Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Феніус Феній Фарсайд Phoeniusa Phenius Féinius Farsa Farsaidh легендарний цар Скіфії що фігурує в різних версіях ірландс

Феніус Фарсаїд

Феніус Фарсаїд

Феніус (Феній Фарсайд; Phoeniusa, Phenius, Féinius; Farsa, Farsaidh) — легендарний цар Скіфії, що фігурує в різних версіях ірландської міфології. Він був сином , сина Маґоґа. Інші джерела повідомляють про його походження від Гомера. За деякими традиціями, він винайшов огамічний алфавіт і гельську мову.

Феніус Фарсаїд
Божество вІрландська міфологія

Відповідно до рецензій M і A «Книги захоплення» (XI століття), Феніус та його син вирушили до Вавилонської вежі (у редакції B натомість це Ріфат Скот, син Гомера). Ніул, навчений багатьма мовами, одружився зі , донькою фараона Цингріса з Єгипту. У них народився син .

У «Книзі захоплення» він згадується як один із 72 вождів, які збудували Вавилонську вежу Німрода, що вирушив до Скіфії після того, як вежа впала.

За «Auraicept na n-Éces», Феніус вирушив зі Скіфії разом з Ґойделем мак Етеуаром, Шаром мак Немом та почтом із 72 вчених. Вони прийшли на рівнину Сеннаар, щоб вивчати змішані мови у вежі Німрода. Виявивши, що розмовляючі вже розійшлися, Феній послав своїх учених по них, а сам залишився у вежі, координуючи зусилля. Через десять років дослідження були завершені, і Феніус створив у Bérla tóbaide «обрану мову», взявши найкраще від кожної зі змішаних мов. Він назвав мову гойдельською, на честь Ґойделя. Він також створив розширення, названі Bérla Féne, на честь себе, Íarmberla, на честь Шара мак Нема, і Beithe-luis-nuin (огам) як удосконалену систему письма для своїх мов і Béarla na bhFileadh — «мова поетів». Таємна мова поетів, гнайт-бхерла, спільна мова та діалект неписьменної більшості, пізніше стала давньо- і середньоірландською, а потім і сучасною ірландською.

Аураїцепт стверджує, що Феніус Фарсаїд відкрив чотири алфавіти, єврейський, грецький, латинський, і, нарешті, огам. Він вважає огам найбільш досконалим, тому що його було створено останнім.

Посилання

  1. Vigors, Nicholas Aylward (1827). THE ANCESTRY OF F ENIUS FARSAID FENIUS FARSAID. Dublin Institute of Advanced Studies (англ.).
  2. A Grammar of the Irish Language, John O’Donovan

Література

  • Джордж Колдер, Auraicept na n-éces: учебник для ученых; будучи текстами Огамского трактата из Книги Баллимот и Желтой книги Лекана, а также текстом Трефхокула из Книги Ленстера, Эдинбург, Дж. Грант, 1917.
  • Carey, John (1990). The Ancestry of Fénius Farsaid (PDF). Celtica (англ.). 21: 104—12.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  • Jaski, Bart (2003). 'We are of the Greeks in our origin': New Perspectives on the Irish Origin Legend. CMCS (англ.). 46: 1—53.
  • McLaughlin, Róisín (2009). Fénius Farsaid and the Alphabets. Ériu (англ.). 59: 1—24. doi:10.1353/eri.2009.0002.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fenius Fenij Farsajd Phoeniusa Phenius Feinius Farsa Farsaidh legendarnij car Skifiyi sho figuruye v riznih versiyah irlandskoyi mifologiyi Vin buv sinom sina Magoga Inshi dzherela povidomlyayut pro jogo pohodzhennya vid Gomera Za deyakimi tradiciyami vin vinajshov ogamichnij alfavit i gelsku movu Fenius FarsayidBozhestvo vIrlandska mifologiya Vidpovidno do recenzij M i A Knigi zahoplennya XI stolittya Fenius ta jogo sin virushili do Vavilonskoyi vezhi u redakciyi B natomist ce Rifat Skot sin Gomera Niul navchenij bagatma movami odruzhivsya zi donkoyu faraona Cingrisa z Yegiptu U nih narodivsya sin U Knizi zahoplennya vin zgaduyetsya yak odin iz 72 vozhdiv yaki zbuduvali Vavilonsku vezhu Nimroda sho virushiv do Skifiyi pislya togo yak vezha vpala Za Auraicept na n Eces Fenius virushiv zi Skifiyi razom z Gojdelem mak Eteuarom Sharom mak Nemom ta pochtom iz 72 vchenih Voni prijshli na rivninu Sennaar shob vivchati zmishani movi u vezhi Nimroda Viyavivshi sho rozmovlyayuchi vzhe rozijshlisya Fenij poslav svoyih uchenih po nih a sam zalishivsya u vezhi koordinuyuchi zusillya Cherez desyat rokiv doslidzhennya buli zaversheni i Fenius stvoriv u Berla tobaide obranu movu vzyavshi najkrashe vid kozhnoyi zi zmishanih mov Vin nazvav movu gojdelskoyu na chest Gojdelya Vin takozh stvoriv rozshirennya nazvani Berla Fene na chest sebe Iarmberla na chest Shara mak Nema i Beithe luis nuin ogam yak udoskonalenu sistemu pisma dlya svoyih mov i Bearla na bhFileadh mova poetiv Tayemna mova poetiv gnajt bherla spilna mova ta dialekt nepismennoyi bilshosti piznishe stala davno i serednoirlandskoyu a potim i suchasnoyu irlandskoyu Aurayicept stverdzhuye sho Fenius Farsayid vidkriv chotiri alfaviti yevrejskij greckij latinskij i nareshti ogam Vin vvazhaye ogam najbilsh doskonalim tomu sho jogo bulo stvoreno ostannim PosilannyaVigors Nicholas Aylward 1827 THE ANCESTRY OF F ENIUS FARSAID FENIUS FARSAID Dublin Institute of Advanced Studies angl A Grammar of the Irish Language John O DonovanLiteraturaDzhordzh Kolder Auraicept na n eces uchebnik dlya uchenyh buduchi tekstami Ogamskogo traktata iz Knigi Ballimot i Zheltoj knigi Lekana a takzhe tekstom Trefhokula iz Knigi Lenstera Edinburg Dzh Grant 1917 Carey John 1990 The Ancestry of Fenius Farsaid PDF Celtica angl 21 104 12 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Jaski Bart 2003 We are of the Greeks in our origin New Perspectives on the Irish Origin Legend CMCS angl 46 1 53 McLaughlin Roisin 2009 Fenius Farsaid and the Alphabets Eriu angl 59 1 24 doi 10 1353 eri 2009 0002

Дата публікації:
Топ