Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тупілак — надприродна істота з міфології гренландських ескімосів, монстр, штучно створюваний для помсти шаманом за допомогою магічного ритуалу, з використанням для створення тіла тупілака різних предметів: як частин тіл мертвих тварин (кістки, шкіра, вовна, сухожилля), так і частин тіл померлих дітей. Життя в істоту, згідно з повір'ями, шаман уселяв за допомогою ритуальних піснеспівів. Після проведення всіх необхідних процедур тупілака кидали в море з наказом знайти і знищити конкретного ворога. Гренландською ескімоською мовою слово «тупілак» означає душу або дух померлої людини. Використання тупілака, однак, вважалося дуже ризикованим, оскільки, згідно з міфами, якщо його відправлено убити когось, хто мав більші магічні сили, ніж сам його творець, то він міг бути відправлений назад із наказом від ворога вбити свого творця; в цьому випадку автор тупілака міг уникнути смерті шляхом публічного визнання одноплемінникам у вчиненому ним акті чаклунства.
| Тупілак | |
 | |
 Тупілак у Вікісховищі |
Оскільки тупілаків робили таємно, в секретних місцях і з матеріалів, що швидко псуються, жоден з них не зберігся. Європейські переселенці, що почали прибувати до Гренландії у XVIII столітті, зацікавившись почутими від ескімосів легендами про тупілаків, масово просили аборигенів показати їм, як ті виглядали, внаслідок чого ескімоські ремісники за описами, що збереглися в пам'яті старих, почали вирізувати фігурки тупілаків. Нині у Гренландії місцеві жителі виготовляють фігурки тупілаків різних форм та розмірів (хоча нині вони рідко перевищують 20 см у довжину) та з різних матеріалів, зокрема, бивнів моржів та нарвалів, деревини та рогів оленів карибу. Ці фігурки є важливою частиною мистецтва гренландських ескімосів та популярним об'єктом колекціонування.
Історія
Спочатку образ тупілака виник у , ймовірно, за 4000 років до прибуття до Гренландії перших європейських колоністів. Проте, вважають, тоді в уяві ескімосів це були надприродні і безтілесні духи. В історичні часи образ тупілака, мабуть, еволюціонував у тролеподібну істоту, наділену якостями, властивими людині та тваринам. Згідно з записами [en], данського дослідника Гренландії, він 1884 року під час життя в Амасаліку (Східна Гренландія), попросив знайомих ескімосів, дізнавшись від них про тупілака, зобразити цю дивну істоту. Оскільки запитувані не мали можливості десь намалювати його, вони вирізали для Голма фігурку тупілака з дерева. Відтоді в Гренландії почали вирізувати фігурки тупілаків, причому промисел зберігся донині.
Магічні сили
У міфології гренландських інуїтів завданням тупілака, який є фактично відродженою до життя за допомогою магічного ритуалу мертвою плоттю, було завдати якоїсь шкоди ворогові творця тупілака, а найчастіше — вбити цього ворога. Вони повинні були мати здатність переслідувати ворога скрізь і однаково легко переміщатися в усіх середовищах буття. За розповідями ескімосів, у минулі часи тупілака робили зі шкіряної сумки, в яку поміщали різні частини, взяті з мертвих тіл різних тварин, причому кожна з них мала певне символічне значення. Наприклад, пташине пір'я символізувало повітря, а зуб кашалота — воду, тобто давали тупілаку можливість переміщатися в цих стихіях. Магічні заклинання при ритуалі «оживлення» тупілака обов'язково мали бути сказані без помилок, щоб випадково не скерувати його не на ту жертву.
У сучасній науковій літературі також вказують, що заклиначі (не обов'язково тільки професійні шамани) використовували для створення тупілаків й інші матеріали, такі як ґрунт, морські водорості, кістки тварин, а також людське волосся і навіть нібито частини тіл померлих дітей. Для створення тупілака матеріали для цієї процедури слід зібрати разом у затишному потайному місці і з'єднати, зв'язавши їх у фігурку незвичайної форми. Під час читання заклинань для надання фігурці магічних сил творець мав здійснити ритуальне «злягання» з тупілаком, торкаючись фігурки своїм статевим органом. Після створення тупілака викидали в море, і з цього моменту, згідно з міфами, якщо все було зроблено правильно, він набував своєї сили.
Тупілаків вважали вкрай небезпечними. Через нібито властиві їм містичні здібності їх дуже боялися і ненавиділи, оскільки створювалися вони з метою заподіяння комусь шкоди, причому майже завжди потай. Вважалося, що більшість потенційних жертв просто не зможе чинити опору магічним силам, однак якщо жертвою виявлялася людина, яка володіє більшими магічними силами, ніж творець тупілака, то вона могла «перенаправити» його на самого творця. Внаслідок цього використання тупілака завжди було пов'язане з деяким ризиком для його творця.
Нині жодного з початкових тупілаків не збереглося через їх виготовлення з матеріалів, що швидко псуються. Вважають, що уе робилося, зокрема, щоб тупілаки не потрапили в чужі руки.
Таємниця при створенні та публічне визнання
Виготовляли тупілаків найчастіше ночами та в глибокій таємниці. Шаман (ангакок) одягав особливу куртку з каптуром задом наперед, натягуючи каптур собі на обличчя, і чинив подобу сексуального акту з кістками та іншими компонентами створюваного ним тупілака, супроводжуючи дійство безперервним співом і наспівуванням протягом усього процесу створення, який міг зайняти кілька днів. Створення тупілака становило ризик для творця: якщо людина, на яку була звернена атака тупілака, мала достатню силу для його «повороту» в бік творця, то єдиним способом для останнього врятуватися було публічно зізнатися в скоєному перед своїм племенем. Відображені в міфах магічні наслідки приховання факту створення тупілака і нейтралізувальний ефект публічної сповіді були, як вважають, відображенням наявної в ескімоській культурі глобальнішої проблеми «публічності проти секретності». Так чи інакше, якщо вірити міфам, визнання у створенні тупілака були рідкісним явищем, оскільки це саме по собі — через існування в ескімосів табу на їх виготовлення — каралося страшною ганьбою та прокляттям як для творця фігурки, так і для всієї його родини.
Тупілаки в інших ескімоських культурах
Уявлення про тупілаків у різних ескімоських культурах могли відрізнятися. Так, якщо в гренландській ескімоській міфології це була наділена життям лялька з мертвого тіла, то, наприклад, у іглуїків тупілака вважали невидимим духом нещодавно померлої людини, позбавленої спокою через порушення якогось табу, побачити якого був здатний тільки шаман, і тільки він міг відлякати його за допомогою особливого ножа. У інуїтів карибу тупілак також поставав у образі видимого тільки для шамана духа, що був химерного вигляду істотою з людською головою та частинами тіл різних тварин. Він, як вважалося, є небезпекою для стійбища, але шамани нібито були здатні битися з ним і з'їсти за допомогою своїх духів-помічників.
Сучасні фігурки тупілаків
Найстаріші з різьблених фігурок тупілаків, що збереглися донині, зроблено в Східній Гренландії: їх виготовляли з деревини і обмотували ременями зі звіриних шкур. Незабаром виготовлення тупілаків поширилося далеко за межі Східної Гренландії, і нині їх роблять у решті Гренландії — частково високохудожнім, частково примітивним кустарним способом. Як найпростіший матеріал для їх виготовлення, як і раніше, використовують дерево, але дорожчі тупілаки в Східній Гренландії вирізають, як правило, з моржової кістки або .
Предмет торгівлі
Оскільки що більш гротескно і моторошно виглядає фігурка тупілака, то за більші гроші її зазвичай можна продати, у період від 1950-х до 1970-х років у Східній Гренландії існувала подоба «тупилакової індустрії», коли такі фігурки виробляли однотипно і майже як на конвеєрі. Разом з тим багато різьбярів надавали тупілакам незвичайної форми. Тоді як раніше традиційним матеріалом для виготовлення тупілаків були зуби кашалотів, то нині — через охорону китів — фігурки найчастіше роблять із бивнів моржів або нарвалів, а також рогів оленів карибу. Крім того, як сировина все частіше використовується серпентин. Майже всі тупілаки, що продаються нині, виготовлено в XX або XXI століттях.
Примітки
- tupilak. Asuilaak Living Dictionary. Процитовано 12 грудня 2007.
- [en]. This Cold Heaven: Seven Seasons in Greenland. — Random House, 2001. — С. 33—34, 341. — .
Література
- Burch, Ernest S. (junior); Forman, Werner. The Eskimos. — Norman, Oklahoma 73018, USA : [en], 1988. — .
- Kleivan, Inge; B. Sonne. Eskimos: Greenland and Canada. — Leiden, The Netherlands : Institute of Religious Iconography • State University Groningen. E.J. Brill, 1985. — (Iconography of religions, section VIII, "Arctic Peoples", fascicle 2) — .
- Rasmussen, Knud. Across Arctic America. — New York • London : G.P. Putnams sons, 1927.
- Rasmussen, Knud (collected). Eskimo Folk-Tales. — London • Copenhagen : Gyldendal, 1921.
Посилання
- (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tupilak nadprirodna istota z mifologiyi grenlandskih eskimosiv monstr shtuchno stvoryuvanij dlya pomsti shamanom za dopomogoyu magichnogo ritualu z vikoristannyam dlya stvorennya tila tupilaka riznih predmetiv yak chastin til mertvih tvarin kistki shkira vovna suhozhillya tak i chastin til pomerlih ditej Zhittya v istotu zgidno z povir yami shaman uselyav za dopomogoyu ritualnih pisnespiviv Pislya provedennya vsih neobhidnih procedur tupilaka kidali v more z nakazom znajti i znishiti konkretnogo voroga Grenlandskoyu eskimoskoyu movoyu slovo tupilak oznachaye dushu abo duh pomerloyi lyudini Vikoristannya tupilaka odnak vvazhalosya duzhe rizikovanim oskilki zgidno z mifami yaksho jogo vidpravleno ubiti kogos hto mav bilshi magichni sili nizh sam jogo tvorec to vin mig buti vidpravlenij nazad iz nakazom vid voroga vbiti svogo tvorcya v comu vipadku avtor tupilaka mig uniknuti smerti shlyahom publichnogo viznannya odnopleminnikam u vchinenomu nim akti chaklunstva Tupilak Tupilak u Vikishovishi Oskilki tupilakiv robili tayemno v sekretnih miscyah i z materialiv sho shvidko psuyutsya zhoden z nih ne zberigsya Yevropejski pereselenci sho pochali pribuvati do Grenlandiyi u XVIII stolitti zacikavivshis pochutimi vid eskimosiv legendami pro tupilakiv masovo prosili aborigeniv pokazati yim yak ti viglyadali vnaslidok chogo eskimoski remisniki za opisami sho zbereglisya v pam yati starih pochali virizuvati figurki tupilakiv Nini u Grenlandiyi miscevi zhiteli vigotovlyayut figurki tupilakiv riznih form ta rozmiriv hocha nini voni ridko perevishuyut 20 sm u dovzhinu ta z riznih materialiv zokrema bivniv morzhiv ta narvaliv derevini ta rogiv oleniv karibu Ci figurki ye vazhlivoyu chastinoyu mistectva grenlandskih eskimosiv ta populyarnim ob yektom kolekcionuvannya IstoriyaSpochatku obraz tupilaka vinik u jmovirno za 4000 rokiv do pributtya do Grenlandiyi pershih yevropejskih kolonistiv Prote vvazhayut todi v uyavi eskimosiv ce buli nadprirodni i beztilesni duhi V istorichni chasi obraz tupilaka mabut evolyucionuvav u trolepodibnu istotu nadilenu yakostyami vlastivimi lyudini ta tvarinam Zgidno z zapisami en danskogo doslidnika Grenlandiyi vin 1884 roku pid chas zhittya v Amasaliku Shidna Grenlandiya poprosiv znajomih eskimosiv diznavshis vid nih pro tupilaka zobraziti cyu divnu istotu Oskilki zapituvani ne mali mozhlivosti des namalyuvati jogo voni virizali dlya Golma figurku tupilaka z dereva Vidtodi v Grenlandiyi pochali virizuvati figurki tupilakiv prichomu promisel zberigsya donini Magichni siliU mifologiyi grenlandskih inuyitiv zavdannyam tupilaka yakij ye faktichno vidrodzhenoyu do zhittya za dopomogoyu magichnogo ritualu mertvoyu plottyu bulo zavdati yakoyis shkodi vorogovi tvorcya tupilaka a najchastishe vbiti cogo voroga Voni povinni buli mati zdatnist peresliduvati voroga skriz i odnakovo legko peremishatisya v usih seredovishah buttya Za rozpovidyami eskimosiv u minuli chasi tupilaka robili zi shkiryanoyi sumki v yaku pomishali rizni chastini vzyati z mertvih til riznih tvarin prichomu kozhna z nih mala pevne simvolichne znachennya Napriklad ptashine pir ya simvolizuvalo povitrya a zub kashalota vodu tobto davali tupilaku mozhlivist peremishatisya v cih stihiyah Magichni zaklinannya pri rituali ozhivlennya tupilaka obov yazkovo mali buti skazani bez pomilok shob vipadkovo ne skeruvati jogo ne na tu zhertvu U suchasnij naukovij literaturi takozh vkazuyut sho zaklinachi ne obov yazkovo tilki profesijni shamani vikoristovuvali dlya stvorennya tupilakiv j inshi materiali taki yak grunt morski vodorosti kistki tvarin a takozh lyudske volossya i navit nibito chastini til pomerlih ditej Dlya stvorennya tupilaka materiali dlya ciyeyi proceduri slid zibrati razom u zatishnomu potajnomu misci i z yednati zv yazavshi yih u figurku nezvichajnoyi formi Pid chas chitannya zaklinan dlya nadannya figurci magichnih sil tvorec mav zdijsniti ritualne zlyagannya z tupilakom torkayuchis figurki svoyim statevim organom Pislya stvorennya tupilaka vikidali v more i z cogo momentu zgidno z mifami yaksho vse bulo zrobleno pravilno vin nabuvav svoyeyi sili Tupilakiv vvazhali vkraj nebezpechnimi Cherez nibito vlastivi yim mistichni zdibnosti yih duzhe boyalisya i nenavidili oskilki stvoryuvalisya voni z metoyu zapodiyannya komus shkodi prichomu majzhe zavzhdi potaj Vvazhalosya sho bilshist potencijnih zhertv prosto ne zmozhe chiniti oporu magichnim silam odnak yaksho zhertvoyu viyavlyalasya lyudina yaka volodiye bilshimi magichnimi silami nizh tvorec tupilaka to vona mogla perenapraviti jogo na samogo tvorcya Vnaslidok cogo vikoristannya tupilaka zavzhdi bulo pov yazane z deyakim rizikom dlya jogo tvorcya Nini zhodnogo z pochatkovih tupilakiv ne zbereglosya cherez yih vigotovlennya z materialiv sho shvidko psuyutsya Vvazhayut sho ue robilosya zokrema shob tupilaki ne potrapili v chuzhi ruki Tayemnicya pri stvorenni ta publichne viznannyaVigotovlyali tupilakiv najchastishe nochami ta v glibokij tayemnici Shaman angakok odyagav osoblivu kurtku z kapturom zadom napered natyaguyuchi kaptur sobi na oblichchya i chiniv podobu seksualnogo aktu z kistkami ta inshimi komponentami stvoryuvanogo nim tupilaka suprovodzhuyuchi dijstvo bezperervnim spivom i naspivuvannyam protyagom usogo procesu stvorennya yakij mig zajnyati kilka dniv Stvorennya tupilaka stanovilo rizik dlya tvorcya yaksho lyudina na yaku bula zvernena ataka tupilaka mala dostatnyu silu dlya jogo povorotu v bik tvorcya to yedinim sposobom dlya ostannogo vryatuvatisya bulo publichno ziznatisya v skoyenomu pered svoyim plemenem Vidobrazheni v mifah magichni naslidki prihovannya faktu stvorennya tupilaka i nejtralizuvalnij efekt publichnoyi spovidi buli yak vvazhayut vidobrazhennyam nayavnoyi v eskimoskij kulturi globalnishoyi problemi publichnosti proti sekretnosti Tak chi inakshe yaksho viriti mifam viznannya u stvorenni tupilaka buli ridkisnim yavishem oskilki ce same po sobi cherez isnuvannya v eskimosiv tabu na yih vigotovlennya karalosya strashnoyu ganboyu ta proklyattyam yak dlya tvorcya figurki tak i dlya vsiyeyi jogo rodini Tupilaki v inshih eskimoskih kulturahUyavlennya pro tupilakiv u riznih eskimoskih kulturah mogli vidriznyatisya Tak yaksho v grenlandskij eskimoskij mifologiyi ce bula nadilena zhittyam lyalka z mertvogo tila to napriklad u igluyikiv tupilaka vvazhali nevidimim duhom neshodavno pomerloyi lyudini pozbavlenoyi spokoyu cherez porushennya yakogos tabu pobachiti yakogo buv zdatnij tilki shaman i tilki vin mig vidlyakati jogo za dopomogoyu osoblivogo nozha U inuyitiv karibu tupilak takozh postavav u obrazi vidimogo tilki dlya shamana duha sho buv himernogo viglyadu istotoyu z lyudskoyu golovoyu ta chastinami til riznih tvarin Vin yak vvazhalosya ye nebezpekoyu dlya stijbisha ale shamani nibito buli zdatni bitisya z nim i z yisti za dopomogoyu svoyih duhiv pomichnikiv Suchasni figurki tupilakivNajstarishi z rizblenih figurok tupilakiv sho zbereglisya donini zrobleno v Shidnij Grenlandiyi yih vigotovlyali z derevini i obmotuvali remenyami zi zvirinih shkur Nezabarom vigotovlennya tupilakiv poshirilosya daleko za mezhi Shidnoyi Grenlandiyi i nini yih roblyat u reshti Grenlandiyi chastkovo visokohudozhnim chastkovo primitivnim kustarnim sposobom Yak najprostishij material dlya yih vigotovlennya yak i ranishe vikoristovuyut derevo ale dorozhchi tupilaki v Shidnij Grenlandiyi virizayut yak pravilo z morzhovoyi kistki abo Predmet torgivliOskilki sho bilsh groteskno i motoroshno viglyadaye figurka tupilaka to za bilshi groshi yiyi zazvichaj mozhna prodati u period vid 1950 h do 1970 h rokiv u Shidnij Grenlandiyi isnuvala podoba tupilakovoyi industriyi koli taki figurki viroblyali odnotipno i majzhe yak na konveyeri Razom z tim bagato rizbyariv nadavali tupilakam nezvichajnoyi formi Todi yak ranishe tradicijnim materialom dlya vigotovlennya tupilakiv buli zubi kashalotiv to nini cherez ohoronu kitiv figurki najchastishe roblyat iz bivniv morzhiv abo narvaliv a takozh rogiv oleniv karibu Krim togo yak sirovina vse chastishe vikoristovuyetsya serpentin Majzhe vsi tupilaki sho prodayutsya nini vigotovleno v XX abo XXI stolittyah Primitkitupilak Asuilaak Living Dictionary Procitovano 12 grudnya 2007 en This Cold Heaven Seven Seasons in Greenland Random House 2001 S 33 34 341 ISBN 978 0 679 75852 5 LiteraturaBurch Ernest S junior Forman Werner The Eskimos Norman Oklahoma 73018 USA en 1988 ISBN 0 8061 2126 2 Kleivan Inge B Sonne Eskimos Greenland and Canada Leiden The Netherlands Institute of Religious Iconography State University Groningen E J Brill 1985 Iconography of religions section VIII Arctic Peoples fascicle 2 ISBN 90 04 07160 1 Rasmussen Knud Across Arctic America New York London G P Putnams sons 1927 Rasmussen Knud collected Eskimo Folk Tales London Copenhagen Gyldendal 1921 Posilannya angl angl