Тіло — алгебрична структура, всі елементи якої утворюють абелеву групу щодо дії додавання, а всі елементи, крім нуля,— мультиплікативну групу і, крім того, обидві групові операції зв'язані між собою законами дистрибутивності. Якщо множення в тілі комутативне, то тіло називається комутативним або полем.
Формальне визначення
Множина з заданими на ній алгебраїчними операціями додавання і множення називається тілом, якщо виконуються умови:
- (комутативність додавання);
- і (асоціативність множення);
- Існують такі елементи , що для довільного виконується (існування нейтральних елементів);
- і (дистрибутивність);
- Для довільного існують , такі, що і ( існування зворотного елемента).
Остання умова виділяє тіло як особливу структуру серед кілець — тіло є кільцем із діленням.
Властивості
- Теорема Веддерберна — довільне скінченне тіло є скінченним полем.
- Кожне тіло є алгеброю з діленням над своїм центром. Зокрема тіло є центральною простою алгеброю над своїм центром.
- Якщо S є простим модулем над кільцем R, то множина всіх ендоморфізмів S є тілом. Довільне тіло можна задати в такий спосіб за допомогою деякого простого модуля
Приклади
- Тіло кватерніонів .
- Тіло дісних чисел
Див. також
Джерела
- Е. Артін (1963). Теорія Галуа. пер. з нім. В.А. Вишенського. Київ: Радянська школа. с. 98. (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Kilce z dilennyam perenapravlyaye syudi div takozh Tilo algebrichna struktura vsi elementi yakoyi utvoryuyut abelevu grupu shodo diyi dodavannya a vsi elementi krim nulya multiplikativnu grupu i krim togo obidvi grupovi operaciyi zv yazani mizh soboyu zakonami distributivnosti Yaksho mnozhennya v tili komutativne to tilo nazivayetsya komutativnim abo polem Formalne viznachennyaMnozhina K displaystyle K z zadanimi na nij algebrayichnimi operaciyami dodavannya i mnozhennya nazivayetsya tilom yaksho vikonuyutsya umovi a b b a displaystyle a b b a komutativnist dodavannya a b c a b c displaystyle a b c a b c i ab c a bc displaystyle ab c a bc asociativnist mnozhennya Isnuyut taki elementi 0 1 K displaystyle 0 1 in K sho dlya dovilnogo a K displaystyle a in K vikonuyetsya a 0 0 a a1 1a a displaystyle a 0 0 a a1 1a a isnuvannya nejtralnih elementiv a b c ab ac displaystyle a b c ab ac i a b c ac bc displaystyle a b c ac bc distributivnist Dlya dovilnogo x K displaystyle x in K isnuyut y z K displaystyle y z in K taki sho y x x y 0 displaystyle y x x y 0 i zx xz 1 displaystyle zx xz 1 isnuvannya zvorotnogo elementa Ostannya umova vidilyaye tilo yak osoblivu strukturu sered kilec tilo ye kilcem iz dilennyam VlastivostiTeorema Vedderberna dovilne skinchenne tilo ye skinchennim polem Kozhne tilo ye algebroyu z dilennyam nad svoyim centrom Zokrema tilo ye centralnoyu prostoyu algebroyu nad svoyim centrom Yaksho S ye prostim modulem nad kilcem R to mnozhina vsih endomorfizmiv S ye tilom Dovilne tilo mozhna zadati v takij sposib za dopomogoyu deyakogo prostogo modulyaPrikladiTilo kvaternioniv H displaystyle mathbb H Tilo disnih chisel R displaystyle mathbb R Div takozhPole algebra Teorema Skolema Neter Centralna prosta algebraDzherelaE Artin 1963 Teoriya Galua per z nim V A Vishenskogo Kiyiv Radyanska shkola s 98 ukr