Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Торговий дім Ціпперів — будинок № 32 площі Ринок у Львові. Збудовано 1912 року.
| Торговий дім Ціпперів | |
|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 32 | |
 | |
| Частина кам'яниці Регульовського, кам'яниця Мазанчівська та торговий дім Ціпперів (праворуч) | |
| Архітектор | Міхал Лужецький |
| Будівельна компанія | Едмунд Жихович |
| Замовник | Абрагам Ціппер |
| | |
| Збудовано | 1912 |
| | |
| Тип споруди | торговий |
Історія
5 давніх кам'яниць
На цьому місці знаходились 5 давніх кам'яниць XVI–XVII ст.
З боку площі Ринок це були кам'яниці Гендзіцьких і Мельхіор-Вольфовичів, наріжна (кутова) з вул. Трибунальською (Шевською) — Штанцльовська; з боку вул. Трибунальської — кам'яниця Регулічовська та Добніковських (за іншими даними Адамкевичів).
Штанцльовська кам'яниця
Частина наріжної (кутової) камяниці в XVI ст. належала Урбану Фрізеру, львівському лавнику, дочка якого вийшла заміж за Штанцля (Станіслава) Шольца (купця, експлуатанта родовищ залізної руди навколо Львова, власника ще однієї кам'яниці на площі Ринок - "другої ідучи до Домініканів", власника ряду будинків та земельних ділянок в передмісті Львова і загалом одного із найбагатших мешканців Львова того часу). Згодом Штанцель Шольц викупив від інших власників дві залишкові частини цієї камяниці (отримавши її повністю у власність), після чого вона і почала іменуватись Штанцльовська, яку і передав у спадок своєму найстаршому сину Штанцлю Шольцу (молодшому). Станом на 1608 рік Штанцель Шольц (молодший) мешкав в кам'яниці зі своїм молодшим братом Валентином (аптекарем). Потім шляхом спадкування та одружень Штанцльовська кам'яниця перейшла у власність до Мартина Никанора Анчевського, що був власником "Чорної кам'яниці" на площі Ринок. У 1684 р. її придбав королівський секретар Домінік Вільчек, потім вона перейшла в руки родини Злоторовичів, а від XVIII ст. на майже 100 років повернулась у власність родини Вільчеків. У 1775 році Фелічита Вільчкова (після постриження свого чоловіка Яна) передала власність на кам'яницю своєму сину Домініку Вільчеку (молодшому) - капітану королівської артилерії. Саме тут у 1773–1800 рр. містилась перша австрійська військова комендатура і помешкання головнокомандуючого.
Кам'яниця Мельхіор-Вольфовичів.
Належала до іншої гілки родини Шольців, родоначальником якої на зламі XVI -.XVII ст.ст. Мельхіор Шольц Вольфович (старший), також один з найвпливовіших патриціїв Львова. Потім її успадкував його син Мельхіор Шольц Вольфович (молодший). З 1662 року в ній проживала вдова Вольфовича. Згодом власність на будинок перейшла до Добруцького, який відпродав її магістрату Львова. Згодом Домінік Вільчек (молодший) - капітан королівської артилерії викупив її з власності міста.
Кам'яниця Гендзіцьких
В 1608 році в кам'яниці знаходився аптекар Каспер. Пізніше впродавж біля 100 років вона належала родині Гендзіцьких, представником якої був Станіслав Гендзіцький, загальний маєток якого на 1648 рік оцінювався в 40 000 польських злотих (часу облоги Львова Богданом Хмельницьким). В другій половині XVII ст. - кам'яниця належала судді Гжегожу Сроковському. В 1765 році камяницю викупив Домінік Вільчек (молодший) - капітан королівської артилерії.
Кам'яниці Регулічовська і Добніковських
З плином старих часів перейшли у власність ордену Єзуїтів, а з часом (після скасування "закону Єзуїтів") перейшли у володіння Австрійської держави (однак були занедбані та істотно зруйнувались). У 1777 році Домінік Вільчек (молодший) - капітан королівської артилерії викупив їх з австрійської державної власності та перетворив на довгу стайню.
Камяниця Вільчковських ("довга")
Таким чином Домінік Вільчек (молодший) - капітан королівської артилерії викупивши 5 суміжних кам'яниць, перетворив три з них (Штанцльовську, Мельхіор-Вольфовичів, Гендзіцьких) на одну, а решта дві (Регулічовської та Добніковських) на стайню, що разом з перебудовою та ремонтом коштувало йому 80 000 (за іншими даними 420 000) польських злотих — велику частину з яких він позичив в свого колишнього начальника - полковника Лінсай.
Згодом у 1781 році Домінік Вільчек (молодший) передав власність на кам'яницю і стайню своїм дітям: сину Яну (поручник); дочці п.Рихтеровій (чоловік Францішек) та другій дочці п.Бартщемовій (чоловік Мартин), однак зберіг за собою право довічного проживання на 3-му поверсі та користуванням коморою для паперів. Все це після 1797 року привело до майнових та інших суперечок поміж членами родини, які набули власність на частки в новій кам'яниці та стайні. На той час зі сторони площі Ринок в новій кам'яниці знаходився магазин, з іншої сторони (вулиці Трибунальської) - шинок зі сходами в підвал (для продажу алкоголю) та, поруч, більярдний салон з трьома фасадними вікнами. В 1801 році внук Домініка Вільчека (молодшого) - Станіслав Вільчек зніс стайню та збудував там другу кам'яницю, яку згодом у 1805 році продав своєму швагру Михайло Чарножинському. Після цього дві його тітки (п.Рихтерова та п.Бартщемова) подали на нього в суд, оскільки вони претендували на 2/3 частини знесеної стайні та ділянки під нею. Відтак, після 1801 р., на місці двох (або п'яти стародавніх кам'яниць: Штанцльовської, Мельхіор-Вольфовичів, Гендзіцьких, Регулічовської та Добніковських), фактично постала одна "довга" кам'яниця Вільчковських. Справа вирішилась в 1825 році спільним продажем "довгої" кам'яниці Вільчковських купцю тканин Яну Товарницькому. На верхніх поверхах з часом знаходилась школа відомої у Львові виховательки Феліції з Василевських Боберської та канцелярія регента Вольського. Близько 1895 року її придбав годинникар та ювелір Абрагам Ціппер. Цікавим є те, що на початку ХХ ст. під час демонтажу "довгої" кам'яниці Вільчковських, в ній виявивили давній портал з різьбленими кам'яними колонами.
Сучасна споруда
У 1912 р. за проєктом архітектора Міхала Лужецького архітектурна фірма Едмунда Жиховича збудувала на пл. Ринок, 32 нову споруду торгового дому Ціпперів. Тут розташувався перший львівський універмаг «Траст». Фірмова крамниця ювелірних виробів та годинників фірми «А. Г. Ціппер» містилась в кам'яниці до кінця 1930-х років. Ще під час будівництва споруду піддано критиці через надмірну висоту (26 метрів), що порушувало гармонію забудови Ринку.
1913 року на Кафедрі сучасної архітектури у Львівській політехніці одним із навчальних завдань був проєкт торгового дому. Зокрема студент Броніслав Віктор під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша виконав альтернативний проєкт будинку для ділянки на площі Ринок, 32.
У 70-х роках XX ст. будинок був ґрунтовно перероблений під універмаг «На ринку».
Сьогодні тут знаходиться крафтова броварня "Правда".
Примітки
- Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 208.
- Кам'яниця на пл. Ринок, 32 перед демонтажем
- Торговий дім Ціппера
- O piękność Rynku lwowskiego // Gazeta Lwowska. — 21 marca 1912. — № 66. — S. 4.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 428. — .
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 5 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 5 травня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torgovij dim Cipperiv budinok 32 ploshi Rinok u Lvovi Zbudovano 1912 roku Torgovij dim Cipperiv m Lviv Plosha Rinok 32 Chastina kam yanici Regulovskogo kam yanicya Mazanchivska ta torgovij dim Cipperiv pravoruch Arhitektor Mihal Luzheckij Budivelna kompaniya Edmund Zhihovich Zamovnik Abragam Cipper Zbudovano 1912 Tip sporudi torgovijIstoriya5 davnih kam yanic Na comu misci znahodilis 5 davnih kam yanic XVI XVII st Z boku ploshi Rinok ce buli kam yanici Gendzickih i Melhior Volfovichiv narizhna kutova z vul Tribunalskoyu Shevskoyu Shtanclovska z boku vul Tribunalskoyi kam yanicya Regulichovska ta Dobnikovskih za inshimi danimi Adamkevichiv Shtanclovska kam yanicya Chastina narizhnoyi kutovoyi kamyanici v XVI st nalezhala Urbanu Frizeru lvivskomu lavniku dochka yakogo vijshla zamizh za Shtanclya Stanislava Sholca kupcya ekspluatanta rodovish zaliznoyi rudi navkolo Lvova vlasnika she odniyeyi kam yanici na ploshi Rinok drugoyi iduchi do Dominikaniv vlasnika ryadu budinkiv ta zemelnih dilyanok v peredmisti Lvova i zagalom odnogo iz najbagatshih meshkanciv Lvova togo chasu Zgodom Shtancel Sholc vikupiv vid inshih vlasnikiv dvi zalishkovi chastini ciyeyi kamyanici otrimavshi yiyi povnistyu u vlasnist pislya chogo vona i pochala imenuvatis Shtanclovska yaku i peredav u spadok svoyemu najstarshomu sinu Shtanclyu Sholcu molodshomu Stanom na 1608 rik Shtancel Sholc molodshij meshkav v kam yanici zi svoyim molodshim bratom Valentinom aptekarem Potim shlyahom spadkuvannya ta odruzhen Shtanclovska kam yanicya perejshla u vlasnist do Martina Nikanora Anchevskogo sho buv vlasnikom Chornoyi kam yanici na ploshi Rinok U 1684 r yiyi pridbav korolivskij sekretar Dominik Vilchek potim vona perejshla v ruki rodini Zlotorovichiv a vid XVIII st na majzhe 100 rokiv povernulas u vlasnist rodini Vilchekiv U 1775 roci Felichita Vilchkova pislya postrizhennya svogo cholovika Yana peredala vlasnist na kam yanicyu svoyemu sinu Dominiku Vilcheku molodshomu kapitanu korolivskoyi artileriyi Same tut u 1773 1800 rr mistilas persha avstrijska vijskova komendatura i pomeshkannya golovnokomanduyuchogo Kam yanicya Melhior Volfovichiv Nalezhala do inshoyi gilki rodini Sholciv rodonachalnikom yakoyi na zlami XVI XVII st st Melhior Sholc Volfovich starshij takozh odin z najvplivovishih patriciyiv Lvova Potim yiyi uspadkuvav jogo sin Melhior Sholc Volfovich molodshij Z 1662 roku v nij prozhivala vdova Volfovicha Zgodom vlasnist na budinok perejshla do Dobruckogo yakij vidprodav yiyi magistratu Lvova Zgodom Dominik Vilchek molodshij kapitan korolivskoyi artileriyi vikupiv yiyi z vlasnosti mista Kam yanicya Gendzickih V 1608 roci v kam yanici znahodivsya aptekar Kasper Piznishe vprodavzh bilya 100 rokiv vona nalezhala rodini Gendzickih predstavnikom yakoyi buv Stanislav Gendzickij zagalnij mayetok yakogo na 1648 rik ocinyuvavsya v 40 000 polskih zlotih chasu oblogi Lvova Bogdanom Hmelnickim V drugij polovini XVII st kam yanicya nalezhala suddi Gzhegozhu Srokovskomu V 1765 roci kamyanicyu vikupiv Dominik Vilchek molodshij kapitan korolivskoyi artileriyi Kam yanici Regulichovska i Dobnikovskih Z plinom starih chasiv perejshli u vlasnist ordenu Yezuyitiv a z chasom pislya skasuvannya zakonu Yezuyitiv perejshli u volodinnya Avstrijskoyi derzhavi odnak buli zanedbani ta istotno zrujnuvalis U 1777 roci Dominik Vilchek molodshij kapitan korolivskoyi artileriyi vikupiv yih z avstrijskoyi derzhavnoyi vlasnosti ta peretvoriv na dovgu stajnyu Kam yanicya Vilchkovskih Kamyanicya Vilchkovskih dovga Takim chinom Dominik Vilchek molodshij kapitan korolivskoyi artileriyi vikupivshi 5 sumizhnih kam yanic peretvoriv tri z nih Shtanclovsku Melhior Volfovichiv Gendzickih na odnu a reshta dvi Regulichovskoyi ta Dobnikovskih na stajnyu sho razom z perebudovoyu ta remontom koshtuvalo jomu 80 000 za inshimi danimi 420 000 polskih zlotih veliku chastinu z yakih vin pozichiv v svogo kolishnogo nachalnika polkovnika Linsaj Zgodom u 1781 roci Dominik Vilchek molodshij peredav vlasnist na kam yanicyu i stajnyu svoyim dityam sinu Yanu poruchnik dochci p Rihterovij cholovik Francishek ta drugij dochci p Bartshemovij cholovik Martin odnak zberig za soboyu pravo dovichnogo prozhivannya na 3 mu poversi ta koristuvannyam komoroyu dlya paperiv Vse ce pislya 1797 roku privelo do majnovih ta inshih superechok pomizh chlenami rodini yaki nabuli vlasnist na chastki v novij kam yanici ta stajni Na toj chas zi storoni ploshi Rinok v novij kam yanici znahodivsya magazin z inshoyi storoni vulici Tribunalskoyi shinok zi shodami v pidval dlya prodazhu alkogolyu ta poruch bilyardnij salon z troma fasadnimi viknami V 1801 roci vnuk Dominika Vilcheka molodshogo Stanislav Vilchek znis stajnyu ta zbuduvav tam drugu kam yanicyu yaku zgodom u 1805 roci prodav svoyemu shvagru Mihajlo Charnozhinskomu Pislya cogo dvi jogo titki p Rihterova ta p Bartshemova podali na nogo v sud oskilki voni pretenduvali na 2 3 chastini znesenoyi stajni ta dilyanki pid neyu Vidtak pislya 1801 r na misci dvoh abo p yati starodavnih kam yanic Shtanclovskoyi Melhior Volfovichiv Gendzickih Regulichovskoyi ta Dobnikovskih faktichno postala odna dovga kam yanicya Vilchkovskih Sprava virishilas v 1825 roci spilnim prodazhem dovgoyi kam yanici Vilchkovskih kupcyu tkanin Yanu Tovarnickomu Na verhnih poverhah z chasom znahodilas shkola vidomoyi u Lvovi vihovatelki Feliciyi z Vasilevskih Boberskoyi ta kancelyariya regenta Volskogo Blizko 1895 roku yiyi pridbav godinnikar ta yuvelir Abragam Cipper Cikavim ye te sho na pochatku HH st pid chas demontazhu dovgoyi kam yanici Vilchkovskih v nij viyavivili davnij portal z rizblenimi kam yanimi kolonami Suchasna sporudaU 1912 r za proyektom arhitektora Mihala Luzheckogo arhitekturna firma Edmunda Zhihovicha zbuduvala na pl Rinok 32 novu sporudu torgovogo domu Cipperiv Tut roztashuvavsya pershij lvivskij univermag Trast Firmova kramnicya yuvelirnih virobiv ta godinnikiv firmi A G Cipper mistilas v kam yanici do kincya 1930 h rokiv She pid chas budivnictva sporudu piddano kritici cherez nadmirnu visotu 26 metriv sho porushuvalo garmoniyu zabudovi Rinku 1913 roku na Kafedri suchasnoyi arhitekturi u Lvivskij politehnici odnim iz navchalnih zavdan buv proyekt torgovogo domu Zokrema student Bronislav Viktor pid kerivnictvom Adolfa Shishko Bogusha vikonav alternativnij proyekt budinku dlya dilyanki na ploshi Rinok 32 U 70 h rokah XX st budinok buv gruntovno pereroblenij pid univermag Na rinku Sogodni tut znahoditsya kraftova brovarnya Pravda PrimitkiJaworski Franciszek 1917 O szarym Lwowie polska Lviv H Altenberg s 208 Kam yanicya na pl Rinok 32 pered demontazhem Torgovij dim Cippera O pieknosc Rynku lwowskiego Gazeta Lwowska 21 marca 1912 66 S 4 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 428 ISBN 83 88372 29 7 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 23 sichnya 2011 Procitovano 5 travnya 2012