Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

УПА Південь структурна одиниця УПА Діяла на території більшої частини Поділля Хмельниччини Вінниччини а також частково К

УПА-Південь

УПА-Південь

«УПА-Південь» — структурна одиниця УПА. Діяла на території більшої частини Поділля: Хмельниччини, Вінниччини, а також частково Київщини, Житомирщини, півночі Тернопільщини та півдня Рівненщини.

Почин до створення УПА-Південь дала Похідна Група ОУН-Південь, що в складі близько тисячі членів вирушила в червні 1941 р. на терени південної України. В таких містах як Одеса, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріуполь та Сталіно постали сильні центри революційного підпілля, зложені з місцевого українського населення і керовані переважно місцевими націоналістами-революціонерами.

Одеса скоро стала центром друкування підпільної літератури для всієї України, зокрема тут друкувалися всі відозви й брошури на мовах східних народів.

На території діяльності крайової Групи УПА-Південь формування повстанських відділів розпочалося в серпні 1943 р. В одному з оунівських звітів зазначалося: «літо 1943 р. вдалося зорганізувати перші боївки на Київщині, Полтавщині, Вінниччині, Дніпропетровщині. Під осінь появились на Холодноярщині і Уманщині, почалася підготовка військової роботи на Одещині».

Спочатку в регіоні діяла спеціально сформована восени 1943 р. група Повстанської армії «Кодак». Однак швидкий наступ Червоної армії на зламі 1943—1944 рр. дезорганізував військовотворчі заходи ОУН(б), не дозволивши розбудувати потужніших повстанських структур.

Суперечливою залишається інформація, щодо питання чи командував УПА-Південь Омелян Грабець. На допиті в НКВС Ткачук Ілля Микитович розповідав, що командиром другої генеральної округи куди входили Вінницька, Кам'янець-Подільська і Бердичевсько-Проскурівська воєнні округи УПА командував «Богун»-«Батько», такі псевда носив Омелян Грабець. (Літопис УПА. Нова серія. Т.9. С.707). Можна припустити, що Омелян Грабець займався створенням і організацією УПА на Вінниччині і Хмельниччині з літа 1943 року до грудня місяця, до поки командування на себе не перебрав Василь Кук.

Командири УПА-Південь

  • Кук Василь: грудень 1943 — друга половина 1944 року.
  • Олійник Петро: друга половина 1944 — грудень 1945 року.
  • Котик Семен: грудень 1945 року (?)
  • «Гармаш»: січень 1946 (?) — 26 липня 1946 року. (Виконував обов'язки командира УПА-Південь)

Перша половина 1944 р

Командування УПА-Південь в 1944 р.

Група «Кодак» була сформована восени 1943 р. з підрозділів ВО «Богун» для діяльності на території Осередньо-східних українських земель ОСУЗ і Трансністрії.

Група «Кодак» складалася із 2-х куренів (по 3 сотні в кожному курені) і 1-ї сотні. Курінь командира «Бистрого», сотенні «Довбуш», «Борун», «Тополя». Курінь командира «Крука», сотенні «Хмара», «Запорожець», «Тополя». Сотня під командуванням «Яреми». Всього в групі «Кодак» було 488 осіб.

У січні-березні 1944 р. сотні групи «Кодак» були поділені між трьома Воєнними округами:

  1. ВО «Холодний Яр» (командир Микола Свистун — «Ясень») — охоплювала територію Східної Черкащини і Кіровоградщини;
  2. ВО «Умань» (командир Осип Безпалько «Остап») — західні райони Черкаської області;
  3. ВО «Вінниця» (командир Омелян Грабець — «Батько») — Вінницька та південні й центральні райони сучасної Хмельницької області.

В Літописі УПА Нова серія. Т.8. — С.1285. називаються інші воєнні округи (ВО), а саме Київська, Подільська і Волинська.

Дещо інший поділ УПА-Південь називає Басюк Євген Михайлович. Він стверджує, що до цієї групи входила Київська генеральна військова округа, яка об'єднувала Київську, Вінницьку і Кам'янець-Подільську військові округи. 

Певно, у квітні 1944 р. курені (з'єднання) групи ВО «Богун» було зведено у з'єднання «Донбас» і «Холодний Яр». Перше під командуванням «Балабана» у складі куренів «Довбенка» і «Бувалого» після боїв під Гурбами брало участь у рейді за р. Случ. З'єднання «Холодний Яр» (чисельність приблизно 2 тис. осіб) під командуванням М. Свистуна-«Ясеня» 23 квітня 1944 р. передано до складу УПА-Південь.

З'єднання «Холодний Яр» УПА-Південь.

Командир — Микола Свистун-«Ясень».

Шеф штабу — Євген Басюк «Чорноморець», «Компанієць».

Оперативний старшина — «Клех».

Командир розвідки — «Шахрай».

Виховник — «Мирон».

Військово-польова жандармерія — «Залізо».

Інтендант — невстановлений.

Ад'ютант — «Кропивний».

Шеф зв'язку — «Громовий».

Курені і сотні

Курінь «Сторчана» — сотні: «Лютого», «Булки», «Корнієнка».

Курінь «Мамая» — сотні: «Кропиви», «Великана» (Кондрас Михайло), «Дорошенка».

Курінь «Вира» — сотні: «Задорожного», «Ярошенка», «Бади».

До його складу входив і курінь -«Лихо», «Кайдаш», «Ворон», «Дик», який щойно створився на теренах Здолбунівщини з новомобілізованих селян.

Складалась УПА-Південь з куренів під командуванням:

За Петром Содолем навесні 1944 р. в УПА-Південь були такі курені:

  • Курінь — командир «Сторчан».
  • Курінь — командир «Мамая».
  • Курінь — командир «Довбенко».
  • Курінь — командир «Птах».
  • Курінь — командир «Бистрий».
  • Курінь — командир «Докс».
  • Курінь — командир «Бувалий».
  • Курінь — командир «Лихо».
  • Курінь — командир «Макс».
  • Курінь — командир «Саблюк».

Друга половина 1944 р

У липні-серпні 1944 р. структура визвольного руху на території південної Рівненщини (лівобережжя р. Горинь), Кременеччина (волинські райони Тернопільської обл.), Кам'янець-Подільська (Хмельницька) і Вінницька області та південна частина Київської області були закріплені за південно-східною Генеральною округою (ГО) («22»). На території південно-східної ГО надалі діяла УПА-Південь разом із включеною до її складу ВО «Богун» (певно під назвою «Донбас»).

Генеральна округа (ГО) «22» поділялася на:

— Група «22а» — практично колишня територія ВО «Богун».

— Група «22б» — майже вся територія Кам'янець-Подільської області.

— Група «22в» — майже вся територія Вінницької області.

Структура і командний склад УПА-Південь були такими:

УПА-Південь складалася із з'єднань:

До складу з'єднань входили курені (бригади) під командуванням:

Сотні діяли під командуванням:

  • «Андрія»
  • «Голоти».
  • «Ваньки».
  • «Вітра».
  • «Володимира».
  • «Ворона».
  • «Вертуна».
  • «Веремії».
  • «Крука».
  • «Криги».
  • Івана Магери-«Кума».
  • «Меча».
  • «Мухи».
  • «Наливайка».
  • «Панька».
  • Потапчука-«Партизана»,
  • Анатолія Шморгуна-«Піжхмарного».
  • «Пограничного».
  • «Смілого».
  • «Сокола».
  • «Сома».
  • «Тернити».
  • «Тополі».
  • Григорія Кравчука-«Хмари».
  • «Чорногори».
  • «Шепила».
  • «Шпали».
  • «Щуки».
  • «Щупака».
  • «Ярошенка» та ін.

Частина підрозділів УПА-Південь діяла невеликими групами (20-50 осіб) у південно-східних районах ГО (Кам'янець-Подільська, Вінницька, Київська обл.) та за її межами (Тернопільська, Львівська обл.). Чисельність УПА-Південь на початок осені 1944 р. становила до 1500 осіб.

Перша половина 1945 р

Частину підрозділів УПА-Південь було передано до складу УПА-Північ та УПА-Захід. Зокрема відділи «Вихра», «Морозенка» та «Чорні Гайдамаки» (загалом 150—200 осіб) перейшли до З'єднання груп (ЗГ) «44».

Основою УПА-Південь було з'єднання «Холодний Яр» чисельністю близько 500 вояків. Його командиром був С. Котик-«Докс», а заступником, певно, Михайло Кондрас-«Міша».

До складу з'єднання входили підрозділи:

  • «Гамалії».
  • Ананія Присяжнюка-«Гарасима».
  • «Голуба».
  • «Гордієнка».
  • «Карася».
  • Федора Олійника-«Летуна».
  • Хоми Литвинюка-«Лугового».
  • «Мамая».
  • М. Кондраса-«Міші».
  • «Нечая».
  • «Сокола».
  • «Яструба» та ін.

Друга половина 1946 р

Функції командира УПА-Південь і з'єднання «Холодний Яр» аж до загибелі 26 липня 1946 р. на Мізоччині виконував сотник «Гармаш».

До складу з'єднання входили підвідділи:

Загальна чисельність до 150 осіб.

Наприкінці 1946 р. ці підрозділи були переведені в підпільну мережу ОУН(б) й припинили боротьбу партизанськими методами.

Чисельність УПА-Південь

Чисельність УПА-Південь на весну 1944 р. 1000—1500 повстанців, на початок осені 1500 повстанців. Перша половина 1945 р. 500 осіб, друга половина 1946 р. 150 осіб.

Див. також

Українська повстанська армія
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
У Вікіпедії є

Джерело

  • Петро Мірчук Українська Повстанська Армія 1942—1952. Документи і матеріали / Петро Мірчук. — Передрук з вид. 1953 р., Мюнхен. — Львів: Просвіта, 1991. — С. 320. —(Книгозбірня «Просвіти»). — .
  • Євген Стахів-Павлюк Боротьба українського народу на східноукраїнських землях 1941—1944 (Спомини очевидця і учасника). — Б.м., 1947. — 16 с. — (Із збірки: Доповіді для українського самостійника на чужині; ч. 6, 1947).
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946 / HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім. М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ-Торонто, 2006. — 1448 с. — .
  • Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанських рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — 592 с.
  • Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943—1946 рр. / О. Вовк // Український визвольний рух: наукова збірка. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 164—224.
  • Командир групи УПА «Південь» полковник «Батько»: омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини / упоряд. Г. Грабець; ред. Ю. Судин. — Коломия: Вік, 2001. — 214 с. — .
  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—49: довідник / Петро Содоль. — Нью-Йорк: Пролог, 1994. — 199 с. — (Бібліотека «Прологу і сучасности»; ч. 194.1).
  • Кокін С. А. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах Державного архіву СБУ. — Вип. 1: Анотований покажчик документів з фонду друкованих видань (1944—1953) / С. А. Кокін; НАН України. Інститут історії України; Державний комітет архівів України; Державний архів служби безпеки України. — Київ: б.в., 2000. — С. 23.
  • Жив'юк А. А., Марчук І. В. Від «Дерманської республіки» до «Дерманської трагедії»: нариси історії українського визвольного руху в Дермані на Волині / Андрій Жив'юк, Ігор Марчук; Рівненська обласна рада, Рівненська обласна державна адміністрація, Науково-редакційна група книги «Реабілітовані історією. Рівненська область». — Рівне: ПП ДМ, 2011. — С. 62.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

UPA Pivden strukturna odinicya UPA Diyala na teritoriyi bilshoyi chastini Podillya Hmelnichchini Vinnichchini a takozh chastkovo Kiyivshini Zhitomirshini pivnochi Ternopilshini ta pivdnya Rivnenshini Pochin do stvorennya UPA Pivden dala Pohidna Grupa OUN Pivden sho v skladi blizko tisyachi chleniv virushila v chervni 1941 r na tereni pivdennoyi Ukrayini V takih mistah yak Odesa Krivij Rig Dnipropetrovsk Mariupol ta Stalino postali silni centri revolyucijnogo pidpillya zlozheni z miscevogo ukrayinskogo naselennya i kerovani perevazhno miscevimi nacionalistami revolyucionerami Odesa skoro stala centrom drukuvannya pidpilnoyi literaturi dlya vsiyeyi Ukrayini zokrema tut drukuvalisya vsi vidozvi j broshuri na movah shidnih narodiv Na teritoriyi diyalnosti krajovoyi Grupi UPA Pivden formuvannya povstanskih viddiliv rozpochalosya v serpni 1943 r V odnomu z ounivskih zvitiv zaznachalosya lito 1943 r vdalosya zorganizuvati pershi boyivki na Kiyivshini Poltavshini Vinnichchini Dnipropetrovshini Pid osin poyavilis na Holodnoyarshini i Umanshini pochalasya pidgotovka vijskovoyi roboti na Odeshini Spochatku v regioni diyala specialno sformovana voseni 1943 r grupa Povstanskoyi armiyi Kodak Odnak shvidkij nastup Chervonoyi armiyi na zlami 1943 1944 rr dezorganizuvav vijskovotvorchi zahodi OUN b ne dozvolivshi rozbuduvati potuzhnishih povstanskih struktur Superechlivoyu zalishayetsya informaciya shodo pitannya chi komanduvav UPA Pivden Omelyan Grabec Na dopiti v NKVS Tkachuk Illya Mikitovich rozpovidav sho komandirom drugoyi generalnoyi okrugi kudi vhodili Vinnicka Kam yanec Podilska i Berdichevsko Proskurivska voyenni okrugi UPA komanduvav Bogun Batko taki psevda nosiv Omelyan Grabec Litopis UPA Nova seriya T 9 S 707 Mozhna pripustiti sho Omelyan Grabec zajmavsya stvorennyam i organizaciyeyu UPA na Vinnichchini i Hmelnichchini z lita 1943 roku do grudnya misyacya do poki komanduvannya na sebe ne perebrav Vasil Kuk Komandiri UPA PivdenKuk Vasil gruden 1943 druga polovina 1944 roku Olijnik Petro druga polovina 1944 gruden 1945 roku Kotik Semen gruden 1945 roku Garmash sichen 1946 26 lipnya 1946 roku Vikonuvav obov yazki komandira UPA Pivden Persha polovina 1944 rKomanduvannya UPA Pivden v 1944 r Komandir Vasil Kuk Lemish Shefi vijskovogo shtabu Poltavchenko Vasil Procyuk Mikola Leonid Stupnickij Goncharenko Politvihovnik Mihajlo Stepanyak Sergij Grupa Kodak bula sformovana voseni 1943 r z pidrozdiliv VO Bogun dlya diyalnosti na teritoriyi Oseredno shidnih ukrayinskih zemel OSUZ i Transnistriyi Grupa Kodak skladalasya iz 2 h kureniv po 3 sotni v kozhnomu kureni i 1 yi sotni Kurin komandira Bistrogo sotenni Dovbush Borun Topolya Kurin komandira Kruka sotenni Hmara Zaporozhec Topolya Sotnya pid komanduvannyam Yaremi Vsogo v grupi Kodak bulo 488 osib U sichni berezni 1944 r sotni grupi Kodak buli podileni mizh troma Voyennimi okrugami VO Holodnij Yar komandir Mikola Svistun Yasen ohoplyuvala teritoriyu Shidnoyi Cherkashini i Kirovogradshini VO Uman komandir Osip Bezpalko Ostap zahidni rajoni Cherkaskoyi oblasti VO Vinnicya komandir Omelyan Grabec Batko Vinnicka ta pivdenni j centralni rajoni suchasnoyi Hmelnickoyi oblasti V Litopisi UPA Nova seriya T 8 S 1285 nazivayutsya inshi voyenni okrugi VO a same Kiyivska Podilska i Volinska Desho inshij podil UPA Pivden nazivaye Basyuk Yevgen Mihajlovich Vin stverdzhuye sho do ciyeyi grupi vhodila Kiyivska generalna vijskova okruga yaka ob yednuvala Kiyivsku Vinnicku i Kam yanec Podilsku vijskovi okrugi Pevno u kvitni 1944 r kureni z yednannya grupi VO Bogun bulo zvedeno u z yednannya Donbas i Holodnij Yar Pershe pid komanduvannyam Balabana u skladi kureniv Dovbenka i Buvalogo pislya boyiv pid Gurbami bralo uchast u rejdi za r Sluch Z yednannya Holodnij Yar chiselnist priblizno 2 tis osib pid komanduvannyam M Svistuna Yasenya 23 kvitnya 1944 r peredano do skladu UPA Pivden Z yednannya Holodnij Yar UPA Pivden Komandir Mikola Svistun Yasen Shef shtabu Yevgen Basyuk Chornomorec Kompaniyec Operativnij starshina Kleh Komandir rozvidki Shahraj Vihovnik Miron Vijskovo polova zhandarmeriya Zalizo Intendant nevstanovlenij Ad yutant Kropivnij Shef zv yazku Gromovij Kureni i sotni Kurin Storchana sotni Lyutogo Bulki Korniyenka Kurin Mamaya sotni Kropivi Velikana Kondras Mihajlo Doroshenka Kurin Vira sotni Zadorozhnogo Yaroshenka Badi Do jogo skladu vhodiv i kurin Liho Kajdash Voron Dik yakij shojno stvorivsya na terenah Zdolbunivshini z novomobilizovanih selyan Skladalas UPA Pivden z kureniv pid komanduvannyam Ostapa Kachana Sablyuka Ivana Klimishina Kruka Yaroslava Bilinskogo Bistrogo Stepana Savchuka Nalivajka Maksima Skorupskogo Maksa a takozh okremi grupi i pidviddili Za Petrom Sodolem navesni 1944 r v UPA Pivden buli taki kureni Kurin komandir Storchan Kurin komandir Mamaya Kurin komandir Dovbenko Kurin komandir Ptah Kurin komandir Bistrij Kurin komandir Doks Kurin komandir Buvalij Kurin komandir Liho Kurin komandir Maks Kurin komandir Sablyuk Druga polovina 1944 rU lipni serpni 1944 r struktura vizvolnogo ruhu na teritoriyi pivdennoyi Rivnenshini livoberezhzhya r Gorin Kremenechchina volinski rajoni Ternopilskoyi obl Kam yanec Podilska Hmelnicka i Vinnicka oblasti ta pivdenna chastina Kiyivskoyi oblasti buli zakripleni za pivdenno shidnoyu Generalnoyu okrugoyu GO 22 Na teritoriyi pivdenno shidnoyi GO nadali diyala UPA Pivden razom iz vklyuchenoyu do yiyi skladu VO Bogun pevno pid nazvoyu Donbas Generalna okruga GO 22 podilyalasya na Grupa 22a praktichno kolishnya teritoriya VO Bogun Grupa 22b majzhe vsya teritoriya Kam yanec Podilskoyi oblasti Grupa 22v majzhe vsya teritoriya Vinnickoyi oblasti Struktura i komandnij sklad UPA Pivden buli takimi Komandiri Vasil Kuk Lemish Petro Olijnik Roman Shefi vijskovogo shtabu Leonid Stupnickij Goncharenko Mikola Svistun Yasen Politvihovnik Sochinskij Kozub UPA Pivden skladalasya iz z yednan Donbas komandir Bosota Yuda Holodnij Yar komandiri Mikola Svistun Yasen Semen Kotik Vir Do skladu z yednan vhodili kureni brigadi pid komanduvannyam Yaroslava Bilinskogo Bistrogo Vira Dovbenka Mihajla Kondrasa Velikan Misha Mikoli Melnika Kovalenka Ostapa Kachana Sharkana Shuma Chernecya Bajdi Sotni diyali pid komanduvannyam Andriya Goloti Vanki Vitra Volodimira Vorona Vertuna Veremiyi Kruka Krigi Ivana Mageri Kuma Mecha Muhi Nalivajka Panka Potapchuka Partizana Anatoliya Shmorguna Pizhhmarnogo Pogranichnogo Smilogo Sokola Soma Terniti Topoli Grigoriya Kravchuka Hmari Chornogori Shepila Shpali Shuki Shupaka Yaroshenka ta in Chastina pidrozdiliv UPA Pivden diyala nevelikimi grupami 20 50 osib u pivdenno shidnih rajonah GO Kam yanec Podilska Vinnicka Kiyivska obl ta za yiyi mezhami Ternopilska Lvivska obl Chiselnist UPA Pivden na pochatok oseni 1944 r stanovila do 1500 osib Persha polovina 1945 rChastinu pidrozdiliv UPA Pivden bulo peredano do skladu UPA Pivnich ta UPA Zahid Zokrema viddili Vihra Morozenka ta Chorni Gajdamaki zagalom 150 200 osib perejshli do Z yednannya grup ZG 44 Osnovoyu UPA Pivden bulo z yednannya Holodnij Yar chiselnistyu blizko 500 voyakiv Jogo komandirom buv S Kotik Doks a zastupnikom pevno Mihajlo Kondras Misha Do skladu z yednannya vhodili pidrozdili Gamaliyi Ananiya Prisyazhnyuka Garasima Goluba Gordiyenka Karasya Fedora Olijnika Letuna Homi Litvinyuka Lugovogo Mamaya M Kondrasa Mishi Nechaya Sokola Yastruba ta in Druga polovina 1946 rFunkciyi komandira UPA Pivden i z yednannya Holodnij Yar azh do zagibeli 26 lipnya 1946 r na Mizochchini vikonuvav sotnik Garmash Do skladu z yednannya vhodili pidviddili Garasima Fedora Melnichuka Guka Kruka Mihajla Kondrasa Mishi ta in Zagalna chiselnist do 150 osib Naprikinci 1946 r ci pidrozdili buli perevedeni v pidpilnu merezhu OUN b j pripinili borotbu partizanskimi metodami Chiselnist UPA PivdenChiselnist UPA Pivden na vesnu 1944 r 1000 1500 povstanciv na pochatok oseni 1500 povstanciv Persha polovina 1945 r 500 osib druga polovina 1946 r 150 osib VO Holodnij Yar blizko 500 900 povstanciv VO Uman blizko 200 300 povstanciv VO Vinnicya 300 povstanciv Div takozhUkrayinska povstanska armiya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayinska povstanska armiya U Vikipediyi ye Kniga Ukrayinska povstanska armiya Stepan Bandera UPA Pivnich UPA Zahid UPA Shid UPA Zahid Karpati Ukrayinska Narodna Samooborona Bukovinska Ukrayinska Samooboronna Armiya Viddil osoblivogo priznachennya Administrativni boyivki Samooboronni Kushovi Viddili Vijskovo polova zhandarmeriya UPADzhereloPetro Mirchuk Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 Dokumenti i materiali Petro Mirchuk Peredruk z vid 1953 r Myunhen Lviv Prosvita 1991 S 320 Knigozbirnya Prosviti ISBN 5 7707 0630 9 Yevgen Stahiv Pavlyuk Borotba ukrayinskogo narodu na shidnoukrayinskih zemlyah 1941 1944 Spomini ochevidcya i uchasnika B m 1947 16 s Iz zbirki Dopovidi dlya ukrayinskogo samostijnika na chuzhini ch 6 1947 Litopis UPA Nova seriya T 8 Volin Polissya Podillya UPA ta zapillya 1944 1946 HAH Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografii ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Vidavnictvo Litopis UPA ta in Kiyiv Toronto 2006 1448 s ISBN 966 96340 5 9 Patrilyak I K Vstan i boris Sluhaj i vir ukrayinske nacionalistichne pidpillya ta povstanskih ruh 1939 1960 rr Monografiya Centr doslidzhennya vizvolnogo ruhu Lviv Chasopis 2012 592 s Korotkij naris diyalnosti UPA ta yiyi zapillya na PZUZ i v prileglih regionah u 1943 1946 rr O Vovk Ukrayinskij vizvolnij ruh naukova zbirka Lviv 2006 Zbirnik 8 S 164 224 Komandir grupi UPA Pivden polkovnik Batko omelyan Grabec u spogadah bojovih druziv ta rodini uporyad G Grabec red Yu Sudin Kolomiya Vik 2001 214 s ISBN 966 550 153 4 Sodol P Ukrayinska Povstancha Armiya 1943 49 dovidnik Petro Sodol Nyu Jork Prolog 1994 199 s Biblioteka Prologu i suchasnosti ch 194 1 Kokin S A Anotovanij pokazhchik dokumentiv z istoriyi OUN i UPA u fondah Derzhavnogo arhivu SBU Vip 1 Anotovanij pokazhchik dokumentiv z fondu drukovanih vidan 1944 1953 S A Kokin NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Derzhavnij komitet arhiviv Ukrayini Derzhavnij arhiv sluzhbi bezpeki Ukrayini Kiyiv b v 2000 S 23 Zhiv yuk A A Marchuk I V Vid Dermanskoyi respubliki do Dermanskoyi tragediyi narisi istoriyi ukrayinskogo vizvolnogo ruhu v Dermani na Volini Andrij Zhiv yuk Igor Marchuk Rivnenska oblasna rada Rivnenska oblasna derzhavna administraciya Naukovo redakcijna grupa knigi Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast Rivne PP DM 2011 S 62

Дата публікації:
Топ