Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Топки́ (рос. Топки) — місто, центр Топкинського округу Кемеровської області, Росія. Місто з 1933 року, тринадцяте за чисельністю населення та шістнадцяте за площею місто в Кемеровській області. Входить до складу другої за величиною в області .
| місто Топки | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Топки | ||||
| ||||
| Країна |  Росія | |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Кемеровська область | |||
| Муніципальний округ | Топкинський | |||
| Код ЗКАТУ: | 32446000000 | |||
| Код ЗКТМО: | 32631101001 | |||
| Основні дані | ||||
| Час заснування | 1914 року | |||
| Статус міста | 1933 року | |||
| Населення | 28641 особа (2010) | |||
| Площа | 51,7 км² | |||
| Поштовий індекс | 652300–652309 | |||
| Телефонний код | +7 38454 | |||
| Географічні координати: | 55°17′ пн. ш. 85°37′ сх. д. / 55.283° пн. ш. 85.617° сх. д.Координати: 55°17′ пн. ш. 85°37′ сх. д. / 55.283° пн. ш. 85.617° сх. д. | |||
| Влада | ||||
| Вебсторінка | admtop.ru | |||
| Мапа | ||||
  Топки  Топки | ||||
|
| ||||
| | ||||
Географія
Топки розташовані в центральній частині Кемеровської області за 32 км на північний захід від міста Кемерово. Відхилення від московського часу — чотири години.
У місті 2 мікрорайони: Червона гірка і Сонячний, розділені між собою вулицею Чехова.
Площа території — 51,7 км². Протяжність із заходу на схід — 6,5 км; з півночі на південь — 4,5 км. Загальна площа всіх земель в межах міської межі складає 5,7 га. Зручні і родючі землі придатні для занять городництвом. Вапняки у багатьох місцях підходять близько до поверхні землі, а в районі заводу «Сибтензоприбор» виходять на поверхню. При проходці свердловин в районі проммайданчику цементного заводу на глибині 40-50 м є третинні глини з потужністю шарів 5-10 м. За 4 км на північ від станції Топки розташоване родовище суглинків, цінна сировина для будівельної цегли. Потужність суглинку — від 5,4 до 10,9 м. Всього розвіданих запасів — 1 311 тисяч м³. За 7 км на північний захід від станції Топки розташоване Соломинське родовище вапняків, запаси якого становлять 90 мільйонів тонн. На базі цього родовища працює цементний завод.
Рельєф міста і його околиць являє собою пологоувалисту рівнину, що поступово піднімається на південний схід. У ряді місць прорізана незначними балками і ярами. Зі східної частини міста місцевість піднімається до 300—310 метрів над рівнем моря. В міру просування на захід висота знижується до 250—230 метрів. В околицях міста, в північно-східному напрямку, витягнуті піднесення (10-12 м) чи гриви, іноді вони бувають у вигляді широких і довгих до декількох кілометрів з пологими схилами підвищень. На захід від міста в зниженнях рельєфу розташовані заболочені площі, з яких бере свій початок струмок Боєць. На південний схід від міста розташована глибока балка, по дну якої протікає невелика річка Черемшанка.
Клімат — різко-континентальний, з великими перепадами температур взимку і влітку. Зима сніжна, вітряна, температура доходить до 40 градусів нижче нуля, влітку — до 35 і вище.
Історія
Історичне походження міста йде від станції Топки, яка заснована в жовтні 1914 року в період будівництва Кольчугинської залізниці. Під селище біля станції було нарізано ділянку і відведено місце під площу, де зараз міський парк. У ближніх селах було оголошено, що продаються земельні ділянки під садиби. Нове місце стало швидко обживатися. У 1916 році у новому селищі налічувалося понад 300 дворів. У цьому ж році в експлуатацію здано депо, побудовано вокзал. Незабаром по дорозі Топки-Щеглово (Кемерово) було відкрито пасажирський рух. У другій половині січня 1917 року в депо були надіслані перші 23 паротяга серії «Ы» з Коломенського заводу. Паровозні бригади з Юрги були переведені в Топки.
На відстані в 1 і 3 км від станції розташовувалися хутори — Вербівка, Єгор'євський і Петровський (Черемшанка) Топкинської сільської ради (центр — село Топки) з населенням понад тисячу осіб. Після зростання сільради населені пункти Вербівка і Єгор'євський відійшли до станції Топки. До 1926 року в Топках вже проживало понад 5 тисяч жителів, працювала селищна рада. Постановою ВЦВК 7 січня 1929 року населений пункт станція Топки був віднесений до категорії робітничих селищ. Постановою ВЦВК від 2 березня 1932 року до меж селища Топки було включено селище Петровський (наразі це вулиця Петровського).
Напередодні того, як робітниче селище отримало статус міста, про станцію Топки почули далеко за її межами. 1931 року колективу депо у Всесоюзному змаганні було присуджено звання «Найкраще депо СРСР», а досвід роботи депо здобуло популярність по всій мережі доріг. У 1930-ті роки в депо побували понад 100 бригад з різних підприємств, вони вивчали досвід топкинців в організованих школах, очолюваних професором з Томська М. І. Карташовим. У першому конкурсі спарених бригад диплом «Найкращий машиніст СРСР» було видано машиністу С. В. Салікову, ще 12-ти топкинцям були присуджені перші місця з врученням нагород. У травні 1932 року колективу депо було вручено перший приз — прапор німецьких робітників, виготовлений в колективі залізничних майстерень м. Кірхмезера, доставлений в СРСР делегацією німецьких робітників. 1933 року за перемогу в 3-му конкурсі колективу депо вручена мармурова плита «За великий Кузбас», а також прапори НКШС і газети «Правда». 10 квітня 1933 року вийшла Постанова ВЦВК СРСР про перетворення робочого селища Топки в місто районного підпорядкування. На той період в селищі проживало 12 212 мешканців. Високий статус зумовив подальший ріст міста Топки за рахунок розвитку основних промислових підприємств на залізничному вузлі і в обслуговуючих галузях виробництва, неухильно зростало міське населення. Так, на 1 січня 1939 року в місті Топки вже проживало 22735 осіб.
Населення
Господарство
Промисловість
Місто Топки — це велика вузлова станція, через неї йдуть вантажі на схід в сторону міста Кемерово, на південь в бік міста Новокузнецьк, на північ в сторону Транссибірської магістралі. Через залізничну станцію Топки проходить 12 поїздів, в тому числі пасажирських — 6, приміських — 6. Щодоби проходять сотні пасажирських і товарних поїздів, що перевозять метал, вугілля, будівельні матеріали, товари народного споживання тощо.
Містоутворюючим підприємством міста є ТОВ «Топкинський цемент», з продуктивністю в рік близько 3 мільйонів тонн цементу. Початок будівництва заводу — 1953 рік. Цемент став видавати з 1966 року, цей рік є роком народження Топкинського цемзаводу. Завод перетворив поселення в справжнє місто — побудовано БК цементників, ДТДіМ, технікум, житлові мікрорайони, школи, дитячі садки та інші об'єкти. В Топках розпочато ефективне формування сучасної інфраструктури торгівлі та послуг.
У місті Топки знаходиться виробничий комплекс компанії ТОВ «Подорожник» (мережа швидкого харчування, що працює в ряді сибірських регіонів).
Розвивається мережевий метод організації торгівлі. Продовольчий сегмент ринку розширюється за рахунок відкриття торгових комплексів, розташованих в радіусі території пішохідної доступності населення і торгують широким асортиментом продовольчих товарів, орієнтованих на покупців із середнім достатком (магазини «Чайка», «Марія-Ра», «Поляна»). Отримують розвиток торгові комплекси, в яких під одним дахом розміщуються офісні приміщення, розважальні центри, об'єкти торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.
Транспорт
Міжміські рейси забезпечують служби залізничного та автовокзалу, внутрішньоміські пасажироперевезення здійснюються 6 автобусними маршрутами.
Соціальна сфера
У місті діяла філія Кемеровського коледжу будівництва та експлуатації будівель і інженерних споруд, 1 установа початкової професійної освіти (підготовка кадрів для сільського господарства, залізничного транспорту, торгівлі та громадського харчування, сфери обслуговування), 8 державних денних загальноосвітніх шкіл і одна вечірня. 2013 року будівлю було зайнято під адміністрацію району.
Основу культурного потенціалу міста становлять історичний музей, 2 бібліотеки з книжковим фондом 32 тис. примірників, 2 установи культурно-дозвіллєвого типу. На розвиток творчих здібностей дітей та підлітків спрямована діяльність школи мистецтв та художньої школи. Діють установи додаткової освіти дітей: Будинок творчості, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, недержавні школи іноземних мов.
У місті налічується 43 клубних формувань. Функціонують 26 спортивних споруд, серед яких стадіон, плавальний басейн, 6 спортивних залів.
З санаторно-оздоровчих та відпочинкових закладів діє санаторій-профілакторій «Кристал».
У місті є туристична база «Лісова», біля якої розташовується ставок (на топкинському сленґу «міський ставок»), де влітку топкинці відпочивають (є пляж) і проводять різноманітні спортивні заходи. Взимку «лісова» база стає «лижною».
На території міста Топки діють Нікольський Храм і Храм Сергія Радонезького, розрахований на 400 парафіян.
Освіта
- Недержавна школа іноземних мов «ДІАЛОГ» (школа додаткової освіти) — з 2001 року.
- Недержавна школа іноземних мов «Юніклас».
- Муніципальна Бюджетна Загальноосвітня Установа «ЗОШ № 1»
- Муніципальна Бюджетна Загальноосвітня Установа «ЗОШ № 2»
- Муніципальна Бюджетна Загальноосвітня Установа «ЗОШ № 4»
- Муніципальна Бюджетна Загальноосвітня Установа «ЗОШ № 6»
- Муніципальна Бюджетна Загальноосвітня Установа «ЗОШ № 8»
- Муніципальна Бюджетна Загальноосвітня Установа «ЗОШ № 9»
- Топкинський технічний технікум
Радіо
- 102,3 Маяк (радіостанція)
- 65,93
Визначні пам'ятки
- Меморіал слави «Російська пієта» воїнам-топкинцям
- Залізничний вокзал (рік побудови — 1914)
Місто має одну центральну площу біля залізничного вокзалу — Комсомольську. Раніше вулиці мали з одного боку дерев'яні тротуари, під якими влаштовані канави для стоку води (це вулиці Привокзальна, Вокзальна, Революції, Пролетарська). Тепер з вулиць зникли тротуари, чимало вулиць забетоновані, обсипані гравієм, місто стало чистішим, болотистий ґрунт відступив. Всього в місті 82 вулиці.
Джерела
- Аркуш карти N-45-28 Топки. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1994 р. (рос.)
Примітки
- Дані перепису населення 2010 року
- Дані перепису населення 2002 року.
Посилання
- Топки в енциклопедії «Моє місто» [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Адміністрація Топкинського міського поселення
- Адміністрація Топкинського муніципального району [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- http://e-topki.ru/ [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття географії Кемеровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Topki ros Topki misto centr Topkinskogo okrugu Kemerovskoyi oblasti Rosiya Misto z 1933 roku trinadcyate za chiselnistyu naselennya ta shistnadcyate za plosheyu misto v Kemerovskij oblasti Vhodit do skladu drugoyi za velichinoyu v oblasti misto Topki ros Topki Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kemerovska oblast Municipalnij okrug Topkinskij Kod ZKATU 32446000000 Kod ZKTMO 32631101001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1914 roku Status mista 1933 roku Naselennya 28641 osoba 2010 Plosha 51 7 km Poshtovij indeks 652300 652309 Telefonnij kod 7 38454 Geografichni koordinati 55 17 pn sh 85 37 sh d 55 283 pn sh 85 617 sh d 55 283 85 617 Koordinati 55 17 pn sh 85 37 sh d 55 283 pn sh 85 617 sh d 55 283 85 617 Vlada Vebstorinka admtop ru Mapa Topki Topki Topki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Topki znachennya GeografiyaNichnij mikrorajnon Sonyachnij Budinok na vulici Lunacharskogo Topki roztashovani v centralnij chastini Kemerovskoyi oblasti za 32 km na pivnichnij zahid vid mista Kemerovo Vidhilennya vid moskovskogo chasu chotiri godini U misti 2 mikrorajoni Chervona girka i Sonyachnij rozdileni mizh soboyu vuliceyu Chehova Plosha teritoriyi 51 7 km Protyazhnist iz zahodu na shid 6 5 km z pivnochi na pivden 4 5 km Zagalna plosha vsih zemel v mezhah miskoyi mezhi skladaye 5 7 ga Zruchni i rodyuchi zemli pridatni dlya zanyat gorodnictvom Vapnyaki u bagatoh miscyah pidhodyat blizko do poverhni zemli a v rajoni zavodu Sibtenzopribor vihodyat na poverhnyu Pri prohodci sverdlovin v rajoni prommajdanchiku cementnogo zavodu na glibini 40 50 m ye tretinni glini z potuzhnistyu shariv 5 10 m Za 4 km na pivnich vid stanciyi Topki roztashovane rodovishe suglinkiv cinna sirovina dlya budivelnoyi cegli Potuzhnist suglinku vid 5 4 do 10 9 m Vsogo rozvidanih zapasiv 1 311 tisyach m Za 7 km na pivnichnij zahid vid stanciyi Topki roztashovane Solominske rodovishe vapnyakiv zapasi yakogo stanovlyat 90 miljoniv tonn Na bazi cogo rodovisha pracyuye cementnij zavod Relyef mista i jogo okolic yavlyaye soboyu pologouvalistu rivninu sho postupovo pidnimayetsya na pivdennij shid U ryadi misc prorizana neznachnimi balkami i yarami Zi shidnoyi chastini mista miscevist pidnimayetsya do 300 310 metriv nad rivnem morya V miru prosuvannya na zahid visota znizhuyetsya do 250 230 metriv V okolicyah mista v pivnichno shidnomu napryamku vityagnuti pidnesennya 10 12 m chi grivi inodi voni buvayut u viglyadi shirokih i dovgih do dekilkoh kilometriv z pologimi shilami pidvishen Na zahid vid mista v znizhennyah relyefu roztashovani zabolocheni ploshi z yakih bere svij pochatok strumok Boyec Na pivdennij shid vid mista roztashovana gliboka balka po dnu yakoyi protikaye nevelika richka Cheremshanka Klimat rizko kontinentalnij z velikimi perepadami temperatur vzimku i vlitku Zima snizhna vitryana temperatura dohodit do 40 gradusiv nizhche nulya vlitku do 35 i vishe IstoriyaIstorichne pohodzhennya mista jde vid stanciyi Topki yaka zasnovana v zhovtni 1914 roku v period budivnictva Kolchuginskoyi zaliznici Pid selishe bilya stanciyi bulo narizano dilyanku i vidvedeno misce pid ploshu de zaraz miskij park U blizhnih selah bulo ogolosheno sho prodayutsya zemelni dilyanki pid sadibi Nove misce stalo shvidko obzhivatisya U 1916 roci u novomu selishi nalichuvalosya ponad 300 dvoriv U comu zh roci v ekspluataciyu zdano depo pobudovano vokzal Nezabarom po dorozi Topki Sheglovo Kemerovo bulo vidkrito pasazhirskij ruh U drugij polovini sichnya 1917 roku v depo buli nadislani pershi 23 parotyaga seriyi Y z Kolomenskogo zavodu Parovozni brigadi z Yurgi buli perevedeni v Topki Na vidstani v 1 i 3 km vid stanciyi roztashovuvalisya hutori Verbivka Yegor yevskij i Petrovskij Cheremshanka Topkinskoyi silskoyi radi centr selo Topki z naselennyam ponad tisyachu osib Pislya zrostannya silradi naseleni punkti Verbivka i Yegor yevskij vidijshli do stanciyi Topki Do 1926 roku v Topkah vzhe prozhivalo ponad 5 tisyach zhiteliv pracyuvala selishna rada Postanovoyu VCVK 7 sichnya 1929 roku naselenij punkt stanciya Topki buv vidnesenij do kategoriyi robitnichih selish Postanovoyu VCVK vid 2 bereznya 1932 roku do mezh selisha Topki bulo vklyucheno selishe Petrovskij narazi ce vulicya Petrovskogo Naperedodni togo yak robitniche selishe otrimalo status mista pro stanciyu Topki pochuli daleko za yiyi mezhami 1931 roku kolektivu depo u Vsesoyuznomu zmaganni bulo prisudzheno zvannya Najkrashe depo SRSR a dosvid roboti depo zdobulo populyarnist po vsij merezhi dorig U 1930 ti roki v depo pobuvali ponad 100 brigad z riznih pidpriyemstv voni vivchali dosvid topkinciv v organizovanih shkolah ocholyuvanih profesorom z Tomska M I Kartashovim U pershomu konkursi sparenih brigad diplom Najkrashij mashinist SRSR bulo vidano mashinistu S V Salikovu she 12 ti topkincyam buli prisudzheni pershi miscya z vruchennyam nagorod U travni 1932 roku kolektivu depo bulo vrucheno pershij priz prapor nimeckih robitnikiv vigotovlenij v kolektivi zaliznichnih majsteren m Kirhmezera dostavlenij v SRSR delegaciyeyu nimeckih robitnikiv 1933 roku za peremogu v 3 mu konkursi kolektivu depo vruchena marmurova plita Za velikij Kuzbas a takozh prapori NKShS i gazeti Pravda 10 kvitnya 1933 roku vijshla Postanova VCVK SRSR pro peretvorennya robochogo selisha Topki v misto rajonnogo pidporyadkuvannya Na toj period v selishi prozhivalo 12 212 meshkanciv Visokij status zumoviv podalshij rist mista Topki za rahunok rozvitku osnovnih promislovih pidpriyemstv na zaliznichnomu vuzli i v obslugovuyuchih galuzyah virobnictva neuhilno zrostalo miske naselennya Tak na 1 sichnya 1939 roku v misti Topki vzhe prozhivalo 22735 osib NaselennyaNaselennya 28641 osoba 2010 31004 u 2002 GospodarstvoPromislovist Misto Topki ce velika vuzlova stanciya cherez neyi jdut vantazhi na shid v storonu mista Kemerovo na pivden v bik mista Novokuzneck na pivnich v storonu Transsibirskoyi magistrali Cherez zaliznichnu stanciyu Topki prohodit 12 poyizdiv v tomu chisli pasazhirskih 6 primiskih 6 Shodobi prohodyat sotni pasazhirskih i tovarnih poyizdiv sho perevozyat metal vugillya budivelni materiali tovari narodnogo spozhivannya tosho Trubi topkinskogo cemzavodu Mistoutvoryuyuchim pidpriyemstvom mista ye TOV Topkinskij cement z produktivnistyu v rik blizko 3 miljoniv tonn cementu Pochatok budivnictva zavodu 1953 rik Cement stav vidavati z 1966 roku cej rik ye rokom narodzhennya Topkinskogo cemzavodu Zavod peretvoriv poselennya v spravzhnye misto pobudovano BK cementnikiv DTDiM tehnikum zhitlovi mikrorajoni shkoli dityachi sadki ta inshi ob yekti V Topkah rozpochato efektivne formuvannya suchasnoyi infrastrukturi torgivli ta poslug U misti Topki znahoditsya virobnichij kompleks kompaniyi TOV Podorozhnik merezha shvidkogo harchuvannya sho pracyuye v ryadi sibirskih regioniv Rozvivayetsya merezhevij metod organizaciyi torgivli Prodovolchij segment rinku rozshiryuyetsya za rahunok vidkrittya torgovih kompleksiv roztashovanih v radiusi teritoriyi pishohidnoyi dostupnosti naselennya i torguyut shirokim asortimentom prodovolchih tovariv oriyentovanih na pokupciv iz serednim dostatkom magazini Chajka Mariya Ra Polyana Otrimuyut rozvitok torgovi kompleksi v yakih pid odnim dahom rozmishuyutsya ofisni primishennya rozvazhalni centri ob yekti torgivli gromadskogo harchuvannya ta sferi poslug Transport Mizhmiski rejsi zabezpechuyut sluzhbi zaliznichnogo ta avtovokzalu vnutrishnomiski pasazhiroperevezennya zdijsnyuyutsya 6 avtobusnimi marshrutami Socialna sfera U misti diyala filiya Kemerovskogo koledzhu budivnictva ta ekspluataciyi budivel i inzhenernih sporud 1 ustanova pochatkovoyi profesijnoyi osviti pidgotovka kadriv dlya silskogo gospodarstva zaliznichnogo transportu torgivli ta gromadskogo harchuvannya sferi obslugovuvannya 8 derzhavnih dennih zagalnoosvitnih shkil i odna vechirnya 2013 roku budivlyu bulo zajnyato pid administraciyu rajonu Osnovu kulturnogo potencialu mista stanovlyat istorichnij muzej 2 biblioteki z knizhkovim fondom 32 tis primirnikiv 2 ustanovi kulturno dozvillyevogo tipu Na rozvitok tvorchih zdibnostej ditej ta pidlitkiv spryamovana diyalnist shkoli mistectv ta hudozhnoyi shkoli Diyut ustanovi dodatkovoyi osviti ditej Budinok tvorchosti dityacho yunackij klub fizichnoyi pidgotovki nederzhavni shkoli inozemnih mov U misti nalichuyetsya 43 klubnih formuvan Funkcionuyut 26 sportivnih sporud sered yakih stadion plavalnij basejn 6 sportivnih zaliv Z sanatorno ozdorovchih ta vidpochinkovih zakladiv diye sanatorij profilaktorij Kristal U misti ye turistichna baza Lisova bilya yakoyi roztashovuyetsya stavok na topkinskomu slengu miskij stavok de vlitku topkinci vidpochivayut ye plyazh i provodyat riznomanitni sportivni zahodi Vzimku lisova baza staye lizhnoyu Na teritoriyi mista Topki diyut Nikolskij Hram i Hram Sergiya Radonezkogo rozrahovanij na 400 parafiyan Osvita Nederzhavna shkola inozemnih mov DIALOG shkola dodatkovoyi osviti z 2001 roku Nederzhavna shkola inozemnih mov Yuniklas Municipalna Byudzhetna Zagalnoosvitnya Ustanova ZOSh 1 Municipalna Byudzhetna Zagalnoosvitnya Ustanova ZOSh 2 Municipalna Byudzhetna Zagalnoosvitnya Ustanova ZOSh 4 Municipalna Byudzhetna Zagalnoosvitnya Ustanova ZOSh 6 Municipalna Byudzhetna Zagalnoosvitnya Ustanova ZOSh 8 Municipalna Byudzhetna Zagalnoosvitnya Ustanova ZOSh 9 Topkinskij tehnichnij tehnikum Radio 102 3 Mayak radiostanciya 65 93 Viznachni pam yatki Memorial slavi Rosijska piyeta voyinam topkincyam Zaliznichnij vokzal rik pobudovi 1914 Misto maye odnu centralnu ploshu bilya zaliznichnogo vokzalu Komsomolsku Ranishe vulici mali z odnogo boku derev yani trotuari pid yakimi vlashtovani kanavi dlya stoku vodi ce vulici Privokzalna Vokzalna Revolyuciyi Proletarska Teper z vulic znikli trotuari chimalo vulic zabetonovani obsipani graviyem misto stalo chistishim bolotistij grunt vidstupiv Vsogo v misti 82 vulici DzherelaArkush karti N 45 28 Topki Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1985 r Vidannya 1994 r ros PrimitkiDani perepisu naselennya 2010 roku Dani perepisu naselennya 2002 roku PosilannyaTopki v enciklopediyi Moye misto 9 serpnya 2017 u Wayback Machine Administraciya Topkinskogo miskogo poselennya Administraciya Topkinskogo municipalnogo rajonu 9 serpnya 2017 u Wayback Machine http e topki ru 29 listopada 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya geografiyi Kemerovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi