Украї нський мо вно інформаці йний фонд Націона льної акаде мії нау к Украї ни УМІФ англ Ukrainian Lingua Information Fu

Украї́нський мо́вно-інформаці́йний фонд Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни (УМІФ, англ. Ukrainian Lingua-Information Fund) — установа зі статусом науково-дослідного інституту Національної академії наук України. Відомий також під назвою Інститут мовно-інформаційних досліджень НАН України

Український мовно-інформаційний фонд НАН України

Основні дані
Засновано	1991 рік
Приналежність	НАН України
Сфера	лексикографія, корпусна лінгвістика, комп'ютерна лінгвістика
Кількість співробітників	~45
Контакт
Ключові особи	Володимир Широков (директор)
Адреса	03039, Київ, Голосіївський просп., 3
Тип	академічна установа^[d]
Вебсторінка	www.ulif.org.ua

Історія

1991 — Шляхом реорганізації підрозділів Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР та Відділення наукової інформації Інституту математики АН УРСР утворений Український мовно-інформаційний фонд.
2009 — Концепцією Державної цільової програми розвитку Національної словникової бази на 2009—2015 роки, схваленою розпорядженням КМУ від 11 лютого 2009 № 140-р, Український мовно-інформаційний фонд запропоновано визначити координатором робіт з розвитку Національної словникової бази.

Основні напрямки діяльності

дослідження системної будови природної мови;
створення та ведення фундаментального архіву української та інших мов народів світу;
розробка і створення інформаційно-лінгвістичних систем (традиційних і комп'ютерних словників, підручників, навчальних, експертних систем, систем автоматизованого опрацювання природної мови тощо, лінгвістичних баз даних та знань);
дослідження лінгвістичних аспектів інтелектуальної діяльності;
розробка та експлуатація інформаційних систем, баз даних і знань загальнокультурного характеру;
координація робіт в Україні у галузі лінгвістичної технології, комп'ютерної та когнітивної лінгвістики і лексикографії, налагодження зв'язків з фаховими організаціями світу із зазначених галузей;
співорганізація щорічної конференції з прикладної та теоретичної лінгвістики MEGALING.

Основні наукові та науково-прикладні результати

створено теорію лексикографічних систем, яку за своїм логіко-лінгвістичним статусом може бути прирівняно до теорії формальних граматик. Теорія лексикографічних систем, а також її узагальнення — лексикографічні середовища, лексикографічні числення тощо визначають підґрунтя сучасної лінгвістичної технології;
розвинено теорію семантичних станів, яка становить базу для формалізованого опису широкого кола мовних явищ, об'єднуючи граматичний та лексикографічний різновиди опису мовної системи;
започатковано (1994) програму зі створення серії україномовних словників нового покоління — «Словники України», яка вже налічує понад 60 праць. Серед них слід відзначити перший в Україні повномасштабний електронний словник української мови — Інтегровану лексикографічну систему «Словники України», шість версій якої промислово випущено на лазерних дисках, починаючи з 2001 року;
створено перший в Україні лінгвістичний корпус, який має обсяг понад 43 млн слововживань і становить сучасну експериментальну основу для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та укладання лексикографічних праць нового покоління. Розроблено і введено в експлуатацію інформаційно-лінгвістичну систему, що функціонує в Інтернеті — Український лінгвістичний портал www.ulif.org.ua [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.], www.ulif.mon.gov.ua [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.], в рамках якого функціонує вебсайт Словники України on-line, що містить лексикографічну інформацію про слова української мови;
розроблено концепцію Всеукраїнського лінгвістичного діалогу — мережевої системи професійної взаємодії в лінгвістиці.

Інші онлайнові проекти

Словник української мови у 20 томах online. Томи 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ) [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Словник російської словозміни^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

Журнал «Мовознавство»

Український мовно-інформаційний фонд (разом з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні) є співзасновником науково-теоретичного журналу «Мовознавство».

Структура фонду

У структурі Фонду два науково-дослідні підрозділи: відділ лінгвістики та відділ інформатики. Установа має вчену раду, при ній функціонують аспірантура та докторантура.

Фонд є базовою організацією , яку внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України, та базовою організацією Наукової ради при Президії НАН України з проблем «Інформація. Мова. Інтелект».

Ключові особи

Широков Володимир Анатолійович, академік НАН України (2012), директор.
, кандидат філологічних наук, заступник директора.
Шевченко Лариса Леонідівна, доктор філологічних наук, завідувачка відділу лінгвістики
Надутенко Максим Вікторович, кандидат технічних наук, завідувач відділу інформатики
Заїка Наталія Михайлівна, кандидат філологічних наук, учений секретар

Контактні дані

Поштова адреса: вул. Володимирська, 54, Київ, 01601, Україна
Фізична адреса: Голосіївський проспект, 3, Київ, 03039

Див. також

Примітки

Розпорядження КМУ від 11 лютого 2009 № 140-р

Посилання

Сайт Українського мовно-інформаційного фонду [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Розпорядження КМУ від 11 лютого 2009 № 140-р