Уканаль (ісп. Ucanal) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Уканаль | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 350 — 890 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1914 |
Відкривач | Р. Мервін, К.Бішоп |
Уканаль у Вікісховищі |
Історія
Стародавньою назвою міста є K'aн-Віц. Утворено на початку класичного періоду. Тоді утворено царство К'анвіцналь. Її засновником був ахав К'ук'. Являв собою невеличку політію. Наприкінці IV століття підкорився без спротиву теотіуаканським військам, увійшов до системи «Нового порядку». На початку V ст. царство вимушено було підкоритися мутульському царю Сіхйах-Чан-К'авіілю II. З цього моменту протягом V—VI ст. залишався васалом Мутуля. У 630-х роках підпав під владу Канульського царства.
У 680 році війська K'анвіцналя брали участь у кампанії Сааля, союзника Кануля, проти царства К'анту. На подяку про це місто отримало частину «Ієрогліфічних сходів 1» з Караколя. У 695 році після поразки Канульської держави від Мутуля, перейшло на бік останнього. У 698 році було захоплено й пограбовано військами Саальського царства, а ахав K'анвіцналя — Іцамнаах-Б'алам — потрапив у полон. Після цього місто стало васалом і союзником Саальського царства.
Протягом VIII ст. місто й держава знаходилося в залежності від саальських ахавів.
У 800 році ахав K'анвіцналя в союзі з царством Біталя виступив проти царства Мутульського царства, але зазнав рішучої поразки, потрапив у полон. Його було принесено в жертву або він невдовзі загинув. Близько 801 рокку в K'анвіцналі затвердилася немаянська династія на чолі із військовиком (або колишнім найманцем) . Того часу царство стало фактичним гегемоном Східного Петену, а правитель K'анвіцналя прийняв титул калоомте. Його союзниками (за іншою версією васалами) стали держави К'анту, Південний Мутуль та Сааль. У 817-820-х роках війська K'анвіцналя на чолі потужної коаліції завдали суттєвої поразки Мутульській державі, що зрештою призвело до занепаду останньої. У 830 році правителі K'анвіцналя сприяли встановленню нової династії в Сейбалі. Припинило своє існування наприкінці IX ст.
На думку деяких вчених про Уканаль йдеться в епосі «Пополь-Вух» як про місце перебування мая-кіче після прибуття з Центральної Мексики (або області Табаско), звідки вони рушили до Сейбаля, згодом до гірської області мая.
Опис
Розташований на річці Мопан, на відстані 82 км на південний схід від руїн Тікаля.
За своєю архітектурою відповідає «стилю Петен». Складається з 114 будов у центральній частині та 150 житлових будов.
У центральній частині є декілька храмів і палаців, 2 майданчика з гри у м'яч.
Виявлено два штучних зрошувальних каналів, з яких один сягає 420 м завдовжки, інший — 370 м. Обидва канали мають 7 м завширшки.
Історія досліджень
Відкрито у 1914 році під час 11-ї експедиції фахівців Інституту Карнегі (США) на чолі із Р. Мервіном та К. Бішопом.
Джерела
(англ.)
- Houston S., Stuart. D, Taube K. The Memory of Bones: Body, Being, and Experience among the Classic Maya. — Austin: University of Texas Press, 2006. — P. 241—249.
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya (2nd ed.). London and New York: Thames & Hudson. 2008 — P. 99.
Посилання
- Ucanal[недоступне посилання] [недоступне посилання з листопада 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukanal isp Ucanal ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala UkanalKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya350 890PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1914VidkrivachR Mervin K Bishop Ukanal u VikishovishiIstoriyaStarodavnoyu nazvoyu mista ye K an Vic Utvoreno na pochatku klasichnogo periodu Todi utvoreno carstvo K anvicnal Yiyi zasnovnikom buv ahav K uk Yavlyav soboyu nevelichku politiyu Naprikinci IV stolittya pidkorivsya bez sprotivu teotiuakanskim vijskam uvijshov do sistemi Novogo poryadku Na pochatku V st carstvo vimusheno bulo pidkoritisya mutulskomu caryu Sihjah Chan K aviilyu II Z cogo momentu protyagom V VI st zalishavsya vasalom Mutulya U 630 h rokah pidpav pid vladu Kanulskogo carstva U 680 roci vijska K anvicnalya brali uchast u kampaniyi Saalya soyuznika Kanulya proti carstva K antu Na podyaku pro ce misto otrimalo chastinu Iyeroglifichnih shodiv 1 z Karakolya U 695 roci pislya porazki Kanulskoyi derzhavi vid Mutulya perejshlo na bik ostannogo U 698 roci bulo zahopleno j pograbovano vijskami Saalskogo carstva a ahav K anvicnalya Icamnaah B alam potrapiv u polon Pislya cogo misto stalo vasalom i soyuznikom Saalskogo carstva Protyagom VIII st misto j derzhava znahodilosya v zalezhnosti vid saalskih ahaviv U 800 roci ahav K anvicnalya v soyuzi z carstvom Bitalya vistupiv proti carstva Mutulskogo carstva ale zaznav rishuchoyi porazki potrapiv u polon Jogo bulo prineseno v zhertvu abo vin nevdovzi zaginuv Blizko 801 rokku v K anvicnali zatverdilasya nemayanska dinastiya na choli iz vijskovikom abo kolishnim najmancem Togo chasu carstvo stalo faktichnim gegemonom Shidnogo Petenu a pravitel K anvicnalya prijnyav titul kaloomte Jogo soyuznikami za inshoyu versiyeyu vasalami stali derzhavi K antu Pivdennij Mutul ta Saal U 817 820 h rokah vijska K anvicnalya na choli potuzhnoyi koaliciyi zavdali suttyevoyi porazki Mutulskij derzhavi sho zreshtoyu prizvelo do zanepadu ostannoyi U 830 roci praviteli K anvicnalya spriyali vstanovlennyu novoyi dinastiyi v Sejbali Pripinilo svoye isnuvannya naprikinci IX st Na dumku deyakih vchenih pro Ukanal jdetsya v eposi Popol Vuh yak pro misce perebuvannya maya kiche pislya pributtya z Centralnoyi Meksiki abo oblasti Tabasko zvidki voni rushili do Sejbalya zgodom do girskoyi oblasti maya OpisRoztashovanij na richci Mopan na vidstani 82 km na pivdennij shid vid ruyin Tikalya Za svoyeyu arhitekturoyu vidpovidaye stilyu Peten Skladayetsya z 114 budov u centralnij chastini ta 150 zhitlovih budov U centralnij chastini ye dekilka hramiv i palaciv 2 majdanchika z gri u m yach Viyavleno dva shtuchnih zroshuvalnih kanaliv z yakih odin syagaye 420 m zavdovzhki inshij 370 m Obidva kanali mayut 7 m zavshirshki Z monumentalnoyi skulpturi viyavleno 22 stel i 16 vivtariv Istoriya doslidzhenVidkrito u 1914 roci pid chas 11 yi ekspediciyi fahivciv Institutu Karnegi SShA na choli iz R Mervinom ta K Bishopom Dzherela angl Houston S Stuart D Taube K The Memory of Bones Body Being and Experience among the Classic Maya Austin University of Texas Press 2006 P 241 249 Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya 2nd ed London and New York Thames amp Hudson 2008 P 99 PosilannyaUcanal nedostupne posilannya nedostupne posilannya z listopada 2017