Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Фаворитка» (фр. La favorite, італ. La favorita) — велика опера на 4 дії італійського композитора Гаетано Доніцетті. Французьке лібрето та за мотивами драми «Граф де Комменж». Прем'єра відбулася 2 грудня 1840 року в Парижі в Академії музики.
| Опера «Фаворитка» | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. La favorita | ||||
 | ||||
| Композитор | Гаетано Доніцетті[1] | |||
| Автор лібрето | d[1], d[1] і Ежен Скріб | |||
| Мова лібрето | французька | |||
| Джерело сюжету | d | |||
| Жанр | велика опера і опера[1] | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр)[1] | |||
| Перша постановка | 2 грудня 1840[1] | |||
| Місце першої постановки | d | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Фаворитка у Вікісховищі | ||||
В опері виведено реальну особу — коханку короля Кастилії Альфонса XI Леонору Нуньєс де Гусман (1310–1351), у якої було десятеро дітей від короля.
Історія створення
Спочатку опера, написана в 1839 році, носила назву «Ангел Нізіди» і призначалася для театру Ренесанс, але театр закрився. Композитор дописав оперу, надавши їй риси французької великої опери, і змінив назву. Лібрето було без участі Доніцетті перекладено італійською мовою, і опера була представлена в італійській версії в 1842 році в Падуї під назвою «Леонора Гусман», в 1843 в Мілані в Ла Скала під назвою «Ельда». Надалі італійська версія опери виконувалася під назвою «Фаворитка» і утвердилася в репертуарах краще ніж оригінальна французька.
Саме в цій опері 1893 року дебютувала на оперній сцені Соломія Крушельницька.
Дійові особи
| Партія | Голос | Виконавець на прем'єрі 2 грудня 1840 (Диригент: Франсуа Антуан Абенек) |
|---|---|---|
| Леонора ді Гусман | мецо-сопрано | |
| Інеса, повірниця Леонори | сопрано | Еліан |
| Фердинанд | тенор | Жільбер Дюпре |
| Альфонс XI, король Кастилії | баритон | Поль Баруалье |
| Балтазар, настоятель монастиря | бас | |
| Дон Гаспар, королівський міністр | тенор | П'єр Франсуа Вартель |
| Мер, придворні, пажі, сторожа, монахи Ордена святого Якова Компостельського | ||
Зміст
Дія відбувається в Іспанії на початку XIV століття.
Дія перша
Сцена перша. Монастир Святого Якова Компостельського. Молодий послушник Фердинанд заявляє настоятелю Балтазару, що він відмовляється від обітниці послуху: серце його охоплено любов'ю до жінки, імені та положення якої він не знає. Балтазар неохоче відпускає Фердинанда з монастиря.
Сцена друга. Сад в резиденції Леонори. Інеса розповідає дамам, що Леонора, фаворитка короля, полюбила молодого послушника Фердинанда і наказала їй запросити його сюди. Інеса розшукала Фердинанда, і він з'являється у резиденції. Леонора закликає Фердинанда не шукати зустрічей з нею: любов принесе їм лише нещастя. Але вона любить його і хоче, щоб він досяг високого становища. Леонора вручає Фердинанду королівський указ про присвоєння йому офіцерського чину. Побачення перериває Інеса: прийшов король і вимагає Леонору до себе. Закохані прощаються. Фердинанд вирішує, що Леонора займає надто високе положення, і йому потрібно добути собі славу, щоб з'єднатися з коханою.
Дія друга
Сад королівського палацу Алькасар. Міністр Дон Гаспар повідомляє королю, що іспанська армія під командуванням молодого офіцера Фердинанда здобула рішучу перемогу над маврами. Король задоволений, він готовий нагородити переможця і запрошує Леонору взяти участь в урочитстостях. Але Леонорі не весело — вона полюбила Фердинанда, і зв'язок з королем для неї не прийнятний.
В сад виходять придворні. Дон Гаспар оголошує про перемогу над маврами. Раптово входить Балтазар. Він привіз папську буллу, за якою король повинен порвати відносини з фавориткою і відновити в правах свою дружину. Король не збирається підкорятися папському вимогу. Балтазар заявляє, що якщо король не підкориться до завтра, він буде підданий анафемі.
Дія третя.
Тронна зала. Фердинанд, який отримав перемогу над маврами, прибув із звітом до короля. Входять король і Дон Гаспар. Король повідомляє міністрові, що схильний прийняти умову папської булли, щоб не накликати на Кастилії конфлікт з церквою. Побачивши Фердинанда, король радісно вітає його. Входить Леонора. Вона також вражена зустріччю з коханим. Король питає у Фердинанда, який нагороди він хотів би за свій подвиг. Не замислюючись Фердинанд просить у короля руки Леонори. Король вражений: це доля — конфлікт з церквою розв'язався сам собою. Король веде Фердинанда. Леонора в сум'ятті. Вона любить Фердинанда, але збентежена своїм двозначним становищем. Інеса втішає її. З'являється король, Фердинанд, Дон Гаспар і всі придворні. Король посвячує Фердинанда в лицарі ордена Святого Якова, дарує графський титул і віддає руку Леонори.
Дон Гаспар, незадоволений піднесенням Фердинанда, розповідає придворним, що його нагороди обумовлені не стільки перемогою над маврами, скільки одруженням на колишній коханці короля. Придворні перешіптуються. Входить Балтазар, щоб дізнатися рішення короля. Дон Гаспар повідомляє йому, що король виконає умови Папи: він видає свою коханку заміж за іншого — за Фердинанда. Фердинанд приголомшений. Під звуки маршу король підводить до Фердинанда Леонору у весільному вбранні, але Фердинанд кидає під ноги королю ланцюг ордена Святого Якова і відмовляється від графського титулу, шлюбу, який він вважає ганебним, й тікає разом з Балтазаром.
Акт четвертий.
Монастир Святого Якова. Балтазар готує Фердинанда до посвячення в ченці. Всю ніч він повинен молитися, а завтра вранці буде здійснений обряд. Почуття Фердинанда в сум'ятті. Він як і раніше любить Леонору, але погорда змусила його відректися від нареченої. З'являється молодий чернець. Він шукає Фердинанда і просить залишити його з ним наодинці. Коли ченці йдуть, юнак знімає відлогу — це Леонора. Вона покинула двір короля і пішки прийшла в монастир в пошуках коханого. Колишнє почуття повністю опановує Фердинандом. Він готовий кинути все, поїхати з Леонорою, але Леонора від нервового і фізичного перевантаження раптово вмирає у ніг Фердинанда. Фердинанд приречений на життя в монастирі.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Ashbrook W. Favorite, La / S. Sadie — 1 — NYC, London: Macmillan Publishers, Grove's Dictionaries, Inc., 1998. — Vol. 2. — P. 140. —
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
Посилання
- Повний текст французького лібрето
- Повний текст італійського лібрето
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Favorit znachennya Favoritka fr La favorite ital La favorita velika opera na 4 diyi italijskogo kompozitora Gaetano Donicetti Francuzke libreto ta za motivami drami Graf de Kommenzh Prem yera vidbulasya 2 grudnya 1840 roku v Parizhi v Akademiyi muziki Opera Favoritka ital La favoritaKompozitor Gaetano Donicetti 1 Avtor libreto d 1 d 1 i Ezhen SkribMova libreto francuzkaDzherelo syuzhetu dZhanr velika opera i opera 1 Kilkist dij 4 Diya teatr 1 Persha postanovka 2 grudnya 1840 1 Misce pershoyi postanovki dInformaciya u Vikidanih Favoritka u Vikishovishi V operi vivedeno realnu osobu kohanku korolya Kastiliyi Alfonsa XI Leonoru Nunyes de Gusman 1310 1351 u yakoyi bulo desyatero ditej vid korolya Istoriya stvorennyaGaetano Donicetti Spochatku opera napisana v 1839 roci nosila nazvu Angel Nizidi i priznachalasya dlya teatru Renesans ale teatr zakrivsya Kompozitor dopisav operu nadavshi yij risi francuzkoyi velikoyi operi i zminiv nazvu Libreto bulo bez uchasti Donicetti perekladeno italijskoyu movoyu i opera bula predstavlena v italijskij versiyi v 1842 roci v Paduyi pid nazvoyu Leonora Gusman v 1843 v Milani v La Skala pid nazvoyu Elda Nadali italijska versiya operi vikonuvalasya pid nazvoyu Favoritka i utverdilasya v repertuarah krashe nizh originalna francuzka Same v cij operi 1893 roku debyutuvala na opernij sceni Solomiya Krushelnicka Dijovi osobiPartiya Golos Vikonavec na prem yeri 2 grudnya 1840 Dirigent Fransua Antuan Abenek Leonora di Gusman meco soprano Inesa povirnicya Leonori soprano Elian Ferdinand tenor Zhilber Dyupre Alfons XI korol Kastiliyi bariton Pol Baruale Baltazar nastoyatel monastirya bas Don Gaspar korolivskij ministr tenor P yer Fransua Vartel Mer pridvorni pazhi storozha monahi Ordena svyatogo Yakova KompostelskogoZmistDiya vidbuvayetsya v Ispaniyi na pochatku XIV stolittya Diya persha Scena persha Monastir Svyatogo Yakova Kompostelskogo Molodij poslushnik Ferdinand zayavlyaye nastoyatelyu Baltazaru sho vin vidmovlyayetsya vid obitnici posluhu serce jogo ohopleno lyubov yu do zhinki imeni ta polozhennya yakoyi vin ne znaye Baltazar neohoche vidpuskaye Ferdinanda z monastirya Scena druga Sad v rezidenciyi Leonori Inesa rozpovidaye damam sho Leonora favoritka korolya polyubila molodogo poslushnika Ferdinanda i nakazala yij zaprositi jogo syudi Inesa rozshukala Ferdinanda i vin z yavlyayetsya u rezidenciyi Leonora zaklikaye Ferdinanda ne shukati zustrichej z neyu lyubov prinese yim lishe neshastya Ale vona lyubit jogo i hoche shob vin dosyag visokogo stanovisha Leonora vruchaye Ferdinandu korolivskij ukaz pro prisvoyennya jomu oficerskogo chinu Pobachennya pererivaye Inesa prijshov korol i vimagaye Leonoru do sebe Zakohani proshayutsya Ferdinand virishuye sho Leonora zajmaye nadto visoke polozhennya i jomu potribno dobuti sobi slavu shob z yednatisya z kohanoyu Diya druga Alfons XI korol Kastiliyi Sad korolivskogo palacu Alkasar Ministr Don Gaspar povidomlyaye korolyu sho ispanska armiya pid komanduvannyam molodogo oficera Ferdinanda zdobula rishuchu peremogu nad mavrami Korol zadovolenij vin gotovij nagoroditi peremozhcya i zaproshuye Leonoru vzyati uchast v urochitstostyah Ale Leonori ne veselo vona polyubila Ferdinanda i zv yazok z korolem dlya neyi ne prijnyatnij V sad vihodyat pridvorni Don Gaspar ogoloshuye pro peremogu nad mavrami Raptovo vhodit Baltazar Vin priviz papsku bullu za yakoyu korol povinen porvati vidnosini z favoritkoyu i vidnoviti v pravah svoyu druzhinu Korol ne zbirayetsya pidkoryatisya papskomu vimogu Baltazar zayavlyaye sho yaksho korol ne pidkoritsya do zavtra vin bude piddanij anafemi Diya tretya Tronna zala Ferdinand yakij otrimav peremogu nad mavrami pribuv iz zvitom do korolya Vhodyat korol i Don Gaspar Korol povidomlyaye ministrovi sho shilnij prijnyati umovu papskoyi bulli shob ne naklikati na Kastiliyi konflikt z cerkvoyu Pobachivshi Ferdinanda korol radisno vitaye jogo Vhodit Leonora Vona takozh vrazhena zustrichchyu z kohanim Korol pitaye u Ferdinanda yakij nagorodi vin hotiv bi za svij podvig Ne zamislyuyuchis Ferdinand prosit u korolya ruki Leonori Korol vrazhenij ce dolya konflikt z cerkvoyu rozv yazavsya sam soboyu Korol vede Ferdinanda Leonora v sum yatti Vona lyubit Ferdinanda ale zbentezhena svoyim dvoznachnim stanovishem Inesa vtishaye yiyi Z yavlyayetsya korol Ferdinand Don Gaspar i vsi pridvorni Korol posvyachuye Ferdinanda v licari ordena Svyatogo Yakova daruye grafskij titul i viddaye ruku Leonori Don Gaspar nezadovolenij pidnesennyam Ferdinanda rozpovidaye pridvornim sho jogo nagorodi obumovleni ne stilki peremogoyu nad mavrami skilki odruzhennyam na kolishnij kohanci korolya Pridvorni pereshiptuyutsya Vhodit Baltazar shob diznatisya rishennya korolya Don Gaspar povidomlyaye jomu sho korol vikonaye umovi Papi vin vidaye svoyu kohanku zamizh za inshogo za Ferdinanda Ferdinand prigolomshenij Pid zvuki marshu korol pidvodit do Ferdinanda Leonoru u vesilnomu vbranni ale Ferdinand kidaye pid nogi korolyu lancyug ordena Svyatogo Yakova i vidmovlyayetsya vid grafskogo titulu shlyubu yakij vin vvazhaye ganebnim j tikaye razom z Baltazarom Akt chetvertij Monastir Svyatogo Yakova Baltazar gotuye Ferdinanda do posvyachennya v chenci Vsyu nich vin povinen molitisya a zavtra vranci bude zdijsnenij obryad Pochuttya Ferdinanda v sum yatti Vin yak i ranishe lyubit Leonoru ale pogorda zmusila jogo vidrektisya vid narechenoyi Z yavlyayetsya molodij chernec Vin shukaye Ferdinanda i prosit zalishiti jogo z nim naodinci Koli chenci jdut yunak znimaye vidlogu ce Leonora Vona pokinula dvir korolya i pishki prijshla v monastir v poshukah kohanogo Kolishnye pochuttya povnistyu opanovuye Ferdinandom Vin gotovij kinuti vse poyihati z Leonoroyu ale Leonora vid nervovogo i fizichnogo perevantazhennya raptovo vmiraye u nig Ferdinanda Ferdinand prirechenij na zhittya v monastiri PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Ashbrook W Favorite La S Sadie 1 NYC London Macmillan Publishers Grove s Dictionaries Inc 1998 Vol 2 P 140 ISBN 978 0 19 522186 2 d Track Q81382326d Track Q8004604d Track Q60d Track Q1335317d Track Q2108217d Track Q56692063d Track Q84 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2012 PosilannyaPovnij tekst francuzkogo libreto Povnij tekst italijskogo libreto