Траян Попович (рум. Traian Popovici 17 жовтня 1892р., (с.Рушій-Менестіоара, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина)— 4 червня 1946( Бухарест, Румунія)) — румунський адвокат і мер міста Чернівці під час Другої світової війни. Відомий тим, що врятував близько 20000 євреїв Буковини від депортації.
Траян Попович | |
---|---|
рум. Traian Popovici | |
Народився | 17 жовтня 1892[1] Рушій-Менестіоара, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина |
Помер | 4 червня 1946[1](53 роки) Колаку (Сучава), Румунське королівство |
Поховання | d |
Країна | Румунія Австро-Угорщина |
Діяльність | адвокат, політик, мер міста |
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
Знання мов | румунська |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | мер міста і член Палати депутатів Румунії[d] |
Партія | незалежний політик |
Родичі | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Попович народився в невеликому селищі, розташованому в австро-угорській частині Буковини. Його дід був відомим священиком, в 1777 році відмовився приносити присягу Австрійської імперії.
У 1908 році, ще під час навчання у гімназії (м. Сучава) Попович незаконно перетнув кордон з Румунією заради того, щоб послухати виступ видатного румунського громадського і культурного діяча Ніколае Йорга в румунському містечку Бурдужень (нині частина м. Сучава) неподалік. Закінчивши гімназію в 1911 році, Попович поступив на факультет права Чернівецького університету. З початком Першої світової війни він вступив в румунську армію, в якій і служив до кінця війни. У повоєнний час Попович працював в Чернівцях адвокатом.
На початку липня 1941 року після звільнення Чернівців від радянських військ Траяну Поповичу поступила пропозиція від Міністерства внутрішніх справ (Румунії) стати мером( примарєм) Чернівців, через кілька днів, однак, міністерство призначило іншого кандидата на посаду мера ( чернівецького медика Октавіана Лупу), а Поповича було призначено його заступником. За свідченням Поповича: https://oanapopablog.files.wordpress.com/2013/10/spovedania-traian-popovici1.pdf Втім, 1 серпня 1941 року Траян Попович через низку політичних обставин обійняв посаду мера. Незабаром, після призначення мером, йому було наказано створити в Чернівцях гетто для євреїв, однак Попович не був згоден з тим, що частина населення міста повинна бути поміщена за колючий дріт. Після довгих дебатів губернатор регіону прийняв його точку зору(Траян Попович."Сповідь").За симпатії до євреїв Поповича політичні противники прозвали «jidovitul».
У жовтні 1941 році новий губернатор [[[Corneliu_Calotescu|https://en.wikipedia.org/wiki/Corneliu_Calotescu]]] розпочав депортацію єврейського населдення Буковини до Трансністрію. Офіційного наказу з Бухаресту про депортацію влада Буковини не отримала. Тим не менш, контролювати виконання рішення приїхали представники з Бухаресту (генерал Іон Топор, полковник Джордже Петреску). Після наради у губернаторстві -- губернатор Буковини Калотеску дозволив Поповичу зробити виняток для 200 євреїв, які могли б залишитися в Чернівцях. Залишившись незадоволеним такою скромною поступкою, Попович, діючи через канали впливу на Іона Антонеску, зокрем, через консула Третього Рейху у Чернівцях Фріца Шеллхорна та свого дядька, колишнього міністра по справах Буковини в уряді Румунії - Дорімедонта Поповича, аргументуючи тим, що єврейське населення відіграє дуже важливу роль в господарському житті Чернівців, добивався рішення про скасування депортації. У результаті від Антонеску був отриманий дозвіл розширити список, в остаточний варіант якого було дозволено включити до 20000 євреїв, які таким чином уникли депортації у табори Трансністрії напередодні зими 1941-1942рр.
Фактично же, Попович включив у списки 21 626 осіб. Деякі з цих людей були депортовані у 1942 році, коли Попович втратив посаду примаря( мера).
У 1945 р. році написав свідчення щодо подій Голокосту на території Буковини, пізніше( у 1947 р.) були видані у скороченому вигляді румунським журналістом Мататіасом Карпом, який розслідував обставини Голокосту у Румунії . Цілий рукопис залишився неопублікованим. У 1946 році Траян Попович раптово помер, офіційною причиною смерті вважається серцевий напад. На похороні у Бухаресті були присутні тисячі вдячних чернівецьких євреїв, біженців з північної частини Буковини, що увійшла у склад СРСР, виступив голова румунських єврейських громад Румунії В. Фільдерман. У 1971 році прах Поповича було перепоховано на малій батьківщині, у с. Фунду Молдовей (ч. Колаку)( південна Буковина, Румунія) на території церкви, де служив батько Траяна Поповича.
В Ізраїлі у 1969 році інституцією Яд ва-Шем за поданням колишніх чернівчан Попович включений до списку Праведників народів Світу( людей, які не будучи євреями, рятували євреїв від Голокосту, ризикуючи своїм життям).
Посилання
- Буковинський Шиндлер [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Сергій Воронцов, " Дзеркало тижня. Україна ", 30 січня 2009, 13:50
- Буковинський Шиндлер — Колишній мер Чернівців [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Алла Чобан, 15/09/2011
- Кім був Попович — фашистом чи праведником? [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] (Полеміка із статтею Володимира Старика) // Сергій Воронцов, газета «Свобода слова», 31 Жовтня 2011
Траян Попович. Сповідь.( рум. мовою)
- The Righteous Among the Nations Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Popovich Trayan Popovich rum Traian Popovici 17 zhovtnya 1892r s Rushij Menestioara Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorshina 4 chervnya 1946 Buharest Rumuniya rumunskij advokat i mer mista Chernivci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vidomij tim sho vryatuvav blizko 20000 yevreyiv Bukovini vid deportaciyi Trayan Popovichrum Traian PopoviciNarodivsya17 zhovtnya 1892 1892 10 17 1 Rushij Menestioara Gercogstvo Bukovina Avstro UgorshinaPomer4 chervnya 1946 1946 06 04 1 53 roki Kolaku Suchava Rumunske korolivstvoPohovannyadKrayina Rumuniya Avstro UgorshinaDiyalnistadvokat politik mer mistaAlma materChNU imeni Yuriya FedkovichaZnannya movrumunskaUchasnikPersha svitova vijnaPosadamer mista i chlen Palati deputativ Rumuniyi d Partiyanezalezhnij politikRodichidNagorodipravednik narodiv svitu 2 sichnya 1969 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPopovich narodivsya v nevelikomu selishi roztashovanomu v avstro ugorskij chastini Bukovini Jogo did buv vidomim svyashenikom v 1777 roci vidmovivsya prinositi prisyagu Avstrijskoyi imperiyi U 1908 roci she pid chas navchannya u gimnaziyi m Suchava Popovich nezakonno peretnuv kordon z Rumuniyeyu zaradi togo shob posluhati vistup vidatnogo rumunskogo gromadskogo i kulturnogo diyacha Nikolae Jorga v rumunskomu mistechku Burduzhen nini chastina m Suchava nepodalik Zakinchivshi gimnaziyu v 1911 roci Popovich postupiv na fakultet prava Cherniveckogo universitetu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vin vstupiv v rumunsku armiyu v yakij i sluzhiv do kincya vijni U povoyennij chas Popovich pracyuvav v Chernivcyah advokatom Na pochatku lipnya 1941 roku pislya zvilnennya Chernivciv vid radyanskih vijsk Trayanu Popovichu postupila propoziciya vid Ministerstva vnutrishnih sprav Rumuniyi stati merom primaryem Chernivciv cherez kilka dniv odnak ministerstvo priznachilo inshogo kandidata na posadu mera cherniveckogo medika Oktaviana Lupu a Popovicha bulo priznacheno jogo zastupnikom Za svidchennyam Popovicha https oanapopablog files wordpress com 2013 10 spovedania traian popovici1 pdf Vtim 1 serpnya 1941 roku Trayan Popovich cherez nizku politichnih obstavin obijnyav posadu mera Nezabarom pislya priznachennya merom jomu bulo nakazano stvoriti v Chernivcyah getto dlya yevreyiv odnak Popovich ne buv zgoden z tim sho chastina naselennya mista povinna buti pomishena za kolyuchij drit Pislya dovgih debativ gubernator regionu prijnyav jogo tochku zoru Trayan Popovich Spovid Za simpatiyi do yevreyiv Popovicha politichni protivniki prozvali jidovitul U zhovtni 1941 roci novij gubernator Corneliu Calotescu https en wikipedia org wiki Corneliu Calotescu rozpochav deportaciyu yevrejskogo naseldennya Bukovini do Transnistriyu Oficijnogo nakazu z Buharestu pro deportaciyu vlada Bukovini ne otrimala Tim ne mensh kontrolyuvati vikonannya rishennya priyihali predstavniki z Buharestu general Ion Topor polkovnik Dzhordzhe Petresku Pislya naradi u gubernatorstvi gubernator Bukovini Kalotesku dozvoliv Popovichu zrobiti vinyatok dlya 200 yevreyiv yaki mogli b zalishitisya v Chernivcyah Zalishivshis nezadovolenim takoyu skromnoyu postupkoyu Popovich diyuchi cherez kanali vplivu na Iona Antonesku zokrem cherez konsula Tretogo Rejhu u Chernivcyah Frica Shellhorna ta svogo dyadka kolishnogo ministra po spravah Bukovini v uryadi Rumuniyi Dorimedonta Popovicha argumentuyuchi tim sho yevrejske naselennya vidigraye duzhe vazhlivu rol v gospodarskomu zhitti Chernivciv dobivavsya rishennya pro skasuvannya deportaciyi U rezultati vid Antonesku buv otrimanij dozvil rozshiriti spisok v ostatochnij variant yakogo bulo dozvoleno vklyuchiti do 20000 yevreyiv yaki takim chinom unikli deportaciyi u tabori Transnistriyi naperedodni zimi 1941 1942rr Faktichno zhe Popovich vklyuchiv u spiski 21 626 osib Deyaki z cih lyudej buli deportovani u 1942 roci koli Popovich vtrativ posadu primarya mera U 1945 r roci napisav svidchennya shodo podij Golokostu na teritoriyi Bukovini piznishe u 1947 r buli vidani u skorochenomu viglyadi rumunskim zhurnalistom Matatiasom Karpom yakij rozsliduvav obstavini Golokostu u Rumuniyi Cilij rukopis zalishivsya neopublikovanim U 1946 roci Trayan Popovich raptovo pomer oficijnoyu prichinoyu smerti vvazhayetsya sercevij napad Na pohoroni u Buharesti buli prisutni tisyachi vdyachnih cherniveckih yevreyiv bizhenciv z pivnichnoyi chastini Bukovini sho uvijshla u sklad SRSR vistupiv golova rumunskih yevrejskih gromad Rumuniyi V Filderman U 1971 roci prah Popovicha bulo perepohovano na malij batkivshini u s Fundu Moldovej ch Kolaku pivdenna Bukovina Rumuniya na teritoriyi cerkvi de sluzhiv batko Trayana Popovicha V Izrayili u 1969 roci instituciyeyu Yad va Shem za podannyam kolishnih chernivchan Popovich vklyuchenij do spisku Pravednikiv narodiv Svitu lyudej yaki ne buduchi yevreyami ryatuvali yevreyiv vid Golokostu rizikuyuchi svoyim zhittyam PosilannyaBukovinskij Shindler 14 kvitnya 2017 u Wayback Machine Sergij Voroncov Dzerkalo tizhnya Ukrayina 30 sichnya 2009 13 50 Bukovinskij Shindler Kolishnij mer Chernivciv 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine Alla Choban 15 09 2011 Kim buv Popovich fashistom chi pravednikom 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine Polemika iz statteyu Volodimira Starika Sergij Voroncov gazeta Svoboda slova 31 Zhovtnya 2011Trayan Popovich Spovid rum movoyu The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447