Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уго рська комуністи чна па ртія угор Magyar Kommunista Párt спочатку Па ртія комуні стів Уго рщини угор Kommunisták Magy

Угорська комуністична партія

Угорська комуністична партія

Уго́рська комуністи́чна па́ртія (угор. Magyar Kommunista Párt); спочатку Па́ртія комуні́стів Уго́рщини (угор. Kommunisták Magyarországi Pártja) — марксистсько-ленінська партія в Угорщині, утворена 24 листопада 1918, що перебувала при владі в період Угорської Радянської Республіки (від березня 1919). Після розгрому УРР румунською армією мусила піти в підпілля і повернулася до влади в країні після Другої світової війни. 1948 року злилася зі Соціал-демократичною партією, утворивши Угорську партію трудящих. 1956 року її наступницею стала Угорська соціалістична робітнича партія. Входила до складу Комінтерну.

Угорська комуністична партія
image
Країнаimage Угорщина і Угорська Народна Республіка
Голова партіїМатяш Ракоші і Бела Кун
Дата заснування24 листопада 1918
Дата розпуску22 липня 1948
Штаб-квартираБудапешт, Друга Угорська республіка
Ідеологіямарксизм-ленінізм і комунізм

Історія

1918 — 1930-і

image
Логотип Партії комуністів Угорщини

Партію комуністів Угорщини утворено 24 листопада 1918 на з'їзді в Будапешті на базі , створеної 24 березня 1918 в Москві, і місцевих лівих соціал-демократів ([de], , [ru], [ru]). Центральний Комітет очолював Бела Кун, який незабаром перебрався до Угорщини, де почав активно залучати прихильників, зокрема, схиляючи соціал-демократів до радикальніших поглядів.

Партія в цей час була дуже невеликою, але її члени були вкрай активними і вона швидко росла. Її вплив швидко збільшувався. До лютого 1919 партія налічувала вже від 30 до 40 тис. членів, зокрема багатьох безробітних колишніх військовослужбовців, молодих інтелектуалів і представників національних меншин.

У міру зростання чисельності партії, вона ставала все радикальнішою. Свого піку цей процес досяг 20 лютого 1919, коли демонстрація переросла в перестрілку з охоронцями редакції офіційної газети соціал-демократів, у ході якої загинуло семеро осіб, серед яких і поліціянти. Після цього розпрочалися арешти комуністичних лідерів, проте поглиблення кризи і нездатність традиційних соціал-демократів з нею впоратися призвели до того, що самі представники влади з'явилися у в'язницю і запропонували заарештованим комуністам узяти владу і сформувати уряд.

21 березня 1919 оголошено про з'єднання ПКУ і СДП в і того ж дня проголошено Угорську Радянську Республіку. Після її розгрому розпочався «білий терор», у ході якого вбито до 6 000 осіб і страчено за вироками трибуналів близько 1500 осіб (Отто Корвін, , , Г. Кон, ). Загнані в підпілля комуністи розмежувалися з есдеками. 1925 року ухвалено рішення про створення поряд з нелегальною ВКУ офіційно зареєстрованої Соціалістичної робітничої партії (розгромлена до 1928). Крім того, місцеве керівництво, яке очолив [ru], схвалювало тактику [ru] комуністів у соціал-демократичні організації.

1931 року, скориставшись терактом терориста-одинака з неясними мотивами, прем'єр-міністр Дюл Карої ввів воєнний стан і звинуватив у всьому комуністів. Постійний терор профашистського режиму Міклоша Горті, глибоке підпілля і безперервні арешти і страти керівників ([ru] і [ru] страчено 29 липня 1932 року, попри кампанію протесту, яку ініціювали письменники Аттіла Йожеф і [ru]) не припинили існування ПКУ. Крім місцевих осередків, продовжувало існувати Закордонбюро ПКУ (Бела Кун, Імре Надь та ін.). Комуністи брали активну участь у профспілковому і страйковому русі, продовжували відзначати 1 травня і 7 листопада, від 1935 року виступали за створення Народного фронту.

У період Другої світової війни

У передвоєнний період і під час Другої світової війни Комуністична партія Угорщини діяла в умовах конспірації, активно брала участь в антифашистському опорі, проте в умовах репресій і державного терору зазнала значних втрат.

У січні 1941 року в Угорщині розпочав роботу підпільний ЦК КПУ, який очолив Золтан Шенгерц. Угорські комуністи налагодили співпрацю з лівим крилом «Березневого фронту» (керівники якого згодом стали організаторами Національно-селянської партії). У березні 1940 року в Угорщині відбувся з'їзд сільськогосподарських працівників, на якому ухвалено рішення про союз і співробітництво між представниками робочих організацій. В цей же час комуністи випустили листівку із закликом до боротьби проти залучення Угорщини у війну і брали участь в декількох страйках і демонстраціях.

Після вторгнення Німеччини в СРСР у червні 1941 року Комуністична партія Угорщини засудила агресію проти СРСР і залучення Угорщини у війну проти СРСР. 10 липня 1941 ЦК КПУ опублікував програмну заяву «Завдання комуністів та інших прогресивних сил Угорщини в антифашистській боротьбі». У вересні 1941 року розпочала мовлення нелегальна радіостанція КПУ — «Лайош Кошут».

Навесні і влітку 1942 року угорська поліція і спецслужби провели серію облав, у ході яких заарештовано понад 600 комуністів, прихильників лівих сил і антифашистів. У травні 1942 року розгромлено нелегальну друкарню КПУ.

20 травня 1942 ЦК КПВ ухвалив рішення про зміну форм і методів роботи. У липні 1942 року почалося відновлення контактів, пізніше ухвалено рішення «Уроки провалів», згідно з яким вирішено поліпшити конспірацію, зосередити діяльність на саботажі та організації страйків. Восени 1942 року створено нові партійні організації, новий молодіжний комітет, а також легальнийо молодіжний центр — «Анкетний комітет». Для проведення диверсій, саботажу та розклеювання листівок у складі територіальних партійних організацій створено «гурти дії»

1 липня 1942 року заарештовано Ференца Рожу — члена ЦК і секретаріату КПУ, редактора газети [ru]» («Szabad Nép»). 13 червня 1942 року його вбито під час допиту. 6 липня 1942 року заарештовано Золтана Шенгерца — одного з керівників антифашистського опору в Угорщині, члена ЦК КПУ і керівника Комітету національної незалежності. 9 жовтня 1942 року його страчено за вироком військового трибуналу.

У вересні 1942 року відновлено нелегальну друкарню КПУ, і вже в жовтні 1942 року тут випущено листівку тиражем 30 тис. примірників. 1 травня 1943 року Комуністична партія Угорщини опублікувала програму «Шлях Угорщини до свободи і миру». У червні 1943 року ухвалено рішення про саморозпуск угорської комуністичної партії, замість неї почала діяльність Партія миру (Békepárt).

19 березня 1944 року німецькі війська окупували Угорщину, за належність до Комуністичної партії та читання комуністичних видань встановлено смерть.

У травні 1944 року створено Угорський фронт, до складу якого увійшли Комуністична партія Угорщини, Соціально-демократична партія, Партія дрібних сільських господарів і Партія «подвійного хреста» (а в листопаді 1944 року — і Національно-селянська партія).

На початку вересня 1944 року відтворено Угорську комуністичну партію (раніше діяла під назвою «Партія миру»). Восени 1944 року Угорська комуністична партія та Соціально-демократична партія уклали угоду про єдність дій. 30 листопада 1944 року Комуністична партія Угорщини опублікувала «Програму демократичного відновлення і підйому Угорщини».

2 грудня 1944 року в місті Сегед створено Угорський фронт національної незалежності, до складу якого увійшли Комуністична партія Угорщини, Соціально-демократична партія, Національно-селянська партія, Партія дрібних сільських господарів, Буржуазно-демократична партія і низка профспілкових організацій; надалі, почалося створення місцевих органів влади — національних комітетів.

21—22 грудня 1944 року в Дебрецені утворено коаліційний Тимчасовий уряд, який очолив генерал Бела Міклош-Дальнокі. До складу уряду увійшли 13 осіб (3 комуністи, 6 представників інших партій і 4 безпартійних). 28 грудня 1944 Тимчасовий уряд оголосив війну Німеччині і 20 січня 1945 уклав перемир'я з СРСР і західними союзниками. Проте, територію Угорщини повністю звільнено від німецьких військ лише 4 квітня 1945 року.

По закінченні Другої світової війни

У травні 1945 року пройшла I Всеугорська партконференція, яка зібрала делегатів від 150 000 членів партії.

14 червня 1948 року УКП і СДПУ об'єдналися в Угорську партію трудящих. Помилки, пов'язані з політичним курсом «угорського Сталіна» — генсека Матяша Ракоші, після викриття в СРСР культу особистості загострили обстановку і призвели до повстання 1956 року. У його ході УПТ розпущено і на її базі створено нову марксистську партію — Угорську соціалістичну робітничу партію.

Керівники КПУ та УКП

Генеральні секретарі

З'їзди КПУ

  • I з'їзд КПУ (18—21 серпня 1925, Відень, Австрія) — з'їзд відкрився як конференція КПУ і проходив нелегально в приміщенні однієї з бібліотек Відня. У ньому брали участь 14 представників угорського комуністичного підпілля і 8 представників від комуністичної еміграції. Основні доповіді на з'їзді зробили Дьюла Альпарі, Бела Кун і [ru]. З'їзд постановив єдність партії відповідно до рішень (V конгресу Комінтерну) і прийняв новий статут КПУ. Прийнята з'їздом тимчасова програма партії передбачала боротьбу за задоволення повсякденних вимог народу, посилення боротьби з режимом Горті, за демократичну республіку і робітничо-селянський уряд. Передбачалися зміни в політиці КПУ щодо селянства і активізація роботи з ним, у профспілках і серед молоді. Намічалися заходи щодо зміцнення співпраці з соціал-демократами.
Новим теоретичним органом КПВ став журнал «Új március» («Новий Березень»).
До Центрального комітету КПВ обрано Белу Куна, Ене Ландлера, Дюлу Альпарі, Матяша Ракоші, Імре Комора, Іштвана Вагі, Кароя Ері та Ігнаца Гегеша.
  • II з'їзд КПУ (лютий—березень 1930, Апрелєвка, СРСР) — з'їзд обговорив рекомендації КПУ з боку Президії виконкому Комінтерну, викладені у відкритому листі до партії. КПУ рекомендовано припинити фракційну боротьбу, використати економічну кризу в Угорщині та зробити партію масовою. Відповідно до положень листа з'їзд орієнтував партію на встановлення диктатури пролетаріату. Одночасно вирішено посилити боротьбу за задоволення повсякденних вимог трудящих (8-годинний робочий день, поліпшення умов праці тощо). Водночас з'їзд не орієнтував партію на роботу зі соціал-демократичними профспілками, що призвело до скорочення впливу комуністів.
З'їзд прийняв новий статут КПВ, який констатував, що КПВ є невід'ємною частиною світового комуністичного руху. Введено новий порядок прийому в партію і реорганізовано її структуру. Систему парторганізацій за місцем проживання замінено системою партосередків на виробництві, як це практикувалося в СРСР. Керівництво всією партійною роботою покладено на підпільний ЦК КПУ, який поставили вище від Закордонбюро. Статут передбачав найсуворішу партійну дисципліну і конспірацію.
Рішення з'їзду ускладнили становище КПУ. СДПУ відкрито назвала комуністів «лівими фашистами», а пізніше і в самій УКП прийшли до висновку, що з'їзд затвердив у партії «лівосектантські тенденції».
  • III з'їзд УКП (28 вересня — 1 жовтня 1946, Будапешт) — перший легальний з'їзд на території Угорщини. Він підбив підсумки за період після II з'їзду і констатував, що за ці роки УКП з невеликої підпільної організації перетворилася на масову партію. Головним завданням з'їзд назвав розширення масової бази партії за рахунок залучення на її бік інтелігенції, ремісників і селян із середнім достатком. Особливу увагу приділено роботі зі селянством у період розгорнутої в країні аграрної реформи. У рішеннях з'їзду йшлося про те, що відтепер Угорщина розвиватиметься шляхом соціалізму. Висунуто гасла: «Не для капіталістів, а для народу будуємо країну!» і «Геть ворогів народу з коаліції!».

Конференції УКП

  • I Всеугорська конференція УКП (20—21 травня 1945, Будапешт) — перша легальна конференція партії, на якій 145 делегатів представили 1500 первинних організацій УКП. Конференція, значення якої прирівнювали до з'їзду, проголосила основою партійної політики згуртування всіх демократичних сил Угорщини, тісну співпрацю з СДПУ, Партією дрібних сільських господарів і Національно-селянською партією Угорщини. Заслухано доповідь Матяша Ракоші про післявоєнне відновлення економіки Угорщини як про головне завдання. Конференція також заслухала доповідь Яноша Кадара про роботу з профспілками. Для поширення ідей марксизму-ленінізму УКП створила мережу партійної освіти і партійні школи в Дебрецені і Будапешті.
  • II Всеугорська конференція УКП (12—13 березня 1947, Будапешт)
  • III Всеугорська конференція ВКП (10—11 січня 1948, Будапешт) — зазначила, що основну частину промисловості вже націоналізовано і тепер необхідно розгортати в середовищі робітників роз'яснювальну роботу, спрямовану на зміцнення трудової дисципліни, підвищення продуктивності праці тощо. Заводським парторганізаціям поставлено завдання виховання соціалістичного ставлення до праці та організації соціалістичного змагання. УКП виступила з новим гаслом: «Країна твоя, ти будуєш для себе!».

Примітки

  1. Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр.87
  2. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр.33
  3. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр.228
  4. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр.464
  5. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 5. М., Воениздат, 1975. стр.418-419
  6. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 5. М., Воениздат, 1975. стр.445
  7. Рожа, Ференц // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 22. М., «Советская энциклопедия», 1975. стр.169
  8. Шёнхерц, Зольтан // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 29. М., «Советская энциклопедия», 1978. стр.381
  9. История Второй мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 9. М., Воениздат, 1978. стр.423
  10. Венгрия // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 4. М., «Советская энциклопедия», 1971. стр.475
  11. История Венгрии, т. III/ М.: «Наука», 1972 — С.233-234
  12. История Венгрии, т. III/ М.: «Наука», 1972 — С.263-264
  13. История Венгрии, т. III/ М.: «Наука», 1972 — С.547-548
  14. История Венгрии, т. III/ М.: «Наука», 1972 — С.505 — 506

Література

  • Janos Kadar. Internacionalizmus, szolidaritas, szocialista harafizag. Budapest, Kossuth, 1977—448 стр.
  • К. А. Николенко. На баррикадах свободы: венгерские интернационалисты в борьбе за новый мир. М., «Мысль», 1988. — 189 стр.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ugo rska komunisti chna pa rtiya ugor Magyar Kommunista Part spochatku Pa rtiya komuni stiv Ugo rshini ugor Kommunistak Magyarorszagi Partja marksistsko leninska partiya v Ugorshini utvorena 24 listopada 1918 sho perebuvala pri vladi v period Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki vid bereznya 1919 Pislya rozgromu URR rumunskoyu armiyeyu musila piti v pidpillya i povernulasya do vladi v krayini pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1948 roku zlilasya zi Social demokratichnoyu partiyeyu utvorivshi Ugorsku partiyu trudyashih 1956 roku yiyi nastupniceyu stala Ugorska socialistichna robitnicha partiya Vhodila do skladu Kominternu Ugorska komunistichna partiyaKrayina Ugorshina i Ugorska Narodna RespublikaGolova partiyiMatyash Rakoshi i Bela KunData zasnuvannya24 listopada 1918Data rozpusku22 lipnya 1948Shtab kvartiraBudapesht Druga Ugorska respublikaIdeologiyamarksizm leninizm i komunizmIstoriya1918 1930 i Logotip Partiyi komunistiv Ugorshini Partiyu komunistiv Ugorshini utvoreno 24 listopada 1918 na z yizdi v Budapeshti na bazi stvorenoyi 24 bereznya 1918 v Moskvi i miscevih livih social demokrativ de ru ru Centralnij Komitet ocholyuvav Bela Kun yakij nezabarom perebravsya do Ugorshini de pochav aktivno zaluchati prihilnikiv zokrema shilyayuchi social demokrativ do radikalnishih poglyadiv Partiya v cej chas bula duzhe nevelikoyu ale yiyi chleni buli vkraj aktivnimi i vona shvidko rosla Yiyi vpliv shvidko zbilshuvavsya Do lyutogo 1919 partiya nalichuvala vzhe vid 30 do 40 tis chleniv zokrema bagatoh bezrobitnih kolishnih vijskovosluzhbovciv molodih intelektualiv i predstavnikiv nacionalnih menshin U miru zrostannya chiselnosti partiyi vona stavala vse radikalnishoyu Svogo piku cej proces dosyag 20 lyutogo 1919 koli demonstraciya pererosla v perestrilku z ohoroncyami redakciyi oficijnoyi gazeti social demokrativ u hodi yakoyi zaginulo semero osib sered yakih i policiyanti Pislya cogo rozprochalisya areshti komunistichnih lideriv prote pogliblennya krizi i nezdatnist tradicijnih social demokrativ z neyu vporatisya prizveli do togo sho sami predstavniki vladi z yavilisya u v yaznicyu i zaproponuvali zaareshtovanim komunistam uzyati vladu i sformuvati uryad 21 bereznya 1919 ogolosheno pro z yednannya PKU i SDP v i togo zh dnya progolosheno Ugorsku Radyansku Respubliku Pislya yiyi rozgromu rozpochavsya bilij teror u hodi yakogo vbito do 6 000 osib i stracheno za virokami tribunaliv blizko 1500 osib Otto Korvin G Kon Zagnani v pidpillya komunisti rozmezhuvalisya z esdekami 1925 roku uhvaleno rishennya pro stvorennya poryad z nelegalnoyu VKU oficijno zareyestrovanoyi Socialistichnoyi robitnichoyi partiyi rozgromlena do 1928 Krim togo misceve kerivnictvo yake ocholiv ru shvalyuvalo taktiku ru komunistiv u social demokratichni organizaciyi 1931 roku skoristavshis teraktom terorista odinaka z neyasnimi motivami prem yer ministr Dyul Karoyi vviv voyennij stan i zvinuvativ u vsomu komunistiv Postijnij teror profashistskogo rezhimu Miklosha Gorti gliboke pidpillya i bezperervni areshti i strati kerivnikiv ru i ru stracheno 29 lipnya 1932 roku popri kampaniyu protestu yaku iniciyuvali pismenniki Attila Jozhef i ru ne pripinili isnuvannya PKU Krim miscevih oseredkiv prodovzhuvalo isnuvati Zakordonbyuro PKU Bela Kun Imre Nad ta in Komunisti brali aktivnu uchast u profspilkovomu i strajkovomu rusi prodovzhuvali vidznachati 1 travnya i 7 listopada vid 1935 roku vistupali za stvorennya Narodnogo frontu U period Drugoyi svitovoyi vijni U peredvoyennij period i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Komunistichna partiya Ugorshini diyala v umovah konspiraciyi aktivno brala uchast v antifashistskomu opori prote v umovah represij i derzhavnogo teroru zaznala znachnih vtrat U sichni 1941 roku v Ugorshini rozpochav robotu pidpilnij CK KPU yakij ocholiv Zoltan Shengerc Ugorski komunisti nalagodili spivpracyu z livim krilom Bereznevogo frontu kerivniki yakogo zgodom stali organizatorami Nacionalno selyanskoyi partiyi U berezni 1940 roku v Ugorshini vidbuvsya z yizd silskogospodarskih pracivnikiv na yakomu uhvaleno rishennya pro soyuz i spivrobitnictvo mizh predstavnikami robochih organizacij V cej zhe chas komunisti vipustili listivku iz zaklikom do borotbi proti zaluchennya Ugorshini u vijnu i brali uchast v dekilkoh strajkah i demonstraciyah Pislya vtorgnennya Nimechchini v SRSR u chervni 1941 roku Komunistichna partiya Ugorshini zasudila agresiyu proti SRSR i zaluchennya Ugorshini u vijnu proti SRSR 10 lipnya 1941 CK KPU opublikuvav programnu zayavu Zavdannya komunistiv ta inshih progresivnih sil Ugorshini v antifashistskij borotbi U veresni 1941 roku rozpochala movlennya nelegalna radiostanciya KPU Lajosh Koshut Navesni i vlitku 1942 roku ugorska policiya i specsluzhbi proveli seriyu oblav u hodi yakih zaareshtovano ponad 600 komunistiv prihilnikiv livih sil i antifashistiv U travni 1942 roku rozgromleno nelegalnu drukarnyu KPU 20 travnya 1942 CK KPV uhvaliv rishennya pro zminu form i metodiv roboti U lipni 1942 roku pochalosya vidnovlennya kontaktiv piznishe uhvaleno rishennya Uroki provaliv zgidno z yakim virisheno polipshiti konspiraciyu zoserediti diyalnist na sabotazhi ta organizaciyi strajkiv Voseni 1942 roku stvoreno novi partijni organizaciyi novij molodizhnij komitet a takozh legalnijo molodizhnij centr Anketnij komitet Dlya provedennya diversij sabotazhu ta rozkleyuvannya listivok u skladi teritorialnih partijnih organizacij stvoreno gurti diyi 1 lipnya 1942 roku zaareshtovano Ferenca Rozhu chlena CK i sekretariatu KPU redaktora gazeti ru Szabad Nep 13 chervnya 1942 roku jogo vbito pid chas dopitu 6 lipnya 1942 roku zaareshtovano Zoltana Shengerca odnogo z kerivnikiv antifashistskogo oporu v Ugorshini chlena CK KPU i kerivnika Komitetu nacionalnoyi nezalezhnosti 9 zhovtnya 1942 roku jogo stracheno za virokom vijskovogo tribunalu U veresni 1942 roku vidnovleno nelegalnu drukarnyu KPU i vzhe v zhovtni 1942 roku tut vipusheno listivku tirazhem 30 tis primirnikiv 1 travnya 1943 roku Komunistichna partiya Ugorshini opublikuvala programu Shlyah Ugorshini do svobodi i miru U chervni 1943 roku uhvaleno rishennya pro samorozpusk ugorskoyi komunistichnoyi partiyi zamist neyi pochala diyalnist Partiya miru Bekepart 19 bereznya 1944 roku nimecki vijska okupuvali Ugorshinu za nalezhnist do Komunistichnoyi partiyi ta chitannya komunistichnih vidan vstanovleno smert U travni 1944 roku stvoreno Ugorskij front do skladu yakogo uvijshli Komunistichna partiya Ugorshini Socialno demokratichna partiya Partiya dribnih silskih gospodariv i Partiya podvijnogo hresta a v listopadi 1944 roku i Nacionalno selyanska partiya Na pochatku veresnya 1944 roku vidtvoreno Ugorsku komunistichnu partiyu ranishe diyala pid nazvoyu Partiya miru Voseni 1944 roku Ugorska komunistichna partiya ta Socialno demokratichna partiya uklali ugodu pro yednist dij 30 listopada 1944 roku Komunistichna partiya Ugorshini opublikuvala Programu demokratichnogo vidnovlennya i pidjomu Ugorshini 2 grudnya 1944 roku v misti Seged stvoreno Ugorskij front nacionalnoyi nezalezhnosti do skladu yakogo uvijshli Komunistichna partiya Ugorshini Socialno demokratichna partiya Nacionalno selyanska partiya Partiya dribnih silskih gospodariv Burzhuazno demokratichna partiya i nizka profspilkovih organizacij nadali pochalosya stvorennya miscevih organiv vladi nacionalnih komitetiv 21 22 grudnya 1944 roku v Debreceni utvoreno koalicijnij Timchasovij uryad yakij ocholiv general Bela Miklosh Dalnoki Do skladu uryadu uvijshli 13 osib 3 komunisti 6 predstavnikiv inshih partij i 4 bezpartijnih 28 grudnya 1944 Timchasovij uryad ogolosiv vijnu Nimechchini i 20 sichnya 1945 uklav peremir ya z SRSR i zahidnimi soyuznikami Prote teritoriyu Ugorshini povnistyu zvilneno vid nimeckih vijsk lishe 4 kvitnya 1945 roku Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni U travni 1945 roku projshla I Vseugorska partkonferenciya yaka zibrala delegativ vid 150 000 chleniv partiyi 14 chervnya 1948 roku UKP i SDPU ob yednalisya v Ugorsku partiyu trudyashih Pomilki pov yazani z politichnim kursom ugorskogo Stalina genseka Matyasha Rakoshi pislya vikrittya v SRSR kultu osobistosti zagostrili obstanovku i prizveli do povstannya 1956 roku U jogo hodi UPT rozpusheno i na yiyi bazi stvoreno novu marksistsku partiyu Ugorsku socialistichnu robitnichu partiyu Kerivniki KPU ta UKPBela Kun 1918 1919 golova Generalni sekretari Djord Lukach 1928 ru 1931 29 lipnya 1932 Matyash Rakoshi 24 lyutogo 1945 14 chervnya 1948 Z yizdi KPUI z yizd KPU 18 21 serpnya 1925 Viden Avstriya z yizd vidkrivsya yak konferenciya KPU i prohodiv nelegalno v primishenni odniyeyi z bibliotek Vidnya U nomu brali uchast 14 predstavnikiv ugorskogo komunistichnogo pidpillya i 8 predstavnikiv vid komunistichnoyi emigraciyi Osnovni dopovidi na z yizdi zrobili Dyula Alpari Bela Kun i ru Z yizd postanoviv yednist partiyi vidpovidno do rishen V kongresu Kominternu i prijnyav novij statut KPU Prijnyata z yizdom timchasova programa partiyi peredbachala borotbu za zadovolennya povsyakdennih vimog narodu posilennya borotbi z rezhimom Gorti za demokratichnu respubliku i robitnicho selyanskij uryad Peredbachalisya zmini v politici KPU shodo selyanstva i aktivizaciya roboti z nim u profspilkah i sered molodi Namichalisya zahodi shodo zmicnennya spivpraci z social demokratami Novim teoretichnim organom KPV stav zhurnal Uj marcius Novij Berezen Do Centralnogo komitetu KPV obrano Belu Kuna Ene Landlera Dyulu Alpari Matyasha Rakoshi Imre Komora Ishtvana Vagi Karoya Eri ta Ignaca Gegesha II z yizd KPU lyutij berezen 1930 Aprelyevka SRSR z yizd obgovoriv rekomendaciyi KPU z boku Prezidiyi vikonkomu Kominternu vikladeni u vidkritomu listi do partiyi KPU rekomendovano pripiniti frakcijnu borotbu vikoristati ekonomichnu krizu v Ugorshini ta zrobiti partiyu masovoyu Vidpovidno do polozhen lista z yizd oriyentuvav partiyu na vstanovlennya diktaturi proletariatu Odnochasno virisheno posiliti borotbu za zadovolennya povsyakdennih vimog trudyashih 8 godinnij robochij den polipshennya umov praci tosho Vodnochas z yizd ne oriyentuvav partiyu na robotu zi social demokratichnimi profspilkami sho prizvelo do skorochennya vplivu komunistiv Z yizd prijnyav novij statut KPV yakij konstatuvav sho KPV ye nevid yemnoyu chastinoyu svitovogo komunistichnogo ruhu Vvedeno novij poryadok prijomu v partiyu i reorganizovano yiyi strukturu Sistemu partorganizacij za miscem prozhivannya zamineno sistemoyu partoseredkiv na virobnictvi yak ce praktikuvalosya v SRSR Kerivnictvo vsiyeyu partijnoyu robotoyu pokladeno na pidpilnij CK KPU yakij postavili vishe vid Zakordonbyuro Statut peredbachav najsuvorishu partijnu disciplinu i konspiraciyu Rishennya z yizdu uskladnili stanovishe KPU SDPU vidkrito nazvala komunistiv livimi fashistami a piznishe i v samij UKP prijshli do visnovku sho z yizd zatverdiv u partiyi livosektantski tendenciyi III z yizd UKP 28 veresnya 1 zhovtnya 1946 Budapesht pershij legalnij z yizd na teritoriyi Ugorshini Vin pidbiv pidsumki za period pislya II z yizdu i konstatuvav sho za ci roki UKP z nevelikoyi pidpilnoyi organizaciyi peretvorilasya na masovu partiyu Golovnim zavdannyam z yizd nazvav rozshirennya masovoyi bazi partiyi za rahunok zaluchennya na yiyi bik inteligenciyi remisnikiv i selyan iz serednim dostatkom Osoblivu uvagu pridileno roboti zi selyanstvom u period rozgornutoyi v krayini agrarnoyi reformi U rishennyah z yizdu jshlosya pro te sho vidteper Ugorshina rozvivatimetsya shlyahom socializmu Visunuto gasla Ne dlya kapitalistiv a dlya narodu buduyemo krayinu i Get vorogiv narodu z koaliciyi Konferenciyi UKPI Vseugorska konferenciya UKP 20 21 travnya 1945 Budapesht persha legalna konferenciya partiyi na yakij 145 delegativ predstavili 1500 pervinnih organizacij UKP Konferenciya znachennya yakoyi pririvnyuvali do z yizdu progolosila osnovoyu partijnoyi politiki zgurtuvannya vsih demokratichnih sil Ugorshini tisnu spivpracyu z SDPU Partiyeyu dribnih silskih gospodariv i Nacionalno selyanskoyu partiyeyu Ugorshini Zasluhano dopovid Matyasha Rakoshi pro pislyavoyenne vidnovlennya ekonomiki Ugorshini yak pro golovne zavdannya Konferenciya takozh zasluhala dopovid Yanosha Kadara pro robotu z profspilkami Dlya poshirennya idej marksizmu leninizmu UKP stvorila merezhu partijnoyi osviti i partijni shkoli v Debreceni i Budapeshti II Vseugorska konferenciya UKP 12 13 bereznya 1947 Budapesht III Vseugorska konferenciya VKP 10 11 sichnya 1948 Budapesht zaznachila sho osnovnu chastinu promislovosti vzhe nacionalizovano i teper neobhidno rozgortati v seredovishi robitnikiv roz yasnyuvalnu robotu spryamovanu na zmicnennya trudovoyi disciplini pidvishennya produktivnosti praci tosho Zavodskim partorganizaciyam postavleno zavdannya vihovannya socialistichnogo stavlennya do praci ta organizaciyi socialistichnogo zmagannya UKP vistupila z novim gaslom Krayina tvoya ti buduyesh dlya sebe PrimitkiVsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 87 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 33 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 228 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 464 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 5 M Voenizdat 1975 str 418 419 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 5 M Voenizdat 1975 str 445 Rozha Ferenc Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 22 M Sovetskaya enciklopediya 1975 str 169 Shyonherc Zoltan Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 29 M Sovetskaya enciklopediya 1978 str 381 Istoriya Vtoroj mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 9 M Voenizdat 1978 str 423 Vengriya Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 4 M Sovetskaya enciklopediya 1971 str 475 Istoriya Vengrii t III M Nauka 1972 S 233 234 Istoriya Vengrii t III M Nauka 1972 S 263 264 Istoriya Vengrii t III M Nauka 1972 S 547 548 Istoriya Vengrii t III M Nauka 1972 S 505 506LiteraturaJanos Kadar Internacionalizmus szolidaritas szocialista harafizag Budapest Kossuth 1977 448 str K A Nikolenko Na barrikadah svobody vengerskie internacionalisty v borbe za novyj mir M Mysl 1988 189 str

Дата публікації:
Топ