Трамвай Лінца

Трамвай Лінца (нім. Linzer Straßenbahn-Netz) — трамвайна мережа, що утворюють основу системи міського громадського транспорту Лінца, адміністративного центру федеральної землі Верхня Австрія, Австрія.

Трамвай Лінца
Дата створення / заснування	1880
Континент	Європа
Країна	Австрія
Адміністративна одиниця	Лінц
Оператор	^d
Дата офіційного відкриття	1880
Ширина колії	^d
Стан використання	використовується^[d]
Офіційний сайт
Трамвай Лінца у Вікісховищі

Мережа управляється підрозділом Linz Linien компанії Linz AG (міської комунальної компанії) і використовує колію .

Мережа складається з чотирьох ліній, включаючи Пестлінгербан, з яким інтегрована з 2009 року. Linz Linien також керує мережею міських автобусів Лінца і мережею тролейбусів Лінца.

Історія

Першу конку завдовжки 2,6 км від вокзалу станції Лінц-Головний, через центр міста та через Дунай до кінцевої станції на нинішній Гінзенкамплац відкрито в Лінці в 1880 році.

Лінія побудована на незвичайній колії трамвая , який за межами Лінцу використовується лише у Лісабоні.

У 1895 році лінію було продовжено на 300 метрів на її північному кінці до залізничної станції (Мюлькрайсбангоф).

У 1897 році трамвай було електрифіковано.

У 1898 році на той час незалежна лінія Пестлінгербан була відкрита від залізничної станції Лінц-Урфар до вершини Пестлінгберг. Ця лінія мала ширину колії 1000 мм, тому пасажири були змушені робити пересадку на Лінц-Урфар.

У 1902 році основну трамвайну мережу було розширено лінією, яка сполучила Блюмауерплац на південь від центру міста з північною стороною мосту через річку Траун у Кляйнмюнхені, що дало загальну довжину 5,88 км.

Завдяки цьому розширенню трамвай Лінца набув вигляду, який мав протягом багатьох років: довга лінія з півночі на південь і коротка гілка до головного залізничного вокзалу.

У 1914 році був відкрито маршрут схід-захід — M, тоді як лінія північ-південь охоплювалася маршрутами B від Урфара до станції та E від Урфара до південної кінцевої станції.

У 1929 році вісь північ-південь була подовжена на південь новим мостом до передмістя Ебельсберг. Тут було споруджено гейт з ^[en] до ^[en].

Трамвайні лінії були пошкоджені під час Другої світової війни, і післявоєнній ситуації не допоміг міст через Дунай, що був контрольно-пропускним пунктом між окупованими США та СРСР секторами Австрії, змушуючи пасажирів пересідати там на трамваї.

Після 1955 року відбулася деяка реконструкція, але в 1969 році поперечний маршрут М був замінений на автобуси.

У 1985 році була відкрито відгалуження від Кляйнмюнхен до Аувізен.

У 2002—2005 рокаї маршрут до Ебельсберга був розширений до SolarCity.

У 2004 році основний маршрут з півночі на південь було переведено в тунель через головний залізничний вокзал, таким чином усунувши потребу в окремій гілці до цього місця.

У 2011 році нове відгалуження, що відходить від цього тунелю на залізничній станції, продовжили до Доблергольца.

Тим часом у 2008 році Пестлінгербан, який до цього часу існував окремо, було закрито та перешито на ту саму колію, що й трамваї Лінца. Гейт між двома системами було споруджено в Урфарі. Лінію було знову відкрито у 2009 році.

Лінії

існує 5 маршрутів:

Номер	Маршрут	Довжина	Зупинки
1	Університет — Рудольфштрасе — Гауптплац — Лінц-Головний — Зимоништрасе — Аувізен	14.5 км	35
2	Університет — Рудольфштрасе — Гауптплац — Лінц-Головний — Сімоніштрасе — Ебельсберг — solarCity	18.5 км	44
3	Ландгутштрасе — Рудольфштрасе — Гауптплац — Лінц-Головний — Майкснеркройцунг —  — Траунер-Кройцунг	10.9 км	23
4	Ландгутштрасе — Рудольфштрасе — Гауптплац — Лінц-Головний — Майкснеркройцунг —  — Траунер-Кройцунг — Замок Траун	12.7 км	26
50	— Ландгутштрасе — Рудольфштрасе — Гауптплац	4.1 км	14

Маршрут 50 курсує маршрутом Пестлінгербан між Пестлінгберг і Ландгутштрасе.

У вихідні дні дві нічні лінії (N82 і N84) працюють щопівгодини з опівночі до 05:30.

Вони курсують тим самим маршрутом, що й лінії 2 і 4 вдень.

Парк

№	Фото	Виробник	Рік виробництва	Довжина	Осі	Сидячих/стоячих	Примітки
001–033		Bombardier	2002-2005, 2008/2009	40 m (130 ft)	8	74/151	Односторонній трамвай за стандартом Bombardier, 100 % низькопідлоговий, дизайн Cityrunner, використовується на маршрутах 1–4.
060-082		Bombardier	2011-2012	40,80 m (133,9 ft)	8	71/156	Односторонній трамвай за стандартом Bombardier, 100 % низькопідлоговий, дизайн Flexity Outlook 2 , використовується на маршрутах 1–4.
501-504		Bombardier	2008/2009, 2011	19,16 m (62,9 ft)	4	33/53	Двосторонній трамвай на основі стандартної моделі Bombardier зі 100 % низькою підлогою Flexity Outlook із модифікаціями для використання на крутих схилах, який використовується на маршруті 50.
VIII, X, XI		ESG			2	22/16	Двосторонні високопідлогові вагони Pöstlingbergbahn, відремонтовані та оновлені у 2008/2009 роках, використовувалися на маршруті 50.

Примітки

1. Linz Linien - Business Data. Linz AG. Процитовано 6 серпня 2013.
2. (PDF). Linz Linien GmbH. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 22 July 2011. Процитовано 28 квітня 2018.
3. Linz - Straßenbahnnetzplan [Linz - Tram track plan] (PDF). http://doprava.unas.cz/ (German) . November 2011. Процитовано 7 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
4. Fuhrpark [Fleet]. bahnLinz.com (German) . Процитовано 7 серпня 2013.

Посилання

• Linz Timeline. CityRailTransit. Процитовано 9 серпня 2013.
• . bimfahrer (German) . Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 10 серпня 2013.

Джерела

• Schwandl, Robert (2010). Schwandl's Tram Atlas Schweiz & Österreich. Berlin: Robert Schwandl Verlag. .