Ту́мень — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Підпорядковується Висоцькій сільській громаді. Населення становить 457 осіб (2011).
село Тумень | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Висоцька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080050090074702 |
Облікова картка | с Тумень |
Основні дані | |
Засноване | 1577 |
Населення | 457 (01.01.2011) |
Площа | 1,01 км² |
Густота населення | 560,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34110 |
Телефонний код | +380 3658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 137[] м |
Водойми | річка Горинь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34110, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Тумень, вул. Молодіжна, 16а |
Карта | |
Тумень | |
Тумень | |
Мапа | |
Тумень у Вікісховищі |
Назва
Польською мовою згадується як Tumeń.
Географія
Село розташоване на півночі Сарненського району, за 28 км від колишнього районного центру м. Дубровиця та 6 км від пункту контролю Городище — Столін на кордоні з Білоруссю. Повз село проходить автошлях Н25[] Площа села — 1,01 км². Поблизу села — річка Горинь.
Територію, на якій розташоване село, Надгориння, вперше як адміністративну одиницю згадує літопис від 1097 р. Територія села — це низовинна заболочена місцевість у верхів'ях річки Горинь, покрита лісами, чагарниками, невеликими підвищеннями. У далекому минулому ця територія була прикладом розселення при водних артеріях, оскільки територію, заселену слов'янськими племенами, структурно визначала річка. Розташоване на відстані 30 км від районного центру м. Дубровиця в північному напрямку та за 5 км від Державного кордону з Білоруссю. Засноване у 1577році, проживає 432 жителі, площа 1,01.км² Територія села — це низовинна заболочена місцевість у верхів'ях р. Горинь. З південної сторони села розташовані пасовища (188га.), сінокоси (147га.). На північній околиці села розташований сосновий ліс площею 800 га. Це переважно соснові, сосново-березові, сосново-дубові трапляються дубові та березові ліси багаті на грибні урочища, чорницю, брусницю, журавлину. Природний рельєф змінено, в результаті меліоративних робіт з'явилися штучні водойми ставки площею 47 га. з північної сторони села, численні заплавні озера, меліоративний канал Тумень протяжністю 12.1 км.[]
Сусідні населені пункти:[]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 612 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Клімат Тумені | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,7 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,8 | 23,1 | 18,2 | 11,7 | 4,7 | −0,1 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,7 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,5 | 17,7 | 13,2 | 7,7 | 2,2 | −2,7 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,6 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,2 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 29 | 29 | 42 | 56 | 89 | 81 | 64 | 57 | 45 | 42 | 42 | 612 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Село вперше згадується 1577 року.
Село зазнавало набігів монголо-татар. Через село в 1593 році проходили загони Северина Наливайка.[]
Жителі села проживали на відвойованих у лісі ділянках, оточених звідусіль болотами. Про це свідчать і назви місцевих урочищ: Каменостров, Грудка, Островок, Березіна, Чернікув ліс, Чистий бур, Загур'я. Люди займались мисливством, рибальством. Пізніше територія села належала до Литви у складі Пінського повіту Брест-Литовського воєводства. З січня 1805 року цими землями володів Вацлав Борейко. З 1922 р. село входило до Столінського повіту, який був одним з найвідсталіших в економічному плані районів Полісся. На той час в Тумені знаходився панський маєток. Ним володів Александр Куклінський. Місце, де стояв маєток, і зараз називається Двір.[]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Лунинецького повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Тумень разом з 10 хуторами, лісничівкою Калиповець та фільварками Любоницьк і Остапово-Любоницьк належало до громади Тумень гміни Висоцьк Поліського воєводства.
З 17 липня 1941 року німці захопили територію села. Жителі пережили жах війни. І найстрашнішим був не фронт, коли одна армія боролась з іншою, а те, що самі жителі села розкололись на кілька таборів. Частина пішла в партизани, як кажуть, в «руські», інші — в українські «бульбаші», частина в поліцаї. А найгірше було звичайним жителям, бо за будь-який зв'язок з одними, навіть за виділену хлібину, карали інші. Трагічна доля чекала євреїв. Їх сім'ї були відправлені в Висоцьке гетто, де вони були розстріляні 9 вересня 1942року. З німцями воювала і УПА. На пам'ятнику встановленому в урочищі Дубок повідомляється, що там похований вояк під псевдонімом Медвідь (справжнє його ім'я не встановлено). За свідченнями жителів с. Тумень, цей псевдонім належить Загурі Василю, їх односельцю. На території села, на його східній околиці, є ще одне поховання вояків УПА, які загинули при обстрілі німецького обозу, що віз продукти з с. Висоцька у м .Столін. 1944 рік приніс в село нову хвилю горя. Були призвані на службу чоловіки. І більшість з них, необстріляних, загинули в тому ж 1944 році переважно в Латвії. Всього загинуло 57 чоловік.[]
У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 26 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 5 загинуло, 3 було репресовано.
У 1947 році село Тумень разом з хуторами Кам'яний та Костер підпорядковувалося Туменській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,57 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,42 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,56 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 169 мбер, з якої: зовнішнього — 33 мбер, загальна від радіонуклідів — 136 мбер (з них Cs — 125 мбер).
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1921 | 715 | — |
1989 | 612 | −14.4% |
1993 | 610 | −0.3% |
2001 | 564 | −7.5% |
2011 | 457 | −19.0% |
2017 | 525 | +14.9% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 457 осіб. Густота населення — 560,4 особи/км².
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 122 будинки та 715 мешканців, з них: 362 чоловіки та 353 жінки; 707 православних та 8 юдеїв; 707 осіб записано білорусами та 8 поляками.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 612 осіб, з яких 310 чоловіків та 302 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкало 610 жителів, з них 131 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 564 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,00 % |
білоруська | 2,65 % |
російська | 0,35 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 54 | 39 | 93 |
18-39 | 68 | 48 | 116 |
40-59 | 60 | 48 | 108 |
60+ | 50 | 90 | 140 |
Разом | 232 | 225 | 457 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 457 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
124 | 26 | 109 | 23 | 233 | 49 | 59 | 12 | 102 | 21 | 161 | 34 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 457 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
66 | 11 | 59 | 10 | 125 | 22 | 118 | 20 | 79 | 14 | 197 | 34 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
405 | 85 | 214 | 3 | 5 | 29 | 24 | 10 | 11 | 12 | 39 | 4 | 4 | 1 |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Туменською сільською радою.
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560293. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 374 особи.
Культура
У селі працює Туменський сільський клуб на 100 місць. Діє Туміньська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 14 743 книги та яка має 8 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 567 осіб.
Історія бібліотеки
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Осередком культурного життя на селі, центром живого спілкування жителів села в повоєнні роки були культурно-освітні заклади . Першим завідувачем сільського клубу у селі Тумень був Бруцький Микола Юхимович. При клубі була створена бібліотека на громадських засадах, яка мала фонд 4000 примірників. У 1966 році в село Тумень по направленню після закінчення Дубенського культурно-освітнього училища приїхала Діжурко Марія Олексіївна. З появою цієї енергійної, наполегливої людини фактично і починається робота Туменської сільської бібліотеки. З березня по вересень 1966 року бібліотека була розміщена в приміщенні клубу тваринницької ферми тим часом силами сільської ради та працівників культури для бібліотеки було відремонтовано дві кімнати в приміщенні сільського клубу, який розміщений в центрі села. До бібліотеки Марія Олексіївна залучила багато жителів села. Бібліотекар вміла вдало підібрати книгу, дати гарну пораду, вчила дітей користуватися книгою, каталогом, орієнтуватися в фонді бібліотеки. Фонд бібліотеки добре поповнювався галузевою і художньою літературою. Вчителі, культпрацівники, а також спеціалісти колгоспу мали з чого почерпнути для себе багато цінної інформації. В бібліотеці проводились різні масові заходи приурочені до видатних і пам'ятних дат, функціонували політгуртки. Робота бібліотеки була спрямована на популяризацію книги серед працівників сільського господарства. На тваринницькій фермі в селі Тумень було створено пункт видачі літератури. Завдяки наполегливій роботі Марія Олексіївна нагороджена похвальними грамотами, а з 1983року бібліотека мала звання «Бібліотека відмінної роботи». З 2001 по2005рік бібліотекарем Туменської публічної бібліотеки працює Чебуракова Надія Яківна .У 2002 році в зв'язку з реорганізацією відбулося об'єднання сільської і шкільної бібліотеки. Шкільним відділом завідує Соловей Людмила Федорівна, сільським Юрчук Олена Іванівна. Бібліотека дістала назву — Туменська публічно-шкільна бібліотека.
Сучасний стан бібліотеки
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Сьогодні бібліотека стала не лише тим місцем, де можна взяти і прочитати книгу, а й відпочити. Для втілення в життя творчих задумів, розширення переліку інформаційно — бібліотечних послуг та підвищення якості роботи було запроваджено ряд інновацій, які стали можливими завдяки участі нашої бібліотеки в 5 раунді конкурсів проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в бібліотеці є 3 комп ’ютери з ліцензійним програмним забезпеченням та ксеркопіювальний пристрій. Нові ресурси дали нам можливість розширити перелік послуг. В бібліотеці всі відвідувачі мають безкоштовний доступ до мережі інтернет, активно користуються точкою доступу до WI-FI зі своїх смартфонів, планшетів, ноутбуків, спілкуються в соцмережах, підтримують зв'язки з друзями та рідними через SK — зв'язок, виконують домашні завдання і готуються до ЗНО, переглядають, копіюють фільми, музику, покращують свої навички користування на ПК, переглядають в режимі онлайн електронну періодику та книги. Робота Туменської публічно-шкільної бібліотеки спрямована на створення образу теплого, затишного дому, де уважно прислухаються до думок і побажань різних вікових та соціальних груп, розвиваються дозвіллєві форми роботи .Велика увага приділ
яється роботі з дітьми . Вагомим стимулом для учнів 6-7 класів до читання є їх участь у конкурсі «Найкращий читач України». В бібліотеці створено куточок сімейного читання для організації змістовного дозвілля та спілкування родин. Бібліотека проводить активну співпрацю з Туменським НВК традиційно проводиться всеукраїнський тиждень дитячого читання, посвята у читачі першокласників, бібліотечно-бібліографічні заняття. Приділяється увага краєзнавству: пошук та збір інформації про історію та життєдіяльність краян, зберігаються вирізки з газет про село, поповнюються тематичні папки, фотоальбоми.
Пам'ятники
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
У 1994 році зведено храм ікони Почаївської Божої Матері. Церква є показовим прикладом використання в мурованому храмобудуванні тридільної об'ємно-просторової композиції. Також пам'ятний знак землякам, які загинули у ВВВ біля приміщення сільської ради побудований у 1986 році у формі двотумбової стели об'єднаної аркою, в якій закріплений викарбуваний список загиблих односельчан та барельєфом партизана і солдата. На території цвинтаря в с. Бродець знаходиться сімейний склеп польського пана Руліковського побудований у 1895 році, надмогильний пам'ятник можна вважати архітектурним витвором, так як має форму дерева, з чітко окресленою структурою у формі кори дуба.
Релігія
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада парафії Почаївської Ікони Божої Матері Сарненської єпархії УПЦ | УПЦ (МП) | 19 грудня 1995 | 50 | Церква | |||||||
— православні. |
Освіта
У селі діє Туменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 133 учні (із 200 розрахованих) та викладало 25 учителів.
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Туменський дошкільний навчальний заклад „Капітошка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 15 дітей і працював 1 вихователь.
Інфраструктура
У селі наявний сквер площею 500 м². Наявне відділення поштового зв'язку.
Персоналії
- Загура Феодосій Ємельянович
- Конечний Йосип Лаврентійович
- Ігор Вабіщевич (1979—2023) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-українсько війни. Загинув 21 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання біля міста Костянтинівка Донецької області.
Примітки
Коментарі
- рос. Тумень, 14 дворів.
- нім. Tumen, 100 дворів.
- рос. Тумень, 100 дворів.
- Кам'яна Нива, Кам'яний Острів, Карпова Нива, Кощич, Любоницьк, Пхичин, Подліп'є, Станіславів, Старий Слад, Великий Ліс.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Тумень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 42.
{{}}
: Недійсний|nopp=n
() (пол.) - Tumen climate: Average Temperature, weather by month, Tumen weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - ІАУ, 1980, с. 57.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
- Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 246. — .
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
- Висоцька громада попрощалась з Ігорем Вабіщевичем. Процитовано 26 вересня 2023.
Книги
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Література
- Цинкаловський О. Тумень // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 464.
- Тумень // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 292. — 15 000 прим.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тумень
- с. Тумень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Список населених пунктів України, Рівненська область. Тумень (карта).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu men selo v Ukrayini v Sarnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Pidporyadkovuyetsya Visockij silskij gromadi Naselennya stanovit 457 osib 2011 selo TumenKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Visocka silska gromadaKod KATOTTG UA56080050090074702Oblikova kartka s Tumen Osnovni daniZasnovane 1577Naselennya 457 01 01 2011 Plosha 1 01 km Gustota naselennya 560 4 osib km Poshtovij indeks 34110Telefonnij kod 380 3658Geografichni daniGeografichni koordinati 51 47 08 pn sh 26 39 05 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 137 dzherelo mVodojmi richka GorinMisceva vladaAdresa radi 34110 Rivnenska obl Dubrovickij r n s Tumen vul Molodizhna 16aKartaTumenTumenMapa Tumen u VikishovishiNazvaPolskoyu movoyu zgaduyetsya yak Tumen GeografiyaSelo roztashovane na pivnochi Sarnenskogo rajonu za 28 km vid kolishnogo rajonnogo centru m Dubrovicya ta 6 km vid punktu kontrolyu Gorodishe Stolin na kordoni z Bilorussyu Povz selo prohodit avtoshlyah N25 dzherelo Plosha sela 1 01 km Poblizu sela richka Gorin Teritoriyu na yakij roztashovane selo Nadgorinnya vpershe yak administrativnu odinicyu zgaduye litopis vid 1097 r Teritoriya sela ce nizovinna zabolochena miscevist u verhiv yah richki Gorin pokrita lisami chagarnikami nevelikimi pidvishennyami U dalekomu minulomu cya teritoriya bula prikladom rozselennya pri vodnih arteriyah oskilki teritoriyu zaselenu slov yanskimi plemenami strukturno viznachala richka Roztashovane na vidstani 30 km vid rajonnogo centru m Dubrovicya v pivnichnomu napryamku ta za 5 km vid Derzhavnogo kordonu z Bilorussyu Zasnovane u 1577roci prozhivaye 432 zhiteli plosha 1 01 km Teritoriya sela ce nizovinna zabolochena miscevist u verhiv yah r Gorin Z pivdennoyi storoni sela roztashovani pasovisha 188ga sinokosi 147ga Na pivnichnij okolici sela roztashovanij sosnovij lis plosheyu 800 ga Ce perevazhno sosnovi sosnovo berezovi sosnovo dubovi traplyayutsya dubovi ta berezovi lisi bagati na gribni urochisha chornicyu brusnicyu zhuravlinu Prirodnij relyef zmineno v rezultati meliorativnih robit z yavilisya shtuchni vodojmi stavki plosheyu 47 ga z pivnichnoyi storoni sela chislenni zaplavni ozera meliorativnij kanal Tumen protyazhnistyu 12 1 km dzherelo Susidni naseleni punkti dzherelo GorodishePn SmorodskZh Tumen ShPdVerbivka Brodec Udrick Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 612 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 89 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm Peresichna temperatura sichnya 5 7 C lipnya 18 5 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 2 C Klimat TumeniPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 7 1 3 3 4 12 4 19 3 22 9 23 8 23 1 18 2 11 7 4 7 0 1 11 3Serednya temperatura C 5 7 4 5 0 3 7 5 13 7 17 5 18 5 17 7 13 2 7 7 2 2 2 7 7 1Serednij minimum C 8 6 7 7 3 9 2 7 8 2 12 1 13 3 12 3 8 3 3 8 0 2 5 2 2 9Norma opadiv mm 36 29 29 42 56 89 81 64 57 45 42 42 612Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaTumen na mapahTumen na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Tumen na nimeckij karti 1917 roku nim Tumen na rosijskij topografichnij karti 1915 roku ros Selo vpershe zgaduyetsya 1577 roku Selo zaznavalo nabigiv mongolo tatar Cherez selo v 1593 roci prohodili zagoni Severina Nalivajka dzherelo Zhiteli sela prozhivali na vidvojovanih u lisi dilyankah otochenih zvidusil bolotami Pro ce svidchat i nazvi miscevih urochish Kamenostrov Grudka Ostrovok Berezina Chernikuv lis Chistij bur Zagur ya Lyudi zajmalis mislivstvom ribalstvom Piznishe teritoriya sela nalezhala do Litvi u skladi Pinskogo povitu Brest Litovskogo voyevodstva Z sichnya 1805 roku cimi zemlyami volodiv Vaclav Borejko Z 1922 r selo vhodilo do Stolinskogo povitu yakij buv odnim z najvidstalishih v ekonomichnomu plani rajoniv Polissya Na toj chas v Tumeni znahodivsya panskij mayetok Nim volodiv Aleksandr Kuklinskij Misce de stoyav mayetok i zaraz nazivayetsya Dvir dzherelo U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu Lunineckogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki 1 sichnya 1923 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi Visocka gmina viluchena iz Sarnenskogo povitu i vklyuchena do Stolinskogo povitu U 1935 roci selo Tumen razom z 10 hutorami lisnichivkoyu Kalipovec ta filvarkami Lyubonick i Ostapovo Lyubonick nalezhalo do gromadi Tumen gmini Visock Poliskogo voyevodstva Z 17 lipnya 1941 roku nimci zahopili teritoriyu sela Zhiteli perezhili zhah vijni I najstrashnishim buv ne front koli odna armiya borolas z inshoyu a te sho sami zhiteli sela rozkololis na kilka taboriv Chastina pishla v partizani yak kazhut v ruski inshi v ukrayinski bulbashi chastina v policayi A najgirshe bulo zvichajnim zhitelyam bo za bud yakij zv yazok z odnimi navit za vidilenu hlibinu karali inshi Tragichna dolya chekala yevreyiv Yih sim yi buli vidpravleni v Visocke getto de voni buli rozstrilyani 9 veresnya 1942roku Z nimcyami voyuvala i UPA Na pam yatniku vstanovlenomu v urochishi Dubok povidomlyayetsya sho tam pohovanij voyak pid psevdonimom Medvid spravzhnye jogo im ya ne vstanovleno Za svidchennyami zhiteliv s Tumen cej psevdonim nalezhit Zaguri Vasilyu yih odnoselcyu Na teritoriyi sela na jogo shidnij okolici ye she odne pohovannya voyakiv UPA yaki zaginuli pri obstrili nimeckogo obozu sho viz produkti z s Visocka u m Stolin 1944 rik prinis v selo novu hvilyu gorya Buli prizvani na sluzhbu choloviki I bilshist z nih neobstrilyanih zaginuli v tomu zh 1944 roci perevazhno v Latviyi Vsogo zaginulo 57 cholovik dzherelo U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi v lavah UPA ta OUN Zagalom vstanovleno 26 zhiteliv sela yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 5 zaginulo 3 bulo represovano U 1947 roci selo Tumen razom z hutorami Kam yanij ta Koster pidporyadkovuvalosya Tumenskij silskij radi Visockogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 2 57 Ki km 137Cs 134Cs moloka 5 42 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 0 56 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 169 mber z yakoyi zovnishnogo 33 mber zagalna vid radionuklidiv 136 mber z nih Cs 125 mber NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1921 715 1989 612 14 4 1993 610 0 3 2001 564 7 5 2011 457 19 0 2017 525 14 9 Dinamika naselennya Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 457 osib Gustota naselennya 560 4 osobi km Stanom na 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 122 budinki ta 715 meshkanciv z nih 362 choloviki ta 353 zhinki 707 pravoslavnih ta 8 yudeyiv 707 osib zapisano bilorusami ta 8 polyakami Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 612 osib z yakih 310 cholovikiv ta 302 zhinki Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 610 zhiteliv z nih 131 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 564 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 00 biloruska 2 65 rosijska 0 35 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom0 17 54 39 9318 39 68 48 11640 59 60 48 10860 50 90 140Razom 232 225 457Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennyaCholoviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 457os os os os os os 124 26 109 23 233 49 59 12 102 21 161 34Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennyaCholoviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 457os os os os os os 66 11 59 10 125 22 118 20 79 14 197 34Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi405 85 214 3 5 29 24 10 11 12 39 4 4 1PolitikaOrgani vladi Miscevi organi vladi predstavleni Tumenskoyu silskoyu radoyu Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560293 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 374 osobi KulturaU seli pracyuye Tumenskij silskij klub na 100 misc Diye Tuminska publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 14 743 knigi ta yaka maye 8 misc dlya chitannya 2 osobi personalu kilkist chitachiv 567 osib Istoriya biblioteki Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Oseredkom kulturnogo zhittya na seli centrom zhivogo spilkuvannya zhiteliv sela v povoyenni roki buli kulturno osvitni zakladi Pershim zaviduvachem silskogo klubu u seli Tumen buv Bruckij Mikola Yuhimovich Pri klubi bula stvorena biblioteka na gromadskih zasadah yaka mala fond 4000 primirnikiv U 1966 roci v selo Tumen po napravlennyu pislya zakinchennya Dubenskogo kulturno osvitnogo uchilisha priyihala Dizhurko Mariya Oleksiyivna Z poyavoyu ciyeyi energijnoyi napoleglivoyi lyudini faktichno i pochinayetsya robota Tumenskoyi silskoyi biblioteki Z bereznya po veresen 1966 roku biblioteka bula rozmishena v primishenni klubu tvarinnickoyi fermi tim chasom silami silskoyi radi ta pracivnikiv kulturi dlya biblioteki bulo vidremontovano dvi kimnati v primishenni silskogo klubu yakij rozmishenij v centri sela Do biblioteki Mariya Oleksiyivna zaluchila bagato zhiteliv sela Bibliotekar vmila vdalo pidibrati knigu dati garnu poradu vchila ditej koristuvatisya knigoyu katalogom oriyentuvatisya v fondi biblioteki Fond biblioteki dobre popovnyuvavsya galuzevoyu i hudozhnoyu literaturoyu Vchiteli kultpracivniki a takozh specialisti kolgospu mali z chogo pocherpnuti dlya sebe bagato cinnoyi informaciyi V biblioteci provodilis rizni masovi zahodi priurocheni do vidatnih i pam yatnih dat funkcionuvali politgurtki Robota biblioteki bula spryamovana na populyarizaciyu knigi sered pracivnikiv silskogo gospodarstva Na tvarinnickij fermi v seli Tumen bulo stvoreno punkt vidachi literaturi Zavdyaki napoleglivij roboti Mariya Oleksiyivna nagorodzhena pohvalnimi gramotami a z 1983roku biblioteka mala zvannya Biblioteka vidminnoyi roboti Z 2001 po2005rik bibliotekarem Tumenskoyi publichnoyi biblioteki pracyuye Cheburakova Nadiya Yakivna U 2002 roci v zv yazku z reorganizaciyeyu vidbulosya ob yednannya silskoyi i shkilnoyi biblioteki Shkilnim viddilom zaviduye Solovej Lyudmila Fedorivna silskim Yurchuk Olena Ivanivna Biblioteka distala nazvu Tumenska publichno shkilna biblioteka Tumenska biblioteka shkilnij viddildo 2013 r Suchasnij stan biblioteki Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Sogodni biblioteka stala ne lishe tim miscem de mozhna vzyati i prochitati knigu a j vidpochiti Dlya vtilennya v zhittya tvorchih zadumiv rozshirennya pereliku informacijno bibliotechnih poslug ta pidvishennya yakosti roboti bulo zaprovadzheno ryad innovacij yaki stali mozhlivimi zavdyaki uchasti nashoyi biblioteki v 5 raundi konkursiv proektiv Organizaciya novih bibliotechnih poslug z vikoristannyam vilnogo dostupu do Internetu v biblioteci ye 3 komp yuteri z licenzijnim programnim zabezpechennyam ta kserkopiyuvalnij pristrij Novi resursi dali nam mozhlivist rozshiriti perelik poslug V biblioteci vsi vidviduvachi mayut bezkoshtovnij dostup do merezhi internet aktivno koristuyutsya tochkoyu dostupu do WI FI zi svoyih smartfoniv planshetiv noutbukiv spilkuyutsya v socmerezhah pidtrimuyut zv yazki z druzyami ta ridnimi cherez SK zv yazok vikonuyut domashni zavdannya i gotuyutsya do ZNO pereglyadayut kopiyuyut filmi muziku pokrashuyut svoyi navichki koristuvannya na PK pereglyadayut v rezhimi onlajn elektronnu periodiku ta knigi Robota Tumenskoyi publichno shkilnoyi biblioteki spryamovana na stvorennya obrazu teplogo zatishnogo domu de uvazhno prisluhayutsya do dumok i pobazhan riznih vikovih ta socialnih grup rozvivayutsya dozvillyevi formi roboti Velika uvaga pridil Tumenska biblioteka 1966 2013 rr yayetsya roboti z ditmi Vagomim stimulom dlya uchniv 6 7 klasiv do chitannya ye yih uchast u konkursi Najkrashij chitach Ukrayini V biblioteci stvoreno kutochok simejnogo chitannya dlya organizaciyi zmistovnogo dozvillya ta spilkuvannya rodin Biblioteka provodit aktivnu spivpracyu z Tumenskim NVK tradicijno provoditsya vseukrayinskij tizhden dityachogo chitannya posvyata u chitachi pershoklasnikiv bibliotechno bibliografichni zanyattya Pridilyayetsya uvaga krayeznavstvu poshuk ta zbir informaciyi pro istoriyu ta zhittyediyalnist krayan zberigayutsya virizki z gazet pro selo popovnyuyutsya tematichni papki fotoalbomi Pam yatniki Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 U 1994 roci zvedeno hram ikoni Pochayivskoyi Bozhoyi Materi Cerkva ye pokazovim prikladom vikoristannya v murovanomu hramobuduvanni tridilnoyi ob yemno prostorovoyi kompoziciyi Takozh pam yatnij znak zemlyakam yaki zaginuli u VVV bilya primishennya silskoyi radi pobudovanij u 1986 roci u formi dvotumbovoyi steli ob yednanoyi arkoyu v yakij zakriplenij vikarbuvanij spisok zagiblih odnoselchan ta barelyefom partizana i soldata Na teritoriyi cvintarya v s Brodec znahoditsya simejnij sklep polskogo pana Rulikovskogo pobudovanij u 1895 roci nadmogilnij pam yatnik mozhna vvazhati arhitekturnim vitvorom tak yak maye formu dereva z chitko okreslenoyu strukturoyu u formi kori duba ReligiyaSpisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli DzherelaReligijna gromada parafiyi Pochayivskoyi Ikoni Bozhoyi Materi Sarnenskoyi yeparhiyi UPC UPC MP 19 grudnya 1995 50 Cerkva pravoslavni OsvitaU seli diye Tumenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 133 uchni iz 200 rozrahovanih ta vikladalo 25 uchiteliv Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Tumenskij doshkilnij navchalnij zaklad Kapitoshka u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 15 ditej i pracyuvav 1 vihovatel InfrastrukturaU seli nayavnij skver plosheyu 500 m Nayavne viddilennya poshtovogo zv yazku PersonaliyiZagura Feodosij Yemelyanovich Konechnij Josip Lavrentijovich Igor Vabishevich 1979 2023 vijskovosluzhbovec Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinsko vijni Zaginuv 21 veresnya 2023 roku pid chas vikonannya bojovogo zavdannya bilya mista Kostyantinivka Doneckoyi oblasti PrimitkiKomentari ros Tumen 14 dvoriv nim Tumen 100 dvoriv ros Tumen 100 dvoriv Kam yana Niva Kam yanij Ostriv Karpova Niva Koshich Lyubonick Phichin Podlip ye Stanislaviv Starij Slad Velikij Lis Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Tumen Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 42 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol Tumen climate Average Temperature weather by month Tumen weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl IAU 1980 s 57 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 6 grudnia 1922 r o utworzeniu powiatu stolinskiego oraz wlaczeniu gmin dobroslawskiej i pohostskiej do powiatu pinskiego pol Poleski Dziennik Wojewodzki 1935 nr 18 Brzesc nad Bugiem Poleski Urzad Wojewodzki 1935 11 20 S 60 62 pol dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 246 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 440 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Termin Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya zakon rada gov ua Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 S 270 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 64 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Visocka gromada poproshalas z Igorem Vabishevichem Procitovano 26 veresnya 2023 Knigi Litopis UPA NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Kiyiv Toronto Vidavnictvo Litopis UPA ta in 2007 T 11 Merezha OUN b i zapillya UPA na teritoriyi VO Zagrava Turiv Bogun serpen 1942 gruden 1943 rr 849 s Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 LiteraturaCinkalovskij O Tumen Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya S 464 Tumen Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 292 15 000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tumen s Tumen Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Spisok naselenih punktiv Ukrayini Rivnenska oblast Tumen karta