Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У́нтерва́льден (нім. Unterwalden, фр. Unterwald, італ. Untervaldo, романш. Silvania) — історичний (як адмінодиниця нині не існує) кантон у центральній Швейцарії, у Бернських Альпах, один з найстаріших кантонів, нині не існує . Розташоване на берегах Фірвальдштеттського озера, яке має прізвисько «Озеро чотирьох лісових кантонів». Зараз складається з двох напівкантонів — Нідвальден та Обвальден. Адміністративний центр — Зарнен. Офіційна мова — німецька. Розвивається туризм, лісові промисли.
| Унтервальден | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Unterwalden | |||||
| |||||
| Адм. центр | Зарнен | ||||
| Країна | Швейцарія | ||||
| Офіційна мова | німецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 70 000 осіб (2003) | ||||
| - густота | 107 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 666 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 3 238 м | ||||
| - мінімальна | 434 м | ||||
| Дата заснування | 1315 | ||||
| Дата ліквідації | 1798 | ||||
| Абревіатура | UW | ||||
 | |||||
Юридично Унтервальден ніколи не був об'єднаний і завжди складався з самостійних напівкантонів.
Історія
Давня історія
Поселення на берегах Фірвальдштеттського озера, зокрема і в нинішньому Унтервальдені, сягають глибокої давнини. Знайдені тут сокири та інші знаряддя свідчать про наявність тут людини як у кам'яну, так і в бронзову добу.
Тут існували й римські поселення, але вкрай незначні. Територія Унтервальдену, населена в римську епоху гельветами, романізована майже не була.
Християнство поширилося тут рано, ймовірно не пізніше IV ст. З того часу Унтервальден зазнавав набігів алеманів, що поступово германізували його населення.
Середньовіччя
З історії Унтервальдену в Середньовіччя відомостей досить мало. Близько XI — XIII ст. тут існувало багато світських володарів та кілька монастирів. Населення перебувало у феодальній залежності. Число вільних поселенців, значне в Урі та Швіці, в Унтервальдені було невелике.
Політично Нідвальден входив до складу , Обвальден — до складу Ааргау. Оскільки Габсбурги тут панували практично скрізь, Унтервальден перебував у цілковитій залежності від них. Повна юрисдикція належала саме їм, а не імператору. Такого самоврядування, яке здавна розвивалось в Урі, тут майже не було. Загальних народних зборів не існувало.
У середині ХІІІ ст. народний рух призвів до об'єднання обох громад, розділених між собою географічно. Одного разу вони були навіть відлучені від церкви за повстання проти законного правителя.
Унтервальден був одним з трьох кантонів (разом з Урі та Швіцем), які 1 серпня 1291 року, відстоюючи незалежність від австрійських Габсбургів, уклали з оборонною метою «вічний союз» в рамках Священної Римської імперії та об'єднались в Швейцарську Конфедерацію.
З того часу влада Габсбургів поступово слабшає, країна стає політично самостійною. У цей час вперше з'являється термін Унтервальден.
У 1309 році імператор Генріх VII, підтвердивши вільності Урі та Швіца, розповсюдив їх і на Унтервальден, що доти ними не користувався.
Моргартенська битва (1315), в якій унтервальденці участі не брали (вони захищалися в цей час проти австрійців, що вторглися в Унтервальден), закріпила їхню політичну свободу. В тому ж році унтервальденці підтвердили союз з Урі та Швіцем в Бруннені.
1316 року імператор підтвердив колишні вільності. Вже скоро Габсбурги також змушені були відмовитися й від своїх сеньйоріальних прав в Унтервальдені. Політично відтоді Унтервальден складав дві окремі самоврядні громади, Нідвальден й Обвальден, які іноді об'єднувалися, але завжди ділилися знову. Це не заважало їм виступати в союзі кантонів однією країною, з одним голосом.
Долина Енгельберг спочатку не входила до складу кантону, а перебувала в управлінні свого монастиря. В 1462 році вона була взята в управління Унтервальдену, Швіцу та Люцерну, і лише в 1798 році була включена до складу Обвальдену.
Головним ринком збуту для Унтервальдену в цей час був Люцерн. Його населення було суворо католицьким і залишилося таким же й під час реформації.
Новий час
У 1798 році Унтервальден разом з Урі, Швіцем та Цугом був включений французами до складу Лісового кантону Гельветської республіки. Обвальден підкорився новій централістській конституції добровільно, Нідвальден — після сильного опору французьким військам, що розорили й спустошили його 7-9 вересня 1798 року.
Акт посередництва (1803) відновив Унтервальден в правах самостійного кантону, що поділений на 2 напівкантони.
Католицький Унтервальден взяв участь як у Зарненському Союзі (1832), так і в Зондербундському (1843—1847).
У XIX ст. кантон став туристичним місцем, в ньому почала розвиватись нова інфраструктура. Тим не менше, в цілому зберігся колишній патріархальний побут і первісний державний устрій.
Перші писані конституції були вироблені в Нідвальдені та Обвальдені в 1816 році. У 1850 році вони були перероблені, остаточно сформувались: нідвальденська — в 1877, обвальденська — в 1867 роках.
Управління
Обидві частини Унтервальдену керуються як верховною законодавчою владою, так і всенародними сходами, що збираються один раз на рік просто неба. Вони затверджують бюджет і обирають урядову раду (Regierungsrath): у Обвальдені — з 7 членів на 4-річний термін, в Нідвальдені — з 11 членів на 6-річний термін, з ландамманами на чолі; а також верховні суди: у Обвальдені — з 9 членів, в Нідвальдені — з 11 (на той же самий термін).
При урядових радах складаються законодавчі ради (ландрат в Нідвальдені, в Обвальдені), обрані по селах; вони є дорадчими органами, що обговорюють законопроєкти перед внесенням їх до народних зборів, але мають в незначних випадках і право вирішального голосу.
Див. також
- Історія Швейцарії
- Унтервальден свого часу було поділено на сучасні кантони:
Примітки
- Конституція Швейцарії, стаття 1
Посилання
- Унтервальден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Інформація про кантон Унтервальден
- Businger, «Die Geschichten des Volkes von U.» (Люцерн, 1827-28).
- «Der Kanton U.» (C.-Галлен, 1836); Gut.
- «Der Ueberfall von Nidwalden im J. 1798» (Станс, 1862).
- «Beitr ä ge zur Geschichte Nidwaldens» (Станс, 1884 и сл.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U nterva lden nim Unterwalden fr Unterwald ital Untervaldo romansh Silvania istorichnij yak adminodinicya nini ne isnuye kanton u centralnij Shvejcariyi u Bernskih Alpah odin z najstarishih kantoniv nini ne isnuye Roztashovane na beregah Firvaldshtettskogo ozera yake maye prizvisko Ozero chotiroh lisovih kantoniv Zaraz skladayetsya z dvoh napivkantoniv Nidvalden ta Obvalden Administrativnij centr Zarnen Oficijna mova nimecka Rozvivayetsya turizm lisovi promisli Untervalden nim Unterwalden Gerb Prapor Adm centr Zarnen Krayina Shvejcariya Oficijna mova nimecka Naselennya povne 70 000 osib 2003 gustota 107 Plosha povna 666 km Visota maksimalna 3 238 m minimalna 434 m Data zasnuvannya 1315 Data likvidaciyi 1798 Abreviatura UW Yuridichno Untervalden nikoli ne buv ob yednanij i zavzhdi skladavsya z samostijnih napivkantoniv IstoriyaDavnya istoriya Poselennya na beregah Firvaldshtettskogo ozera zokrema i v ninishnomu Untervaldeni syagayut glibokoyi davnini Znajdeni tut sokiri ta inshi znaryaddya svidchat pro nayavnist tut lyudini yak u kam yanu tak i v bronzovu dobu Tut isnuvali j rimski poselennya ale vkraj neznachni Teritoriya Untervaldenu naselena v rimsku epohu gelvetami romanizovana majzhe ne bula Hristiyanstvo poshirilosya tut rano jmovirno ne piznishe IV st Z togo chasu Untervalden zaznavav nabigiv alemaniv sho postupovo germanizuvali jogo naselennya Serednovichchya Z istoriyi Untervaldenu v Serednovichchya vidomostej dosit malo Blizko XI XIII st tut isnuvalo bagato svitskih volodariv ta kilka monastiriv Naselennya perebuvalo u feodalnij zalezhnosti Chislo vilnih poselenciv znachne v Uri ta Shvici v Untervaldeni bulo nevelike Politichno Nidvalden vhodiv do skladu Obvalden do skladu Aargau Oskilki Gabsburgi tut panuvali praktichno skriz Untervalden perebuvav u cilkovitij zalezhnosti vid nih Povna yurisdikciya nalezhala same yim a ne imperatoru Takogo samovryaduvannya yake zdavna rozvivalos v Uri tut majzhe ne bulo Zagalnih narodnih zboriv ne isnuvalo U seredini HIII st narodnij ruh prizviv do ob yednannya oboh gromad rozdilenih mizh soboyu geografichno Odnogo razu voni buli navit vidlucheni vid cerkvi za povstannya proti zakonnogo pravitelya Untervalden buv odnim z troh kantoniv razom z Uri ta Shvicem yaki 1 serpnya 1291 roku vidstoyuyuchi nezalezhnist vid avstrijskih Gabsburgiv uklali z oboronnoyu metoyu vichnij soyuz v ramkah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta ob yednalis v Shvejcarsku Konfederaciyu Z togo chasu vlada Gabsburgiv postupovo slabshaye krayina staye politichno samostijnoyu U cej chas vpershe z yavlyayetsya termin Untervalden U 1309 roci imperator Genrih VII pidtverdivshi vilnosti Uri ta Shvica rozpovsyudiv yih i na Untervalden sho doti nimi ne koristuvavsya Morgartenska bitva 1315 v yakij untervaldenci uchasti ne brali voni zahishalisya v cej chas proti avstrijciv sho vtorglisya v Untervalden zakripila yihnyu politichnu svobodu V tomu zh roci untervaldenci pidtverdili soyuz z Uri ta Shvicem v Brunneni 1316 roku imperator pidtverdiv kolishni vilnosti Vzhe skoro Gabsburgi takozh zmusheni buli vidmovitisya j vid svoyih senjorialnih prav v Untervaldeni Politichno vidtodi Untervalden skladav dvi okremi samovryadni gromadi Nidvalden j Obvalden yaki inodi ob yednuvalisya ale zavzhdi dililisya znovu Ce ne zavazhalo yim vistupati v soyuzi kantoniv odniyeyu krayinoyu z odnim golosom Dolina Engelberg spochatku ne vhodila do skladu kantonu a perebuvala v upravlinni svogo monastirya V 1462 roci vona bula vzyata v upravlinnya Untervaldenu Shvicu ta Lyucernu i lishe v 1798 roci bula vklyuchena do skladu Obvaldenu Golovnim rinkom zbutu dlya Untervaldenu v cej chas buv Lyucern Jogo naselennya bulo suvoro katolickim i zalishilosya takim zhe j pid chas reformaciyi Novij chas U 1798 roci Untervalden razom z Uri Shvicem ta Cugom buv vklyuchenij francuzami do skladu Lisovogo kantonu Gelvetskoyi respubliki Obvalden pidkorivsya novij centralistskij konstituciyi dobrovilno Nidvalden pislya silnogo oporu francuzkim vijskam sho rozorili j spustoshili jogo 7 9 veresnya 1798 roku Akt poserednictva 1803 vidnoviv Untervalden v pravah samostijnogo kantonu sho podilenij na 2 napivkantoni Katolickij Untervalden vzyav uchast yak u Zarnenskomu Soyuzi 1832 tak i v Zonderbundskomu 1843 1847 U XIX st kanton stav turistichnim miscem v nomu pochala rozvivatis nova infrastruktura Tim ne menshe v cilomu zberigsya kolishnij patriarhalnij pobut i pervisnij derzhavnij ustrij Pershi pisani konstituciyi buli virobleni v Nidvaldeni ta Obvaldeni v 1816 roci U 1850 roci voni buli pererobleni ostatochno sformuvalis nidvaldenska v 1877 obvaldenska v 1867 rokah UpravlinnyaObidvi chastini Untervaldenu keruyutsya yak verhovnoyu zakonodavchoyu vladoyu tak i vsenarodnimi shodami sho zbirayutsya odin raz na rik prosto neba Voni zatverdzhuyut byudzhet i obirayut uryadovu radu Regierungsrath u Obvaldeni z 7 chleniv na 4 richnij termin v Nidvaldeni z 11 chleniv na 6 richnij termin z landammanami na choli a takozh verhovni sudi u Obvaldeni z 9 chleniv v Nidvaldeni z 11 na toj zhe samij termin Pri uryadovih radah skladayutsya zakonodavchi radi landrat v Nidvaldeni v Obvaldeni obrani po selah voni ye doradchimi organami sho obgovoryuyut zakonoproyekti pered vnesennyam yih do narodnih zboriv ale mayut v neznachnih vipadkah i pravo virishalnogo golosu Div takozhIstoriya Shvejcariyi Untervalden svogo chasu bulo podileno na suchasni kantoni Nidvalden ObvaldenPrimitkiKonstituciya Shvejcariyi stattya 1PosilannyaUntervalden Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Informaciya pro kanton Untervalden Businger Die Geschichten des Volkes von U Lyucern 1827 28 Der Kanton U C Gallen 1836 Gut Der Ueberfall von Nidwalden im J 1798 Stans 1862 Beitr a ge zur Geschichte Nidwaldens Stans 1884 i sl