Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Факула Іда лат Ida Facula факула яскрава пляма на супутнику Юпітера Амальтеї Це витягнута область довжиною близько 50 км

Факула Іда

Факула Іда

Факула Іда (лат. Ida Facula) — факула (яскрава пляма) на супутнику Юпітера Амальтеї. Це витягнута область довжиною близько 50 км, що перевищує за яскравістю свої околиці у 1,5 раза (у найяскравіших місцях). Знаходиться на тому кінці супутника, що спрямований від Юпітера (координати 17°N, 174°W). Розташована на хребті, що тягнеться уздовж меридіану. Це одна з двох найменованих факул Амальтеї (друга — факула Лікт). Втім, на Амальтеї є і більші, і яскравіші, але безіменні світлі області.

image
Амальтея (знімок «Вояджера-1», 1979). Яскрава пляма вгорі — факула Іда, внизу — факула Лікт
image
Знімки «Галілео», 1999. Факула Іда — ліворуч угорі, факула Лікт — ліворуч унизу

Факула Іда була відкрита на знімку, зробленому космічним апаратом «Вояджер-1» у 1979 році. На цьому зображенні вона виглядає круглою плямою діаметром близько 15 км. Згодом її відзняв апарат «Галілео», що досліджував систему Юпітера з 1995 по 2003 рік, і вона виявилася 50-кілометровою смугою.

Назва цієї факули пов'язана з міфом про те, як німфа Іда в Ідейській печері на горі Іда вигодовувала маленького Зевса молоком кози Амальтеї. Спочатку факулу було названо на честь німфи, але зараз у довіднику МАС із планетної номенклатури вказано, що її названо ім'ям гори. Початково об'єкт називався просто «Іда» (Ida); цю назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1979 році. У 1985 році для найменування деталей поверхні Ганімеда було введено у вжиток термін «факула», і через деякий час його додали й до назв яскравих плям на Амальтеї. Таким чином, зараз об'єкт називається «факула Іда» (Ida Facula). Крім того, в популярній літературі трапляється назва Mons Ida («гора Іда»).

Походження факули Іда, як і інших яскравих плям на Амальтеї, невідоме. Можливо, яскрава речовина була викинута на поверхню метеоритним ударом. За іншою версією, яскравість цієї факули, як і сусідньої факули Лікт, пов'язана з їх розташуванням на височинах. Можливо, речовина, що вкриває поверхню Амальтеї, поступово переміщується з височин униз, і на поверхні опиняється світліша речовина з глибин. Подібна залежність альбедо від висоти спостерігається і на деяких інших малих тілах Сонячної системи, наприклад, на Деймосі та Гаспрі. Окрім великої яскравості, факули Амальтеї вирізняються менш червоним, ніж в околиць, відтінком.

Примітки

  1. Burns J. A., Simonelli D. P., Showalter M. R., Hamilton D. P., Porco C. D., Esposito L. W., Throop H. 11. Jupiter’s Ring-Moon System // Jupiter: The Planet, Satellites and Magnetosphere / F. Bagenal, T. E. Dowling, W. B. McKinnon. — Cambridge University Press, 2004. — P. 245. — . — Bibcode:2004jpsm.book..241B.
  2. Thomas P. C., Burns J. A., Rossier L., Simonelli D., Veverka J., Chapman C. R., Klaasen K., Johnson T. V., Belton M. J. S., Galileo Solid State Imaging Team. (September 1998). The Small Inner Satellites of Jupiter. Icarus. 135 (1): 360—371. Bibcode:1998Icar..135..360T. doi:10.1006/icar.1998.5976.
  3. Ververka J., Thomas P., Davies M. E., Morrison D. (September 1981). Amalthea: Voyager imaging results. Journal of Geophysical Research. 86 (A10): 8675—8682. Bibcode:1981JGR....86.8675V. doi:10.1029/JA086iA10p08675.
  4. Amalthea: Facula, faculae. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.) . International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 24 серпня 2014.
  5. Transactions of the International Astronomical Union, Volume XVIIB / P. A. Wayman. — Springer, 1980. — P. 297. — .
  6. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа галилеевых спутников Юпитера / Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов. — Москва : Наука, 1984. — С. 43.
  7. Hargitai H., Kereszturi Á. Facula, Faculae // Encyclopedia of Planetary Landforms. — Springer, 2014. — 1100 p. — . — DOI:10.1007/978-1-4614-9213-9_142-1.
  8. Elkins-Tanton L. T. Jupiter and Saturn. — Infobase Publishing, 2006. — P. 69. — .
  9. Angelo J. A. Encyclopedia of Space and Astronomy. — Infobase Publishing, 2009. — P. 24. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fakula Ida lat Ida Facula fakula yaskrava plyama na suputniku Yupitera Amalteyi Ce vityagnuta oblast dovzhinoyu blizko 50 km sho perevishuye za yaskravistyu svoyi okolici u 1 5 raza u najyaskravishih miscyah Znahoditsya na tomu kinci suputnika sho spryamovanij vid Yupitera koordinati 17 N 174 W Roztashovana na hrebti sho tyagnetsya uzdovzh meridianu Ce odna z dvoh najmenovanih fakul Amalteyi druga fakula Likt Vtim na Amalteyi ye i bilshi i yaskravishi ale bezimenni svitli oblasti Amalteya znimok Voyadzhera 1 1979 Yaskrava plyama vgori fakula Ida vnizu fakula LiktZnimki Galileo 1999 Fakula Ida livoruch ugori fakula Likt livoruch unizu Fakula Ida bula vidkrita na znimku zroblenomu kosmichnim aparatom Voyadzher 1 u 1979 roci Na comu zobrazhenni vona viglyadaye krugloyu plyamoyu diametrom blizko 15 km Zgodom yiyi vidznyav aparat Galileo sho doslidzhuvav sistemu Yupitera z 1995 po 2003 rik i vona viyavilasya 50 kilometrovoyu smugoyu Nazva ciyeyi fakuli pov yazana z mifom pro te yak nimfa Ida v Idejskij pecheri na gori Ida vigodovuvala malenkogo Zevsa molokom kozi Amalteyi Spochatku fakulu bulo nazvano na chest nimfi ale zaraz u dovidniku MAS iz planetnoyi nomenklaturi vkazano sho yiyi nazvano im yam gori Pochatkovo ob yekt nazivavsya prosto Ida Ida cyu nazvu bulo zatverdzheno Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1979 roci U 1985 roci dlya najmenuvannya detalej poverhni Ganimeda bulo vvedeno u vzhitok termin fakula i cherez deyakij chas jogo dodali j do nazv yaskravih plyam na Amalteyi Takim chinom zaraz ob yekt nazivayetsya fakula Ida Ida Facula Krim togo v populyarnij literaturi traplyayetsya nazva Mons Ida gora Ida Pohodzhennya fakuli Ida yak i inshih yaskravih plyam na Amalteyi nevidome Mozhlivo yaskrava rechovina bula vikinuta na poverhnyu meteoritnim udarom Za inshoyu versiyeyu yaskravist ciyeyi fakuli yak i susidnoyi fakuli Likt pov yazana z yih roztashuvannyam na visochinah Mozhlivo rechovina sho vkrivaye poverhnyu Amalteyi postupovo peremishuyetsya z visochin uniz i na poverhni opinyayetsya svitlisha rechovina z glibin Podibna zalezhnist albedo vid visoti sposterigayetsya i na deyakih inshih malih tilah Sonyachnoyi sistemi napriklad na Dejmosi ta Gaspri Okrim velikoyi yaskravosti fakuli Amalteyi viriznyayutsya mensh chervonim nizh v okolic vidtinkom PrimitkiBurns J A Simonelli D P Showalter M R Hamilton D P Porco C D Esposito L W Throop H 11 Jupiter s Ring Moon System Jupiter The Planet Satellites and Magnetosphere F Bagenal T E Dowling W B McKinnon Cambridge University Press 2004 P 245 ISBN 9780521818087 Bibcode 2004jpsm book 241B Thomas P C Burns J A Rossier L Simonelli D Veverka J Chapman C R Klaasen K Johnson T V Belton M J S Galileo Solid State Imaging Team September 1998 The Small Inner Satellites of Jupiter Icarus 135 1 360 371 Bibcode 1998Icar 135 360T doi 10 1006 icar 1998 5976 Ververka J Thomas P Davies M E Morrison D September 1981 Amalthea Voyager imaging results Journal of Geophysical Research 86 A10 8675 8682 Bibcode 1981JGR 86 8675V doi 10 1029 JA086iA10p08675 Amalthea Facula faculae Gazetteer of Planetary Nomenclature angl International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN originalu za 21 lyutogo 2013 Procitovano 24 serpnya 2014 Transactions of the International Astronomical Union Volume XVIIB P A Wayman Springer 1980 P 297 ISBN 9789027711595 Burba G A Nomenklatura detalej relefa galileevyh sputnikov Yupitera Otv red K P Florenskij i Yu I Efremov Moskva Nauka 1984 S 43 Hargitai H Kereszturi A Facula Faculae Encyclopedia of Planetary Landforms Springer 2014 1100 p ISBN 978 1 4614 9213 9 DOI 10 1007 978 1 4614 9213 9 142 1 Elkins Tanton L T Jupiter and Saturn Infobase Publishing 2006 P 69 ISBN 9781438107257 Angelo J A Encyclopedia of Space and Astronomy Infobase Publishing 2009 P 24 ISBN 9781438107257

Дата публікації:
Топ