Фердина́нд III Га́бсбург (нім. Ferdinand III.; 13 липня 1608 — 2 квітня 1657) — імператор Священної Римської імперії з 1637 року, король Угорщини (частини королівства з 1625 року, повністю у 1637-1647 роках), титулярний король Галичини і Волині, король Богемії (1627-1646). Син Фердинанда II і Марії Анни (8 грудня 1574 — 8 березня 1616), дочки герцога Баварського Вільгельма V.
Фердинанд III Габсбург нім. Ferdinand III | |
---|---|
Dei Gratia Electus Romanorum Imperator semper Augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclavoniae, Ramae, Serviae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque etc. Rex, Archidux Austriae, Dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carniolae, Marchio Morauiae, Dux Lucemburgae, ac superioris et inferioris Silesiae, Wierthembergae & Thecae, Princeps Sveviae, Comes Habsburgi, Tyrolis, Ferreti, Cyburgi, Goritiae, Landgravius Alsatiae, Marchio Sacri Romani Imperii, supra Anasum, Burgoviae ac superioris et inferioris Lusatiae, Dominus Marchiae Sclavonicae, Portus Naonis & Salinarum &c | |
Імператор Священної Римської імперії | |
Правління | 1637-1657 |
Коронація | 30 грудня 1636 |
Попередник | Фердинанд II Габсбург |
Наступник | Леопольд I Габсбург |
Інші титули | Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Ерцгерцог Австрії |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 13 липня 1608 Ґрац |
Смерть | 2 квітня 1657 (48 років) Відень |
Поховання | Імператорський склеп, Відень, Австрія |
Дружина | Марія Анна Іспанська |
Другий шлюб | |
Третій шлюб | Елеонора Ґонзаґа-Невер |
Діти | Фердинанд, Маріанна, Леопольд, Карл Йосиф, Елеонора Марія, Марія Анна Йозефа |
Династія | Габсбурги |
Батько | Фердинанд II Габсбург |
Мати | Марія Анна Баварська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Хоча ще у 1625 році, за життя батька, він був коронований королем Угорщини, а в 1627 році королем Богемії, проте імператор Фердинанд II не давав йому втручатися в справи. Тільки останніми роками життя батька, особливо після смерті Валленштайна, Фердинанд III почав активну політичну діяльність.
У 1634 році (6 вересня і 7 вересня) він завдав шведам важкої поразки при Нердлінгені (Тридцятирічна війна), після чого його війська повністю розграбували Вюртемберг та інші землі, що потрапили їм до рук. Після смерті батька в 1637 році Фердинанд III успадкував владу батька, цілком безперешкодно, частково завдяки популярності, яку він здобув собі Нердлінгенською перемогою.
Він менше підкорявся єзуїтам, ніж його батько, а проте, незважаючи на бажання закінчити нескінченну і руйнівну війну, довго не погоджувався навіть на найскромніші поступки протестантам. У 1647 році Фердинанд III ледь не потрапив у полон до шведського керівника партизанів-наїзників Гельмгольда Врангеля, його ледве встигли врятувати.
У 1648 році Фердинанд III погодився, нарешті, на укладення Вестфальского миру, що дав певні права протестантам імперії. Звільнити свої володіння від військових і розбійницьких зграй, що тероризували населення, Фердинанду III вдалося лише в 1654 року. Імператор був також обдарованим музикантом і композитором.
Сім'я
Перший шлюб
20 лютого 1631 року одружився з інфантою Марією Анною, дочкою короля Іспанії Філіпа III Побожного. Матір Анни Марії була сестрою батька Фердинанда. Мали шестеро дітей:
- Фердинанд IV (1633-1654)
- Маріанна (1634-1696), дружина короля Іспанії Філіпа Великого
- Філіп Август (1637-1639)
- Максиміліан Томас (1638-1639)
- Леопольд I (1640-1705), імператор Священної Римської імперії
- Марія(1646)
Другий шлюб
2 липня 1648 року одружився з Марією Леопольдіною, дочкою ерцгерцога Леопольда V і Клаудії де Медічі. Мали одного сина
- Карл Йозеф (1649-1664)
Третій шлюб
30 квітня 1651 року одружився з Елеонорою Ґонзага-Невер, дочкою Карла Ґонзага. Мали четверо дітей:
- Тереза Марія Йозефа (1652-1653)
- Елеонора Марія Йозефа (1653-1697), в першому шлюбі дружина короля Польщі Міхала Корибут Вишневецького, в другому шлюбі дружина герцога Лотарингії Карла V
- Марія Анна Йозефа (1654-1689), дружина Йоганна Вільгельма, курфюрста Пфальцу
- Фердинанд Йозеф (1657-1658)
Родовід
Джерела
- Lothar Höbelt, Ferdinand III. (1608—1657). Friedenskaiser wider Willen (Graz: Ares Verlag. 2008), 488 S.
Попередник Фердинанд II Габсбург | Імператор Священної Римської імперії 1637-1657 | Наступник Леопольд I Габсбург |
Попередник Фердинанд II Габсбург | Король Богемії 1627-1657 до 1637 разом з Фердинандом II з 1646 разом з Фердинандом IV | Наступник Леопольд I Габсбург |
Попередник Фердинанд II Габсбург | Король Угорщини 1627-1657 до 1637 разом з Фердинандом II з 1647 разом з Фердинандом IV | Наступник Леопольд I Габсбург |
Попередник Фердинанд II Габсбург | Король Хорватії 1627-1657 до 1637 разом з Фердинандом II з 1647 разом з Фердинандом IV | Наступник Леопольд I Габсбург |
Попередник Фердинанд II Габсбург | Король Німеччини 1636-1657 до 1637 разом з Фердинандом II з 1653 разом з Фердинандом IV | Наступник Леопольд I Габсбург |
Попередник Фердинанд II Габсбург оскаржувалося іншими претендентами | Король Галичини та Володимирії титулярний 1637-1657 з 1647 разом з Фердинандом IV | Наступник Леопольд I Габсбург оскаржувалося іншими претендентами |
Попередник Фердинанд II Габсбург | Ерцгерцог Австрії 1637-1657 | Наступник Леопольд I Габсбург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ferdinand III Ferdina nd III Ga bsburg nim Ferdinand III 13 lipnya 1608 2 kvitnya 1657 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 1637 roku korol Ugorshini chastini korolivstva z 1625 roku povnistyu u 1637 1647 rokah titulyarnij korol Galichini i Volini korol Bogemiyi 1627 1646 Sin Ferdinanda II i Mariyi Anni 8 grudnya 1574 8 bereznya 1616 dochki gercoga Bavarskogo Vilgelma V Ferdinand III Gabsburg nim Ferdinand IIIDei Gratia Electus Romanorum Imperator semper Augustus ac Germaniae Hungariae Bohemiae Dalmatiae Croatiae Sclavoniae Ramae Serviae Gallitiae Lodomeriae Cumaniae Bulgariaeque etc Rex Archidux Austriae Dux Burgundiae Brabantiae Styriae Carinthiae Carniolae Marchio Morauiae Dux Lucemburgae ac superioris et inferioris Silesiae Wierthembergae amp Thecae Princeps Sveviae Comes Habsburgi Tyrolis Ferreti Cyburgi Goritiae Landgravius Alsatiae Marchio Sacri Romani Imperii supra Anasum Burgoviae ac superioris et inferioris Lusatiae Dominus Marchiae Sclavonicae Portus Naonis amp Salinarum amp cImperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya1637 1657Koronaciya30 grudnya 1636PoperednikFerdinand II GabsburgNastupnikLeopold I GabsburgInshi tituliKorol Nimechchini Korol Bogemiyi Korol Ugorshini Korol Horvatiyi Korol Galichini ta Volodimiriyi Ercgercog AvstriyiBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya13 lipnya 1608 1608 07 13 GracSmert2 kvitnya 1657 1657 04 02 48 rokiv VidenPohovannyaImperatorskij sklep Viden AvstriyaDruzhinaMariya Anna IspanskaDrugij shlyubTretij shlyubEleonora Gonzaga NeverDitiFerdinand Marianna Leopold Karl Josif Eleonora Mariya Mariya Anna JozefaDinastiyaGabsburgiBatkoFerdinand II GabsburgMatiMariya Anna BavarskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaHocha she u 1625 roci za zhittya batka vin buv koronovanij korolem Ugorshini a v 1627 roci korolem Bogemiyi prote imperator Ferdinand II ne davav jomu vtruchatisya v spravi Tilki ostannimi rokami zhittya batka osoblivo pislya smerti Vallenshtajna Ferdinand III pochav aktivnu politichnu diyalnist U 1634 roci 6 veresnya i 7 veresnya vin zavdav shvedam vazhkoyi porazki pri Nerdlingeni Tridcyatirichna vijna pislya chogo jogo vijska povnistyu rozgrabuvali Vyurtemberg ta inshi zemli sho potrapili yim do ruk Pislya smerti batka v 1637 roci Ferdinand III uspadkuvav vladu batka cilkom bezpereshkodno chastkovo zavdyaki populyarnosti yaku vin zdobuv sobi Nerdlingenskoyu peremogoyu Vin menshe pidkoryavsya yezuyitam nizh jogo batko a prote nezvazhayuchi na bazhannya zakinchiti neskinchennu i rujnivnu vijnu dovgo ne pogodzhuvavsya navit na najskromnishi postupki protestantam U 1647 roci Ferdinand III led ne potrapiv u polon do shvedskogo kerivnika partizaniv nayiznikiv Gelmgolda Vrangelya jogo ledve vstigli vryatuvati U 1648 roci Ferdinand III pogodivsya nareshti na ukladennya Vestfalskogo miru sho dav pevni prava protestantam imperiyi Zvilniti svoyi volodinnya vid vijskovih i rozbijnickih zgraj sho terorizuvali naselennya Ferdinandu III vdalosya lishe v 1654 roku Imperator buv takozh obdarovanim muzikantom i kompozitorom Sim yaPershij shlyub 20 lyutogo 1631 roku odruzhivsya z infantoyu Mariyeyu Annoyu dochkoyu korolya Ispaniyi Filipa III Pobozhnogo Matir Anni Mariyi bula sestroyu batka Ferdinanda Mali shestero ditej Ferdinand IV 1633 1654 Marianna 1634 1696 druzhina korolya Ispaniyi Filipa Velikogo Filip Avgust 1637 1639 Maksimilian Tomas 1638 1639 Leopold I 1640 1705 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Mariya 1646 Drugij shlyub 2 lipnya 1648 roku odruzhivsya z Mariyeyu Leopoldinoyu dochkoyu ercgercoga Leopolda V i Klaudiyi de Medichi Mali odnogo sina Karl Jozef 1649 1664 Tretij shlyub 30 kvitnya 1651 roku odruzhivsya z Eleonoroyu Gonzaga Never dochkoyu Karla Gonzaga Mali chetvero ditej Tereza Mariya Jozefa 1652 1653 Eleonora Mariya Jozefa 1653 1697 v pershomu shlyubi druzhina korolya Polshi Mihala Koribut Vishneveckogo v drugomu shlyubi druzhina gercoga Lotaringiyi Karla V Mariya Anna Jozefa 1654 1689 druzhina Joganna Vilgelma kurfyursta Pfalcu Ferdinand Jozef 1657 1658 RodovidDzherelaLothar Hobelt Ferdinand III 1608 1657 Friedenskaiser wider Willen Graz Ares Verlag 2008 488 S Poperednik Ferdinand II Gabsburg Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1637 1657 Nastupnik Leopold I Gabsburg Poperednik Ferdinand II Gabsburg Korol Bogemiyi 1627 1657 do 1637 razom z Ferdinandom II z 1646 razom z Ferdinandom IV Nastupnik Leopold I Gabsburg Poperednik Ferdinand II Gabsburg Korol Ugorshini 1627 1657 do 1637 razom z Ferdinandom II z 1647 razom z Ferdinandom IV Nastupnik Leopold I Gabsburg Poperednik Ferdinand II Gabsburg Korol Horvatiyi 1627 1657 do 1637 razom z Ferdinandom II z 1647 razom z Ferdinandom IV Nastupnik Leopold I Gabsburg Poperednik Ferdinand II Gabsburg Korol Nimechchini 1636 1657 do 1637 razom z Ferdinandom II z 1653 razom z Ferdinandom IV Nastupnik Leopold I Gabsburg Poperednik Ferdinand II Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Korol Galichini ta Volodimiriyi titulyarnij 1637 1657 z 1647 razom z Ferdinandom IV Nastupnik Leopold I Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Poperednik Ferdinand II Gabsburg Ercgercog Avstriyi 1637 1657 Nastupnik Leopold I Gabsburg