Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тібо Мін або Тібо, іноді Тхібав (бірм. သီပော္မင္း, англ. Thibaw; 1 січня, 1859, Мандалай, Бірманське царство — 19 грудня, 1916, Ратнагірі, Британська Індія) — останній бірманський король династії Конбаун. При ньому столиця Мандалай була зайнята англійськими військами в 1885, і остання держава, що залишилася від Бірми була анексована Британською імперією в 1886.
| Тібо Мін бірм. သီပေါမင်း | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | 1 січня 1859 Мандалай, М'янма | |
| Смерть: | 19 грудня 1916[1] (57 років) d, Бомбейське президентство, Британська Індія, Британська імперія | |
| Країна: | М'янма | |
| Релігія: | Тхеравада | |
| Рід: | Конбаун | |
| Батько: | Міндон | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | d, d, d і d | |
| | ||
Тібо народився в Мандалаї, пройшов навчання в буддійському монастирі. Його батько, король Міндон зробив його принцом північного штату Тібо, в 1878 він став королем з допомогою вдови свого батька, яка змогла підступно вбити всіх претендентів на трон. Він одружився з двома своїми зведеними сестрами, молодша з яких Супаялат серйозно втручалася в державні справи. За її наполяганням, зійшовши на трон, щоб уникнути династичної боротьби та інтриг він винищив усю свою рідню, яка потенційно могла претендувати на владу. Для цього він наказав стратити 80 своїх найближчих родичів, принців і принцес, помістивши їх у вельветові мішки і задушивши або затоптавши слонами.
Він не приховував своїх намірів повернути ті території, які відняла Британія в результаті декількох англо-бірманських воєн. Для цього він намагався зблизитися з Францією.
Конфлікт з Англією почався ще за його батька, коли англійський представник увійшов у палац не знявши черевики. Коли він зайняв трон, відносини з Англією ще більш погіршилися; її посол був осміяний, і у вересні 1879 р. італійський консул прийняв під своє заступництво англійських підданих. У столиці залишився французький єпископ для Бірми — Бурбон. Положення зробилося дуже натягнутим, Бірма стягнула до англійського кордону війська; англійська влада посилила прикордонні гарнізони, але до сутички не дійшло.
Згодом Бірма марно шукала зближення з Британською Індією. Лише в 1882 р. Англія погодилася прийняти посольство в Індії. Місяцями тяглися переговори про укладення дружнього і торгового договору, але зрештою вони перервалися, бо король вперто наполягав, щоб торгівля найвигіднішими продуктами була визнана королівською монополією, і не погоджувався на заборону ввезення в Бірму зброї.
Після припинення переговорів Бірма потрапила в абсолютно ізольоване положення, король опинився у владі своїх придворних, в руках яких державне господарство експлуатувалося на користь приватних інтересів декількох сімейств. Страти з метою вимагання стали звичайним явищем і відбувалися інші зловживання.
Відповідно до традиційних анімістичних уявлень бірманців, при заснуванні Мандали під воротами і кутовими вежами стіни палацового комплексу, а також безпосередньо під троном були замуровані 52 людини як жертви духам-натам (як правило, в якості «будівельних жертв» використовувалися злочинці, засуджені до смертної кари). В основі кутових веж були поміщені також чотири глечики з маслом, які раз у 7 років повинні були перевірятися астрологами. На третю перевірку, в 1880 році, з'ясувалося, що масло в двох глечиках висохло. Крім того, з'явилося чимало інших недобрих ознак. Астрологи порадили королю Тібо перенести столицю. Король категорично відмовився. Тоді було прийнято рішення умилостивити натів принесенням великої кількості ритуальних жертв, загальним числом 600 осіб — 100 чоловіків і 100 жінок, 100 хлопчиків, 100 дівчаток, 100 солдатів і 100 іноземців. Королівський указ було оголошено публічно, почалися арешти, і в Мандалаї настала загальна паніка. Жителі втекли з міста, а іноземні держави, і в першу чергу Велика Британія, під приводом захисту своїх підданих стали недвозначно загрожувати інтервенцією. У відповідь на англійський ультиматум арешти припинилися, але 100 заарештованих все ж були таємно замуровані живцем.
Намагаючись уникнути остаточної колонізації своєї країни Великою Б(англ.)ританією (до того часу вже встигла розв'язати дві англо-бірманські війни, в ході яких вона анексувала усю Нижню Бірму), король Тібо підписав договір з Францією про будівництво залізниці з Лаосу в Мандалай і організації спільного військового флоту на Іраваді. Проте всі дипломатичні зусилля Тібо, включаючи виряджання декількох посольств до Європи та запізнілу спробу зіграти на політичних суперечностях між Лондоном і Парижем (зберігши, подібно сусідньому Сіаму (нині Таїланд), хоча б формальний суверенітет), виявилися марним.
На півночі країни почалося повстання шанів. Проти повсталих відправили загін з 5000 солдатів, але повстання розросталося, і Китай, який мав у Бамо дипломатичного агента, зайняв в 1884 р. Бамо.
Скарги британських купців і особливо Бірмано-Бомбейської торгової компанії все росли, утиски від бірманської влади зі вступом на престол Тібо не припинялися; нарешті в 1885 індобританський уряд заборонив під страхом війни приведення у виконання деяких розпоряджень короля. Але цю вимогу, як очікували, було відхилено бірманським урядом, внаслідок чого індійський уряд негайно відкрив вже здавна підготовану військову кампанію.
Під командою ген.-лейтенанта Прендергаста зібралося біля Рангуна 11000 осіб, що склали розділений на три бригади корпус. Війська повинні були під прикриттям флотилії сера Фрідеріка Річарда вирушити на річкових ботах вгору по Іраваді до околиць столиці Мандали, що і вдалося без особливих труднощів.
16 листопада відбувся незначний бій для усунення річкової загати; 17-го, після нетривалої сутички, флотилія заволоділа укріпленнями біля Мінли, експедиційний корпус рушив вперед по Іраваді і зайняв без опору Мінгіаре. Тоді король Тібо, переконавшись у марності продовження боротьби, здався 1 грудня і був відправлений через Рангун в Індію.
Столиця Мандалай була зайнята британськими військами, і генерал Прендергаст вступив 4 грудня в управління королівством, яке маніфестом віцекороля Індії було оголошено (1 січня 1886 р.) складовою частиною Британської імперії.
Резиденція генерал-губернатора Бірми була перенесена в Янгон. Короля Тібо і королеву Супаялат відправили в заслання вглиб Індії, де вони прожили до кінця життя.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- THE ANNEXATION OF BURMA [ 4 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- The Konbaung Dynasty [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tibo Min abo Tibo inodi Thibav birm သ ပ မင angl Thibaw 1 sichnya 1859 Mandalaj Birmanske carstvo 19 grudnya 1916 Ratnagiri Britanska Indiya ostannij birmanskij korol dinastiyi Konbaun Pri nomu stolicya Mandalaj bula zajnyata anglijskimi vijskami v 1885 i ostannya derzhava sho zalishilasya vid Birmi bula aneksovana Britanskoyu imperiyeyu v 1886 Tibo Min birm သ ပ မင Korol Birmi Narodzhennya 1 sichnya 1859 1859 01 01 Mandalaj M yanmaSmert 19 grudnya 1916 1916 12 19 1 57 rokiv d Bombejske prezidentstvo Britanska Indiya Britanska imperiyaKrayina M yanmaReligiya TheravadaRid KonbaunBatko MindonMati dShlyub dDiti d d d i d Mediafajli b u Vikishovishi Korol Tibo v 1880 Tibo narodivsya v Mandalayi projshov navchannya v buddijskomu monastiri Jogo batko korol Mindon zrobiv jogo princom pivnichnogo shtatu Tibo v 1878 vin stav korolem z dopomogoyu vdovi svogo batka yaka zmogla pidstupno vbiti vsih pretendentiv na tron Vin odruzhivsya z dvoma svoyimi zvedenimi sestrami molodsha z yakih Supayalat serjozno vtruchalasya v derzhavni spravi Za yiyi napolyagannyam zijshovshi na tron shob uniknuti dinastichnoyi borotbi ta intrig vin vinishiv usyu svoyu ridnyu yaka potencijno mogla pretenduvati na vladu Dlya cogo vin nakazav stratiti 80 svoyih najblizhchih rodichiv princiv i princes pomistivshi yih u velvetovi mishki i zadushivshi abo zatoptavshi slonami Vin ne prihovuvav svoyih namiriv povernuti ti teritoriyi yaki vidnyala Britaniya v rezultati dekilkoh anglo birmanskih voyen Dlya cogo vin namagavsya zblizitisya z Franciyeyu Konflikt z Angliyeyu pochavsya she za jogo batka koli anglijskij predstavnik uvijshov u palac ne znyavshi chereviki Koli vin zajnyav tron vidnosini z Angliyeyu she bilsh pogirshilisya yiyi posol buv osmiyanij i u veresni 1879 r italijskij konsul prijnyav pid svoye zastupnictvo anglijskih piddanih U stolici zalishivsya francuzkij yepiskop dlya Birmi Burbon Polozhennya zrobilosya duzhe natyagnutim Birma styagnula do anglijskogo kordonu vijska anglijska vlada posilila prikordonni garnizoni ale do sutichki ne dijshlo Zgodom Birma marno shukala zblizhennya z Britanskoyu Indiyeyu Lishe v 1882 r Angliya pogodilasya prijnyati posolstvo v Indiyi Misyacyami tyaglisya peregovori pro ukladennya druzhnogo i torgovogo dogovoru ale zreshtoyu voni perervalisya bo korol vperto napolyagav shob torgivlya najvigidnishimi produktami bula viznana korolivskoyu monopoliyeyu i ne pogodzhuvavsya na zaboronu vvezennya v Birmu zbroyi Pislya pripinennya peregovoriv Birma potrapila v absolyutno izolovane polozhennya korol opinivsya u vladi svoyih pridvornih v rukah yakih derzhavne gospodarstvo ekspluatuvalosya na korist privatnih interesiv dekilkoh simejstv Strati z metoyu vimagannya stali zvichajnim yavishem i vidbuvalisya inshi zlovzhivannya Vidpovidno do tradicijnih animistichnih uyavlen birmanciv pri zasnuvanni Mandali pid vorotami i kutovimi vezhami stini palacovogo kompleksu a takozh bezposeredno pid tronom buli zamurovani 52 lyudini yak zhertvi duham natam yak pravilo v yakosti budivelnih zhertv vikoristovuvalisya zlochinci zasudzheni do smertnoyi kari V osnovi kutovih vezh buli pomisheni takozh chotiri glechiki z maslom yaki raz u 7 rokiv povinni buli pereviryatisya astrologami Na tretyu perevirku v 1880 roci z yasuvalosya sho maslo v dvoh glechikah visohlo Krim togo z yavilosya chimalo inshih nedobrih oznak Astrologi poradili korolyu Tibo perenesti stolicyu Korol kategorichno vidmovivsya Todi bulo prijnyato rishennya umilostiviti nativ prinesennyam velikoyi kilkosti ritualnih zhertv zagalnim chislom 600 osib 100 cholovikiv i 100 zhinok 100 hlopchikiv 100 divchatok 100 soldativ i 100 inozemciv Korolivskij ukaz bulo ogolosheno publichno pochalisya areshti i v Mandalayi nastala zagalna panika Zhiteli vtekli z mista a inozemni derzhavi i v pershu chergu Velika Britaniya pid privodom zahistu svoyih piddanih stali nedvoznachno zagrozhuvati intervenciyeyu U vidpovid na anglijskij ultimatum areshti pripinilisya ale 100 zaareshtovanih vse zh buli tayemno zamurovani zhivcem Namagayuchis uniknuti ostatochnoyi kolonizaciyi svoyeyi krayini Velikoyu B angl ritaniyeyu do togo chasu vzhe vstigla rozv yazati dvi anglo birmanski vijni v hodi yakih vona aneksuvala usyu Nizhnyu Birmu korol Tibo pidpisav dogovir z Franciyeyu pro budivnictvo zaliznici z Laosu v Mandalaj i organizaciyi spilnogo vijskovogo flotu na Iravadi Prote vsi diplomatichni zusillya Tibo vklyuchayuchi viryadzhannya dekilkoh posolstv do Yevropi ta zapiznilu sprobu zigrati na politichnih superechnostyah mizh Londonom i Parizhem zberigshi podibno susidnomu Siamu nini Tayiland hocha b formalnij suverenitet viyavilisya marnim Na pivnochi krayini pochalosya povstannya shaniv Proti povstalih vidpravili zagin z 5000 soldativ ale povstannya rozrostalosya i Kitaj yakij mav u Bamo diplomatichnogo agenta zajnyav v 1884 r Bamo Skargi britanskih kupciv i osoblivo Birmano Bombejskoyi torgovoyi kompaniyi vse rosli utiski vid birmanskoyi vladi zi vstupom na prestol Tibo ne pripinyalisya nareshti v 1885 indobritanskij uryad zaboroniv pid strahom vijni privedennya u vikonannya deyakih rozporyadzhen korolya Ale cyu vimogu yak ochikuvali bulo vidhileno birmanskim uryadom vnaslidok chogo indijskij uryad negajno vidkriv vzhe zdavna pidgotovanu vijskovu kampaniyu Pid komandoyu gen lejtenanta Prendergasta zibralosya bilya Ranguna 11000 osib sho sklali rozdilenij na tri brigadi korpus Vijska povinni buli pid prikrittyam flotiliyi sera Friderika Richarda virushiti na richkovih botah vgoru po Iravadi do okolic stolici Mandali sho i vdalosya bez osoblivih trudnoshiv 16 listopada vidbuvsya neznachnij bij dlya usunennya richkovoyi zagati 17 go pislya netrivaloyi sutichki flotiliya zavolodila ukriplennyami bilya Minli ekspedicijnij korpus rushiv vpered po Iravadi i zajnyav bez oporu Mingiare Todi korol Tibo perekonavshis u marnosti prodovzhennya borotbi zdavsya 1 grudnya i buv vidpravlenij cherez Rangun v Indiyu Stolicya Mandalaj bula zajnyata britanskimi vijskami i general Prendergast vstupiv 4 grudnya v upravlinnya korolivstvom yake manifestom vicekorolya Indiyi bulo ogolosheno 1 sichnya 1886 r skladovoyu chastinoyu Britanskoyi imperiyi Rezidenciya general gubernatora Birmi bula perenesena v Yangon Korolya Tibo i korolevu Supayalat vidpravili v zaslannya vglib Indiyi de voni prozhili do kincya zhittya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741PosilannyaTHE ANNEXATION OF BURMA 4 grudnya 2018 u Wayback Machine The Konbaung Dynasty 30 veresnya 2007 u Wayback Machine