Факула (лат. Facula — маленький факел, мн. Faculae) — невелика яскрава область на поверхні небесного тіла (планети, супутника чи астероїда). Термін використовується в планетній номенклатурі — входить до складу власних назв подібних деталей поверхні. У міжнародних (латинських) назвах це слово, як і інші родові терміни, пишеться з великої букви (наприклад, — Memphis Facula).
Природа факул
Природа різних факул різна, оскільки цей термін, як і інші терміни планетної номенклатури, описує лише зовнішній вигляд об'єкту і нічого не каже про його походження. Він навіть не завжди означає світлий колір у видимому діапазоні: факули Титана виділені по інфрачервоному та радарному альбедо.
Природа факул Амальтеї невідома; щодо їх походження є різні версії. Факули Ганімеда та Каллісто — круглі світлі плями діаметром до сотень кілометрів — є (метеоритними кратерами, рельєф яких був згладжений релаксацією крижаної кори супутника). Факули Титана зазвичай мають неправильну форму і неясне походження.
Назви факул
Термін «факула» було введено у вжиток 1985 року, коли було найменовано ряд факул Ганімеда. Але ще у 1979 році Міжнародний астрономічний союз назвав дві яскраві плями на Амальтеї іменами Іда (Ida) та Лікт (Lyctos). Спочатку в цих назвах не було родового терміну, але згодом до них додали термін «факула».
Станом на 2014 рік найменовані факули та їх групи є на чотирьох супутниках: Амальтеї (2), Ганімеді (13), Каллісто (1) та Титані (14).
Факули на різних небесних тілах називають по-різному:
- на Амальтеї — назвами місцевостей, що фігурують у міфах про Амальтею;
- на Ганімеді — назвами місцевостей, пов'язаних з єгипетськими міфами;
- на Каллісто — іменами богів та інших персонажів, пов'язаних з морозом та снігом, із міфів та казок народів Крайньої Півночі. Станом на 2014 рік на Каллісто найменовано одну факулу — Kol Facula, що носить ім'я велетня з ісландського фольклору;
- на Титані — окремим факулам дають назви земних островів, що не є політично незалежними, а групам факул — назви архіпелагів.
Примітки
- Descriptor Terms (Feature Types). Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
- Hargitai H., Kereszturi Á. Facula, Faculae // Encyclopedia of Planetary Landforms. — Springer, 2014. — 1100 p. — . — DOI:
- Наведено за довідником МАС [ 2012-04-12 у Wayback Machine.]
- Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1986. — С. 24–25.
- Hargitai H. I. Planetary Maps: Visualization and Nomenclature // Cartographica. — 2006. — Т. 41, вип. 2. — С. 160. — DOI: . з джерела 7 листопада 2012. Процитовано 2014-08-29.
- Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа галилеевых спутников Юпитера / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1984. — С. 38, 43.
- Burns J. A., Simonelli D. P., Showalter M. R., Hamilton D. P., Porco C. D., Esposito L. W., Throop H. 11. Jupiter’s Ring-Moon System // Jupiter: The Planet, Satellites and Magnetosphere / F. Bagenal, T. E. Dowling, W. B. McKinnon. — Cambridge University Press, 2004. — P. 245. — . — Bibcode:
- Wagner R. Facula, Faculae // Encyclopedia of Astrobiology / M. Gargaud, R. Amils, H. J. Cleaves, M. Viso, D. Pinti. — Springer, 2011. — P. 389, 577. — . — DOI:
- Harland D. M. Jupiter Odyssey. — Springer Science & Business Media, 2000. — P. 136–137. — .
- Transactions of the International Astronomical Union, Volume XVIIB / P. A. Wayman. — Springer, 1980. — P. 297. — .
- Thomas P. C., Burns J. A., Rossier L., Simonelli D., Veverka J., Chapman C. R., Klaasen K., Johnson T. V., Belton M. J. S., Galileo Solid State Imaging Team. (September 1998). The Small Inner Satellites of Jupiter. Icarus. 135 (1): 360—371. Bibcode:1998Icar..135..360T. doi:10.1006/icar.1998.5976.
- Ververka J., Thomas P., Davies M. E., Morrison D. (September 1981). Amalthea: Voyager imaging results. Journal of Geophysical Research. 86 (A10): 8675—8682. Bibcode:1981JGR....86.8675V. doi:10.1029/JA086iA10p08675.
- Categories for Naming Features on Planets and Satellites. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
Посилання
- Актуальні списки найменованих факул: на Амальтеї [ 21 лютого 2013 у Wayback Machine.], на Ганімеді [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.], на Каллісто, на Титані [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fakula lat Facula malenkij fakel mn Faculae nevelika yaskrava oblast na poverhni nebesnogo tila planeti suputnika chi asteroyida Termin vikoristovuyetsya v planetnij nomenklaturi vhodit do skladu vlasnih nazv podibnih detalej poverhni U mizhnarodnih latinskih nazvah ce slovo yak i inshi rodovi termini pishetsya z velikoyi bukvi napriklad Memphis Facula Amalteya Yaskrava plyama vgori fakula Ida Ida Facula vnizu fakula Likt Lyctos Facula Memphis Facula na Ganimedi Diametr 360 km Tortola Facula na TitaniPriroda fakulPriroda riznih fakul rizna oskilki cej termin yak i inshi termini planetnoyi nomenklaturi opisuye lishe zovnishnij viglyad ob yektu i nichogo ne kazhe pro jogo pohodzhennya Vin navit ne zavzhdi oznachaye svitlij kolir u vidimomu diapazoni fakuli Titana vidileni po infrachervonomu ta radarnomu albedo Priroda fakul Amalteyi nevidoma shodo yih pohodzhennya ye rizni versiyi Fakuli Ganimeda ta Kallisto krugli svitli plyami diametrom do soten kilometriv ye meteoritnimi kraterami relyef yakih buv zgladzhenij relaksaciyeyu krizhanoyi kori suputnika Fakuli Titana zazvichaj mayut nepravilnu formu i neyasne pohodzhennya Nazvi fakulTermin fakula bulo vvedeno u vzhitok 1985 roku koli bulo najmenovano ryad fakul Ganimeda Ale she u 1979 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz nazvav dvi yaskravi plyami na Amalteyi imenami Ida Ida ta Likt Lyctos Spochatku v cih nazvah ne bulo rodovogo terminu ale zgodom do nih dodali termin fakula Stanom na 2014 rik najmenovani fakuli ta yih grupi ye na chotiroh suputnikah Amalteyi 2 Ganimedi 13 Kallisto 1 ta Titani 14 Fakuli na riznih nebesnih tilah nazivayut po riznomu na Amalteyi nazvami miscevostej sho figuruyut u mifah pro Amalteyu na Ganimedi nazvami miscevostej pov yazanih z yegipetskimi mifami na Kallisto imenami bogiv ta inshih personazhiv pov yazanih z morozom ta snigom iz mifiv ta kazok narodiv Krajnoyi Pivnochi Stanom na 2014 rik na Kallisto najmenovano odnu fakulu Kol Facula sho nosit im ya veletnya z islandskogo folkloru na Titani okremim fakulam dayut nazvi zemnih ostroviv sho ne ye politichno nezalezhnimi a grupam fakul nazvi arhipelagiv PrimitkiDescriptor Terms Feature Types Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 23 chervnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Hargitai H Kereszturi A Facula Faculae Encyclopedia of Planetary Landforms Springer 2014 1100 p ISBN 978 1 4614 9213 9 DOI 10 1007 978 1 4614 9213 9 142 1 Navedeno za dovidnikom MAS 2012 04 12 u Wayback Machine Burba G A Nomenklatura detalej relefa sputnikov Saturna Otv red K P Florenskij i Yu I Efremov Moskva Nauka 1986 S 24 25 Hargitai H I Planetary Maps Visualization and Nomenclature Cartographica 2006 T 41 vip 2 S 160 DOI 10 3138 9862 21JU 4021 72M3 z dzherela 7 listopada 2012 Procitovano 2014 08 29 Burba G A Nomenklatura detalej relefa galileevyh sputnikov Yupitera Otv red K P Florenskij i Yu I Efremov Moskva Nauka 1984 S 38 43 Burns J A Simonelli D P Showalter M R Hamilton D P Porco C D Esposito L W Throop H 11 Jupiter s Ring Moon System Jupiter The Planet Satellites and Magnetosphere F Bagenal T E Dowling W B McKinnon Cambridge University Press 2004 P 245 ISBN 9780521818087 Bibcode 2004jpsm book 241B Wagner R Facula Faculae Encyclopedia of Astrobiology M Gargaud R Amils H J Cleaves M Viso D Pinti Springer 2011 P 389 577 ISBN 978 3 642 11274 4 DOI 10 1007 978 3 642 11274 4 569 Harland D M Jupiter Odyssey Springer Science amp Business Media 2000 P 136 137 ISBN 978 1 85233 301 0 Transactions of the International Astronomical Union Volume XVIIB P A Wayman Springer 1980 P 297 ISBN 9789027711595 Thomas P C Burns J A Rossier L Simonelli D Veverka J Chapman C R Klaasen K Johnson T V Belton M J S Galileo Solid State Imaging Team September 1998 The Small Inner Satellites of Jupiter Icarus 135 1 360 371 Bibcode 1998Icar 135 360T doi 10 1006 icar 1998 5976 Ververka J Thomas P Davies M E Morrison D September 1981 Amalthea Voyager imaging results Journal of Geophysical Research 86 A10 8675 8682 Bibcode 1981JGR 86 8675V doi 10 1029 JA086iA10p08675 Categories for Naming Features on Planets and Satellites Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 13 travnya 2013 PosilannyaAktualni spiski najmenovanih fakul na Amalteyi 21 lyutogo 2013 u Wayback Machine na Ganimedi 26 serpnya 2014 u Wayback Machine na Kallisto na Titani 24 grudnya 2013 u Wayback Machine