Українці у Вірменії (вірм. Ուկրաինացիներ, Українацінер) — четверта за чисельністю національна меншина у Вірменії. Згідно з офіційним переписом населення, станом на 2001 рік у Вірменії проживало 1,633 українців. За даними української діаспори, у Вірменії проживає за різними оцінками від 4 до 8 тисяч українців.
Українці у Вірменії | |
---|---|
Кількість | 2.000 - 8.000 |
Ареал | Єреван, Ванадзор, Ґюмрі, Раздан, Іджеван та Севан |
Мова | українська мова, вірменська мова, російська мова |
Релігія | християнство |
Історія
Історія першого на території Вірменії українського поселення відноситься до 19 століття, коли уряд Російської імперії вирішив переселити в Закавказзя «малоросійських козаків» з Полтавської та Чернігівської губерній.
Гарантії діяльності
Стаття 37 Конституції Вірменії гарантує, що «Громадяни, які належать до національних меншин, мають право на збереження традицій, розвиток мови і культури», українці користуються рівними правами на території країни проживання.
Вірменська держава у міру своїх можливостей піклується про забезпечення прав і потреб національних меншин, зокрема, шляхом бюджетного фінансування. Так у 2005 році державою було виділено у користування будинок — Культурний центр національних меншин (адреса: м. Єреван, вул. Сар'яна 22, 15 поверх) — де українці, разом з іншими , мають можливість задовольняти свої потреби, проводити культурно-освітні заходи. Проте, враховуючи економічні, соціальні проблеми, з якими стикаються всі громадяни Вірменії, ця підтримка обмежена.
Організації
Федерація українців Вірменії має свої філії в Єревані, Ванадзорі, Ґюмрі, Раздані, Іджевані та Севані. З квітня 1997 року щомісячно виходить газета «Дніпро Славутич». Головою на сьогодні є Романія Явір. До складу Федерації входять чотири мистецькі ансамблі, а у 2008 році була утворена молодіжна організація «Українська молодь Вірменії». Федерація провадить також недільні школи для молоді. На жаль немає української церкви.
У рамках української громади функціонують такі аматорські художні колективи:
- Український хор «Дніпро» (м. Єреван);
- Ансамбль української пісні «Вербиченька» (м. Ванадзор);
- Дитячий ансамбль «Дзвіночок» (м. Єреван);
- Дитячий хореографічний ансамбль «Малятко» (м. Єреван).
Крім Федерації працює також, хоч з меншою активністю, давніша організація Українське Культурне Товариство «Червона Калина», котру очолює . На жаль співпраця між «Червоною Калиною» та Федерацією не найкраща.
Найамбітнішими проєктами громади, зокрема Федерації є відкриття пам'ятника Тарасу Шевченко у Єревані та збудувати українську церкву. На пам'ятник місцева влада у Єревані вже надала відповідне місце, а Україна пообіцяла надати граніт. Залишається винагорода скульптора, котрий проживає у Криму, перевіз та встановлення на місці. 16 липня 2011 р. питання щодо будівництва пам'ятника знову було підняте на зустрічі заступника голови Верховної Ради України Миколи Томенка та надзвичайного та повноважного посла України у Республіці Вірменії Івана Кухти. Щодо церкви, поки що місце її розташування дискутується з місцевою владою, котра, до речі, ставляться надзвичайно прихильно.
Відомі особистості
Найвідомішим вірменським українцем є Анатолій Зіневич. Для уродженця Хмельницького «Вірменія стала другою Батьківщиною» Анатолій Володимирович брав участь у Карабаському конфлікті, був одним з командирів та обіймав посаду першого заступника міністра Оборони Нагірно-Карабаської Республіки та заступника міністра оборони Вірменії. Також слід відзначити діяльність відомого українського правозахисника Микола Кічмара.
Роман Березовський - гравець збірної Вірменії з футболу, воротар.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
- Президент Світового Конрґесу Українців А.Лозинський відвідав Вірменію
- Українська діаспора
- Україно-вірменські відносини
- Українська громада Вірменії
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2007. Процитовано 4 липня 2010.
- У Вірменії хочуть встановити пам'ятник Тарасу Шевченко
- Офіційний сайт Міністерства оборони Республіки Вірменія(рос.)(англ.)(вірм.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci u Virmeniyi virm Ուկրաինացիներ Ukrayinaciner chetverta za chiselnistyu nacionalna menshina u Virmeniyi Zgidno z oficijnim perepisom naselennya stanom na 2001 rik u Virmeniyi prozhivalo 1 633 ukrayinciv Za danimi ukrayinskoyi diaspori u Virmeniyi prozhivaye za riznimi ocinkami vid 4 do 8 tisyach ukrayinciv Ukrayinci u VirmeniyiKilkist2 000 8 000ArealYerevan Vanadzor Gyumri Razdan Idzhevan ta SevanMovaukrayinska mova virmenska mova rosijska movaReligiyahristiyanstvoIstoriyaIstoriya pershogo na teritoriyi Virmeniyi ukrayinskogo poselennya vidnositsya do 19 stolittya koli uryad Rosijskoyi imperiyi virishiv pereseliti v Zakavkazzya malorosijskih kozakiv z Poltavskoyi ta Chernigivskoyi gubernij Garantiyi diyalnostiStattya 37 Konstituciyi Virmeniyi garantuye sho Gromadyani yaki nalezhat do nacionalnih menshin mayut pravo na zberezhennya tradicij rozvitok movi i kulturi ukrayinci koristuyutsya rivnimi pravami na teritoriyi krayini prozhivannya Virmenska derzhava u miru svoyih mozhlivostej pikluyetsya pro zabezpechennya prav i potreb nacionalnih menshin zokrema shlyahom byudzhetnogo finansuvannya Tak u 2005 roci derzhavoyu bulo vidileno u koristuvannya budinok Kulturnij centr nacionalnih menshin adresa m Yerevan vul Sar yana 22 15 poverh de ukrayinci razom z inshimi mayut mozhlivist zadovolnyati svoyi potrebi provoditi kulturno osvitni zahodi Prote vrahovuyuchi ekonomichni socialni problemi z yakimi stikayutsya vsi gromadyani Virmeniyi cya pidtrimka obmezhena OrganizaciyiFederaciya ukrayinciv Virmeniyi maye svoyi filiyi v Yerevani Vanadzori Gyumri Razdani Idzhevani ta Sevani Z kvitnya 1997 roku shomisyachno vihodit gazeta Dnipro Slavutich Golovoyu na sogodni ye Romaniya Yavir Do skladu Federaciyi vhodyat chotiri mistecki ansambli a u 2008 roci bula utvorena molodizhna organizaciya Ukrayinska molod Virmeniyi Federaciya provadit takozh nedilni shkoli dlya molodi Na zhal nemaye ukrayinskoyi cerkvi U ramkah ukrayinskoyi gromadi funkcionuyut taki amatorski hudozhni kolektivi Ukrayinskij hor Dnipro m Yerevan Ansambl ukrayinskoyi pisni Verbichenka m Vanadzor Dityachij ansambl Dzvinochok m Yerevan Dityachij horeografichnij ansambl Malyatko m Yerevan Krim Federaciyi pracyuye takozh hoch z menshoyu aktivnistyu davnisha organizaciya Ukrayinske Kulturne Tovaristvo Chervona Kalina kotru ocholyuye Na zhal spivpracya mizh Chervonoyu Kalinoyu ta Federaciyeyu ne najkrasha Najambitnishimi proyektami gromadi zokrema Federaciyi ye vidkrittya pam yatnika Tarasu Shevchenko u Yerevani ta zbuduvati ukrayinsku cerkvu Na pam yatnik misceva vlada u Yerevani vzhe nadala vidpovidne misce a Ukrayina poobicyala nadati granit Zalishayetsya vinagoroda skulptora kotrij prozhivaye u Krimu pereviz ta vstanovlennya na misci 16 lipnya 2011 r pitannya shodo budivnictva pam yatnika znovu bulo pidnyate na zustrichi zastupnika golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Mikoli Tomenka ta nadzvichajnogo ta povnovazhnogo posla Ukrayini u Respublici Virmeniyi Ivana Kuhti Shodo cerkvi poki sho misce yiyi roztashuvannya diskutuyetsya z miscevoyu vladoyu kotra do rechi stavlyatsya nadzvichajno prihilno Vidomi osobistostiNajvidomishim virmenskim ukrayincem ye Anatolij Zinevich Dlya urodzhencya Hmelnickogo Virmeniya stala drugoyu Batkivshinoyu Anatolij Volodimirovich brav uchast u Karabaskomu konflikti buv odnim z komandiriv ta obijmav posadu pershogo zastupnika ministra Oboroni Nagirno Karabaskoyi Respubliki ta zastupnika ministra oboroni Virmeniyi Takozh slid vidznachiti diyalnist vidomogo ukrayinskogo pravozahisnika Mikola Kichmara Roman Berezovskij gravec zbirnoyi Virmeniyi z futbolu vorotar Div takozhUkrayinska diaspora Virmeni v UkrayiniPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 2 chervnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2010 Prezident Svitovogo Konrgesu Ukrayinciv A Lozinskij vidvidav Virmeniyu Ukrayinska diaspora Ukrayino virmenski vidnosini Ukrayinska gromada Virmeniyi Arhiv originalu za 6 listopada 2007 Procitovano 4 lipnya 2010 U Virmeniyi hochut vstanoviti pam yatnik Tarasu Shevchenko Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Respubliki Virmeniya ros angl virm