То́порів (місцевою — Топорі́в) — село в Україні, в Золочівському районі Львівської області (до 2020 — Буський район). Населення становить 1043 особи. Колишнє містечко.
село Топорів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорама центральної частини села | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Золочівський район | ||||
Громада | Буська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1605 | ||||
Населення | 1043 | ||||
Площа | 0,56 км² | ||||
Густота населення | 1862,5 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 80520 | ||||
Телефонний код | +380 3264 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°06′26″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 24.72583° сх. д.Координати: 50°06′26″ пн. ш. 24°43′33″ сх. д. / 50.10722° пн. ш. 24.72583° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 210 м | ||||
Водойми | річка Пуста (Радоставка) | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 80520, Львівська обл., Буський р-н, с. Топорів | ||||
Сільський голова | Ковальчук Ярослав Ількович | ||||
Карта | |||||
Топорів | |||||
Топорів | |||||
Мапа | |||||
Топорів у Вікісховищі |
Село Топорів розташоване на північний схід від міста Львова та за 20 кілометрів від міста Буська на річці Пусті, притоці річки Стир.
Історія
Топорів вперше згадується у письмових документах за 1605 рік, де йдеться про нього як про містечко, якому надане магдебурзьке право.
Містечко засноване сприяння власника — шляхтича Яна з Тенчина. Тривалий час було власністю родини Тенчинських.
Понад 400 років тому на місці населеного пункту росли непроходимі ліси. Під час набігів татар селяни з різних куточків втікали в ті ліси, де згодом почали його вирубувати й на вільних від боліт горбках стали будувати невеличке село, яке і назвали Топорів, тобто від назви інструменту, яким вони орудували. Центр села назвали містом, яке обвели височезним валом, а навколо нього розмістилася чисельна кількість хуторів, які діставали назви від більшої кількості прізвищ людей, що населяли даний хутір.
Містечко «Toporow» зображене на карті України Гійома де Боплана 1650 року.
На території села у 1676 році була збудована дерев’яна церква, яка у 1947 році згоріла. Залишилася лише дзвіниця, яка є архітектурною пам’яткою того часу. Зараз на місці старої церкви збудовано нову. А також архітектурною пам’яткою ХІХ ст. є костел, який збудований у стилі ренесансу (зараз церква Покрови Пресвятої Богородиці).
В архівних документах згадується про велику пожежу, яка сталася у містечку Топорові у 1868 році, під час якої згоріла велика частина містечка, в тому числі й школа. У 1870 році у Топорові проживало 3103 жителі. Гміна користувалася великими правами й мала свій бюджет. Панські двори виділяли частину своїх прибутків на розвиток містечка, на оплату праці вчителів.
На той час у Топорові існували самостійна приватна крамниця та самостійна каса взаємодопомоги, був створений хор та аматорський гурток.
У 1910 році існували польська каса, польська читальня «школи людової», чотирикласна школа з польською мовою викладання, однокласна школа на присілку з польською мовою викладання й урядовою мовою була польська мова.
У роки Першої світової війни у Топорові згоріло 270 будинків. А в роки громадянської війни територія села була окупована Польщею. Літом 1920 року через село пройшов загін першої кінної Армії. У 1921 році наше село знову потрапило під владу польських панів.
У 1928 році у Топорові налічувалось 4000 жителів, з яких 2800 чол. – це українці. Була створена сільськогосподарська споживча кооператива та каса «взаємної помочі». У 1932 році було створено товариство «Сокіл».
У 1940 році в селі існували амбулаторія та акушерський пункт, який містив 3 ліжка. У роки Другої світової війни село знову було частково зруйноване. Німці винищували єврейське населення, спалювали їхні будинки й з того часу єврейського населення в селі немає. Багато молоді німці вивезли у Німеччину на різні роботи.
У 1949 році в Топорові було створено сільськогосподарський артіль, до якої примусово увійшло 420 господарств. Село у той час не було електрифікованим і не мало транспортного зв’язку з районом.
У 1964 році населення в Топорові налічувалось 2249 жителів – 558 дворів. В селі працювала лікарня, яка містила 25 ліжок. Було 2 лікарі з вищою освітою і 10 – з середньою. В цьому ж році побудували в селі радіовузол; було повністю електрифіковано село; насаджено парк; побудовано аптеку; введено в дію млин, пилораму; відкрито магазини: продовольчий, сільмаг, госпмаг, комісійний магазин готового одягу, їдальню.
В 2005 році було виготовлено проєктну документацію на газифікацію села, а 28 вересня 2006 року розпочалися роботи по будівництві підводящого газопроводу. Цей газопровід, протяжність якого становить 22 км, було збудовано за державні кошти та в рекордно стислі строки, до 28 вересня цього року він вже був зданий в експлуатацію.
Релігія
У селі є дві православні церкви:
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (настоятель митр. прот. Василь Нижник, належить до Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ)
- Церква св. Юрія Побідоносця (настоятель митр. прот. Павло Блавацький, належить до Львівської єпархії ПЦУ)
Хутори
В Україні Топорів є селом із найбільшою кількістю хуторів (49). Про це місцеві мешканці жартують: «Сорок дев'ять хуторів, п'ятдесятий — Топорі́в».
|
|
Відомі люди
- Столярчук Петро Гаврилович — український науковець, доктор технічних наук.
- Боднар Іван — селянин, дяк, війт у селі, посол Райхсрату (1867–1876 рр.), Галицького сейму 2, 3-го скликань.
Галерея
- Ратуша в Топорові
- Синагога
- На хуторі Гризи
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- Про сільську раду | Топорівська сільська рада. toporiv-rada.gov.ua. Процитовано 17 серпня 2021.
- Історія міст і сіл Української РСР : Львівська область. Київ: АН УРСР. Інститут історії. 1968. с. 206.
- Карта Боплана квадрат 2-4. freemap.com.ua. Процитовано 17 серпня 2021.
- І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму.— Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.121.
Література
- Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 72. (пол.)
- Toporów 1, miasteczko, pow. brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 399. (пол.). — S. 399—400. (пол.)
- Топорів за волю України – Львів: Топорів, 2009. – 300 с.
Посилання
- Погода в селі Топорів
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To poriv miscevoyu Topori v selo v Ukrayini v Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti do 2020 Buskij rajon Naselennya stanovit 1043 osobi Kolishnye mistechko selo ToporivGerb Toporova Prapor ToporovaPanorama centralnoyi chastini selaPanorama centralnoyi chastini selaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Zolochivskij rajonGromada Buska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1605Naselennya 1043Plosha 0 56 km Gustota naselennya 1862 5 osib km Poshtovij indeks 80520Telefonnij kod 380 3264Geografichni daniGeografichni koordinati 50 06 26 pn sh 24 43 33 sh d 50 10722 pn sh 24 72583 sh d 50 10722 24 72583 Koordinati 50 06 26 pn sh 24 43 33 sh d 50 10722 pn sh 24 72583 sh d 50 10722 24 72583Serednya visota nad rivnem morya 210 mVodojmi richka Pusta Radostavka Misceva vladaAdresa radi 80520 Lvivska obl Buskij r n s ToporivSilskij golova Kovalchuk Yaroslav IlkovichKartaToporivToporivMapa Toporiv u VikishovishiNe plutati z Toporov Selo Toporiv roztashovane na pivnichnij shid vid mista Lvova ta za 20 kilometriv vid mista Buska na richci Pusti pritoci richki Stir IstoriyaToporiv vpershe zgaduyetsya u pismovih dokumentah za 1605 rik de jdetsya pro nogo yak pro mistechko yakomu nadane magdeburzke pravo Mistechko zasnovane spriyannya vlasnika shlyahticha Yana z Tenchina Trivalij chas bulo vlasnistyu rodini Tenchinskih Ponad 400 rokiv tomu na misci naselenogo punktu rosli neprohodimi lisi Pid chas nabigiv tatar selyani z riznih kutochkiv vtikali v ti lisi de zgodom pochali jogo virubuvati j na vilnih vid bolit gorbkah stali buduvati nevelichke selo yake i nazvali Toporiv tobto vid nazvi instrumentu yakim voni oruduvali Centr sela nazvali mistom yake obveli visocheznim valom a navkolo nogo rozmistilasya chiselna kilkist hutoriv yaki distavali nazvi vid bilshoyi kilkosti prizvish lyudej sho naselyali danij hutir Mistechko Toporow zobrazhene na karti Ukrayini Gijoma de Boplana 1650 roku Na teritoriyi sela u 1676 roci bula zbudovana derev yana cerkva yaka u 1947 roci zgorila Zalishilasya lishe dzvinicya yaka ye arhitekturnoyu pam yatkoyu togo chasu Zaraz na misci staroyi cerkvi zbudovano novu A takozh arhitekturnoyu pam yatkoyu HIH st ye kostel yakij zbudovanij u stili renesansu zaraz cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Toporiv na mapi F fon Miga 1779 1783 V arhivnih dokumentah zgaduyetsya pro veliku pozhezhu yaka stalasya u mistechku Toporovi u 1868 roci pid chas yakoyi zgorila velika chastina mistechka v tomu chisli j shkola U 1870 roci u Toporovi prozhivalo 3103 zhiteli Gmina koristuvalasya velikimi pravami j mala svij byudzhet Panski dvori vidilyali chastinu svoyih pributkiv na rozvitok mistechka na oplatu praci vchiteliv Na toj chas u Toporovi isnuvali samostijna privatna kramnicya ta samostijna kasa vzayemodopomogi buv stvorenij hor ta amatorskij gurtok U 1910 roci isnuvali polska kasa polska chitalnya shkoli lyudovoyi chotiriklasna shkola z polskoyu movoyu vikladannya odnoklasna shkola na prisilku z polskoyu movoyu vikladannya j uryadovoyu movoyu bula polska mova U roki Pershoyi svitovoyi vijni u Toporovi zgorilo 270 budinkiv A v roki gromadyanskoyi vijni teritoriya sela bula okupovana Polsheyu Litom 1920 roku cherez selo projshov zagin pershoyi kinnoyi Armiyi U 1921 roci nashe selo znovu potrapilo pid vladu polskih paniv U 1928 roci u Toporovi nalichuvalos 4000 zhiteliv z yakih 2800 chol ce ukrayinci Bula stvorena silskogospodarska spozhivcha kooperativa ta kasa vzayemnoyi pomochi U 1932 roci bulo stvoreno tovaristvo Sokil U 1940 roci v seli isnuvali ambulatoriya ta akusherskij punkt yakij mistiv 3 lizhka U roki Drugoyi svitovoyi vijni selo znovu bulo chastkovo zrujnovane Nimci vinishuvali yevrejske naselennya spalyuvali yihni budinki j z togo chasu yevrejskogo naselennya v seli nemaye Bagato molodi nimci vivezli u Nimechchinu na rizni roboti U 1949 roci v Toporovi bulo stvoreno silskogospodarskij artil do yakoyi primusovo uvijshlo 420 gospodarstv Selo u toj chas ne bulo elektrifikovanim i ne malo transportnogo zv yazku z rajonom U 1964 roci naselennya v Toporovi nalichuvalos 2249 zhiteliv 558 dvoriv V seli pracyuvala likarnya yaka mistila 25 lizhok Bulo 2 likari z vishoyu osvitoyu i 10 z serednoyu V comu zh roci pobuduvali v seli radiovuzol bulo povnistyu elektrifikovano selo nasadzheno park pobudovano apteku vvedeno v diyu mlin piloramu vidkrito magazini prodovolchij silmag gospmag komisijnij magazin gotovogo odyagu yidalnyu V 2005 roci bulo vigotovleno proyektnu dokumentaciyu na gazifikaciyu sela a 28 veresnya 2006 roku rozpochalisya roboti po budivnictvi pidvodyashogo gazoprovodu Cej gazoprovid protyazhnist yakogo stanovit 22 km bulo zbudovano za derzhavni koshti ta v rekordno stisli stroki do 28 veresnya cogo roku vin vzhe buv zdanij v ekspluataciyu ReligiyaU seli ye dvi pravoslavni cerkvi Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici nastoyatel mitr prot Vasil Nizhnik nalezhit do Lvivsko Sokalskoyi yeparhiyi PCU Cerkva sv Yuriya Pobidonoscya nastoyatel mitr prot Pavlo Blavackij nalezhit do Lvivskoyi yeparhiyi PCU HutoriV Ukrayini Toporiv ye selom iz najbilshoyu kilkistyu hutoriv 49 Pro ce miscevi meshkanci zhartuyut Sorok dev yat hutoriv p yatdesyatij Topori v Dzendzelyuki Bashi Grizi Kovalchuki Olijniki Gorbachi Chuchmani Grushki Lisove Sarabuni Grada Shvabi Shkrabiyi Olijniki Palamari Yacini Chigri Mandriki Zhurbi Shigli Zastav Hitci Zabavi Popovichi Yuskevichi Kovtuni Susli Vazhayi Volosyuki Panasi Bashi Filvarki Zaboloto Kmeti Shigici Kutinski Lenkiv Bishki Dani Pole Pisok Kempa Zarika Bagno Ozera Fudal Poradi Sviridi ZeliskiVidomi lyudiStolyarchuk Petro Gavrilovich ukrayinskij naukovec doktor tehnichnih nauk Bodnar Ivan selyanin dyak vijt u seli posol Rajhsratu 1867 1876 rr Galickogo sejmu 2 3 go sklikan GalereyaRatusha v Toporovi Sinagoga Na hutori GriziPrimitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Pro silsku radu Toporivska silska rada toporiv rada gov ua Procitovano 17 serpnya 2021 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv AN URSR Institut istoriyi 1968 s 206 Karta Boplana kvadrat 2 4 freemap com ua Procitovano 17 serpnya 2021 I Chornovol 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il s 121 LiteraturaTomasz Kunzek Przewodnik po wojewodztwie Tarnopolskim z mapa Rzeszow Libra PL 2013 140 s S 72 pol Toporow 1 miasteczko pow brodzki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 399 pol S 399 400 pol Toporiv za volyu Ukrayini Lviv Toporiv 2009 300 s PosilannyaPogoda v seli Toporiv Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi