Микола Олексійович Тучков 1765 1812 генерал лейтенант російської армії командир піхотного корпусу Микола Тучковрос Никол

Микола Олексійович Тучков (1765–1812) — генерал-лейтенант російської армії, командир піхотного корпусу.

Микола Тучков

рос. Николай Тучков

Народження

27 квітня 1765

Смерть

11 листопада 1812 (47 років)
Ярославль

Поховання

Ярославль

Країна

Російська імперія

Приналежність

Збройні сили Російської імперії

Сухопутні війська

Звання

Війни / битви

Наполеонівські війни, Російсько-шведська війна, Російсько-польська війна 1792, Повстання Костюшка, Війна другої коаліції, Війна четвертої коаліції, Російсько-шведська війна, Російсько-турецька війна 1806—1812 і Французько-російська війна 1812

Нагороди

Орден Святого Олександра Невського

Орден Святого Володимира 2 ступеня

Орден Святого Георгія

Орден Святої Анни 1 ступеня

Орден Червоного орла 1-го ступеня

Тучков Микола Олексійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тучков.

Життєпис

Походив зі шляхетського роду. Його батько, Тучков Олексій Васильович (1729–1799) був генерал-поручиком інженерних військ, брав участь у Семирічній війні, командував у в Санкт-Петербурзі інженерною та артилерійською частинами, збудував , що поєднував Василівський острів з Петроградською стороною, мав чин дійсного таємного радника, був сенатором.

На військову службу вступив 1773 року кондуктором до Інженерного корпусу. Брав участь у російсько-шведській війні 1788–1790 років, у придушенні польського повстання 1794 (у званні полковника ). 9 листопада 1794 був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня за відзнаку у 29 вересня.

1799 як шеф Севського мушкетерського полку, що входив до складу корпусу , брав участь у військових діях проти французів, у тому числі у .

У битві при Прейсіш-Ейлау Тучков утримував фланг й успішно контратакував неприятеля. Рішуче діяв у квітні поблизу , кілька разів відбиваючи спроби противника переправитись через річку Нарев. За відзнаку у кампанії 1806–1807 років 26 серпня 1807 був нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня. У січні 1808 дивізія Тучкова склала праве крило військ, відряджених проти Швеції. Бився під Куопіо (Фінляндія), розбив шведський десант в районі Або, намагався взяти Іденсальмі.

8 січня 1811 отримав пост Кам'янець-Подільського військового губернатора.

Під час підготовки до кампанії 1812 року Тучков отримав командування 3-ім піхотним корпусом. Війська корпусу підтримували 4-й корпус у , обороняли Смоленськ, бились , перекрили Старий Смоленський шлях на Бородінській позиції тощо. 26 серпня під Утицями Тучков зазнав кулевого поранення у груди, після перев'язки був відправлений до Можайська. За три тижні помер у Ярославлі та був похований у . У вересні 1990 на стіні Спаського храму відродженого монастиря була відкрита меморіальна дошка Тучкову.

Примітки

Джерела

Военный энциклопедический словарь. Гол. ред. С. Ф. Ахромеєв. М - Военное издательство. 1986. Стор. 758 (рос.)
Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона. — С. 584. (рос.)