Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трагедія села Красний Сад — масове вбивство 104 жителів західноволинського села Красний Сад, скоєне 19 квітня 1943 року німецькою поліцією, в яку входили й місцеві поляки. Від села залишилося згарище. Вижили випадково тільки 13 красносадівців.
Красний Сад став епіцентром спланованої антиукраїнської німецько-польської каральної акції на території нинішнього Горохівського і прилеглої до нього частини Луцького районів навесні 1943 р.
Історія
Село Красний Сад існувало біля села Михлин Горохівського району Волинської області. Воно виникло як колонія наприкінці ХІХ ст., коли недавні кріпаки дістали змогу купувати землю, оселятися на ній і хазяйнувати. Архівний документ від 1906 року свідчив, що тоді в колонії Красний Сад Луцького повіту «було 16 дворів, 110 жителів», а ще «були 1 мировий посередник та 2 мирових суддів». Село вважалося багатим.
Переслідування поляками жителів Красного Саду почалися тоді, коли замість української допоміжної поліції, яка на початку 1943 року перейшла в УПА, німці утворили поліцію польську.
19 квітня 1943 р. близько 10-ї ранку село оточили військовики, одягнені в нацистську форму. Це була спільна каральна акція польських поліцаїв і гітлерівців. Напад, як свідчать очевидці, почався раптово. Першими загинули чоловіки, які були на ланах. Карателі пересувалися по Красному Саду невеличкими групками, щоб нічим його не стривожити. Перші п'ять сімей, що трапилися на їхньому шляху, загнали у клуню одного господаря і потайки стратили. Далі йшли від двору до двору, заводили до клунь усіх, кого знаходили в хатах і на подвір'ях, наказували лягати ницьма в рядок. Потім німець стріляв у когось із пістолета з глушником, а поляки-поліцаї, озброєні не оснащеними глушниками гвинтівками, орудували хто багнетом, а хто узятими з-під хліва вилами. Зі 116 жителів загинули 103, а сто четвертим став мешканець сусіднього села Бережанки, опинившись у час масової страти в Красному Саду. Серед знищених були діти: 20 — шкільного віку, 8 — дошкільнят і одне дев'ятимісячне немовля. З усіх тих, хто на той час був у Красному Саду, зокрема й найманих робітників, від загибелі врятувалося не більш ніж десятеро. І лише завдяки відомому німецькому педантизмові дві селянські садиби розправа оминула. Так, Оксенія Павлова заговорила до гітлерівця, який зайшов на її подвір'я разом із поляками, чесько-німецьким суржиком, сказавши йому, що чешка, і той звелів її сім'ю та оселю не чіпати. А біля садиби Митрофанюків німець побачив табличку з написом «Михлин» і зробив висновок, що садиба належить до сусіднього села, а, отже, під екзекуцію не підпадає. Ці факти підтверджують: каральна акція велася тільки проти українців і мала б торкатися лише Красного Саду. Хоча це не завадило полякам того ж дня знищити 8 українських сімей, а серед них і сім'ю Мельничуків, які проживали в сусідньому чеському селі Чорний Ліс.
Два дні поляки вивозили кіньми майно красносадівців до Анджеювки (польської колонії біля нинішньої Бережанки, яка від початку 1943 р. була збройним опорним пунктом гітлерівської окупаційної влади та колаборантської польської самооборони, на що вказує і «Кресова книга справедливих»), Угринова та Скірча. Розбирали навіть деякі хати та господарські будівлі. На третю добу підпалили село, і Красний Сад назавжди зник із карти України.
Трагедія цього населеного пункту перекреслює тези поляків про відплатні акції Армії Крайової, оскільки відправною точкою українсько–польського конфлікту прийнято вважати липень 1943 р.
18 квітня 2012 р. на спільній могилі жертв відкрито і освячено величний пам'ятник зі свічею і списком усіх загиблих. Біля нього в 75-ті роковини трагедії священики УПЦ (КП) та римо-католицької церкви провели молебень.
Див. також
Примітки
- Трагедія Гіркої Полонки. Історична правда. Процитовано 7 листопада 2019.
- Члени цієї польської самооборони мали дозвіл на зброю від німецької влади
Література
- Волинь і Холмщина 1938 - 1947 рр. Польсько-українське протистояння та його відлуння / Ред.кол.: Я.Ісаєвич, М.Литвин, В.Расевич; Упор.Я.Ісаєвич, О.Вовк, І.Пусько та інші. — Львів, 2003. — С. 561-564. — .
Посилання
- 75 років трагедії красного саду: на Волині відбулись вшанування. УІНП
- Боярчук, Петро (07 липня 2012). . http://memorial.kiev.ua. Архів оригіналу за 5 квітень 2017.
- Страшна смерть у Страсний понеділок
- Мельник, Валерій (29 травня 2013). Волинська трагедія: 70 років потому. Урядовий Кур’єр.
- Бондарук Л. Трагедія Красного Саду. Український інститут національної пам'яті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tragediya sela Krasnij Sad masove vbivstvo 104 zhiteliv zahidnovolinskogo sela Krasnij Sad skoyene 19 kvitnya 1943 roku nimeckoyu policiyeyu v yaku vhodili j miscevi polyaki Vid sela zalishilosya zgarishe Vizhili vipadkovo tilki 13 krasnosadivciv Krasnij Sad stav epicentrom splanovanoyi antiukrayinskoyi nimecko polskoyi karalnoyi akciyi na teritoriyi ninishnogo Gorohivskogo i prilegloyi do nogo chastini Luckogo rajoniv navesni 1943 r IstoriyaSelo Krasnij Sad isnuvalo bilya sela Mihlin Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Vono viniklo yak koloniya naprikinci HIH st koli nedavni kripaki distali zmogu kupuvati zemlyu oselyatisya na nij i hazyajnuvati Arhivnij dokument vid 1906 roku svidchiv sho todi v koloniyi Krasnij Sad Luckogo povitu bulo 16 dvoriv 110 zhiteliv a she buli 1 mirovij poserednik ta 2 mirovih suddiv Selo vvazhalosya bagatim Peresliduvannya polyakami zhiteliv Krasnogo Sadu pochalisya todi koli zamist ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi yaka na pochatku 1943 roku perejshla v UPA nimci utvorili policiyu polsku 19 kvitnya 1943 r blizko 10 yi ranku selo otochili vijskoviki odyagneni v nacistsku formu Ce bula spilna karalna akciya polskih policayiv i gitlerivciv Napad yak svidchat ochevidci pochavsya raptovo Pershimi zaginuli choloviki yaki buli na lanah Karateli peresuvalisya po Krasnomu Sadu nevelichkimi grupkami shob nichim jogo ne strivozhiti Pershi p yat simej sho trapilisya na yihnomu shlyahu zagnali u klunyu odnogo gospodarya i potajki stratili Dali jshli vid dvoru do dvoru zavodili do klun usih kogo znahodili v hatah i na podvir yah nakazuvali lyagati nicma v ryadok Potim nimec strilyav u kogos iz pistoleta z glushnikom a polyaki policayi ozbroyeni ne osnashenimi glushnikami gvintivkami oruduvali hto bagnetom a hto uzyatimi z pid hliva vilami Zi 116 zhiteliv zaginuli 103 a sto chetvertim stav meshkanec susidnogo sela Berezhanki opinivshis u chas masovoyi strati v Krasnomu Sadu Sered znishenih buli diti 20 shkilnogo viku 8 doshkilnyat i odne dev yatimisyachne nemovlya Z usih tih hto na toj chas buv u Krasnomu Sadu zokrema j najmanih robitnikiv vid zagibeli vryatuvalosya ne bilsh nizh desyatero I lishe zavdyaki vidomomu nimeckomu pedantizmovi dvi selyanski sadibi rozprava ominula Tak Okseniya Pavlova zagovorila do gitlerivcya yakij zajshov na yiyi podvir ya razom iz polyakami chesko nimeckim surzhikom skazavshi jomu sho cheshka i toj zveliv yiyi sim yu ta oselyu ne chipati A bilya sadibi Mitrofanyukiv nimec pobachiv tablichku z napisom Mihlin i zrobiv visnovok sho sadiba nalezhit do susidnogo sela a otzhe pid ekzekuciyu ne pidpadaye Ci fakti pidtverdzhuyut karalna akciya velasya tilki proti ukrayinciv i mala b torkatisya lishe Krasnogo Sadu Hocha ce ne zavadilo polyakam togo zh dnya znishiti 8 ukrayinskih simej a sered nih i sim yu Melnichukiv yaki prozhivali v susidnomu cheskomu seli Chornij Lis Dva dni polyaki vivozili kinmi majno krasnosadivciv do Andzheyuvki polskoyi koloniyi bilya ninishnoyi Berezhanki yaka vid pochatku 1943 r bula zbrojnim opornim punktom gitlerivskoyi okupacijnoyi vladi ta kolaborantskoyi polskoyi samooboroni na sho vkazuye i Kresova kniga spravedlivih Ugrinova ta Skircha Rozbirali navit deyaki hati ta gospodarski budivli Na tretyu dobu pidpalili selo i Krasnij Sad nazavzhdi znik iz karti Ukrayini Tragediya cogo naselenogo punktu perekreslyuye tezi polyakiv pro vidplatni akciyi Armiyi Krajovoyi oskilki vidpravnoyu tochkoyu ukrayinsko polskogo konfliktu prijnyato vvazhati lipen 1943 r 18 kvitnya 2012 r na spilnij mogili zhertv vidkrito i osvyacheno velichnij pam yatnik zi svicheyu i spiskom usih zagiblih Bilya nogo v 75 ti rokovini tragediyi svyasheniki UPC KP ta rimo katolickoyi cerkvi proveli moleben Div takozhBijnya u RemeliPrimitkiTragediya Girkoyi Polonki Istorichna pravda Procitovano 7 listopada 2019 Chleni ciyeyi polskoyi samooboroni mali dozvil na zbroyu vid nimeckoyi vladiLiteraturaVolin i Holmshina 1938 1947 rr Polsko ukrayinske protistoyannya ta jogo vidlunnya Red kol Ya Isayevich M Litvin V Rasevich Upor Ya Isayevich O Vovk I Pusko ta inshi Lviv 2003 S 561 564 ISBN 966 02 2291 2 Posilannya75 rokiv tragediyi krasnogo sadu na Volini vidbulis vshanuvannya UINP Boyarchuk Petro 07 lipnya 2012 http memorial kiev ua Arhiv originalu za 5 kviten 2017 Strashna smert u Strasnij ponedilok Melnik Valerij 29 travnya 2013 Volinska tragediya 70 rokiv potomu Uryadovij Kur yer Bondaruk L Tragediya Krasnogo Sadu Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati