Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Тіні забутих предків» (оригінальна назва «Тіни забутих предків») — повість українського письменника Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині в 1911 році.
| Тіні забутих предків | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | ||||
| Автор | Михайло Коцюбинський | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1911 | |||
| Опубліковано | 1912 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
 | Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
У творі розповідається про кохання гуцулів Івана й Марічки з ворогуючих родів. У повісті яскраво передано гуцульські побут і життя з елементами фольклору.
1960 року поставлено балет на музику Віталія Кирейка.
1964 року повість екранізував Сергій Параджанов.
Сюжет
У селі біля річки Черемош ростуть двоє дітей, Іван та Марічка. Через відлюдькуватість та цікавість до чаклунства й нечистої сили мати Івана навіть вважала його одмінком. Коли йому виповнюється 7 років, одного разу, пасучи корів, Іван чує дивну пісню, хоча поряд немає людей. Згодом він дізнається про давню ворожнечу свого роду Палійчуків з Гутенюками, та стає свідком нападу на свого батька, від рани той за кілька днів помирає. Під час конфлікту він б'є Марічку, адже вона з роду Гутенюків, та викидає в річку її кісники. Вона хвалиться, що має кращі, Іван із заздрощів починає хвалитися сам і врешті діти забувають про образу.
Іван з Марічкою починають разом пасти овець та з часом закохуються одне в одного. З тринадцяти років вони кохаються та мріють про одруження. Проте після смерті батька господарство занепадає. Юнак вирушає на літо на заробітки працювати на полонині. Там разом з іншими гуцулами він випасає овець, доїть їх та виробляє будз і бринзу.
Коли Іван лишається вартувати ватру, йому ввижається Марічка. Повернувшись із полонини, він дізнається, що Марічка загинула через повінь. Спершу він не вірить, вважаючи це чутками Гутенюків, але потім знаходить тіло коханої. Пригнічений втратою, Іван блукає горами, живлячись самими ягодами. У селі його вважають загиблим.
За шість років Іван повертається додому змарнілий та розповідає, що працював в угорців пастухом. Він одружується на дівчині з багатого роду Палагні та добре веде господарство. Проте Палагна починає зраджувати його з мольфаром Юрою, що нібито володіє могутнім чаклунством. Іван через це б'ється з Юрою на бартках в корчмі та ранить його, але суперник ламає його зброю. Після цього Іван знову марніє та підозрює, що мольфар повільно вбиває його чаклунством. Йому вдається підглянути, як Юра при Палагні штрикає ляльку, насилаючи хворобу та смерть.
Відвідавши місце, де гуляв з Марічкою, Іван зустрічає її в подобі мавки. Вони розмовляють про те як разом розважалися, поступово заглиблюючись у ліс. Несподівано Марічка зникає, Іван розпалює багаття, до якого приходить чугайстер та запитує, де мавка. Знаючи, що за переказами чугайстер полює на мавок, Іван не видає, що був з примарою Марічки. Чугайстер кличе його в танок, Іван грає ту саму пісню, що чув в дитинстві. Після танцю Іван падає знесилений, але незабаром вирушає на пошуки коханої. Йдучи на її голос крізь хащі, він падає в урвище. Наступного дня пастухи знаходять Івана ледь живим, та скоро він помирає.
Ховають Івана за місцевим звичаєм з танцями й піснями. Скоро поховання перетворюється на гру з веселощами і від танцю тіло Івана саме починає трястися, наче живе, під звук трембіт.
Основні персонажі
- Іван Палійчу́к — дев'ятнадцята за рахунком дитина в родині, хоча вона невелика, оскільки багато дітей померло малими. Змалку він повільно росте, почувається незручно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах та переказах про нечисту силу ще з дитинства. Згодом знайомиться з Марічкою, дівчинкою з ворожого роду Гутенюків. Між дітьми зав'язується дружба, а згодом — кохання. Після смерті низки родичів хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула. З великого горя Іван іде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчується його життя зустріччю з нявкою в образі Марічки. Іван іде за нею в ліс, згадуючи минуле кохання, але мара зникає при появі чугайстра, доброго лісового духа. Знаючи, що навка нечиста сила, Іван однак не дає чугайстрові спіймати її. Навка знову кличе його і Іван, йдучи на голос, падає в урвище.
- Марічка Гутеню́к — кохана Івана з ворожого роду Гутенюків. Познайомилася з Іваном ще в дитинстві. Поетична душа, вона складає й співає пісні, тоді як Іван грає на флоярі. Попри взаємне кохання, передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов у найми, гине в Черемоші під час повені. Пізніше її образ з'являється Івану Палійчуку як мавка, ведучи його до загибелі.
- Пала́гна — дівчина з багатого роду, добра господарка. Вона виходить за Івана після смерті Марічки, але невдоволена своїм мрійливим чоловіком, не розуміє його пісень. Палагна стає коханкою сусіда, мольфара Юри, та схвалює його чаклунство, покликане вбити Івана.
- Юра — мольфар, чоловік, наділений надприродними здібностями. Йому начебто під силу відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину. Має дружину Гафію, але охоче зраджує їй з Палагною та прагне звести чарами Івана зі світу.
- Фантастичні істоти — Щезник, Чугайстер, мавки (нявки).
Історія написання
Повертаючись з Італії влітку 1910 року, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Короткі відвідини того краю з мальовничою природою та первозданним побутом мешканців гір не дали письменнику досить матеріалу для твору, проте бажання написати про «незвичайний казковий народ», гуцулів, не полишило його. Коцюбинський ще раз відвідав гуцульський край, де вивчав звичаї, побут, фольклор його мешканців. На думку письменника, гуцули й у XX ст. залишились язичниками. Враження від «чарівного полону» горян лягли в основу повісті.
Ілюстрування
Повість «Тіні забутих предків» з моменту її появи ілюструвало безліч художників, а саме: Михайло Жук, Олена Кульчицька, Іван Філонов, Любомир Прийма, Георгій Якутович та інші.
- Обкладинку до видання 1913 року створив Михайло Жук. У 1912 році Михайло Коцюбинський запропонував Жуку намалювати обкладинку до «Тіней забутих предків» для шведського видавництва Альфреда Єнсена в Стокгольмі. Коцюбинський, побачивши ескіз, зазначив: «Малюнок ваш, спасибі, дістав. Він мені дуже подобається з декоративного боку, але символу вашого ніяк не можу зрозуміти».
- Видання повісті «Тіні забутих предків» 1929 року ілюструвала Олена Кульчицька. До роботи над книгою були залучені й інші митці: Юліан Буцманюк (працював над початковими літерами) та Іван Крушельницький (мав створити заставки й кінцівки). Видання планувалося надрукувати до 15-ї роковини з дня смерті Коцюбинського (25 квітня 1928 року), а кошти від реалізації книги мали піти на спорудження пам'ятника письменнику у Вінниці. Команда митців не встигла видати «Тіні забутих предків» до роковин смерті Михайла Коцюбинського, але видання було здійснено до 65 річниці з дня народження письменника (17 вересня 1929 року). Перед друком книги з ідеологічних причин харківські книгодрукарі графічний портрет письменника роботи Івана Крушельницького замінили фотопортретом, а обкладинку роботи Олени Кульчицької — обкладинкою, яку виконав Антон Середа. Видання повісті 1929 року було цензуроване. Два примірники «Тіней забутих предків» 1929 року видання зберігаються у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України: в одному — вирізано ножицями передмову Антона Крушельницького; у другому — закреслене синім чорнилом прізвище редактора. Всього книга містить 75 ілюстрацій Олени Кульчиицької. В ілюстраціях художниці відтворена чарівна природа Гуцульщини: пейзажі Чорногори, краєвиди села Криворівня. Передають ілюстрації і деталі гуцульського побуту, одяг персонажів, меблі та деталі інтер'єру. В графічних роботах мисткині присутня і магії, як і повісті «Тіні забутих предків». Ілюстрації Кульчицької до «Тіней забутих предків» надзвичайно деталізовані, витончені, етнографічно-пізнавальні.
- У 1967 році у київському видавництві «Дніпро» вийшла книга «Тіні забутих предків» з ілюстраціями Георгія Якутовича, що представила творче осмислення та інтерпретацію твору художником. Сміливим рішенням митця був поділ повісті на чотири частини, кожна з яких відповідає певному життєвому циклу головного героя Івана Палійчука: перша — щасливе дитинство з Марічкою, друга — робота на полонині юнаком, третя — сіра буденність чоловіка з Палагною, четверта — кінець життя. На непарних сторінках перед початком кожної частини розділи виділяються шмуцтитулом, на якому — невелике схематичне зображення Івана вгорі та цитата-епіграф знизу. На зворотній, парній, стороні розташована гравюра, яка узагальнює зміст розділу, відтворюючи його найяскравіший образ. Книга містить також десять дереворитів, що слугують ілюстраціями до фрагментів тексту. Втіленням провідної лінії книги — кохання Марічки та Івана є фронтиспіс.
- У 1960 році книга «Тіні забутих предків» вийшла у видавництві «Держлітвидав» з ілюстраціями Івана Філонова, які художник створив 1957 року.
- У 1988 році у львівському видавництві «Каменяр» книга «Тіні забутих предків» вийшла з ілюстраціями Любомира Прийми.
- 31 березня 2023 року у видавництві «Discursus» вийшла книга «Тіни забутих предків», де збережено авторську лексику прижиттєвих видань. За цим же прижиттєвим виданням 1913 року подане написання назви з літерою «и» в слові «тіни». Над ілюстраціями до книжки працювала Дарія Луцишина..
Адаптації
Екранізація
1964 року вийшла однойменна екранізація Сергія Параджанова. Головні ролі виконували Іван Миколайчук (Іван), Лариса Кадочникова (Марічка), Тетяна Бестаєва (Палагна), Спартак Багашвілі (Юра). Художником-постановником фільму був Георгій Якутович. Важливо, що у прокаті за кордоном фільм мав назву «Дикі коні вогню».
Режисер згадував:
"Я давно мріяв створити фільм, в якому на повний голос можна було б розказати про поетичну, талановиту душу українського народу".
Після прочитання повісті Михайла Коцюбинського в Параджанова одразу виникло бажання її поставити. Тож він знайшов твір, що відповів його мистецьким уподобанням:
"Ми хотіли зробити фільм про вільну людину, про серце, яке хоче вирватися, звільнитися від побуту, від дрібних пристрастей і навичок... Ми відкривали для себе Карпати не як етнографічний матеріал. Любов, відчай, самотність, смерть — ось фрески з життя людини, які ми створили."
Мистецькі проєкти
2014 року у Вінниці проходив літературно-мистецький проєкт «Гастролі одного твору», присвячений 150-річчю від дня народження М. Коцюбинського. Подія включала в себе мініекспозицію робочого кабінету письменника, театралізовану презентацію мініекспозиції, створену на основі повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Актори «Експериментального вуличного театру» Вінниці розповідали історію створення повісті, що чергувалася з театром тіней — уривками повісті. Усе дійство супроводжувалося відеоінсталяцією.
Балет за мотивами повісті
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 9 липня 2021.
- Катерина Лебедєва. Тіні Олени Кульчицької (укр.) .
- Поліна Ліміна. Дереворити Георгія Якутовича до "Тіней забутих предків" (укр.) .
- Discursus видає "Тіни забутих предків" Коцюбинського авторською мовою. kurs.if.ua (укр.) . 30 01.2023. Процитовано 04.04.2023.
- Тіні забутих предків: гуцульська історія та вдала екранізація. frankivsk-trend.in.ua (укр.). 26 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- «Соціалістична культура», 1965, № 2, стор.20. Бесіда з кореспондентом.
- .- «Искуство кино», 1966, № 1, стор.64, 65.
- "Гастролі одного твору" вінничанам презентував вуличний театр - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2020.
Джерела
- Бондаренко Ю. Про першопочатки історії людства у повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського (розвиток історичної свідомості школярів засобами літератури) // Дивослово. — 2006. — № 12. — С.4-10.http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/658
- Новий довідник: Українська мова та література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2005. — 864 с.
- Піддубняк О. Тернистим шляхом: До історії ювілейного видання у 1929 році повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. „Дзвін”, 2004, Ч. 11-12, 150-162.
- У вінок Михайлу Коцюбинському / Збірник статей і повідомлень. З нагоди 100-річчя з дня народження і 50-річчя з дня смерті видатного українського письменника. — К., 1967.
Посилання
- Коцюбинський М. М. Тіні забутих предків: повість, оповідання / Михайло Коцюбинський. — Харків: Фоліо, 2017. — 154 с. : іл.
- Повість «Тіні забутих предків» в е-бібліотеці «ЛітАрхів» [ 24 листопада 2023 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tini zabutih predkiv znachennya Tini zabutih predkiv originalna nazva Tini zabutih predkiv povist ukrayinskogo pismennika Mihajla Kocyubinskogo napisana pid vrazhennyam jogo perebuvannya na Guculshini v 1911 roci Tini zabutih predkivObkladinka pershogo vidannya povist 1913 roku dizajn Mihajlo ZhukZhanrAvtor Mihajlo KocyubinskijMova ukrayinskaNapisano 1911Opublikovano 1912 Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u Vikidzherelah Cej tvir potrapiv do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu PEN klubu U tvori rozpovidayetsya pro kohannya guculiv Ivana j Marichki z voroguyuchih rodiv U povisti yaskravo peredano guculski pobut i zhittya z elementami folkloru 1960 roku postavleno balet na muziku Vitaliya Kirejka 1964 roku povist ekranizuvav Sergij Paradzhanov SyuzhetU seli bilya richki Cheremosh rostut dvoye ditej Ivan ta Marichka Cherez vidlyudkuvatist ta cikavist do chaklunstva j nechistoyi sili mati Ivana navit vvazhala jogo odminkom Koli jomu vipovnyuyetsya 7 rokiv odnogo razu pasuchi koriv Ivan chuye divnu pisnyu hocha poryad nemaye lyudej Zgodom vin diznayetsya pro davnyu vorozhnechu svogo rodu Palijchukiv z Gutenyukami ta staye svidkom napadu na svogo batka vid rani toj za kilka dniv pomiraye Pid chas konfliktu vin b ye Marichku adzhe vona z rodu Gutenyukiv ta vikidaye v richku yiyi kisniki Vona hvalitsya sho maye krashi Ivan iz zazdroshiv pochinaye hvalitisya sam i vreshti diti zabuvayut pro obrazu Ivan z Marichkoyu pochinayut razom pasti ovec ta z chasom zakohuyutsya odne v odnogo Z trinadcyati rokiv voni kohayutsya ta mriyut pro odruzhennya Prote pislya smerti batka gospodarstvo zanepadaye Yunak virushaye na lito na zarobitki pracyuvati na polonini Tam razom z inshimi guculami vin vipasaye ovec doyit yih ta viroblyaye budz i brinzu Koli Ivan lishayetsya vartuvati vatru jomu vvizhayetsya Marichka Povernuvshis iz polonini vin diznayetsya sho Marichka zaginula cherez povin Spershu vin ne virit vvazhayuchi ce chutkami Gutenyukiv ale potim znahodit tilo kohanoyi Prignichenij vtratoyu Ivan blukaye gorami zhivlyachis samimi yagodami U seli jogo vvazhayut zagiblim Za shist rokiv Ivan povertayetsya dodomu zmarnilij ta rozpovidaye sho pracyuvav v ugorciv pastuhom Vin odruzhuyetsya na divchini z bagatogo rodu Palagni ta dobre vede gospodarstvo Prote Palagna pochinaye zradzhuvati jogo z molfarom Yuroyu sho nibito volodiye mogutnim chaklunstvom Ivan cherez ce b yetsya z Yuroyu na bartkah v korchmi ta ranit jogo ale supernik lamaye jogo zbroyu Pislya cogo Ivan znovu marniye ta pidozryuye sho molfar povilno vbivaye jogo chaklunstvom Jomu vdayetsya pidglyanuti yak Yura pri Palagni shtrikaye lyalku nasilayuchi hvorobu ta smert Vidvidavshi misce de gulyav z Marichkoyu Ivan zustrichaye yiyi v podobi mavki Voni rozmovlyayut pro te yak razom rozvazhalisya postupovo zagliblyuyuchis u lis Nespodivano Marichka znikaye Ivan rozpalyuye bagattya do yakogo prihodit chugajster ta zapituye de mavka Znayuchi sho za perekazami chugajster polyuye na mavok Ivan ne vidaye sho buv z primaroyu Marichki Chugajster kliche jogo v tanok Ivan graye tu samu pisnyu sho chuv v ditinstvi Pislya tancyu Ivan padaye znesilenij ale nezabarom virushaye na poshuki kohanoyi Jduchi na yiyi golos kriz hashi vin padaye v urvishe Nastupnogo dnya pastuhi znahodyat Ivana led zhivim ta skoro vin pomiraye Hovayut Ivana za miscevim zvichayem z tancyami j pisnyami Skoro pohovannya peretvoryuyetsya na gru z veseloshami i vid tancyu tilo Ivana same pochinaye tryastisya nache zhive pid zvuk trembit Osnovni personazhiIvan Palijchu k dev yatnadcyata za rahunkom ditina v rodini hocha vona nevelika oskilki bagato ditej pomerlo malimi Zmalku vin povilno roste pochuvayetsya nezruchno sered lyudej chasto vtikaye v lis Dobre znayetsya na travah ta perekazah pro nechistu silu she z ditinstva Zgodom znajomitsya z Marichkoyu divchinkoyu z vorozhogo rodu Gutenyukiv Mizh ditmi zav yazuyetsya druzhba a zgodom kohannya Pislya smerti nizki rodichiv hlopec zmushenij iti pracyuvati na poloninu i koli povertayetsya diznayetsya sho Marichka zaginula Z velikogo gorya Ivan ide v lis i tam zhive shist rokiv Potim povertayetsya dodomu odruzhuyetsya z Palagnoyu Zakinchuyetsya jogo zhittya zustrichchyu z nyavkoyu v obrazi Marichki Ivan ide za neyu v lis zgaduyuchi minule kohannya ale mara znikaye pri poyavi chugajstra dobrogo lisovogo duha Znayuchi sho navka nechista sila Ivan odnak ne daye chugajstrovi spijmati yiyi Navka znovu kliche jogo i Ivan jduchi na golos padaye v urvishe Marichka Gutenyu k kohana Ivana z vorozhogo rodu Gutenyukiv Poznajomilasya z Ivanom she v ditinstvi Poetichna dusha vona skladaye j spivaye pisni todi yak Ivan graye na floyari Popri vzayemne kohannya peredchuvaye sho shaslivo zhiti yim razom ne sudilosya Zgodom koli Ivan pishov u najmi gine v Cheremoshi pid chas poveni Piznishe yiyi obraz z yavlyayetsya Ivanu Palijchuku yak mavka veduchi jogo do zagibeli Pala gna divchina z bagatogo rodu dobra gospodarka Vona vihodit za Ivana pislya smerti Marichki ale nevdovolena svoyim mrijlivim cholovikom ne rozumiye jogo pisen Palagna staye kohankoyu susida molfara Yuri ta shvalyuye jogo chaklunstvo poklikane vbiti Ivana Yura molfar cholovik nadilenij nadprirodnimi zdibnostyami Jomu nachebto pid silu vidignati gradovu hmaru chi navpaki viklikati dosh uryatuvati hudobu chi zvesti lyudinu Maye druzhinu Gafiyu ale ohoche zradzhuye yij z Palagnoyu ta pragne zvesti charami Ivana zi svitu Fantas tichni istoti Sheznik Chugajster mavki nyavki Istoriya napisannyaPovertayuchis z Italiyi vlitku 1910 roku Mihajlo Kocyubinskij zayihav u karpatske selo Krivorivnyu Korotki vidvidini togo krayu z malovnichoyu prirodoyu ta pervozdannim pobutom meshkanciv gir ne dali pismenniku dosit materialu dlya tvoru prote bazhannya napisati pro nezvichajnij kazkovij narod guculiv ne polishilo jogo Kocyubinskij she raz vidvidav guculskij kraj de vivchav zvichayi pobut folklor jogo meshkanciv Na dumku pismennika guculi j u XX st zalishilis yazichnikami Vrazhennya vid charivnogo polonu goryan lyagli v osnovu povisti IlyustruvannyaPovist Tini zabutih predkiv z momentu yiyi poyavi ilyustruvalo bezlich hudozhnikiv a same Mihajlo Zhuk Olena Kulchicka Ivan Filonov Lyubomir Prijma Georgij Yakutovich ta inshi Obkladinku do vidannya 1913 roku stvoriv Mihajlo Zhuk U 1912 roci Mihajlo Kocyubinskij zaproponuvav Zhuku namalyuvati obkladinku do Tinej zabutih predkiv dlya shvedskogo vidavnictva Alfreda Yensena v Stokgolmi Kocyubinskij pobachivshi eskiz zaznachiv Malyunok vash spasibi distav Vin meni duzhe podobayetsya z dekorativnogo boku ale simvolu vashogo niyak ne mozhu zrozumiti Vidannya povisti Tini zabutih predkiv 1929 roku ilyustruvala Olena Kulchicka Do roboti nad knigoyu buli zalucheni j inshi mitci Yulian Bucmanyuk pracyuvav nad pochatkovimi literami ta Ivan Krushelnickij mav stvoriti zastavki j kincivki Vidannya planuvalosya nadrukuvati do 15 yi rokovini z dnya smerti Kocyubinskogo 25 kvitnya 1928 roku a koshti vid realizaciyi knigi mali piti na sporudzhennya pam yatnika pismenniku u Vinnici Komanda mitciv ne vstigla vidati Tini zabutih predkiv do rokovin smerti Mihajla Kocyubinskogo ale vidannya bulo zdijsneno do 65 richnici z dnya narodzhennya pismennika 17 veresnya 1929 roku Pered drukom knigi z ideologichnih prichin harkivski knigodrukari grafichnij portret pismennika roboti Ivana Krushelnickogo zaminili fotoportretom a obkladinku roboti Oleni Kulchickoyi obkladinkoyu yaku vikonav Anton Sereda Vidannya povisti 1929 roku bulo cenzurovane Dva primirniki Tinej zabutih predkiv 1929 roku vidannya zberigayutsya u Lvivskij naukovij biblioteci im V Stefanika NAN Ukrayini v odnomu virizano nozhicyami peredmovu Antona Krushelnickogo u drugomu zakreslene sinim chornilom prizvishe redaktora Vsogo kniga mistit 75 ilyustracij Oleni Kulchiickoyi V ilyustraciyah hudozhnici vidtvorena charivna priroda Guculshini pejzazhi Chornogori krayevidi sela Krivorivnya Peredayut ilyustraciyi i detali guculskogo pobutu odyag personazhiv mebli ta detali inter yeru V grafichnih robotah mistkini prisutnya i magiyi yak i povisti Tini zabutih predkiv Ilyustraciyi Kulchickoyi do Tinej zabutih predkiv nadzvichajno detalizovani vitoncheni etnografichno piznavalni U 1967 roci u kiyivskomu vidavnictvi Dnipro vijshla kniga Tini zabutih predkiv z ilyustraciyami Georgiya Yakutovicha sho predstavila tvorche osmislennya ta interpretaciyu tvoru hudozhnikom Smilivim rishennyam mitcya buv podil povisti na chotiri chastini kozhna z yakih vidpovidaye pevnomu zhittyevomu ciklu golovnogo geroya Ivana Palijchuka persha shaslive ditinstvo z Marichkoyu druga robota na polonini yunakom tretya sira budennist cholovika z Palagnoyu chetverta kinec zhittya Na neparnih storinkah pered pochatkom kozhnoyi chastini rozdili vidilyayutsya shmuctitulom na yakomu nevelike shematichne zobrazhennya Ivana vgori ta citata epigraf znizu Na zvorotnij parnij storoni roztashovana gravyura yaka uzagalnyuye zmist rozdilu vidtvoryuyuchi jogo najyaskravishij obraz Kniga mistit takozh desyat derevoritiv sho sluguyut ilyustraciyami do fragmentiv tekstu Vtilennyam providnoyi liniyi knigi kohannya Marichki ta Ivana ye frontispis U 1960 roci kniga Tini zabutih predkiv vijshla u vidavnictvi Derzhlitvidav z ilyustraciyami Ivana Filonova yaki hudozhnik stvoriv 1957 roku U 1988 roci u lvivskomu vidavnictvi Kamenyar kniga Tini zabutih predkiv vijshla z ilyustraciyami Lyubomira Prijmi Tini zabutih predkiv z ilyustraciyami Dariyi Lucishinoyi 31 bereznya 2023 roku u vidavnictvi Discursus vijshla kniga Tini zabutih predkiv de zberezheno avtorsku leksiku prizhittyevih vidan Za cim zhe prizhittyevim vidannyam 1913 roku podane napisannya nazvi z literoyu i v slovi tini Nad ilyustraciyami do knizhki pracyuvala Dariya Lucishina AdaptaciyiEkranizaciya Dokladnishe Tini zabutih predkiv film 1964 roku vijshla odnojmenna ekranizaciya Sergiya Paradzhanova Golovni roli vikonuvali Ivan Mikolajchuk Ivan Larisa Kadochnikova Marichka Tetyana Bestayeva Palagna Spartak Bagashvili Yura Hudozhnikom postanovnikom filmu buv Georgij Yakutovich Vazhlivo sho u prokati za kordonom film mav nazvu Diki koni vognyu Rezhiser zgaduvav Ya davno mriyav stvoriti film v yakomu na povnij golos mozhna bulo b rozkazati pro poetichnu talanovitu dushu ukrayinskogo narodu Pislya prochitannya povisti Mihajla Kocyubinskogo v Paradzhanova odrazu viniklo bazhannya yiyi postaviti Tozh vin znajshov tvir sho vidpoviv jogo misteckim upodobannyam Mi hotili zrobiti film pro vilnu lyudinu pro serce yake hoche virvatisya zvilnitisya vid pobutu vid dribnih pristrastej i navichok Mi vidkrivali dlya sebe Karpati ne yak etnografichnij material Lyubov vidchaj samotnist smert os freski z zhittya lyudini yaki mi stvorili Mistecki proyekti 2014 roku u Vinnici prohodiv literaturno misteckij proyekt Gastroli odnogo tvoru prisvyachenij 150 richchyu vid dnya narodzhennya M Kocyubinskogo Podiya vklyuchala v sebe miniekspoziciyu robochogo kabinetu pismennika teatralizovanu prezentaciyu miniekspoziciyi stvorenu na osnovi povisti Mihajla Kocyubinskogo Tini zabutih predkiv Aktori Eksperimentalnogo vulichnogo teatru Vinnici rozpovidali istoriyu stvorennya povisti sho cherguvalasya z teatrom tinej urivkami povisti Use dijstvo suprovodzhuvalosya videoinstalyaciyeyu Kocyubinskij M Tvori Tini zabutih predkiv 02 Balet za motivami povisti Dokladnishe Tini zabutih predkiv balet Primitki Arhiv originalu za 18 travnya 2022 Procitovano 9 lipnya 2021 Katerina Lebedyeva Tini Oleni Kulchickoyi ukr Polina Limina Derevoriti Georgiya Yakutovicha do Tinej zabutih predkiv ukr Discursus vidaye Tini zabutih predkiv Kocyubinskogo avtorskoyu movoyu kurs if ua ukr 30 01 2023 Procitovano 04 04 2023 Tini zabutih predkiv guculska istoriya ta vdala ekranizaciya frankivsk trend in ua ukr 26 kvitnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2021 Socialistichna kultura 1965 2 stor 20 Besida z korespondentom Iskustvo kino 1966 1 stor 64 65 Gastroli odnogo tvoru vinnichanam prezentuvav vulichnij teatr 20 hvilin vn 20minut ua ukr Procitovano 5 bereznya 2020 DzherelaTini zabutih predkiv u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Bondarenko Yu Pro pershopochatki istoriyi lyudstva u povisti Tini zabutih predkiv Mihajla Kocyubinskogo rozvitok istorichnoyi svidomosti shkolyariv zasobami literaturi Divoslovo 2006 12 S 4 10 http lib ndu edu ua dspace handle 123456789 658 Novij dovidnik Ukrayinska mova ta literatura K TOV KAZKA 2005 864 s ISBN 966 8055 08 X Piddubnyak O Ternistim shlyahom Do istoriyi yuvilejnogo vidannya u 1929 roci povisti Mihajla Kocyubinskogo Tini zabutih predkiv Dzvin 2004 Ch 11 12 150 162 U vinok Mihajlu Kocyubinskomu Zbirnik statej i povidomlen Z nagodi 100 richchya z dnya narodzhennya i 50 richchya z dnya smerti vidatnogo ukrayinskogo pismennika K 1967 PosilannyaKocyubinskij M M Tini zabutih predkiv povist opovidannya Mihajlo Kocyubinskij Harkiv Folio 2017 154 s il Povist Tini zabutih predkiv v e biblioteci LitArhiv 24 listopada 2023 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi