Історія М'янми[п] |
---|
|
|
|
|
[en] • [en] |
Третя англо-бірманська війна — проходила з 1885 по 1887 рік під час правління царя Тібо і призвела до повної колонізації Бірми та ліквідації бірманської монархії і незалежності.
Намагаючись протистояти Британії, яка окупувала велику частину країни, король Тібо підписав договір з Францією про будівництво залізниці з Лаосу в Мандалай та організації спільного військового флоту на Іраваді. Британці вирішили чинити опір французькому впливу в Бірмі і, скориставшись внутрішньою нестабільністю, легко захопили Мандалай в 1885 році, В результаті короткого і нескладного походу по річці столиця Мандалай була взята майже без опору, британські війська, озброєні сучасною зброєю, істотно перевершували погано організовану бірманську армію, яка за спогадами очевидців нагадувала екзотичних дикунів, озброєних луками і стрілами.
Під командою генерал-лейтенанта Прендергаста зібралося біля Рангуна 11 тис. осіб, які склали розділений на три бригади корпус. В допомогу останньому була відряджені ціла флотилія дрібних суден. Зважаючи на погані шляхи сполучення, війська повинні були під прикриттям керованої сером Фрідеріком Річардом флотилії вирушити на річкових ботах вгору по Іраваді — до околиць столиці Мандалая, що і вдалося без особливих труднощів.
16 листопада відбувся незначний бій для усунення річкової загати у Сім-Бунге-Ві; 17-го, після нетривалої сутички, флотилія опанувала укріпленнями у Мінли, експедиційний корпус рушив вперед по Іраваді і зайняв без опору Мінгіаре. Тоді король Тібо, переконавшись у марності продовження боротьби, здався 1 грудня і був відправлений через Рангун в Індію.
Столиця Мандалай була зайнята британськими військами, і генерал Прендергаст вступив 4 грудня в управління королівством, яке маніфестом віцекороля Індії було оголошено (1 січня 1886 року) складовою частиною британської імперії.
Див. також
Література
- Индийские войны англичан // Военная энциклопедия: в 18 т. / под ред. В. Ф. Новицкого и др. — СПб. : Товарищество И. В. Сытина, 1911—1915.
Посилання
- British regiments
- Burma: The Third War [ 13 червня 2011 у Wayback Machine.] Stephen Luscombe (photos)
- Group of Gen. Prendergast[недоступне посилання з травня 2019] photo at
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya M yanmi p 11 000 200 do n e P yu 200 do n e 1050 n e Monski carstva 825 1057 Arakanski carstva 788 1406 Dinastiya Pagan 849 1297 Period voroguyuchih carstv en 1297 1555 M yinsajn i Pinya 1297 1364 Sikajn 1315 1364 Ava 1364 1555 P yi 1482 1542 Ramanya 1287 1539 1550 1552 Shanski knyazivstva 1215 1563 Arakan 1429 1785 Taungu 1510 1752 Vidrodzhene Hantavadi 1740 1757 Konbaun 1752 1885 Britanska Birma 1824 1948 Anglo birmanski vijni 1824 1885 Nacionalistichnij ruh 1900 1948 Yaponska okupaciya 1942 1945 Suchasnist z 1948 en 1948 1962 1962 1988 Povstannya 8888 Soyuz M yanmi 1988 2010 en 2011 2012 Vijskovij perevorot 2021 roku en en en Tretya anglo birmanska vijna prohodila z 1885 po 1887 rik pid chas pravlinnya carya Tibo i prizvela do povnoyi kolonizaciyi Birmi ta likvidaciyi birmanskoyi monarhiyi i nezalezhnosti Car Tibo koroleva Supayalat i princesa Supayadzhi listopad 1885 Namagayuchis protistoyati Britaniyi yaka okupuvala veliku chastinu krayini korol Tibo pidpisav dogovir z Franciyeyu pro budivnictvo zaliznici z Laosu v Mandalaj ta organizaciyi spilnogo vijskovogo flotu na Iravadi Britanci virishili chiniti opir francuzkomu vplivu v Birmi i skoristavshis vnutrishnoyu nestabilnistyu legko zahopili Mandalaj v 1885 roci V rezultati korotkogo i neskladnogo pohodu po richci stolicya Mandalaj bula vzyata majzhe bez oporu britanski vijska ozbroyeni suchasnoyu zbroyeyu istotno perevershuvali pogano organizovanu birmansku armiyu yaka za spogadami ochevidciv nagaduvala ekzotichnih dikuniv ozbroyenih lukami i strilami Pid komandoyu general lejtenanta Prendergasta zibralosya bilya Ranguna 11 tis osib yaki sklali rozdilenij na tri brigadi korpus V dopomogu ostannomu bula vidryadzheni cila flotiliya dribnih suden Zvazhayuchi na pogani shlyahi spoluchennya vijska povinni buli pid prikrittyam kerovanoyi serom Friderikom Richardom flotiliyi virushiti na richkovih botah vgoru po Iravadi do okolic stolici Mandalaya sho i vdalosya bez osoblivih trudnoshiv 16 listopada vidbuvsya neznachnij bij dlya usunennya richkovoyi zagati u Sim Bunge Vi 17 go pislya netrivaloyi sutichki flotiliya opanuvala ukriplennyami u Minli ekspedicijnij korpus rushiv vpered po Iravadi i zajnyav bez oporu Mingiare Todi korol Tibo perekonavshis u marnosti prodovzhennya borotbi zdavsya 1 grudnya i buv vidpravlenij cherez Rangun v Indiyu Stolicya Mandalaj bula zajnyata britanskimi vijskami i general Prendergast vstupiv 4 grudnya v upravlinnya korolivstvom yake manifestom vicekorolya Indiyi bulo ogolosheno 1 sichnya 1886 roku skladovoyu chastinoyu britanskoyi imperiyi Div takozhAnglo birmanski vijni KonbaunLiteraturaIndijskie vojny anglichan Voennaya enciklopediya v 18 t pod red V F Novickogo i dr SPb Tovarishestvo I V Sytina 1911 1915 PosilannyaBritish regiments Burma The Third War 13 chervnya 2011 u Wayback Machine Stephen Luscombe photos Group of Gen Prendergast nedostupne posilannya z travnya 2019 photo at