Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українці в Азербайджані (azə. Azərbaycan ukraynalıları) — одна з етнічних громад на території Азербайджану. За переписом 2009 року чисельність азербайджанських українців складала 21,5 тисячі осіб — десята за чисельністю етнічна група Азербайджану, і друга серед слов'янських груп, переважна більшість українців проживає в азербайджанській столиці м. Баку. У період з 2011 по 2022 роки лише 84 особи отримали статус «Закордонного українця» в Азербайджанській Республіці. За даними Посольства України в Азербайджанській Республіці, число українців, які зберегли мову та дотримуються української культури і традицій налічує до 2000 осіб. Лише незначна кількість громадян Азербайджану ототожнюють себе з українським походженням. Водночас, протягом останніх років в Азербайджані збільшується кількість українців, які підтримають та розвивають свої культурні та мовні традиції.
Історія
Початок появи українців на території сучасного Азербайджану сягає часу Перського походу Петра I проти Персії (1722-1723) і укладення між Персією та Росією Петербурзького договору 1723 року, згідно з яким західне узбережжя Каспійського моря разом з Табасаранською провінцією було передано під контроль Російської імперії. Передовою силою Російської імперії на Кавказі було козацтво, як зазначав у своїй книзі "Кавказ" (1904) Ст. Л. Величко. Серед козаків були й українські козаки, однак найбільше козаків з'явилося в даному регіоні після ліквідації Катериною II Запорізької Січі. Ці козаки брали участь у війнах з Персією, до наших днів в Ленкорані на острові Сари збереглися могили отамана Чорноморського козачого війська А. А. Головатого і його соратників.
Звільнення селян, відкриття і початок освоєння нафтових родовищ в кінці XIX століття, викликали міграцію населення на територію сучасного Азербайджану. Деяка частина переселенців була з території сучасної України. Основна частина українців расселялась в районі нафтоносного Апшеронського півострова, деякі переселенці освоювали і сільські райони Азербайджану: село Олексіївка в Хачмазському районі Азербайджану заснували уродженці села Шарівка Богодухівського району Харківської області.
Великий приплив українських мігрантів на територію Азербайджану був пов'язаний з відомими подіями XX століття - першою світової війною, революційними подіями 1917 року, громадянської війною, репресіями та голодомором в Україні (1932-1933), Другою світовою війною та повоєнною відбудовою народного господарства в СРСР. Українські фахівці брали участь у будівництві Сумгаїтського трубопрокатного комбінату, хімічної індустрії Азербайджану, Гянджинського алюмінієвого заводу, Мінгечевирського водосховища та ГЕС, в прокладці Самур-Девечинського каналу, в освоєнні нафтових промислів Каспійського моря. Частина українських фахівців утворила сім'ї і залишилася в Азербайджані.
В Азербайджані склалася сама численна українська громада в Закавказзі, за даними перепису 1989 року вона була четвертою за чисельністю етнічною групою Азербайджану і налічувала 32,5 тисячі осіб.
Українські організації
Дореволюційний період
- Українське товариство «Просвіта» в Баку
4 березня 1906 р. для регламентації діяльності товариств був виданий імператорський указ «Про тимчасові правила про товариства і спілки», на його основі в Баку було створено українське товариство «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка. 27 березня 1907 року на ім'я Бакинського градоначальника від засновників товариства надійшло прохання затвердити статут створеного ними Суспільства і офіційно його зареєструвати, а 23 червня 1907 року в Бакинських губернських відомостях відповідно до листа Бакинського градоначальника від 15 червня 1907 року з'явилася стаття про те, що 4 червня 1907 року товариство було внесено до реєстру товариств.
Українське товариство «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка було одним із найбільш представницьких і активних в Баку. Воно об'єднувало українців, які опинилися на території сучасного Азербайджану в результаті трудової імміграції: освоєння Бакинського нафтопромислового регіону, залізничне будівництво, становлення Каспійського морського пароплавства, а також лікарі та вчителі.
Товариство «Просвіта» поширювало українську літературу, створювало свої бібліотеки, школи, влаштовувало публічні лекції, читання, вистави, концерти, виставки, проводило літературно-музичні вечори, присвячені відомим українським поетам і композиторам (Т. Р. Шевченко, М.Лисенко та ін), збирало кошти для спорудження їм пам'ятників, займалося благодійністю.
Сучасний період
В Азербайджані функціонують українські діаспорські організації:
«Українська громада ім. І.Франка» (УГС)
УГС створена у 2017 році у м. Сумгаїт. Керівником громадської організації є етнічна українка Т.Т.Мусаєва. УГС займає активну проукраїнську позицію, послідовно виступає за підтримку суверенітету і територіальної цілісністі України, є організатором і активним учасником заходів, що сприяють утвердженню позитивного іміджу України на території Азербайджанської Республіки. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну УГС активно долучився до збору та надання всеосяжної допомоги Україні та громадянам України, які були змушені тимчасово залишити свою Батьківщину. УГС спільно з Посольством України в Азербайджанській Республіці та виконавчою владою м. Сумгаїт надав сприяння щодо відправки до України гуманітарних вантажів (продукти харчування, медикаменти, медичне обладнання) загальною вагою понад 50 тонн. Діаспорською організацією ведеться активна робота зі збереження та розвитку в Азербайджані української культури, традицій та мови. На сьогоднішній день УГС нараховує 150 осіб і має тенденцію до збільшення.
В Азербайджані також існують «Український конгрес Азербайджану» (УКА) на чолі з Ю.К.Осадченком і «Українська громада ім. Т.Шевченка в Азербайджані» (УГА) на чолі з А.Ф.Зарічним. Зазначені утворення протягом багатьої років не здійснюють діяльність, визначену їхніми статутними документами, остаточно втратили авторитет і підтримку з боку українців Азербайджану і перетворилися на маргінальні громади.
В останні роки в Азербайджані активно проявляє себе «нова хвиля» українців, які проживають, працюють або перебувають у змішаних шлюбах на території Азербайджану. Це патріотично налаштовані громадяни, які мають активну громадянську позицію, а їхня діяльність сприяє збереженню культурних традицій українського народу.
У жовтні 2021 року в Баку було створено Український центр (УЦ) з метою популяризації української мови в Азербайджані. Центр всіляко залучається до проведення культурно-мистецьких заходів, а також виступає арт-майданчиком для проведення виставок та тематичних зустрічей українців та друзів України. УЦ є осередком проведення заходів за участю української громади в Азербайджані.
Українські монументи в Азербайджані
З метою увічнення та популяризації української культури, в Азербайджані встановлені скульптури на честь видатних діячів і подій України.
Барельєф Т. Г. Шевченка в місті Закатала був офіційно відкритий у червні 1979 року.
У 2006 встановлено бюст відомої поетеси Лесі Українки у Карадазькому районі міста Баку.
У червні 2008 був відкритий пам'ятник Т. Г. Шевченка в одному з центральних районів столиці Азербайджану Президентами України і Азербайджану, а також меморіальна дошка на фасаді будинку в центральній частині Баку, де у 1919-1920 р.р. була розташована Особлива дипломатична місія Української Народної Республіки. Відкриття відбулося в рамках офіційного візиту президента України В. А. Ющенко в Азербайджан, в церемонії взяв участь президент Азербайджану Ільхам Алієв.
Примітки
- The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. . www.stat.gov.az. The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 8 березня 2017.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
- . anl.az. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci v Azerbajdzhani aze Azerbaycan ukraynalilari odna z etnichnih gromad na teritoriyi Azerbajdzhanu Za perepisom 2009 roku chiselnist azerbajdzhanskih ukrayinciv skladala 21 5 tisyachi osib desyata za chiselnistyu etnichna grupa Azerbajdzhanu i druga sered slov yanskih grup perevazhna bilshist ukrayinciv prozhivaye v azerbajdzhanskij stolici m Baku U period z 2011 po 2022 roki lishe 84 osobi otrimali status Zakordonnogo ukrayincya v Azerbajdzhanskij Respublici Za danimi Posolstva Ukrayini v Azerbajdzhanskij Respublici chislo ukrayinciv yaki zberegli movu ta dotrimuyutsya ukrayinskoyi kulturi i tradicij nalichuye do 2000 osib Lishe neznachna kilkist gromadyan Azerbajdzhanu ototozhnyuyut sebe z ukrayinskim pohodzhennyam Vodnochas protyagom ostannih rokiv v Azerbajdzhani zbilshuyetsya kilkist ukrayinciv yaki pidtrimayut ta rozvivayut svoyi kulturni ta movni tradiciyi IstoriyaValentin Dem yanenko azerbajdzhanskij vesluvalnik kanoyist prizer Olimpiadi 2016 roku pid chas ceremoniyi nagorodzhennya za peremogu na ChS 2013 po kanoe sprintu v Dujsburzi Pochatok poyavi ukrayinciv na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu syagaye chasu Perskogo pohodu Petra I proti Persiyi 1722 1723 i ukladennya mizh Persiyeyu ta Rosiyeyu Peterburzkogo dogovoru 1723 roku zgidno z yakim zahidne uzberezhzhya Kaspijskogo morya razom z Tabasaranskoyu provinciyeyu bulo peredano pid kontrol Rosijskoyi imperiyi Peredovoyu siloyu Rosijskoyi imperiyi na Kavkazi bulo kozactvo yak zaznachav u svoyij knizi Kavkaz 1904 St L Velichko Sered kozakiv buli j ukrayinski kozaki odnak najbilshe kozakiv z yavilosya v danomu regioni pislya likvidaciyi Katerinoyu II Zaporizkoyi Sichi Ci kozaki brali uchast u vijnah z Persiyeyu do nashih dniv v Lenkorani na ostrovi Sari zbereglisya mogili otamana Chornomorskogo kozachogo vijska A A Golovatogo i jogo soratnikiv Zvilnennya selyan vidkrittya i pochatok osvoyennya naftovih rodovish v kinci XIX stolittya viklikali migraciyu naselennya na teritoriyu suchasnogo Azerbajdzhanu Deyaka chastina pereselenciv bula z teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Osnovna chastina ukrayinciv rasselyalas v rajoni naftonosnogo Apsheronskogo pivostrova deyaki pereselenci osvoyuvali i silski rajoni Azerbajdzhanu selo Oleksiyivka v Hachmazskomu rajoni Azerbajdzhanu zasnuvali urodzhenci sela Sharivka Bogoduhivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Velikij pripliv ukrayinskih migrantiv na teritoriyu Azerbajdzhanu buv pov yazanij z vidomimi podiyami XX stolittya pershoyu svitovoyi vijnoyu revolyucijnimi podiyami 1917 roku gromadyanskoyi vijnoyu represiyami ta golodomorom v Ukrayini 1932 1933 Drugoyu svitovoyu vijnoyu ta povoyennoyu vidbudovoyu narodnogo gospodarstva v SRSR Ukrayinski fahivci brali uchast u budivnictvi Sumgayitskogo truboprokatnogo kombinatu himichnoyi industriyi Azerbajdzhanu Gyandzhinskogo alyuminiyevogo zavodu Mingechevirskogo vodoshovisha ta GES v prokladci Samur Devechinskogo kanalu v osvoyenni naftovih promisliv Kaspijskogo morya Chastina ukrayinskih fahivciv utvorila sim yi i zalishilasya v Azerbajdzhani V Azerbajdzhani sklalasya sama chislenna ukrayinska gromada v Zakavkazzi za danimi perepisu 1989 roku vona bula chetvertoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu Azerbajdzhanu i nalichuvala 32 5 tisyachi osib Ukrayinski organizaciyiDorevolyucijnij period Ukrayinske tovaristvo Prosvita v Baku 4 bereznya 1906 r dlya reglamentaciyi diyalnosti tovaristv buv vidanij imperatorskij ukaz Pro timchasovi pravila pro tovaristva i spilki na jogo osnovi v Baku bulo stvoreno ukrayinske tovaristvo Prosvita imeni T G Shevchenka 27 bereznya 1907 roku na im ya Bakinskogo gradonachalnika vid zasnovnikiv tovaristva nadijshlo prohannya zatverditi statut stvorenogo nimi Suspilstva i oficijno jogo zareyestruvati a 23 chervnya 1907 roku v Bakinskih gubernskih vidomostyah vidpovidno do lista Bakinskogo gradonachalnika vid 15 chervnya 1907 roku z yavilasya stattya pro te sho 4 chervnya 1907 roku tovaristvo bulo vneseno do reyestru tovaristv Ukrayinske tovaristvo Prosvita imeni T G Shevchenka bulo odnim iz najbilsh predstavnickih i aktivnih v Baku Vono ob yednuvalo ukrayinciv yaki opinilisya na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu v rezultati trudovoyi immigraciyi osvoyennya Bakinskogo naftopromislovogo regionu zaliznichne budivnictvo stanovlennya Kaspijskogo morskogo paroplavstva a takozh likari ta vchiteli Tovaristvo Prosvita poshiryuvalo ukrayinsku literaturu stvoryuvalo svoyi biblioteki shkoli vlashtovuvalo publichni lekciyi chitannya vistavi koncerti vistavki provodilo literaturno muzichni vechori prisvyacheni vidomim ukrayinskim poetam i kompozitoram T R Shevchenko M Lisenko ta in zbiralo koshti dlya sporudzhennya yim pam yatnikiv zajmalosya blagodijnistyu Suchasnij period V Azerbajdzhani funkcionuyut ukrayinski diasporski organizaciyi Ukrayinska gromada im I Franka UGS UGS stvorena u 2017 roci u m Sumgayit Kerivnikom gromadskoyi organizaciyi ye etnichna ukrayinka T T Musayeva UGS zajmaye aktivnu proukrayinsku poziciyu poslidovno vistupaye za pidtrimku suverenitetu i teritorialnoyi cilisnisti Ukrayini ye organizatorom i aktivnim uchasnikom zahodiv sho spriyayut utverdzhennyu pozitivnogo imidzhu Ukrayini na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki Pid chas povnomasshtabnogo vtorgnennya RF v Ukrayinu UGS aktivno doluchivsya do zboru ta nadannya vseosyazhnoyi dopomogi Ukrayini ta gromadyanam Ukrayini yaki buli zmusheni timchasovo zalishiti svoyu Batkivshinu UGS spilno z Posolstvom Ukrayini v Azerbajdzhanskij Respublici ta vikonavchoyu vladoyu m Sumgayit nadav spriyannya shodo vidpravki do Ukrayini gumanitarnih vantazhiv produkti harchuvannya medikamenti medichne obladnannya zagalnoyu vagoyu ponad 50 tonn Diasporskoyu organizaciyeyu vedetsya aktivna robota zi zberezhennya ta rozvitku v Azerbajdzhani ukrayinskoyi kulturi tradicij ta movi Na sogodnishnij den UGS narahovuye 150 osib i maye tendenciyu do zbilshennya V Azerbajdzhani takozh isnuyut Ukrayinskij kongres Azerbajdzhanu UKA na choli z Yu K Osadchenkom i Ukrayinska gromada im T Shevchenka v Azerbajdzhani UGA na choli z A F Zarichnim Zaznacheni utvorennya protyagom bagatoyi rokiv ne zdijsnyuyut diyalnist viznachenu yihnimi statutnimi dokumentami ostatochno vtratili avtoritet i pidtrimku z boku ukrayinciv Azerbajdzhanu i peretvorilisya na marginalni gromadi V ostanni roki v Azerbajdzhani aktivno proyavlyaye sebe nova hvilya ukrayinciv yaki prozhivayut pracyuyut abo perebuvayut u zmishanih shlyubah na teritoriyi Azerbajdzhanu Ce patriotichno nalashtovani gromadyani yaki mayut aktivnu gromadyansku poziciyu a yihnya diyalnist spriyaye zberezhennyu kulturnih tradicij ukrayinskogo narodu U zhovtni 2021 roku v Baku bulo stvoreno Ukrayinskij centr UC z metoyu populyarizaciyi ukrayinskoyi movi v Azerbajdzhani Centr vsilyako zaluchayetsya do provedennya kulturno misteckih zahodiv a takozh vistupaye art majdanchikom dlya provedennya vistavok ta tematichnih zustrichej ukrayinciv ta druziv Ukrayini UC ye oseredkom provedennya zahodiv za uchastyu ukrayinskoyi gromadi v Azerbajdzhani Ukrayinski monumenti v AzerbajdzhaniZ metoyu uvichnennya ta populyarizaciyi ukrayinskoyi kulturi v Azerbajdzhani vstanovleni skulpturi na chest vidatnih diyachiv i podij Ukrayini Barelyef T G Shevchenka v misti Zakatala buv oficijno vidkritij u chervni 1979 roku U 2006 vstanovleno byust vidomoyi poetesi Lesi Ukrayinki u Karadazkomu rajoni mista Baku U chervni 2008 buv vidkritij pam yatnik T G Shevchenka v odnomu z centralnih rajoniv stolici Azerbajdzhanu Prezidentami Ukrayini i Azerbajdzhanu a takozh memorialna doshka na fasadi budinku v centralnij chastini Baku de u 1919 1920 r r bula roztashovana Osobliva diplomatichna misiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vidkrittya vidbulosya v ramkah oficijnogo vizitu prezidenta Ukrayini V A Yushenko v Azerbajdzhan v ceremoniyi vzyav uchast prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev PrimitkiThe State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan www stat gov az The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan Arhiv originalu za 13 listopada 2016 Procitovano 8 bereznya 2017 pop stat mashke org Arhiv originalu za 7 lyutogo 2012 Procitovano 8 bereznya 2017 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 Procitovano 24 lipnya 2017 anl az Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 8 bereznya 2017