Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Тюле́ні — загальна назва двох родин хижих ссавців, що ведуть напівводний спосіб життя, поліфілетична група, що раніше відносилася разом з моржевими (Odobenidae) в окремий ряд ластоногих (Pinnipedia). Тюленями називають представників родин Отарієві, або вухаті тюлені (Otariidae) і Тюленеві, або справжні тюлені (Phocidae). Вухаті тюлені налічують 7 родів і 14-16 видів, справжні тюлені утворюють 13 родів і понад 20 видів.
Тюлень тев'як | |||||||
Назва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Тюлені | |||||||
Статус назви | |||||||
невідомий | |||||||
Батьківський таксон | |||||||
Підряд Псовиді (Caniformia) (раніше — ластоногі) | |||||||
Представники | |||||||
| |||||||
|
Анатомія та будова
Обом групам тюленів притаманний напівводний спосіб життя та витягнуте обтічне тіло. Шия коротка і товста, голова порівняно невелика з компактним черепом. Тюлені мають значний прошарок підшкірного жиру, що дозволяє мешкати в умовах холоду. Кінцівки тюленів перетворилися в плоскі ласти, озброєні кігтями; задні ласти спрямовані назад, подібно до хвоста китоподібних. Вухаті тюлені, ймовірно, походять від примітивних ведмедеподібних, справжні — імовірно від примітивних куницевих. У справжніх тюленів немає вушних раковин; задні ласти цілковито слугують для пересування у воді. У вухатих тюленів для пересування у воді слугують передні кінцівки, а задні в воді виступають кермом, на суші підгинаються вперед і підтримують масивне тіло. В тюленів розвинений нюх, що допомагає полювати на морських тварин — здебільшого рибу, і наявні чутливі вібриси, зір порівняно слабкий.
Тюлені широко поширені; особливо численні в приполярних широтах. Деякі мешкають в закритих водоймах материків. Більшість видів утворює на узбережжях і льодах лежбища (на період розмноження і линьки). Вагітність, як правило, триває близько року.
Типові види тюленів
- Гренландский тюлень (лисун)
- Смугастий тюлень (крилатка)
- Кільчаста нерпа (акіба)
- Ларга (плямистий тюлень)
- Морський заєць (лахтак)
- Тюлень-монах
- Байкальська нерпа
- Каспійська нерпа
Див. також
Посилання
- Seal Conservation Society
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Tyule ni zagalna nazva dvoh rodin hizhih ssavciv sho vedut napivvodnij sposib zhittya polifiletichna grupa sho ranishe vidnosilasya razom z morzhevimi Odobenidae v okremij ryad lastonogih Pinnipedia Tyulenyami nazivayut predstavnikiv rodin Otariyevi abo vuhati tyuleni Otariidae i Tyulenevi abo spravzhni tyuleni Phocidae Vuhati tyuleni nalichuyut 7 rodiv i 14 16 vidiv spravzhni tyuleni utvoryuyut 13 rodiv i ponad 20 vidiv Tyulen tev yakNazvaTyuleniStatus nazvinevidomijBatkivskij taksonPidryad Psovidi Caniformia ranishe lastonogi PredstavnikiSpravzhni tyuleni Phocidae Gray 1825 Vuhati tyuleni Otariidae Gray 1821 Phocidae u VikishovishiOtariidae u VikishovishiTyuleni v VikislovnikuAnatomiya ta budovaObom grupam tyuleniv pritamannij napivvodnij sposib zhittya ta vityagnute obtichne tilo Shiya korotka i tovsta golova porivnyano nevelika z kompaktnim cherepom Tyuleni mayut znachnij prosharok pidshkirnogo zhiru sho dozvolyaye meshkati v umovah holodu Kincivki tyuleniv peretvorilisya v ploski lasti ozbroyeni kigtyami zadni lasti spryamovani nazad podibno do hvosta kitopodibnih Vuhati tyuleni jmovirno pohodyat vid primitivnih vedmedepodibnih spravzhni imovirno vid primitivnih kunicevih U spravzhnih tyuleniv nemaye vushnih rakovin zadni lasti cilkovito sluguyut dlya peresuvannya u vodi U vuhatih tyuleniv dlya peresuvannya u vodi sluguyut peredni kincivki a zadni v vodi vistupayut kermom na sushi pidginayutsya vpered i pidtrimuyut masivne tilo V tyuleniv rozvinenij nyuh sho dopomagaye polyuvati na morskih tvarin zdebilshogo ribu i nayavni chutlivi vibrisi zir porivnyano slabkij Tyuleni shiroko poshireni osoblivo chislenni v pripolyarnih shirotah Deyaki meshkayut v zakritih vodojmah materikiv Bilshist vidiv utvoryuye na uzberezhzhyah i lodah lezhbisha na period rozmnozhennya i linki Vagitnist yak pravilo trivaye blizko roku Tipovi vidi tyulenivGrenlandskij tyulen lisun Smugastij tyulen krilatka Kilchasta nerpa akiba Larga plyamistij tyulen Morskij zayec lahtak Tyulen monah Bajkalska nerpa Kaspijska nerpaDiv takozhKitopodibni PsovidiPosilannyaSeal Conservation Society