Уралове село в Україні у Зноб Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області Населення становить 5

52°11′01″ пн. ш. 33°33′04″ сх. д. / 52.18361° пн. ш. 33.55111° сх. д.Координати: 52°11′01″ пн. ш. 33°33′04″ сх. д. / 52.18361° пн. ш. 33.55111° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

143 м

Водойми

річки Маківка, Свига

Місцева влада

Адреса ради

41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1

Карта

Уралове

Уралове

Мапа

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.

Географія

Село знаходиться на лівому березі річки Свига, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Чигин, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Хильчичі. Селом протікає річка Маківка. Через село проходить автомобільна дорога Т 1908.

Назва

Назва Олтар є проявом величезного східного ареалу схожих назв на шляхах племені аланів. Осетинське слово ældar перекладається як князь (букв.‘рукодержець’, звідки слово запозичене до монгольської та мадярської мови).

Символіка

На гербі зображений білий вівтар, що символізує історичну назву села (герб є промовистим). На вівтарі сидить змій з яблуком пізнання добра і зла, що відображає як стародавні культи, що існували в цій місцевості так і християнство.

Історія

В епоху неоліту поблизу від села перебувало кілька стоянок стародавніх людей, про що свідчать кам'яні знаряддя праці, знайдені в місцевості під назвою Рівки.

Перша згадка про Олтаре припадає на початок XVII століття і міститься в Жалуваній грамоті польського короля Сигізмунда від 15 серпня 1610 року про дарування «починка Волтарь в Сиверском Новгородку» з «землею порубною ухожею» козацькому отаману Тимофію Васильовичу Шарову. На момент зазначеного пожалування Олтар (в діалектній вимові — Волтар) був починком (невеликим новим поселенням) і, ймовірно, виник незадовго перед тим, наприкінці XVI — початку XVII ст.

З дня заснування Олтар входив до складу Російського царства і на момент передачі його Польщі, в кінці червня — початку липня 1619 року, знаходився у володінні чотирьох підданих московського царя.

Після переходу Сіверських земель до Речі Посполитої Олтар був зарахований до Новгород-Сіверського староства і в жовтні 1633 року відданий у володіння Олександру Пясоченському, проте вже в березні 1637 року його відокремили від староства і передали Новгород-Сіверській єзуїтській колегії, яка по ревізії 1638 року володіла в ньому 18 дворами.

Через кілька років після звільнення України від поляків Олтар був переданий Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю і 3 вересня 1667 року закріплений за ним царською грамотою, а 21 серпня 1673 — універсалом гетьмана Івана Самойловича.

У 1723 році в Олтарі значилося 25 дворів і 15 хат, з яких Спасо- Преображенському монастирю належало 23 двору і 15 хат, а козакам 2 двори, в 1765—1768 рр. — 68 дворів і 11 бездворних хат, а в 1779—1781 рр. — 95 дворів, 116 хат і 3 бездвворові хати, з яких Спасо-Преображенському монастирю належало 93 двори, 114 хат і 3 бездворові хати, а козацьким підпомічникам — 2 двори і 2 хати. На момент опису Новгород-Сіверського намісництва (1779—1781 рр.) в селі проживало 124 обивателі зі своїми сім'ями.

У 1786 році на підставі іменного указу Катерини ІІ від 10 квітня 1786 «Про склад Київської, Чернігівської та Новгород -Сіверської єпархій» Олтар був вилучений у Спасо-Преображенського монастиря і переданий в казенне відомство. З зазначеного часу він перебував у володінні казни, а його жителі мали статус державних селян і платили грошовий податок державі.

Після скасування кріпосного права, на початку 80-х років XIX століття, в селі працювали 3 заїжджих двори, 3 лавки, 14 вітряних млинів і ряд інших невеликих торгових і промислових підприємств.

Здавна в Олтарі функціонувала Покровська дерев'яна церква, яка, за переказами, була перенесена з сусіднього села Чигин. На початку 90-х років ХІХ століття церква згоріла, а на її місці в 1894 році була зведена нова церква. Богослужіння у Покровській церкві тривали до 1932—1935 рр. після чого її закрили і передали під сільський клуб, а в 1940—1941 рр. зруйнували.

У 1885 році в Олтарі була відкрита двокласна церковно-приходська школа, в 1890 році земська школа, в якій в 1901 році навчалося 42 хлопчики і 6 дівчаток, а в 1896 році школа грамоти, в якій на 1 січня 1899 навчалося 45 хлопчиків і 1 дівчинка. Земська школа розміщувалася в новозбудованому громадському приміщенні і утримувалася коштом земства в сумі 150 руб. і сільського товариства в сумі 135 руб. на рік. Відсоток грамотності серед місцевих жителів був невисоким і на початку 1897 становив 10,3 %.

У 1922 році Олтар був перейменований в Уралове, на честь відомого театрального актора Уралова (Конькова) Іллі Матвійовича (1872 — 16.10.1920), який помер у Новгороді-Сіверському Чернігівської області.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Алани на Сіверщині: Ходуня, Вовна, Олтар
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.

Посилання

Погода в селі Уралове [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] Алани на Сіверщині: Ходуня, Вовна, Олтар

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.