat Kiadó, Budapest, 1979,
  • Németh Amadé: Erkel Ferenc életének krónikája, Zeneműkiadó, Budapest, 1973
  • Sadie, Stanley: Opera, Kossuth Kiadó, Budapest, 2004,
  • Winkler Gábor: Barangolás az operák világában, Tudomány Kiadó, Budapest, 2005,
  • Balassa Imre, Gál György Sándor: Operakalauz, Zeneműkiadó Vállalat, Budapest, 1961
  • Шахматы: Енциклопедичний словник / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990.. — С. 510. — 624 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-005-3.
  • Кашірніков В. П.: Ференц Еркель [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] / specialradio.ru — М. 2010

Посилання

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118530801 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Эркель Ференц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. chessgames.com — 2001.
    d:Track:Q534035
  6. Ференц Еркель / Гол.. ред. Ю.В. Кельдиш. — 2-ге вид. — «Радянська енциклопедія», 1982. — 1008 с.
  7. Про бана Хорватії (1431—1457)
  8. Про ватажка угорського селянського повстання Дєрдя Дожа (1470—1514)
  9. Про правителя Сербської деспотії
  10. Про першого угорського короля

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ferenc Erkel ugor Erkel Ferenc 7 listopada 1810 Dyula 15 chervnya 1893 Budapesht ugorskij ta avstrijskij kompozitor pianist dirigent muzichnij pedagog osnovopolozhnik ugorskoyi nacionalnoyi operi Ferenc Erkelugor Erkel FerencOsnovna informaciyaData narodzhennya7 listopada 1810 1810 11 07 1 2 Misce narodzhennyaDyula d Bekesh Ugorshina 4 Data smerti15 chervnya 1893 1893 06 15 1 2 5 82 roki Misce smertiBudapesht Avstro Ugorshina 4 PohovannyaKerepeshiGromadyanstvoUgorshina i Avstrijska imperiyaProfesiyidirigent kompozitor shahist muzichnij pedagog pianistOsvitaMuzichna akademiya Ferenca ListaVidomi uchnidInstrumentifortepianoZhanrioperaZakladMuzichna akademiya Ferenca ListaDitid d d d i d Fajli u VikishovishiBiografiyaRano viyaviv muzichni zdibnosti Navchavsya u v Pozhoni Bratislavi Z yunih rokiv koncertuvav yak pianist i vikladav gru na fortepiano 1828 1835 a takozh sluzhiv kapelmejsterom z 1890 roku v Kolozhvari Kluzh Napoka U 1835 roci pereyihav v Pesht de nezabarom stav dirigentom Ugorskogo teatralnogo tovaristva Z 1838 po 1890 roki buv golovnim dirigentom i kerivnikom Ugorskogo nacionalnogo teatru ocholyuvav orkestr Peshtskij filarmonichnogo tovaristva z chasu jogo zasnuvannya v 1853 roci i do 1871 roku a z 1868 kerivnik Vseugorskogo ob yednannya horovih tovaristv U 1875 1889 rokah buv pershim direktorom i profesorom po klasu fortepiano do 1886 roku v Ugorskij muzichnoyi akademiyi Iniciyuvav v 1872 roci razom z Ferencom Listom budivnictvo novoyi budivli Opernogo teatru v Budapeshti zvedenogo v 1884 roci stavshi jogo dirigentom z dnya vidkrittya Sini Erkelya Dyula 1842 1909 Elek 1843 1893 Laslo 1844 1896 i Shandor 1846 1900 tezh stali muzikantami TvorchistFerenc Erkel ye osnovopolozhnikom ugorskoyi nacionalnoyi operi v bukvalnomu sensi cogo slova bo same vin stvoriv pershu ugorsku operu U bilshosti svoyih oper vin vidobrazhav storinki tragichnoyi istoriyi Ugorshini zvilnennya krayini vid zagarbnikiv ta borotbu z tiraniyeyu Najbilsh znachni geroyiko lirichni operi Laslo Gunyadi i Dlya Erkelya harakterne poyednannya zahidnoyevropejskih opernih tradicij togo chasu ta nacionalnogo muzichnogo stilyu zokrema ugorskij narodnij melos ta verbunkosh U svoyemu tvorchomu rozvitkovi Erkel prosuvavsya vid romantizmu do realizmu U jogo operah stala znachnishoyu rol narodu a v bagatoh horovih scenah narodni pisni stali chastishe vikoristovuvatisya Avtor Urochistoyi uvertyuri 1867 chislennih fortep yannih p yes horovih pisen v tomu chisli gimnu Ugorshini 1844 a takozh muziki do tak zvanih narodnih teatralnih p yes Shahova diyalnistFerenc Erkel vvazhavsya odnim z najsilnishih ugorskih shahistiv seredini XIX st Stav serjozno zajmatisya shahami z kincya 30 h rokiv Brav uchast v matchi za listuvannyam Pesht Parizh v 1842 1845 rr hodi obgovoryuvalisya kolektivno ugorci vigrali 2 0 U 1859 zasnuvav v Peshti pershij shahovij klub yakim keruvav do kincya zhittya Pam yat U 1952 roci rezhiser Marton Keleti znyav hudozhnij film Erkel v radyanskomu prokati Ugorski melodiyi 1 veresnya 2018 r bilya vhidnih dverej Uzhgorodskoyi dityachoyi shkoli mistectv pl Sh Petefi 20 vstanovili 36 tu mini skulpturu Ce skulptura Ferenca Erkelya ugorskogo kompozitora pianista dirigenta zasnovnika nacionalnoyi operi Operi Mariya Batori Batori Maria 1840 dvi diyi Laslo Gunyadi Hunyadi Laszlo 1844 chotiri diyi vikonuvalasya na vidkritti novoyi budivli Ugorskoyi derzhavnoyi operi v 1884 roci Yelizaveta Erzsebet 1857 tri diyi F Erkel ye avtorom tilki drugoyi diyi Ban Bank Bank ban 1861 tri diyi vikonuvalasya na vidkritti novoyi budivli Ugorskoyi derzhavnoyi operi v 1884 roci Sharolta Sarolta 1862 tri diyi Dyerd Dozha Dozsa Gyorgy 1867 p yat dij Georgij Brankovich Brankovics Gyorgy 1874 chotiri diyi Bezimenni geroyi Nevtelen hosok 1880 chotiri diyi Korol Ishtvan Istvan kiraly 1885 chotiri diyi vsi operi Budapesht Shimon Kemen Kemeny Simon nezakinchena zbereglisya lishe urivki planuvalisya tri diyi LiteraturaSolovyov N F Erkel Franc Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Muzichnij enciklopedichnij slovnik Gol red G V Keldish M Radyanska enciklopediya 1990 s 655 656 Nemet Adami Ferenc Erkel pereklad z nimeckoyi L 1980 Bonis Ferenc Erkel Ferencrol es korarol Puski Kiado Budapest 1995 ISBN 963 8256 74 5 Nemeth Amade Erkel Gondolat Kiado Budapest 1979 ISBN 963 280 786 3 Nemeth Amade Erkel Ferenc eletenek kronikaja Zenemukiado Budapest 1973 Sadie Stanley Opera Kossuth Kiado Budapest 2004 ISBN 963 09 4690 4 Winkler Gabor Barangolas az operak vilagaban Tudomany Kiado Budapest 2005 ISBN 963 8194 41 3 Balassa Imre Gal Gyorgy Sandor Operakalauz Zenemukiado Vallalat Budapest 1961 Shahmaty Enciklopedichnij slovnik gl red A E Karpov M Radyanska enciklopediya 1990 S 510 624 s 100 000 prim ISBN 5 85270 005 3 Kashirnikov V P Ferenc Erkel 29 veresnya 2020 u Wayback Machine specialradio ru M 2010PosilannyaVilni noti avtorstva Ferenc Erkel na sajti International Music Score Library Project IMSLP PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118530801 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Erkel Ferenc Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 chessgames com 2001 d Track Q534035 Ferenc Erkel Gol red Yu V Keldish 2 ge vid Radyanska enciklopediya 1982 1008 s Pro bana Horvatiyi 1431 1457 Pro vatazhka ugorskogo selyanskogo povstannya Dyerdya Dozha 1470 1514 Pro pravitelya Serbskoyi despotiyi Pro pershogo ugorskogo korolya

Дата публікації:
Топ