Туцзяни (土家族, Tǔjiā Zú; самоназва: Bizika, бісека) — народ в Китаї, входить в 55 офіційно визнаних етнічних груп країни. Проживають в провінціях Хунань, Хубей, Сичуань і Гуйчжоу. Чисельність 8 028 113 (перепис, 2000). За походженням туцзя відносяться до народів тибето-бірманської мовної групи; історично пов'язані з населенням стародавнього царства Ба. Сильно китаїзовані, розмовляють китайською мовою. У минулому говорили двома мовами — північною і південною туцзя, але в даний час ними володіє менше 1 % населення: північною — 70 000, а південною — 1500 осіб (2002). Зберігають лише деякі риси самобутньої культури. Основні традиційні заняття: землеробство (рис, кукурудза, батат; орне поливне на рівнинах, богарне мотичне в горах) і лісівництво (тунг, чайне дерево).
Туцзяни | |
---|---|
Жінки туцзя в національному одязі | |
Самоназва | <白族 |
Кількість | 8,353,912 (2010 census) |
Ареал | Китай (Хунань · Хубей · Гуйчжоу · Чунцин) |
Мова | китайська (традиційна) |
Писемність
Алфавіт для мови туцзя був складений на латинській основі в 1983 році. З 1986 року він почав використовуватись в початкових школах Сянсі-Туцзя-Мяоської автономії.
Фонетика мови побудована на складах. Склад складається з ініціалі (приголосного звуку з якого починається склад) і фіналі (голосного, або поєднання голосних і приголосних звуків). Також буває, що склад складається тільки з фіналі.
- Ініціалі:
Буква | МФА | Буква | МФА | Буква | МФА |
---|---|---|---|---|---|
b | [b] | x | [tsh] | x | [ɕ] |
p | [ph] | s | [s] | y | [j] |
m | [m] | r | [z] | g | [k] |
w | [w] | l | [l] | k | [kh] |
d | [t] | j | [tɕ] | ng | [ŋ] |
t | [th] | q | [tɕh] | h | [x] |
z | [ts] | n | [ɲ] | hx | [ɣ] |
- Фіналі:
Буква | МФА | Буква | МФА | Буква | МФА |
---|---|---|---|---|---|
a | [a] | ei | [ei] | ou | [əu] |
e | [e] | en | [ẽ] | ong | [uŋ] |
i | [i] | ia | [ia] | uai | [uai] |
o | [o] | ie | [ie] | ui | [uei] |
u | [u] | iao | [iau] | uan | [uã] |
ai | [ai] | iu | [iəu] | un | [un] |
ao | [au] | ian | [iã] | ||
an | [ã] | in | [ĩ] |
- Тони позначаються знаками x r v f.
Поширення туцзя
По провінціях
Згідно з переписом 2000 року в Китаї 8 028 133 туцзя. Розподіл туцзя в Китаї:
Провінція | Чисельність туцзя | % від усіх туцзя |
---|---|---|
Провінція Хунань | 2.639.534 | 32,88 % |
Провінція Хубей | 2.177.409 | 27,12 % |
Провінція Гуйчжоу | 1.430.286 | 17,82 % |
Міський округ Чунцін | 1.424.352 | 17,74 % |
Провінція Гуандун | 135.431 | 1,69 % |
Провінція Чжецзян | 55.310 | 0,69 % |
Провінція Сичуань | 41.246 | 0,51 % |
Провінція Фуцзянь | 29.046 | 0,36 % |
Решту Китаю | 95.519 | 1,19 % |
Туцзя становить в Чунцін 4,67 %, в Хунань 4,17 %, в Гуйчжоу 4,06 %, в Хубей 3,66 % і в Гуандун 0,16 %.
Повітовий рівень
Розподіл туцзя по повітах (2000)
Наведено повіти, в яких туцзяни складають від 0,5 % усього населення.
Примітки
- 中國2010人口普查資料. оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 1 серпня 2015.
Література
- Народы Восточной Азии, М. — Л., 1965.
- Туцзя // Большая советская энциклопедия / Глав. ред. А. М. Прохоров. Т. 26. М.: Советская Энциклопедия, 1977. С.394.
- Решетов А. М. Туцзя // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. С.555.
Посилання
- Сторінка про туцзя в Китайском информационном интернет-центре(рос.)
- Сторінка про туцзя на China's Official Gateway to News & Information(англ.)
- (англ.)
- Мова північна туцзя на Ethnologue: Languages of the World, 15th edition. SIL International.(англ.)
- Мова південна туцзя на Ethnologue: Languages of the World, 15th edition. SIL International.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuczyani 土家族 Tǔjia Zu samonazva Bizika biseka narod v Kitayi vhodit v 55 oficijno viznanih etnichnih grup krayini Prozhivayut v provinciyah Hunan Hubej Sichuan i Gujchzhou Chiselnist 8 028 113 perepis 2000 Za pohodzhennyam tuczya vidnosyatsya do narodiv tibeto birmanskoyi movnoyi grupi istorichno pov yazani z naselennyam starodavnogo carstva Ba Silno kitayizovani rozmovlyayut kitajskoyu movoyu U minulomu govorili dvoma movami pivnichnoyu i pivdennoyu tuczya ale v danij chas nimi volodiye menshe 1 naselennya pivnichnoyu 70 000 a pivdennoyu 1500 osib 2002 Zberigayut lishe deyaki risi samobutnoyi kulturi Osnovni tradicijni zanyattya zemlerobstvo ris kukurudza batat orne polivne na rivninah bogarne motichne v gorah i lisivnictvo tung chajne derevo TuczyaniZhinki tuczya v nacionalnomu odyaziSamonazva lt 白族Kilkist 8 353 912 2010 census Areal Kitaj Hunan Hubej Gujchzhou Chuncin Mova kitajska tradicijna PisemnistAlfavit dlya movi tuczya buv skladenij na latinskij osnovi v 1983 roci Z 1986 roku vin pochav vikoristovuvatis v pochatkovih shkolah Syansi Tuczya Myaoskoyi avtonomiyi Fonetika movi pobudovana na skladah Sklad skladayetsya z iniciali prigolosnogo zvuku z yakogo pochinayetsya sklad i finali golosnogo abo poyednannya golosnih i prigolosnih zvukiv Takozh buvaye sho sklad skladayetsya tilki z finali Iniciali Bukva MFA Bukva MFA Bukva MFA b b x tsh x ɕ p ph s s y j m m r z g k w w l l k kh d t j tɕ ng ŋ t th q tɕh h x z ts n ɲ hx ɣ Finali Bukva MFA Bukva MFA Bukva MFA a a ei ei ou eu e e en ẽ ong uŋ i i ia ia uai uai o o ie ie ui uei u u iao iau uan ua ai ai iu ieu un un ao au ian ia an a in ĩ Toni poznachayutsya znakami x r v f Poshirennya tuczyaViznacheni uryadom KNR avtonomiyi tuczya Po provinciyah Zgidno z perepisom 2000 roku v Kitayi 8 028 133 tuczya Rozpodil tuczya v Kitayi Provinciya Chiselnist tuczya vid usih tuczya Provinciya Hunan 2 639 534 32 88 Provinciya Hubej 2 177 409 27 12 Provinciya Gujchzhou 1 430 286 17 82 Miskij okrug Chuncin 1 424 352 17 74 Provinciya Guandun 135 431 1 69 Provinciya Chzheczyan 55 310 0 69 Provinciya Sichuan 41 246 0 51 Provinciya Fuczyan 29 046 0 36 Reshtu Kitayu 95 519 1 19 Tuczya stanovit v Chuncin 4 67 v Hunan 4 17 v Gujchzhou 4 06 v Hubej 3 66 i v Guandun 0 16 Povitovij riven Rozpodil tuczya po povitah 2000 Navedeno poviti v yakih tuczyani skladayut vid 0 5 usogo naselennya Provincijnij riven Okruzhnij riven Povitovij riven Kilkist tuczya vid usih tuczya Chuncin Yuyan Tuczya Myaoskij avtonomnij povit 462 444 5 76 Provinciya Hunan Chzhanczyacze Cili 399 906 4 98 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura m Lichuan 388 035 4 83 Provinciya Hunan Chande 387 480 4 83 Provinciya Gujchzhou Tunzhen Yanhe Tuczyaskij avtonomnij povit 383 499 4 78 Chuncin Shichzhu Tuczyaskij avtonomnij povit 348 790 4 34 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 342 570 4 27 Provinciya Hunan Chzhanczyacze rajon Yundin 319 330 3 98 Provinciya Gujchzhou Tunzhen 300 432 3 74 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 276 394 3 44 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura m Enshi 270 753 3 37 Chuncin rajon Cyanczyan 261 327 3 26 Provinciya Hunan Chzhanczyacze Sanchzhi 260 092 3 24 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 251 007 3 13 Provinciya Gujchzhou Tunzhen Yinczyan Tuczya Myaoskij avtonomnij povit 233 802 2 91 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 212 424 2 65 Provinciya Hubej Yichan Chan yan Tuczyaskij avtonomnij povit 211 129 2 63 Chuncin Syushan Tuczya Myaoskij avtonomnij povit 197 570 2 46 Provinciya Hubej Yichan Ufen Tuczyaskij avtonomnij povit 174 546 2 17 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 173 984 2 17 Provinciya Gujchzhou Tunzhen 160 089 1 99 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 148 291 1 85 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 142 805 1 78 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 140 837 1 75 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura m Czishou 103 242 1 29 Provinciya Hunan Huajhua 102 636 1 28 Provinciya Hubej Enshi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 93 471 1 16 Provinciya Gujchzhou Tunzhen 77 791 0 97 Chuncin Penshuj Myao Tuczyaskij avtonomnij povit 74 591 0 93 Provinciya Gujchzhou Tunzhen rajon Biczyan 70 286 0 88 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura Fenhuan 64 727 0 81 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura 47 162 0 59 Provinciya Gujchzhou Czunyi Uchuan Gelao Myaoskij avtonomnij povit 46 253 0 58 Provinciya Hunan Huajhua 45 900 0 57 Provinciya Hunan Chzhanczyacze rajon Ulin yuan 41 910 0 52 Provinciya Hunan Syansi Tuczya Myaoska avtonomna prefektura Lusi 40 643 0 51 Reshta Kitayu 771 985 9 62 Primitki中國2010人口普查資料 originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 1 serpnya 2015 LiteraturaNarody Vostochnoj Azii M L 1965 Tuczya Bolshaya sovetskaya enciklopediya Glav red A M Prohorov T 26 M Sovetskaya Enciklopediya 1977 S 394 Reshetov A M Tuczya Narody i religii mira Glav red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 S 555 PosilannyaStorinka pro tuczya v Kitajskom informacionnom internet centre ros Storinka pro tuczya na China s Official Gateway to News amp Information angl angl Mova pivnichna tuczya na Ethnologue Languages of the World 15th edition SIL International angl Mova pivdenna tuczya na Ethnologue Languages of the World 15th edition SIL International angl