Бійня у Ремелі Різанина у Ремелі Трагедія села Ремель воєнний злочин масового вбивства мирних жителів села Ремель скоєни

Бійня у Ремелі, Різанина у Ремелі, Трагедія села Ремель — воєнний злочин масового вбивства мирних жителів села Ремель, скоєний змішаним військовим підрозділом нацистських есесівців та польського шуцманшафту 17 березня 1943 року. З понад 500 мешканців вдалось вижити тільки 73 особам. Усі будівлі, за винятком школи, були спалені. Багато жертв убито з особливою жорстокістю, зокрема учні місцевої школи спалені живцем в одному з господарських будинків. Тіла більш ніж 400 жертв поховані у братській могилі.

Бійня у Ремелі
Ремельські школярі. 17 березня 1943 року учні школи у Ремелі були спалені у дровітні відділом польського шуцманшафту та нацистського СС.
Місце атаки	Ремель
Мета атаки	Повне фізичне знищення всіх українських жителів села, руйнування будівель, грабунок майна.
Дата	17 березня 1943
Спосіб атаки	Несподіване оточення та поступове індивідуальне і групове вбивство.
Зброя	Автоматична зброя, гранати, пістолети.
Загиблі	Понад 400 осіб
Організатори	Нацистська окупаційна влада, населення навколишніх польських колоній.

Передумови

1 березня 1943 року підрозділ УПА напав на нацистську комендатуру в містечку Олександрія. Через кілька днів повстанці напали на охорону залізничного моста через Горинь у районі Олександрії. Крім того, 15 березня всі українці, які служили у німецькій поліції, перейшли зі зброєю до УПА. Поляки з колонії Пухава донесли нацистам про те, що серед нападників на німецькі об'єкти були вихідці з Ремеля, а місцевий польський поміщик на прізвище Колодзєйчик навмисно надав нацистам неправдиву інформацію про те, що в Ремлі нібито є осередок УПА.

Перебіг подій

Близько 3-ї години ночі 17 березня 1943 року з польської колонії Осада Креховецька, де містився концтабір, до села підійшов змішаний польсько-нацистський відділ. Село було оточено трьома кільцями есесівців. Усередину пропустили польських шуцманів, які почали вчиняти вбивства. На початку нападу жителі села не знали причини оточення і вважали, що починається акція набору працівників у Німеччину. У зв'язку із цим багато хто з мешканців не вжив жодних заходів, щоб зберегти своє життя. Наміри нападників стали зрозумілими, коли почалися перші вбивства та підпали будинків.

Хронологічно відбулося дві фази знищення села. Перша найактивніша тривала до обіду, після цього виконавці виїхали назад до Осади Креховецької на обід. Потім відбулася друга фаза, впродовж якої знищили тих жителів, які ще залишилися живими й перебували у схованках. Після знищення населення та будівель німці змусили жителів Олександрії прибути на руїни села та перегнати звідти худобу, яка ще залишилася жива, а також забрати запаси їжі та продовольства. Різним способом удалося врятуватися 73 особам. Хтось зумів утекти, когось не знайшли у сховку, а хтось залишився живим після масових розстрілів через неуважність убивць. Єдина особа, яку нападники відпустили, був учитель Леонід Вечора, оскільки той був поляком за національністю. Вцілілих прихистили мешканці навколишніх сіл, хоч останні й ризикували. Серед сімей, які допомагали ремельцям, була й родина першого Президента України Леоніда Кравчука, яка тоді жила в селі Великий Житин. Через кілька днів жителі навколишніх сіл викопали спільну могилу, деяких поховали в їхніх дворах.

Способи вбивств

Основним способом убивств був розстріл лежачих. Людей, яких застали в хатах або місцях сховку, виводили, часто у хлів, наказували лягати й після цього розстрілювали. Крім того, у випадках масового скупчення використовували підривання гранатами. Найжорстокішим було спалення людей живими. Таким способом убили учнів місцевої школи, які зранку прийшли на уроки. Їх відвели у сусідню дровітню, яку підпалили. Деяких мешканців, яких вбивці зустрічали на вулицях також кидали живими у палаючі будинки.

Доля винуватців

Відразу після знищення Ремля один уцілілий хлопець зумів пробратись у будинок поміщика Колодзєйчика, який відіграв фатальну роль у долі села, та вбити його. Ім'я хлопця невідоме. Решті німців і поляків здебільшого вдалося безкарно виїхати з Волині разом із нацистськими військами, що відступали.

Реакція

24 березня 1943 року об'єднана група УПА у складі сотень «Недолі», «Жука», «Очмани» та «Клена» знищила охорону концтабору разом з комендантом і звільнила 176 в'язнів.

Особи, які були вбиті у Ремелі 17 березня 1943 року

Балдюк Агафія
Балдюк Марія
Балдюк Надія
Балдюк Наталія
Балдюк Петро
Бачук Марія
Бачук Надія Іванівна
Бачук Надія Павлівна
Бачук Олена
Берчук Анастасія
Берчук Василь
Берчук Михайло
Берчук Ніна
Берчук Тимофій
Бондарчук Анастасія
Бондарчук Василь
Бондарчук Віра
Бондарчук Галина
Бондарчук Григорій
Бондарчук Єва
Бондарчук Катерина
Бондарчук Марія
Бондарчук Охрім
Дацюк Агафія
Дацюк Ананій
Дацюк Анастасія
Дацюк Андрій
Дацюк Варвара
Дацюк Василина
Дацюк Василь Олександрович
Дацюк Василь Опанасович
Дацюк Василь Романович
Дацюк Володимир
Дацюк Галина
Дацюк Ганна Гаврилівна
Дацюк Ганна Степанівна
Дацюк Григорій
Дацюк Гриппа
Дацюк Дмитро
Дацюк Євдокія Максимівна
Дацюк Євдокія Тимофіївна
Дацюк Євфросинія Степанівна
Дацюк Іван
Дацюк Катерина Вікторівна
Дацюк Катерина Василівна
Дацюк Катерина Самійлівна
Дацюк Катерина Тимофіївна
Дацюк Корній Софронович
Дацюк Ксенія
Дацюк Марія Григорівна
Дацюк Марія Миколаївна
Дацюк Марія Самійлівна
Дацюк Микола Юхимович
Дацюк Мефодій Степанович
Дацюк Михайло Андрійович
Дацюк Михайло Іванович
Дацюк Михайло Корнійович
Дацюк Михайло Прокопович
Дацюк Надія Тимофіївна
Дацюк Нестор Васильович
Дацюк Олександр Григорович
Дацюк Олександра Іванівна
Дацюк Олексій Федорович
Дацюк Олена Євтухівна
Дацюк Ольга Тимофіївна
Дацюк Охрім Григорович
Дацюк Палагея Кузьмівна
Дацюк Парасковія
Дацюк Петро
Дацюк Прокіп
Дацюк Роман
Дацюк Самійло
Дацюк Сергій
Дацюк Таїсія
Дацюк Тимофій
Дацюк Улита
Дацюк Устинія
Дацюк Федір Панасович
Дацюк Федір Юхимович
Дацюк Хіонія Олександрівна
Дацюк Анастасія Йосипівна
Денищук Анастасія Трохимівна
Денищук Андрій
Денищук Василь
Денищук Володимир
Денищук Галина
Денищук Ганна
Денищук Катерина Йосипівна
Денищук Катерина Олександрівна
Денищук Леонід
Денищук Марія
Денищук Матвій
Денищук Микола
Денищук Михайло
Денищук Надія Степанівна
Денищук Надія Трохимівна
Денищук Олександр
Денищук Ольга
Денищук Опанас
Денищук Охрім
Денищук Парасковія Михайлівна
Денищук Парасковія Трохимівна
Денищук Петро
Денищук Степан
Денищук Тарас
Денищук Трохим
Денищук Устя
Денищук Феодосія
Денищук Хома
Денищук Ярина
Дідух Сидір
Дмитрук Анастасія
Дмитрук Василь
Дмитрук Ганна Гнатівна
Дмитрук Ганна Тимофіївна
Дмитрук Гнат
Дмитрук Зінаїда
Дмитрук Іван
Дмитрук Лідія Гнатівна
Дмитрук Лідія Тимофіївна
Дмитрук Любов
Дмитрук Марія Калениківна
Дмитрук Марія Олексіївна
Дмитрук Михайло
Дмитрук Олексій
Дмитрук Софія
Дмитрук Тимофій
Дмитрук Уляна
Дмитрук Феодора
Дмитрук Харитина
Дмитрук Юхим
Єфімова Ганна Томківна
Єфімова Ганна Михайлівна
Зінковська Ганна
Зінковський Артем
Захарчук Василь
Каленюк Микола
Каленюк Лукія
Каленюк Ольга
Каленюк Тихін
Калюш Агафія
Калюш Мирон
Калюш Мокрена
Калюш Петро
Карп'юк Василь
Карп'юк Лідія
Карп'юк Марта
Карп'юк Пелагея
Карп'юк Петро
Карп'юк Самуїл
Катеринчик Лідія
Катеринчик Ганна
Копійчук Василь
Копійчук Віра
Копійчук Ганна
Копійчук Марія Петрівна
Копійчук Марія Юхимівна
Копійчук Надія Федорівна
Копійчук Охрім
Копійчук Пелагея
Копійчук Петро
Копійчук Тетяна
Мазур Іван
Мазур Олена
Мазур Ганна
Максимчук Ганна
Максимчук Дем'ян
Максимчук Єфросинія Олексіївна
Максимчук Єфросинія Харитонівна
Максимчук Іван
Максимчук Каленик
Максимчук Катерина
Максимчук Леонід
Максимчук Максим
Максимчук Марія Іванівна
Максимчук Марія Максимівна
Максимчук Марія Митрофанівна
Максимчук Митрофан Климович
Максимчук Михайло
Максимчук Надія
Максимчук Назар
Максимчук Софія
Максимчук Талимон Максимович
Максимчук Талимон Трохимович
Максимчук Тарас Талимонович
Максимчук Юрій
Мельник Агафія
Мельник Ананій
Мельник Анастасія
Мельник Ганна
Нагорна Домаха
Нагорний Яків
Нечипорук Анастасія
Нечипорук Анатолій
Нечипорук Василь
Нечипорук Євдокія
Нечипорук Іван
Нечипорук Пилип
Нечипорук Степанида
Нечипорук Тетяна
Нечипорук Уляна
Нечипорук Федір
Парфенюк Володимир
Парфенюк Юхим
Пантюк Марія
Петрик Володимир
Петрик Ксеня
Петрик Талимон
Родюк Галина
Семенюк Адам
Семенюк Андрій
Семенюк Антон
Семенюк Антоніна
Семенюк Василь Андрійович
Семенюк Василь Дмитрович
Семенюк Василь Михайлович
Семенюк Василь Юхимович
Семенюк Володимир Ісакович
Семенюк Ганна Карпівна
Семенюк Ганна Андріївна
Семенюк Ганна Тимофіївна
Семенюк Гнат Дмитрович
Семенюк Григорій
Семенюк Дементій
Семенюк Дмитро
Семенюк Євгенія
Семенюк Єфросинія Семенівна
Семенюк Єфросинія Тимофіївна
Семенюк Зіна
Семенюк Іван Семенович
Семенюк Іван Улянович
Семенюк Іван Якович
Семенюк Ісаак Карпович
Семенюк Йосип Трохимович
Семенюк Катерина Іллівна
Семенюк Любов
Семенюк Марія Гнатівна
Семенюк Марія Дем'янівна
Семенюк Марія Домківна
Семенюк Марія Михайлівна
Семенюк Марія Семенівна
Семенюк Марія Юхимівна
Семенюк Марія Якимівна
Семенюк Марта Федорівна
Семенюк Микола
Семенюк Михайло Васильович
Семенюк Михайло Іванович
Семенюк Михайло Ілліч
Семенюк Мотрона
Семенюк Надія Іллівна
Семенюк Надія Платонівна
Семенюк Пелагія Флорівна
Семенюк Парасковія
Семенюк Петро
Семенюк Платон
Семенюк Семен
Семенюк Софія
Семенюк Степанида Євтухівна
Семенюк Степанида Іванівна
Семенюк Талимон Гнатович
Семенюк Текля
Семенюк тетяна
Семенюк Тимофій
Семенюк Улян
Семенюк Устя
Семенюк Феодосій
Семенюк Хима Климівна
Семенюк Хима Юхимівна
Семенюк Юхим
Семенюк Яким
Семенюк Яків
Ситник Софія
Ситник Юхим
Сосновська Устинія
Сосновський Андрій
Сосновський Іван
Сосновський Прокіп
Філіпчук Ганна
Філіпчук Петро
Філіпчук Секлета
Шевчук Ганна
Шевчук Іван
Шевчук Катерина
Шевчук Марія
Юрчук Анастасія
Юрчук Максим
Юрчук Марина
Юрчук Микола
Юрчук Ростислав
Юрчук Уляна
Юрчук Харитон
Юрчук Яків
Ярмолюк Анастасія
Ярмолюк Ганна Кіндратівна
Ярмолюк Ганна Кузьмівна
Ярмолюк Ганна Яківна
Ярмолюк Марія Кирилівна
Ярмолюк Іван
Ярмолюк Кирило
Ярмолюк Євдокія
Ярмолюк Микола
Ярмолюк Михайло Іванович
Ярмолюк Михайло Якович
Ярмолюк Надія
Ярмолюк Онисія
Ярмолюк Сергій
Ярмолюк Софія
Ярмолюк Текля
Ярмолюк Юрій Якович
Ярмолюк Яків Іванович
Ярмолюк Яків Федорович

Примітки

Басараба В. Ремель, 17 березня // Вільне слово, № за 24 березня 1993 р.
Горак Р. Переднє слово / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018 — С. 7.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: збірник документів та матеріалів. — К., 1963. — С. 292.
Войтович В. Пересопниця. Рівненський край: історія та культура. — Рівне: Видавець Валерій Войтович, 2011. — С. 419—424.
Максимчук С. Вибачте, пане Президенте / Ремель. Урок історії. -Львів, 2018. — С. 139—141.
Кравчук І. Трагедія села Ремель / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018. — С. 44—54.
Максимчук С. Спогад дитинства / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018. — С. 64.
Денищук О. «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008

[Басараба-1] Басараба В. Ремель, 17 березня // Вільне слово, № за 24 березня 1993 р.

[Горак-2] Горак Р. Переднє слово / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018 — С. 7.

[3] Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: збірник документів та матеріалів. — К., 1963. — С. 292.

[4] Войтович В. Пересопниця. Рівненський край: історія та культура. — Рівне: Видавець Валерій Войтович, 2011. — С. 419—424.

[5] Максимчук С. Вибачте, пане Президенте / Ремель. Урок історії. -Львів, 2018. — С. 139—141.

[Кравчук-6] Кравчук І. Трагедія села Ремель / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018. — С. 44—54.

[Спогад-7] Максимчук С. Спогад дитинства / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018. — С. 64.

[8] Денищук О. «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008