Мустафа Февзі Чакмак-паша (туркм. Mustafa Fevzi Çakmak Paşa; 12 січня 1876, Константинополь, Османська імперія — 10 квітня 1950, Стамбул) — османський і турецький Прем'єр-міністр Туреччини (1921-1922) та найближчий сподвижник Кемаля Ататюрка. Племінниця Февзі Чакмака Мюфіде Ільхан - перша жінка-мер Туреччини.
Мустафа Февзі Чакмак тур. Fevzi Çakmak | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
21 січня — 19 травня 1921 рік | ||||
Президент: | Мустафа Кемаль Ататюрк | |||
Попередник: | Мустафа Кемаль Ататюрк | |||
19 травня 1921 — 9 липня 1922 | ||||
Президент: | Мустафа Кемаль Ататюрк | |||
Наступник: | ||||
Народження: | 12 січня 1876[1][2] d, Стамбул, Османська імперія | |||
Смерть: | 10 квітня 1950[3][1][…] (74 роки) Стамбул, Туреччина | |||
Поховання: | d | |||
Країна: | Османська імперія і Туреччина | |||
Освіта: | d і d | |||
Партія: | d | |||
Військова служба | ||||
Звання: | ||||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Османський період
Народився в Бейкоз, районі Стамбул а в сім'ї військового. Почав навчатися у віці п'яти років. Після закінчення Вищої військової школи Кулелі, 29 червня 1893 року вступив до військової школи Пангалті. Успішно закінчивши навчання, 25 грудня 1898 вступив у Збройні сили Османської імперії в армію Османської імперії в чині лейтенант а. У грудні 1898 року він закінчив академію (тур. Mekteb-i Erkân-ı Harbiye-i Şâhâne) і як капітан був призначений до 4-го відділу Генерального штабу. У квітні 1899 року він стає штаб-офіцером 18-го регулярного відділу під командуванням Семзі-паші у Митровиці. У грудні 1908 року він був призначений губернатором і командувачем гарнізоном в Плевля Ташлице, одночасно був командиром 35-ї бригади. У липні 1910 року був призначений начальником штабу тимчасового корпусу Косова.
У січні 1911 року його було призначено на 4-й відділ Генерального штабу. З початком Італо-турецька війна був переведений в Західну армію, яка була сформована на захист Західної Румелії. У жовтні 1911 року його було призначено губернатором . Однак незабаром повернувся до Стамбула, щоб продовжити роботу 4-му відділі Генерального штабу. У лютому 1912 року — переведений до адміністрації Косова. Наприкінці вересня 1912 року він був призначений начальником 1-го відділу (начальник операцій) у Вардарській армії під командуванням Зеки-паша, утвореної у складі в Західній армії. Під час Першої Балканської війни після поразки він писав, що розподіл османських сил на великій території дало ініціативу противнику, а план мобілізації та концентрації військ був погано опрацьований . Він також вказував на серйозні недоліки в артилерійській підготовці, боєздатності бездротових і авіаційних частин. Після поразки у битві при Битолі Вардарська армія була змушена відступити до Албанії. Наприкінці червня 1913 року він повернувся до Стамбула. На початку серпня 1913 року був призначений командувачем Анкарської резервної дивізії. а в листопаді — командиром 2-ї піхотної дивізії. Наприкінці грудня 1913 року він був призначений командиром V корпусу, який брав участь у битвах у ході Дарданелльської операції. У квітні 1916 року його було призначено командувачем 3-м військовим округом Східного фронту, а у вересні того ж року — командувачем II Кавказьким корпусом. У липні 1917 року був призначений командувачем [2-а армія (Османська імперія)|2-й армією]], розташованої в Діярбакире. У жовтні 1917 року приймає командування 7-а армія (Османська імперія) 7-й армією], яка вела бойові дії в ході Синайсько-Палестинська кампанія Синайсько-Палестинської кампанії. У лютому 1918 року він писав командувачу Х німецькою армією Фалькенхайн, Еріх фон | Еріху фон Фалькенхайну про серйозні проблеми, пов'язані з низькою ефективністю ліній зв'язку, постачання та рекрутингу. Крім того, він наголошував на недостатньому рівні бойової підготовки турецьких військ. У липні 1918 р. йому було присвоєно військове звання ферика (тур. Ferîk-i evvel; командир дивізіону). Однак у серпні того ж року був змушений вирушити до Стамбула на лікування.
Республіканський період
У 1920 році він пішов за Ататюрк Кемалем Ататюрком до Самсуну і весь час підтримував його в Війна за незалежність Туреччини. У травні 1920 р. османський військовий суд виніс йому смертний вирок. Після Севрського мирного договору війська Туреччини зменшилися до двох армій. Однією армією, яка перебувала на східному фронті в Ерзурум, керував Карабекір, Кязим Муса Каразікір, інший, що знаходилася на західному фронті в Анкара Анкара, командував Джебесою, Алі Фуат |Алі Фуат]].
Після серйозних бойових втрат у Кютахья-Атлінтасі Февзі взяв управління армією під контроль. Він зупинив відступ турецької армії і не дозволив грецьким військам у взяти Анкара| Февзі і Кемаль організували і очолили переможну битву при Думлупінарі 31 серпня 1922 року. За це обидва отримали звання Маршала Туреччини, залишаючись єдиними людьми в історії Туреччини з цим званням. Навіть сьогодні, коли турки говорять Маршал (тур. Mareşal), вони мають на увазі Мустафу Февзі. У 1920—1921 роках обіймав посаду першого заступника прем'єр-міністра Туреччини, потім був призначений прем'єр-міністром країни (з 24 січня 1921 року по 9 липня 1922 року).
У 1924 році ухвалив рішення піти з політики та присвятити себе військовій службі, склавши повноваження депутата парламенту.
З 3 березня 1924 по 12 січня 1944 він був начальником Генштабу Збройні сили Туреччини Збройних сил Туреччини.
Помер 10 квітня 1950 року, похований у Стамбулі.
Нагороди
- (23 січня 1900)
- 5-го ступеня (22 серпня 1900)
- 4-го ступеня (17 липня 1906)
- Військова медаль (2 жовтня 1915)
- (17 січня 1916)
- (11 листопада 1916)
- 2-го ступеня з шаблями (23 вересня 1917)
- 1-го ступеня з шаблями (7 січня 1918)
- Медаль «За незалежність» («Істикляль») (21 листопада 1923)
- Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія, 26 грудня 1915)
- (Королівство Вюртемберг, 19 червня 1918)
- Хрест «За військові заслуги» 2-го ступеня (3 квітня 1917)
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.turkcebilgi.com/fevzi_%C3%A7akmak
Література
- "Fevzi Çakmak." Encyclopædia Britannica. 2009. Encyclopædia Britannica Online. 18 Apr. 2009
- [ «Fevzi Çakmak Diaries, 1911—1950. Manuscripts Division. 2002. Princeton University Library. 18 Apr. 2009
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mustafa Fevzi Chakmak pasha turkm Mustafa Fevzi Cakmak Pasa 12 sichnya 1876 Konstantinopol Osmanska imperiya 10 kvitnya 1950 Stambul osmanskij i tureckij Prem yer ministr Turechchini 1921 1922 ta najblizhchij spodvizhnik Kemalya Atatyurka Pleminnicya Fevzi Chakmaka Myufide Ilhan persha zhinka mer Turechchini Mustafa Fevzi Chakmak tur Fevzi Cakmak Prapor Prem yer ministr Turechchini Prapor 21 sichnya 19 travnya 1921 rik Prezident Mustafa Kemal Atatyurk Poperednik Mustafa Kemal Atatyurk 19 travnya 1921 9 lipnya 1922 Prezident Mustafa Kemal Atatyurk Nastupnik Narodzhennya 12 sichnya 1876 1876 01 12 1 2 d Stambul Osmanska imperiyaSmert 10 kvitnya 1950 1950 04 10 3 1 74 roki Stambul TurechchinaPohovannya dKrayina Osmanska imperiya i TurechchinaOsvita d i dPartiya d Vijskova sluzhba Zvannya Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaAtatyurk i Chakmak pravoruch 1 11 1937 Osmanskij period Narodivsya v Bejkoz rajoni Stambul a v sim yi vijskovogo Pochav navchatisya u vici p yati rokiv Pislya zakinchennya Vishoyi vijskovoyi shkoli Kuleli 29 chervnya 1893 roku vstupiv do vijskovoyi shkoli Pangalti Uspishno zakinchivshi navchannya 25 grudnya 1898 vstupiv u Zbrojni sili Osmanskoyi imperiyi v armiyu Osmanskoyi imperiyi v chini lejtenant a U grudni 1898 roku vin zakinchiv akademiyu tur Mekteb i Erkan i Harbiye i Sahane i yak kapitan buv priznachenij do 4 go viddilu Generalnogo shtabu U kvitni 1899 roku vin staye shtab oficerom 18 go regulyarnogo viddilu pid komanduvannyam Semzi pashi u Mitrovici U grudni 1908 roku vin buv priznachenij gubernatorom i komanduvachem garnizonom v Plevlya Tashlice odnochasno buv komandirom 35 yi brigadi U lipni 1910 roku buv priznachenij nachalnikom shtabu timchasovogo korpusu Kosova U sichni 1911 roku jogo bulo priznacheno na 4 j viddil Generalnogo shtabu Z pochatkom Italo turecka vijna buv perevedenij v Zahidnu armiyu yaka bula sformovana na zahist Zahidnoyi Rumeliyi U zhovtni 1911 roku jogo bulo priznacheno gubernatorom Odnak nezabarom povernuvsya do Stambula shob prodovzhiti robotu 4 mu viddili Generalnogo shtabu U lyutomu 1912 roku perevedenij do administraciyi Kosova Naprikinci veresnya 1912 roku vin buv priznachenij nachalnikom 1 go viddilu nachalnik operacij u Vardarskij armiyi pid komanduvannyam Zeki pasha utvorenoyi u skladi v Zahidnij armiyi Pid chas Pershoyi Balkanskoyi vijni pislya porazki vin pisav sho rozpodil osmanskih sil na velikij teritoriyi dalo iniciativu protivniku a plan mobilizaciyi ta koncentraciyi vijsk buv pogano opracovanij Vin takozh vkazuvav na serjozni nedoliki v artilerijskij pidgotovci boyezdatnosti bezdrotovih i aviacijnih chastin Pislya porazki u bitvi pri Bitoli Vardarska armiya bula zmushena vidstupiti do Albaniyi Naprikinci chervnya 1913 roku vin povernuvsya do Stambula Na pochatku serpnya 1913 roku buv priznachenij komanduvachem Ankarskoyi rezervnoyi diviziyi a v listopadi komandirom 2 yi pihotnoyi diviziyi Naprikinci grudnya 1913 roku vin buv priznachenij komandirom V korpusu yakij brav uchast u bitvah u hodi Dardanellskoyi operaciyi U kvitni 1916 roku jogo bulo priznacheno komanduvachem 3 m vijskovim okrugom Shidnogo frontu a u veresni togo zh roku komanduvachem II Kavkazkim korpusom U lipni 1917 roku buv priznachenij komanduvachem 2 a armiya Osmanska imperiya 2 j armiyeyu roztashovanoyi v Diyarbakire U zhovtni 1917 roku prijmaye komanduvannya 7 a armiya Osmanska imperiya 7 j armiyeyu yaka vela bojovi diyi v hodi Sinajsko Palestinska kampaniya Sinajsko Palestinskoyi kampaniyi U lyutomu 1918 roku vin pisav komanduvachu H nimeckoyu armiyeyu Falkenhajn Erih fon Erihu fon Falkenhajnu pro serjozni problemi pov yazani z nizkoyu efektivnistyu linij zv yazku postachannya ta rekrutingu Krim togo vin nagoloshuvav na nedostatnomu rivni bojovoyi pidgotovki tureckih vijsk U lipni 1918 r jomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya ferika tur Ferik i evvel komandir divizionu Odnak u serpni togo zh roku buv zmushenij virushiti do Stambula na likuvannya Respublikanskij period Fevzi Chakmak pasha U 1920 roci vin pishov za Atatyurk Kemalem Atatyurkom do Samsunu i ves chas pidtrimuvav jogo v Vijna za nezalezhnist Turechchini U travni 1920 r osmanskij vijskovij sud vinis jomu smertnij virok Pislya Sevrskogo mirnogo dogovoru vijska Turechchini zmenshilisya do dvoh armij Odniyeyu armiyeyu yaka perebuvala na shidnomu fronti v Erzurum keruvav Karabekir Kyazim Musa Karazikir inshij sho znahodilasya na zahidnomu fronti v Ankara Ankara komanduvav Dzhebesoyu Ali Fuat Ali Fuat Pislya serjoznih bojovih vtrat u Kyutahya Atlintasi Fevzi vzyav upravlinnya armiyeyu pid kontrol Vin zupiniv vidstup tureckoyi armiyi i ne dozvoliv greckim vijskam u vzyati Ankara Fevzi i Kemal organizuvali i ocholili peremozhnu bitvu pri Dumlupinari 31 serpnya 1922 roku Za ce obidva otrimali zvannya Marshala Turechchini zalishayuchis yedinimi lyudmi v istoriyi Turechchini z cim zvannyam Navit sogodni koli turki govoryat Marshal tur Maresal voni mayut na uvazi Mustafu Fevzi U 1920 1921 rokah obijmav posadu pershogo zastupnika prem yer ministra Turechchini potim buv priznachenij prem yer ministrom krayini z 24 sichnya 1921 roku po 9 lipnya 1922 roku U 1924 roci uhvaliv rishennya piti z politiki ta prisvyatiti sebe vijskovij sluzhbi sklavshi povnovazhennya deputata parlamentu Z 3 bereznya 1924 po 12 sichnya 1944 vin buv nachalnikom Genshtabu Zbrojni sili Turechchini Zbrojnih sil Turechchini Pomer 10 kvitnya 1950 roku pohovanij u Stambuli NagorodiMogila M F Chakmaka Osmanska imperiya 23 sichnya 1900 5 go stupenya 22 serpnya 1900 4 go stupenya 17 lipnya 1906 Vijskova medal 2 zhovtnya 1915 17 sichnya 1916 11 listopada 1916 2 go stupenya z shablyami 23 veresnya 1917 1 go stupenya z shablyami 7 sichnya 1918 Turecka Respublika Medal Za nezalezhnist Istiklyal 21 listopada 1923 Nimecka imperiya Zaliznij hrest 2 go klasu Korolivstvo Prussiya 26 grudnya 1915 Korolivstvo Vyurtemberg 19 chervnya 1918 Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi 2 go stupenya 3 kvitnya 1917 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www turkcebilgi com fevzi C3 A7akmakLiteratura Fevzi Cakmak Encyclopaedia Britannica 2009 Encyclopaedia Britannica Online 18 Apr 2009 Fevzi Cakmak Diaries 1911 1950 Manuscripts Division 2002 Princeton University Library 18 Apr 2009PosilannyaMustafa Fevzi Chakmak u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi angl Poperednik Mustafa Kemal Atatyurk Prem yer ministr Turechchini 24 sichnya 1921 9 lipnya 1922 Nastupnik Poperednik Posada zasnovana Ministr nacionalnoyi oboroni Turechchini 3 travnya 1920 5 serpnya 1921 Nastupnik