Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тяньцзінські концесії — міста Тяньцзінь, передані урядом династії Цін під управління Великих держав.
Східний берег Хайхе:
Західний берег Хайхе:
Загальна історія
До XIX століття китайська влада дозволяли європейським торговцем здійснювати свою діяльність лише в певних місцях, визначених імператорськими указами. Влада найчастіше була не на боці іноземців, ті могли бути по найменшій підозрі кинуті за ґрати або страчені. Коли європейські держави почали посилювати свою присутність в Китаї — таке становище стало нетерпимим, і вони почали вимагати дипломатичних гарантій для своїх торговців, місіонерів, мандрівників і дипломатів. Але суть китайської державної системи не допускала подібних винятків, тому поступово було встановлено порядок, при якому місцям розміщення європейських дипломатичних установ надавався статус, незалежний від китайського імперського уряду.
У середині XIX століття Тяньцзінь був відкритий для міжнародної торгівлі, а після того, як він був з'єднаний залізницями з Пекіном (в 1897 році) і через Шаньхайгуань з Маньчжурією, то в ньому почала різко зростати кількість європейських торговців, підприємців і дипломатів. Почастішали напади на європейців, і, щоб зменшити ризик виникнення конфліктів, китайський уряд передав низку ділянок Тяньцзіня під управління дипломатичних місій.
Після падіння Цінської династії і приходу до влади партії Гоміньдан Китай почав процес ліквідації нерівноправних договорів і відновлення свого суверенітету. Коли в результаті громадянської війни до влади в Китаї прийшла комуністична партія, то іноземна власність, що залишалась до того моменту, була конфіскована.
Австро-угорська концесія (1901–1917)
Австро-Угорщина увійшла до Альянсу восьми держав, що придушив Іхетуаньське повстання 1899–1901, і в нагороду за участь отримала право на володіння власною територією в Тяньцзіні. (було надіслано чотири крейсера і 296 угорських вояків) Австро-Угорська концесія займала площу в 0,61 км², що більше, ніж у італійської концесії, але менше, ніж у бельгійської. У концесії були власні школа, в'язниця, казарми і лікарня. Тут же знаходилося австро-угорське консульство; австро-угорські громадяни підкорялися законам Австро-Угорщини, а не Китаю. Його населення було близько 30.000 чоловік. Порядок підтримували 40 морських піхотинців і 70 китайської міліції (шимбо).
Незважаючи на наявність невеликого гарнізону, Австро-Угорщина виявилася нездатною утримати підконтрольну їй територію в роки Першої світової війни. Після того, як Китай 14 серпня 1917 оголосив війну Центральним державам, територія концесії була повернута Китаю, а після війни була приєднана до Італійської концесії. Офіційно Австрія відмовилася від прав на концесію 10 вересня 1919 (Сен-Жерменський договір), а Угорщина — в 1920 році (Тріанонський договір).
Незважаючи на недовгий термін свого існування, Австро-Угорська концесія внесла свій внесок у формування вигляду міста.
Бельгійська концесія (1902–1931)
Бельгійська концесія була створена в 1902 році на східному березі річки Хайхе. Ні бельгійський уряд, ні бізнес-співтовариство не робили інвестицій у розвиток концесії, тому вона не залишила свого відбитку на архітектурному вигляді Тяньцзіня. Концесія була номінальною та не прибутковою, тому в 1929 році Бельгія повернула її Китаю.
У 1904 році Китай і Бельгія підписали контракт з «Compagnie de Tramways et d'Eclairage de Tientsin», який надав компанії ексклюзивні права на будівництво та управління системою електричного освітлення та трамвайними коліями на термін 50 років. У 1906 році в Тяньцзіні почав функціонувати .
«Compagnie de Tramways et d'Eclairage de Tientsin» була захоплена японською армією в 1943 році, бельгійських співробітників з сім'ями, було відправлено в табори. Після закінчення Другої світової війни, китайський уряд націоналізував мережу. Брюссельська компанія намагалася отримати компенсацію, але успіх революції в 1949 році, залишив їх без відшкодування. Ще були побудовані дві лінії під управлінням Китаю, але мережа була остаточно закрита близько 1972 року.
Британська концесія (1860–1943)
Британська концесія розташовувалась на правому березі річки Хайхе нижче китайського міста, і займала площу в 0,81 км². Концесією управляла муніципальна рада. Концесію було передано безстроково в оренду урядом Китаю британській короні, у приватну власність таким же чином, як це було зроблено в Ханькоу.
Британську концесію було блоковано японцями під час в червні 1939 року, в результаті чого відбулася дипломатична криза.
Японці окупували британську концесію по їх оголошенню війни проти Англії 7 грудня 1941 до кінця війни.
Британська концесія в Тяньцзіні була офіційно повернуто Китаю згідно , що було ратифіковано 20 травня 1943, хоча китайці не могли заволодіти тереном до закінчення японської окупації.
Французька концесія (1860–1946)
Французька концесія існувала майже 100 років, і багато її будівель стоять в Тяньцзіні досі: французьке консульство, муніципальна рада, французький клуб, кафедральний собор тощо. Тут жив відомий французький поет, драматург і релігійний письменник Поль Клодель.
Німецька концесія (1899–1917)
Зростання німецької присутності в Китаї почалося в 1870-х роках. Наприкінці 1880-х почалися заворушення, і для забезпечення німецької військової присутності в китайські води був відправлений корвет «Luise». Коли в 1898 році Німеччина отримала концесію в Цзяо-Чжоу, то послідували переговори і про надання Німеччині концесії в Тяньцзіні. У 1899 році Німеччина отримала в управління територію на південь від річки Хайхе між британською та японською концесіями.
Після того, як під час Першої світової війни територія німецької концесії була повернута Китаю, в німецьких казармах розмістився американський 15-й піхотний полк.
Італійська концесія (1901–1947)
7 вересня 1901 Італія отримала право на свою концесію в Тяньцзіні. Після Першої світової війни до неї була додана територія Австро-Угорської концесії, що збільшило її площа вдвічі; на території концесії розмістився італійський «Legione Redenta», який воював в Сибіру проти більшовиків.
Під час Другої світової війни на території концесії розміщувався гарнізон з 600 чоловік. 10 вересня 1943, коли Італія капітулювала перед Союзниками, Імперська армія Японії окупувала територію концесії. Пізніше Італійська соціальна республіка отримала концесію назад від .
Формально італійська концесія була передана Китайській республіці в 1947 році, після підписання Італією всіх мирних договорів.
Японська концесія (1888–1945)
Японська концесія існувала в Тяньцзіні з 1888 року. З 1924 по 1931 роки на її території проживав повалений імператор Китаю Айсіньгеро Пуї.
Російська концесія
Російська концесія займала дві ділянки на східному березі річки Хайхе. У 1920 році Бейянський уряд Китайської республіки захопив концесію у РРФСР. СРСР відмовився від претензій на концесію в 1924 році.
Американська концесія
Формально США не мали екстериторіальних прав в Тяньцзіні. З січня 1921 року в Тяньцзіні на території колишньої Німецької концесії розміщувався американський гарнізон (до 1938 року — 15-й піхотний полк, з 1938 по 8 грудня 1941 року — морська піхота).
Примітки
- Magyar Királyi Központi Statisztikai Hivatal (1907) [Composed 1901]. [The number of Hungarian nationality soldiers dispatched abroad according to the re-enlisting papers emitted by the Royal and Imperial joint Minister of Military affairs sorted by their place of enlisting (dispatchment)]. A magyar szent korona országainak 1901. évi népszámlálása : Harmadik rész. A népesség részletes leirása [Census of 1901 in the countries of the Holy Crown : Volume III. The detailed description of the population.] (scan) (census). Magyar statisztikai közlemények (Hungarian) . Т. 5 (вид. new). Budapest: Pesti Könyvnyomda-Részvénytársaság. с. 31. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 19 січня 2011.
- Anne-Marie Brady; Douglas Brown (2012). . Routledge. с. 27. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
- Sabina Donati, Italy’s Informal Imperialism in Tianjin during the Liberal Epoch, 1902-1922 [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.], The Historical Journal, Cambridge University Press, 2016, available on CJO2016, doi:10.1017/S0018246X15000461.
Ресурси Інтернету
- WorldStatesmen: China [ 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Tianjin Museum of Modern History [Архівовано 20 грудня 2012 у Archive.is]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyanczinski koncesiyi mista Tyanczin peredani uryadom dinastiyi Cin pid upravlinnya Velikih derzhav Mapa Tyanczinskih koncesij Shidnij bereg Hajhe Avstro Ugorshina Italiya Rosiya 2 okremih dilyanki Belgiya Zahidnij bereg Hajhe Yaponiya Franciya Velika Britaniya NimechchinaZagalna istoriyaDo XIX stolittya kitajska vlada dozvolyali yevropejskim torgovcem zdijsnyuvati svoyu diyalnist lishe v pevnih miscyah viznachenih imperatorskimi ukazami Vlada najchastishe bula ne na boci inozemciv ti mogli buti po najmenshij pidozri kinuti za grati abo stracheni Koli yevropejski derzhavi pochali posilyuvati svoyu prisutnist v Kitayi take stanovishe stalo neterpimim i voni pochali vimagati diplomatichnih garantij dlya svoyih torgovciv misioneriv mandrivnikiv i diplomativ Ale sut kitajskoyi derzhavnoyi sistemi ne dopuskala podibnih vinyatkiv tomu postupovo bulo vstanovleno poryadok pri yakomu miscyam rozmishennya yevropejskih diplomatichnih ustanov nadavavsya status nezalezhnij vid kitajskogo imperskogo uryadu U seredini XIX stolittya Tyanczin buv vidkritij dlya mizhnarodnoyi torgivli a pislya togo yak vin buv z yednanij zaliznicyami z Pekinom v 1897 roci i cherez Shanhajguan z Manchzhuriyeyu to v nomu pochala rizko zrostati kilkist yevropejskih torgovciv pidpriyemciv i diplomativ Pochastishali napadi na yevropejciv i shob zmenshiti rizik viniknennya konfliktiv kitajskij uryad peredav nizku dilyanok Tyanczinya pid upravlinnya diplomatichnih misij Pislya padinnya Cinskoyi dinastiyi i prihodu do vladi partiyi Gomindan Kitaj pochav proces likvidaciyi nerivnopravnih dogovoriv i vidnovlennya svogo suverenitetu Koli v rezultati gromadyanskoyi vijni do vladi v Kitayi prijshla komunistichna partiya to inozemna vlasnist sho zalishalas do togo momentu bula konfiskovana Avstro ugorska koncesiya 1901 1917 Avstro Ugorshina uvijshla do Alyansu vosmi derzhav sho pridushiv Ihetuanske povstannya 1899 1901 i v nagorodu za uchast otrimala pravo na volodinnya vlasnoyu teritoriyeyu v Tyanczini bulo nadislano chotiri krejsera i 296 ugorskih voyakiv Avstro Ugorska koncesiya zajmala ploshu v 0 61 km sho bilshe nizh u italijskoyi koncesiyi ale menshe nizh u belgijskoyi U koncesiyi buli vlasni shkola v yaznicya kazarmi i likarnya Tut zhe znahodilosya avstro ugorske konsulstvo avstro ugorski gromadyani pidkoryalisya zakonam Avstro Ugorshini a ne Kitayu Jogo naselennya bulo blizko 30 000 cholovik Poryadok pidtrimuvali 40 morskih pihotinciv i 70 kitajskoyi miliciyi shimbo Nezvazhayuchi na nayavnist nevelikogo garnizonu Avstro Ugorshina viyavilasya nezdatnoyu utrimati pidkontrolnu yij teritoriyu v roki Pershoyi svitovoyi vijni Pislya togo yak Kitaj 14 serpnya 1917 ogolosiv vijnu Centralnim derzhavam teritoriya koncesiyi bula povernuta Kitayu a pislya vijni bula priyednana do Italijskoyi koncesiyi Oficijno Avstriya vidmovilasya vid prav na koncesiyu 10 veresnya 1919 Sen Zhermenskij dogovir a Ugorshina v 1920 roci Trianonskij dogovir Nezvazhayuchi na nedovgij termin svogo isnuvannya Avstro Ugorska koncesiya vnesla svij vnesok u formuvannya viglyadu mista Belgijska koncesiya 1902 1931 Belgijska koncesiya bula stvorena v 1902 roci na shidnomu berezi richki Hajhe Ni belgijskij uryad ni biznes spivtovaristvo ne robili investicij u rozvitok koncesiyi tomu vona ne zalishila svogo vidbitku na arhitekturnomu viglyadi Tyanczinya Koncesiya bula nominalnoyu ta ne pributkovoyu tomu v 1929 roci Belgiya povernula yiyi Kitayu U 1904 roci Kitaj i Belgiya pidpisali kontrakt z Compagnie de Tramways et d Eclairage de Tientsin yakij nadav kompaniyi eksklyuzivni prava na budivnictvo ta upravlinnya sistemoyu elektrichnogo osvitlennya ta tramvajnimi koliyami na termin 50 rokiv U 1906 roci v Tyanczini pochav funkcionuvati Compagnie de Tramways et d Eclairage de Tientsin bula zahoplena yaponskoyu armiyeyu v 1943 roci belgijskih spivrobitnikiv z sim yami bulo vidpravleno v tabori Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni kitajskij uryad nacionalizuvav merezhu Bryusselska kompaniya namagalasya otrimati kompensaciyu ale uspih revolyuciyi v 1949 roci zalishiv yih bez vidshkoduvannya She buli pobudovani dvi liniyi pid upravlinnyam Kitayu ale merezha bula ostatochno zakrita blizko 1972 roku Britanska koncesiya 1860 1943 Britanska koncesiya roztashovuvalas na pravomu berezi richki Hajhe nizhche kitajskogo mista i zajmala ploshu v 0 81 km Koncesiyeyu upravlyala municipalna rada Koncesiyu bulo peredano bezstrokovo v orendu uryadom Kitayu britanskij koroni u privatnu vlasnist takim zhe chinom yak ce bulo zrobleno v Hankou Britansku koncesiyu bulo blokovano yaponcyami pid chas v chervni 1939 roku v rezultati chogo vidbulasya diplomatichna kriza Yaponci okupuvali britansku koncesiyu po yih ogoloshennyu vijni proti Angliyi 7 grudnya 1941 do kincya vijni Britanska koncesiya v Tyanczini bula oficijno povernuto Kitayu zgidno sho bulo ratifikovano 20 travnya 1943 hocha kitajci ne mogli zavoloditi terenom do zakinchennya yaponskoyi okupaciyi Francuzka koncesiya 1860 1946 Francuzka koncesiya isnuvala majzhe 100 rokiv i bagato yiyi budivel stoyat v Tyanczini dosi francuzke konsulstvo municipalna rada francuzkij klub kafedralnij sobor tosho Tut zhiv vidomij francuzkij poet dramaturg i religijnij pismennik Pol Klodel Nimecka koncesiya 1899 1917 Zrostannya nimeckoyi prisutnosti v Kitayi pochalosya v 1870 h rokah Naprikinci 1880 h pochalisya zavorushennya i dlya zabezpechennya nimeckoyi vijskovoyi prisutnosti v kitajski vodi buv vidpravlenij korvet Luise Koli v 1898 roci Nimechchina otrimala koncesiyu v Czyao Chzhou to posliduvali peregovori i pro nadannya Nimechchini koncesiyi v Tyanczini U 1899 roci Nimechchina otrimala v upravlinnya teritoriyu na pivden vid richki Hajhe mizh britanskoyu ta yaponskoyu koncesiyami Pislya togo yak pid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya nimeckoyi koncesiyi bula povernuta Kitayu v nimeckih kazarmah rozmistivsya amerikanskij 15 j pihotnij polk Italijska koncesiya 1901 1947 7 veresnya 1901 Italiya otrimala pravo na svoyu koncesiyu v Tyanczini Pislya Pershoyi svitovoyi vijni do neyi bula dodana teritoriya Avstro Ugorskoyi koncesiyi sho zbilshilo yiyi plosha vdvichi na teritoriyi koncesiyi rozmistivsya italijskij Legione Redenta yakij voyuvav v Sibiru proti bilshovikiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi koncesiyi rozmishuvavsya garnizon z 600 cholovik 10 veresnya 1943 koli Italiya kapitulyuvala pered Soyuznikami Imperska armiya Yaponiyi okupuvala teritoriyu koncesiyi Piznishe Italijska socialna respublika otrimala koncesiyu nazad vid Formalno italijska koncesiya bula peredana Kitajskij respublici v 1947 roci pislya pidpisannya Italiyeyu vsih mirnih dogovoriv Yaponska koncesiya 1888 1945 Yaponska koncesiya isnuvala v Tyanczini z 1888 roku Z 1924 po 1931 roki na yiyi teritoriyi prozhivav povalenij imperator Kitayu Ajsingero Puyi Rosijska koncesiyaRosijska koncesiya zajmala dvi dilyanki na shidnomu berezi richki Hajhe U 1920 roci Bejyanskij uryad Kitajskoyi respubliki zahopiv koncesiyu u RRFSR SRSR vidmovivsya vid pretenzij na koncesiyu v 1924 roci Amerikanska koncesiyaFormalno SShA ne mali eksteritorialnih prav v Tyanczini Z sichnya 1921 roku v Tyanczini na teritoriyi kolishnoyi Nimeckoyi koncesiyi rozmishuvavsya amerikanskij garnizon do 1938 roku 15 j pihotnij polk z 1938 po 8 grudnya 1941 roku morska pihota PrimitkiMagyar Kiralyi Kozponti Statisztikai Hivatal 1907 Composed 1901 The number of Hungarian nationality soldiers dispatched abroad according to the re enlisting papers emitted by the Royal and Imperial joint Minister of Military affairs sorted by their place of enlisting dispatchment A magyar szent korona orszagainak 1901 evi nepszamlalasa Harmadik resz A nepesseg reszletes leirasa Census of 1901 in the countries of the Holy Crown Volume III The detailed description of the population scan census Magyar statisztikai kozlemenyek Hungarian T 5 vid new Budapest Pesti Konyvnyomda Reszvenytarsasag s 31 Arhiv originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2011 Anne Marie Brady Douglas Brown 2012 Routledge s 27 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 23 serpnya 2015 Sabina Donati Italy s Informal Imperialism in Tianjin during the Liberal Epoch 1902 1922 31 bereznya 2016 u Wayback Machine The Historical Journal Cambridge University Press 2016 available on CJO2016 doi 10 1017 S0018246X15000461 Resursi InternetuWorldStatesmen China 17 serpnya 2018 u Wayback Machine Tianjin Museum of Modern History Arhivovano 20 grudnya 2012 u Archive is