Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Федака Павло Михайлович

Федака Павло Михайлович
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2018)

Федака Павло Михайлович (нар. 3 березня 1945, с. Кальник) — український вчений-етнолог, історик, краєзнавець, музеєзнавець. Доктор історичних наук. Громадський, культурний і політичний діяч. Член Українського геральдичного товариства.

Федака Павло Михайлович
Народився3 березня 1945(1945-03-03) (79 років)
Кальник
Країнаimage Україна
Діяльністьетнолог, історик, краєзнавець, музеєзнавець, regional writer
Галузьетнологія[1] і музеєзнавство[1]
ЗакладНаціональний музей народної архітектури та побуту України
Посадаd
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Нагороди

Біографія

Народився 3 березня 1945 р. у селі Кальник Мукачівського району Закарпаття. У 1963 р. закінчив Кальницьку середню школу, у 1968 р. — Ужгородський державний (нині національний) університет.

У червні 1968 р. призначений на посаду старшого наукового співробітника відділу народного дерев'яного зодчества та етнографії Закарпатського краєзнавчого музею. 3 листопада 1969 р. — завідувач науково-експозиційним відділом, з жовтня 1971 до квітня 1981 р. — заступник директора з наукової роботи Закарпатського музею архітектури та побуту, з квітня 1981 р. до травня 2009 р. — заступник директора з наукової роботи Закарпатського краєзнавчого музею, з травня 2009 р. до кінця січня 2012 р. — директор Національного музею народної архітектури та побуту України в Києві.

Був одним з засновників Закарпатського музею народної архітектури і побуту, відкритого 27 червня 1970 р. Здійснив етнографічне обстеження понад 400 сіл у різних районах Закарпаття, знайшов і описав сотні пам'яток народного будівництва краю XVIII–ХХ ст. Частину віднайдених будівель було перевезено і встановлено в експозиціях згаданого музею, а також - до Львівського музею народної архітектури і побуту та Національного музею народної архітектури і побуту в Києві. Зібрав для музею просто неба в Ужгороді понад 3,5 тисячі експонатів. Був автором і співавтором відтворення інтер'єрів 14 пам'яток народного будівництва Закарпаття, встановлених в експозиції музею в Ужгороді. Був науковим консультантом створення експозицій зони «Карпати» і підзони «Закарпаття» у Державному музеї народної архітектури та побуту України в Києві та Львівському музеї народної архітектури та побуту, ініціатором і організатором створення у кінці 60-х — 70-х рр. XX ст. 12-ти локальних етнографічних музеїв під відкритим небом у селах Закарпаття.

Пропрацював у Закарпатському краєзнавчому музеї на посаді заступника директора з наукової роботи 28 років. Був ініціатором, організатором і керівником широкомасштабного краєзнавчого обстеження сіл області, засновником, укладачем і науковим редактором щорічного Наукового збірника Закарпатського краєзнавчого музею, ініціатором створення, автором концепції, тематичної структури, тематичного плану Закарпатського історико-культурного музею-заповідника, нової експозиції  Закарпатського краєзнавчого музею, меморіального музею Президента Карпатської України Августина Волошина, відкритого в Ужгородському замку 14 березня 2002 р. Його зусиллями зібрання обласного краєзнавчого музею поповнилися колекціями, що стосувалися життя і діяльності й інших визначних постатей України: актора, режисера, драматурга Юрія-Авґустина Шерегія, письменника Василя Гренджа-Донського, піаністки Софії Дністрянської, вченого Станіслава Дністрянського, краєзнавців Петра Сови та Івана Комловшія й ін.

За сприяння Павла Федаки у Закарпатському краєзнавчому музеї у жовтні 2009 р. відбулася міжнародна наукова конференція «Народна культура України: традиції і сучасність», в якій взяли участь 108 народознавців з різних регіонів України та п'яти європейських країн. За матеріалами конференції у 2010 р. було видано науковий збірник обсягом 60 сторінок. Також у жовтні 2011 р. було проведено міжнародну наукову конференцію «Проблеми дослідження, збереження, охорони і популяризації пам'яток народної архітектури України» за участі 80 етнологів і музеєзнавців з України та ЄС. Також було укладено та видано у 2011 р. науковий збірник «Джерела до української етнології», який містить матеріали польових досліджень працівників музею, починаючи з 1969 р. Видання є першим свого роду в історії музею.

Також під керівництвом Павла Федаки було розроблено концепцію розвитку музею, встановлювалися нові та коштом музею реставрувалися наявні будівлі, оновлювалися експозиції, було приведено у робочий стан вітряки, водяні млини, кузні, гончарні майстерні та ін., влаштовувалися велелюдні народні свята і гуляння. Також для екскурсійного обслуговування було закуплено електромобілі.

Павло Федака на основі зібраного польового етнографічного матеріалу та архівних джерел досліджував типи і форми традиційних сільських поселень, садиб, житлових і господарських будівель українців Закарпаття. Напиав на цю тему понад 100 статей, підготував і видав монографію «Народне житло українців Закарпаття XVIII—XX століть» (2005 та 2008 р), став співавтором наукових видань «Народна архітектура Українських Карпат XV—XX століть» (1987), «Гуцульщина» (1987), «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат» (т. II, 2006) та ін.; у 1984 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю «Етнографія» на тему «Селянські будівлі українців Закарпаття XIX — початку XX ст.», у 2009 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю «Етнологія» — «Народне житло українців Закарпаття XVIII—XX ст.».

З праць Павла Федаки на історико-краєзнавчу тематику слід відзначити книги «Нарис історії товариства „Просвіта“ Карпатської Русі-України» (1991), «Пам'ять рідної землі» (1996), «Пам'ятки Замкової гори» (1999), "Десять років відродженої «Просвіти» (2000), "Народний дім «Просвіти» (2008), «Відроджена „Просвіта“: Двадцять років на шляху державотворення» (2010), "Берегиня розумного, доброго, вічного: До 25-річчя відродження крайового товариства «Просвіта» (2015). Також відоме його співавторство у написанні праці «Вони боронили Карпатську Україну: Нариси історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців» (2002). Загалом він є автором понад 700 статей з питань історії культури, історії товариства «Просвіта», геральдики і прапорництва Закарпаття, численних нарисів про видатних діячів.

Як музейний працівник і музеєзнавець Павло Федака є співавтором чотирьох путівників по експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту, двох путівників по експозиції Закарпатського краєзнавчого музею, автором численних наукових і науково-популярних статей з проблем будівництва українських музеїв під відкритим небом (скансенів), музеєфікації пам'яток народної архітектури і побуту на своїх первісних місцях, з історії заснування і діяльності різних музеїв, створення експозицій краєзнавчих музеїв, відгуків і рецензій на експозиції і виставки музеїв України, укладачем і науковим редактором наукових збірників Закарпатського краєзнавчого музею та Національного музею народної архітектури і побуту України, доповідачем з питань музейної діяльності на багатьох міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових і науково-практичних конференціях.

Павло Федака брав активну участь у культурному та політичному житті України. З 70-х років XX ст. був членом правління обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії і культури, головою Ужгородського осередку товариства «Лемківщина» та Українського геральдичного товариства, у 1989—1990 р. — заступником голови обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка, у 1989—1991 р. очолював Ужгородську міську та був заступником голови Закарпатської крайової організації Народного Руху України за перебудову, організатором та учасником всіх значних громадсько-політичних акцій за незалежність України, які проводилися в той час на Закарпатті, у 2001—2011 р. — головою Закарпатської обласної організації та членом правління Національної спілки краєзнавців України. У 1990—1994 р. був депутатом Ужгородської міської ради, яка першою в Україні 19 серпня 1991 р. засудила серпневий путч у Москві 1991 року. За його ініціативи у травні 1990 р. було прийнято рішення сесії міської ради про перехід влади в Ужгороді від міського комітету компартії до міської ради, а 14 червня 1990 р., на основі підготовленого ним питання, за рішенням сесії над будівлею міської ради було піднято синьо-жовтий прапор (синьо-золотий прапор Ужгорода). Також у 1990—1991 р. за ініціативи Павла Федаки було перейменовано вулиці і площі Ужгорода, що мали відношення до комуністичної ідеології.

У 1990 р. П. М. Федака став ініціатором і організатором відродження на Закарпатті крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта». Понад 26 років був головою закарпатської «Просвіти». Під його керівництвом було повернуто у власність товариства Народний Дім «Просвіти» в Ужгороді, збудований коштом просвітян у 1928 р. Також було засновано бібліотеку та чотириголосий мішаний хор а‑capella, у якому співав сам П.Федака. Коштом музею було видано 82 книжки з історії і культури Закарпаття, у тому числі - 25 щорічних календарів-альманахів «Просвіти», проведено понад 300 просвітянських зібрань, присвячених українській історії та видатним діячам, повернуто до історії країни імена понад 180 подвижників національно-культурного і громадсько-політичного життя Закарпаття.

З початку 2017 р. є почесним головою Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Наразі Павло Федака викладає історію української культури, краєзнавство, музеєзнавство, пам'яткознавство у вищих навчальних закладах Закарпаття.

Загалом за його плечима - кілька десятків організованих експозицій і виставок, біля 300 наукових, культурно-просвітницьких і громадсько-політичних заходів та ін. Біобібліографія праць П. М. Федаки на початок квітня 2018 р. нараховувала понад 3200 позицій.

Нагороди

  • орден «За заслуги» III ступеня (2001),
  • подяка Президента України (2009),
  • медаль «20 років незалежності України» (2011),
  • почесна грамота Міністерства культури України,
  • почесна грамота ЦК профспілки працівників культури,
  • грамоти Закарпатської обласної ради та Закарпатської ОДА,
  • лауреат Всеукраїнської премії в галузі фольклористики та етнографії ім. Павла Чубинського (1999)
  • лауреат премії ім. Президента Карпатської України, Героя України о. Августина Волошина (2001),
  • почесний громадянин м. Ужгород (2009).

Посилання

  • Мирослав Сополига. Закарпатському подвижнику виповнилося 70 років // Трибуна, 4 березня 2015 [дата доступу 23 серпня 2020]
  • Слово закарпатської "Просвіти" з нагоди ювілею її Почесної голови Павла М. Федаки Трибуна, 3 березня 2020 року
  • Керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією єпископ Віктор Бедь привітав Павла М. Федаку з 75-річчям від дня народження та удостоїв його ордена Трибуна, 11 березня 2020 року
  • Андрій Дурунда про Федаківський рід та книгу «Закарпатська «Просвіта» у постатях її діячів (1920-2020)» Трибуна, 19 вересня 2020 року
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2018 Fedaka Pavlo Mihajlovich nar 3 bereznya 1945 s Kalnik ukrayinskij vchenij etnolog istorik krayeznavec muzeyeznavec Doktor istorichnih nauk Gromadskij kulturnij i politichnij diyach Chlen Ukrayinskogo geraldichnogo tovaristva Fedaka Pavlo MihajlovichNarodivsya3 bereznya 1945 1945 03 03 79 rokiv KalnikKrayina UkrayinaDiyalnistetnolog istorik krayeznavec muzeyeznavec regional writerGaluzetnologiya 1 i muzeyeznavstvo 1 ZakladNacionalnij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu UkrayiniPosadadNaukovij stupindoktor istorichnih naukNagorodiPochesna gramota Ministerstva kulturi UkrayiniBiografiyaNarodivsya 3 bereznya 1945 r u seli Kalnik Mukachivskogo rajonu Zakarpattya U 1963 r zakinchiv Kalnicku serednyu shkolu u 1968 r Uzhgorodskij derzhavnij nini nacionalnij universitet U chervni 1968 r priznachenij na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu narodnogo derev yanogo zodchestva ta etnografiyi Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu 3 listopada 1969 r zaviduvach naukovo ekspozicijnim viddilom z zhovtnya 1971 do kvitnya 1981 r zastupnik direktora z naukovoyi roboti Zakarpatskogo muzeyu arhitekturi ta pobutu z kvitnya 1981 r do travnya 2009 r zastupnik direktora z naukovoyi roboti Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu z travnya 2009 r do kincya sichnya 2012 r direktor Nacionalnogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini v Kiyevi Buv odnim z zasnovnikiv Zakarpatskogo muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu vidkritogo 27 chervnya 1970 r Zdijsniv etnografichne obstezhennya ponad 400 sil u riznih rajonah Zakarpattya znajshov i opisav sotni pam yatok narodnogo budivnictva krayu XVIII HH st Chastinu vidnajdenih budivel bulo perevezeno i vstanovleno v ekspoziciyah zgadanogo muzeyu a takozh do Lvivskogo muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu ta Nacionalnogo muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu v Kiyevi Zibrav dlya muzeyu prosto neba v Uzhgorodi ponad 3 5 tisyachi eksponativ Buv avtorom i spivavtorom vidtvorennya inter yeriv 14 pam yatok narodnogo budivnictva Zakarpattya vstanovlenih v ekspoziciyi muzeyu v Uzhgorodi Buv naukovim konsultantom stvorennya ekspozicij zoni Karpati i pidzoni Zakarpattya u Derzhavnomu muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini v Kiyevi ta Lvivskomu muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu iniciatorom i organizatorom stvorennya u kinci 60 h 70 h rr XX st 12 ti lokalnih etnografichnih muzeyiv pid vidkritim nebom u selah Zakarpattya Propracyuvav u Zakarpatskomu krayeznavchomu muzeyi na posadi zastupnika direktora z naukovoyi roboti 28 rokiv Buv iniciatorom organizatorom i kerivnikom shirokomasshtabnogo krayeznavchogo obstezhennya sil oblasti zasnovnikom ukladachem i naukovim redaktorom shorichnogo Naukovogo zbirnika Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu iniciatorom stvorennya avtorom koncepciyi tematichnoyi strukturi tematichnogo planu Zakarpatskogo istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika novoyi ekspoziciyi Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu memorialnogo muzeyu Prezidenta Karpatskoyi Ukrayini Avgustina Voloshina vidkritogo v Uzhgorodskomu zamku 14 bereznya 2002 r Jogo zusillyami zibrannya oblasnogo krayeznavchogo muzeyu popovnilisya kolekciyami sho stosuvalisya zhittya i diyalnosti j inshih viznachnih postatej Ukrayini aktora rezhisera dramaturga Yuriya Avgustina Sheregiya pismennika Vasilya Grendzha Donskogo pianistki Sofiyi Dnistryanskoyi vchenogo Stanislava Dnistryanskogo krayeznavciv Petra Sovi ta Ivana Komlovshiya j in Za spriyannya Pavla Fedaki u Zakarpatskomu krayeznavchomu muzeyi u zhovtni 2009 r vidbulasya mizhnarodna naukova konferenciya Narodna kultura Ukrayini tradiciyi i suchasnist v yakij vzyali uchast 108 narodoznavciv z riznih regioniv Ukrayini ta p yati yevropejskih krayin Za materialami konferenciyi u 2010 r bulo vidano naukovij zbirnik obsyagom 60 storinok Takozh u zhovtni 2011 r bulo provedeno mizhnarodnu naukovu konferenciyu Problemi doslidzhennya zberezhennya ohoroni i populyarizaciyi pam yatok narodnoyi arhitekturi Ukrayini za uchasti 80 etnologiv i muzeyeznavciv z Ukrayini ta YeS Takozh bulo ukladeno ta vidano u 2011 r naukovij zbirnik Dzherela do ukrayinskoyi etnologiyi yakij mistit materiali polovih doslidzhen pracivnikiv muzeyu pochinayuchi z 1969 r Vidannya ye pershim svogo rodu v istoriyi muzeyu Takozh pid kerivnictvom Pavla Fedaki bulo rozrobleno koncepciyu rozvitku muzeyu vstanovlyuvalisya novi ta koshtom muzeyu restavruvalisya nayavni budivli onovlyuvalisya ekspoziciyi bulo privedeno u robochij stan vitryaki vodyani mlini kuzni goncharni majsterni ta in vlashtovuvalisya velelyudni narodni svyata i gulyannya Takozh dlya ekskursijnogo obslugovuvannya bulo zakupleno elektromobili Pavlo Fedaka na osnovi zibranogo polovogo etnografichnogo materialu ta arhivnih dzherel doslidzhuvav tipi i formi tradicijnih silskih poselen sadib zhitlovih i gospodarskih budivel ukrayinciv Zakarpattya Napiav na cyu temu ponad 100 statej pidgotuvav i vidav monografiyu Narodne zhitlo ukrayinciv Zakarpattya XVIII XX stolit 2005 ta 2008 r stav spivavtorom naukovih vidan Narodna arhitektura Ukrayinskih Karpat XV XX stolit 1987 Guculshina 1987 Etnogenez ta etnichna istoriya naselennya Ukrayinskih Karpat t II 2006 ta in u 1984 r zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za specialnistyu Etnografiya na temu Selyanski budivli ukrayinciv Zakarpattya XIX pochatku XX st u 2009 r disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk za specialnistyu Etnologiya Narodne zhitlo ukrayinciv Zakarpattya XVIII XX st Z prac Pavla Fedaki na istoriko krayeznavchu tematiku slid vidznachiti knigi Naris istoriyi tovaristva Prosvita Karpatskoyi Rusi Ukrayini 1991 Pam yat ridnoyi zemli 1996 Pam yatki Zamkovoyi gori 1999 Desyat rokiv vidrodzhenoyi Prosviti 2000 Narodnij dim Prosviti 2008 Vidrodzhena Prosvita Dvadcyat rokiv na shlyahu derzhavotvorennya 2010 Bereginya rozumnogo dobrogo vichnogo Do 25 richchya vidrodzhennya krajovogo tovaristva Prosvita 2015 Takozh vidome jogo spivavtorstvo u napisanni praci Voni boronili Karpatsku Ukrayinu Narisi istoriyi nacionalno vizvolnoyi borotbi zakarpatskih ukrayinciv 2002 Zagalom vin ye avtorom ponad 700 statej z pitan istoriyi kulturi istoriyi tovaristva Prosvita geraldiki i prapornictva Zakarpattya chislennih narisiv pro vidatnih diyachiv Yak muzejnij pracivnik i muzeyeznavec Pavlo Fedaka ye spivavtorom chotiroh putivnikiv po ekspoziciyi Zakarpatskogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu dvoh putivnikiv po ekspoziciyi Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu avtorom chislennih naukovih i naukovo populyarnih statej z problem budivnictva ukrayinskih muzeyiv pid vidkritim nebom skanseniv muzeyefikaciyi pam yatok narodnoyi arhitekturi i pobutu na svoyih pervisnih miscyah z istoriyi zasnuvannya i diyalnosti riznih muzeyiv stvorennya ekspozicij krayeznavchih muzeyiv vidgukiv i recenzij na ekspoziciyi i vistavki muzeyiv Ukrayini ukladachem i naukovim redaktorom naukovih zbirnikiv Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu ta Nacionalnogo muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu Ukrayini dopovidachem z pitan muzejnoyi diyalnosti na bagatoh mizhnarodnih vseukrayinskih i regionalnih naukovih i naukovo praktichnih konferenciyah Pavlo Fedaka brav aktivnu uchast u kulturnomu ta politichnomu zhitti Ukrayini Z 70 h rokiv XX st buv chlenom pravlinnya oblasnoyi organizaciyi Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi i kulturi golovoyu Uzhgorodskogo oseredku tovaristva Lemkivshina ta Ukrayinskogo geraldichnogo tovaristva u 1989 1990 r zastupnikom golovi oblasnoyi organizaciyi Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka u 1989 1991 r ocholyuvav Uzhgorodsku misku ta buv zastupnikom golovi Zakarpatskoyi krajovoyi organizaciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini za perebudovu organizatorom ta uchasnikom vsih znachnih gromadsko politichnih akcij za nezalezhnist Ukrayini yaki provodilisya v toj chas na Zakarpatti u 2001 2011 r golovoyu Zakarpatskoyi oblasnoyi organizaciyi ta chlenom pravlinnya Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini U 1990 1994 r buv deputatom Uzhgorodskoyi miskoyi radi yaka pershoyu v Ukrayini 19 serpnya 1991 r zasudila serpnevij putch u Moskvi 1991 roku Za jogo iniciativi u travni 1990 r bulo prijnyato rishennya sesiyi miskoyi radi pro perehid vladi v Uzhgorodi vid miskogo komitetu kompartiyi do miskoyi radi a 14 chervnya 1990 r na osnovi pidgotovlenogo nim pitannya za rishennyam sesiyi nad budivleyu miskoyi radi bulo pidnyato sino zhovtij prapor sino zolotij prapor Uzhgoroda Takozh u 1990 1991 r za iniciativi Pavla Fedaki bulo perejmenovano vulici i ploshi Uzhgoroda sho mali vidnoshennya do komunistichnoyi ideologiyi U 1990 r P M Fedaka stav iniciatorom i organizatorom vidrodzhennya na Zakarpatti krajovogo kulturno osvitnogo tovaristva Prosvita Ponad 26 rokiv buv golovoyu zakarpatskoyi Prosviti Pid jogo kerivnictvom bulo povernuto u vlasnist tovaristva Narodnij Dim Prosviti v Uzhgorodi zbudovanij koshtom prosvityan u 1928 r Takozh bulo zasnovano biblioteku ta chotirigolosij mishanij hor a capella u yakomu spivav sam P Fedaka Koshtom muzeyu bulo vidano 82 knizhki z istoriyi i kulturi Zakarpattya u tomu chisli 25 shorichnih kalendariv almanahiv Prosviti provedeno ponad 300 prosvityanskih zibran prisvyachenih ukrayinskij istoriyi ta vidatnim diyacham povernuto do istoriyi krayini imena ponad 180 podvizhnikiv nacionalno kulturnogo i gromadsko politichnogo zhittya Zakarpattya Z pochatku 2017 r ye pochesnim golovoyu Zakarpatskogo krajovogo kulturno osvitnogo tovaristva Prosvita Narazi Pavlo Fedaka vikladaye istoriyu ukrayinskoyi kulturi krayeznavstvo muzeyeznavstvo pam yatkoznavstvo u vishih navchalnih zakladah Zakarpattya Zagalom za jogo plechima kilka desyatkiv organizovanih ekspozicij i vistavok bilya 300 naukovih kulturno prosvitnickih i gromadsko politichnih zahodiv ta in Biobibliografiya prac P M Fedaki na pochatok kvitnya 2018 r narahovuvala ponad 3200 pozicij Nagorodi orden Za zaslugi III stupenya 2001 podyaka Prezidenta Ukrayini 2009 medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2011 pochesna gramota Ministerstva kulturi Ukrayini pochesna gramota CK profspilki pracivnikiv kulturi gramoti Zakarpatskoyi oblasnoyi radi ta Zakarpatskoyi ODA laureat Vseukrayinskoyi premiyi v galuzi folkloristiki ta etnografiyi im Pavla Chubinskogo 1999 laureat premiyi im Prezidenta Karpatskoyi Ukrayini Geroya Ukrayini o Avgustina Voloshina 2001 pochesnij gromadyanin m Uzhgorod 2009 PosilannyaMiroslav Sopoliga Zakarpatskomu podvizhniku vipovnilosya 70 rokiv Tribuna 4 bereznya 2015 data dostupu 23 serpnya 2020 Slovo zakarpatskoyi Prosviti z nagodi yuvileyu yiyi Pochesnoyi golovi Pavla M Fedaki Tribuna 3 bereznya 2020 roku Keruyuchij Mukachivsko Karpatskoyu yeparhiyeyu yepiskop Viktor Bed privitav Pavla M Fedaku z 75 richchyam vid dnya narodzhennya ta udostoyiv jogo ordena Tribuna 11 bereznya 2020 roku Andrij Durunda pro Fedakivskij rid ta knigu Zakarpatska Prosvita u postatyah yiyi diyachiv 1920 2020 Tribuna 19 veresnya 2020 rokuCzech National Authority Database d Track Q13550863

Дата публікації:
Топ