Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Томашпі́льський райо́н — колишняадміністративно-територіальна одиниця у південній частині Вінницької області. Площа району становить 88160 га, або 3,4% від території області. Адміністративний центр — смт Томашпіль. Населення становить 32 933 (01.01.2018).
| Томашпільський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Вінницька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Вінницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 0523900000 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 32 933 (01.01.2018) | ||||
| Площа: | 780 км² | ||||
| Густота: | 42,22 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4348 | ||||
| Поштові індекси: | 24200—24262 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт Томашпіль | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 22 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 30 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Коритчук Дмитро Іванович | ||||
| Голова РДА: | Закорченний Олександр Григорович | ||||
| Вебсторінка: | Офіційний сайт Томашпільської районної ради Томашпільська РДА | ||||
| Адреса: | 24200, Вінницька область, Томашпільський район, смт Томашпіль, пл. Тараса Шевченка, 4 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район розташований в південно-західній частині Вінниччини і займає територію 778,5 кв.км. На території району 34 населених пункти, з яких Томашпіль і Вапнярка є селищами міського типу і розташовані одне від одного на відстані 19 кілометрів.
Район багатий на різні нерудні корисні копалини: вапняк, пісок, глину, які мають місцеве значення. Ґрунти темно-сірі опідзолені. Майже 8 тис. гектарів займають лісонасадження, в основному листяних порід.
Історія
Перша письмова згадка про Томашпільський край датується 1616 роком. За іншими даними, поселення існувало раніше, виступаючи в джерелах під назвою Драгушов (виявлено відповідну згадку, датовану 1459 р.(Розов Володимир. Українські грамоти. Том 1: XIV в. і перша половина XV в. — К., 1928.- С.171-172))
У другій половині сімнадцятого століття жителі району брали участь у визвольній війні 1648–1654 рр. Після Андрусівського перемир'я Томашпіль залишався під владою Польщі, а в 1672 році був загарбаний турками, зруйнований, більшість його жителів забрали в неволю.
У 1873 році поміщики збудували в Томашполі цукровий завод, яким було започатковано промисловість краю. У Першу світову війну місцевість окупували австро-німецькі війська, яким відчайдушний опір чинив партизанський загін Ф. Ю. Криворучка.
У 1923 році Томашпіль стає районним центром новоствореного однойменного району.
У період Другої світової війни район був захоплений німецько-фашистськими загарбниками. У східній частині селища Томашпіль фашисти влаштували гетто, розстріляли багато мирних жителів. Окупанти зруйнували цукровий завод, усі школи, не працював жоден медичний заклад. 16 березня 1944 року район був звільнений з-під неволі фашистських окупантів.
Після кількох адміністративно-територіальних змін в 1966 році Томашпіль знову стає районним центром.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 22 сільські ради, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Томашпіль. Районна рада — 34 депутати.
Населення
На території району проживає 36 972 осіб сільського населення — 23 343 осіб та міського — 13 629 осіб. У національному складі переважають українці (98,5%). Середня тривалість життя населення — 68 років (чоловіків — 63, жінок — 74).
Станом на 31.12.2006р зареєстровано 1565 чол. безробітних. Кількість пенсіонерів становить 12 986 чоловік. За минулий рік на території району смертність перевищила народжуваність у 2,16 раза. Структура управління та адміністративно-територіальний поділ
Економіка
Промисловий комплекс
На сьогодні в районі працює ряд потужних підприємств. Зокрема: ТОВ «Вапнярський елеватор», ВАТ «Вапнярський молокозавод», ЗАТ «Томашпіль-цукор», СТ «Томашпільхліб». Промисловими підприємствами району за 2006 рік виготовлено продукції на суму 101,5 млн грн.
В структурі обсягів реалізованої промислової продукції вся частка (100,0%) припадає на обробну промисловість, з неї 100,0% — на харчову промисловість та перероблення с/г продуктів.
Сільське господарство
На даний час у Томашпільському районі в сфері сільськогосподарського виробництва створено і функціонує 4 товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), 6 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю (СТОВ), одне агроформування ТОВ "Агрокомплекс «Зелена долина» в яке входить 8 агроформувань, 2 приватних сільськогосподарських підприємства, ТОВ «Зернопродукт липівка» с. Липівка в склад якої входить 3 відділи і 2 філії ЗАТ ПК «Поділля». Крім цього діють 31 селянських (фермерських) господарств, які мають у користуванні 3105 га землі.
Площа сільськогосподарських угідь району за всіма категоріями власників та землекористувачів становить 61 тис. гектарів, з них орної землі — 55,0 тис.га., пасовища — 4,7 тис.га., сіножаті — до 1 тис.га та сади — до 1тис. га.
У районі вирощують озимі та ярі культури. Із них озима пшениця, озиме жито, озимий ячмінь, озимий ріпак, яра пшениця, ярий ячмінь, горох, кукурудза, цукровий буряк, гречка, соя, лікарські рослини (розторопша), гірчиця, однорічні та багаторічні трави.
У районі працює 3 насіньгоспи з вирощування репродукційного насіння, а також філія компанії «Райз» з правом реалізації якісного насіння, засобів захисту і мінеральних добрив. Насіньгоспи району співпрацюють з Миронівським інститутом пшениць, Одеським селекційно-генетичним інститутом, Українським інститутом кормів, Інститутом фізіології рослин м. Київ, Уладово-Люлинецькою дослідною станцією, фірмою «Райз», «КВС» та іншими.
На сьогодні в районі існує 7 племінних господарств з розведення сільськогосподарських тварин. У тому числі:
- з розведення ВРХ: ПСП «Перемога» с. Високе; СТОВ «Яланецьке» с. Яланець; репродуктивна ферма с. Гнатків ПСП «Гнатківське». Окрім того, стосовно "Агрокомплексу «Зелена долина»: Агроформування «Гнатківське» с. Гнатків; Агроформування "Племзавод «Вила» с. Вила.
- з розведення свиней: СТОВ «Липівка» с. Липівка.
- з розведення гусей: Томашпільська інкубаторна птахівнича станція.
З метою захисту прав сільгоспвиробників в районі створено сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Томашпільський районний агропромисловий торговий дім «Надія». Кооперативом організовано збір молока в 11 селах району, працюють 6 холодильних установок, які охолоджують та очищають молоко. Молоко заготовлюється від 450 молокоздатчиків, 300 з яких є членами кооперативу. В зимовий період кількість заготовленого молока становить близько 4,5 т за день, або 140 т за місяць. Члени кооперативу отримують за здане молоко по 1,35 грн. + 100% за жирність; за пільговими цінами розвезено 20 тонн макухи, 10 тонн сухого жому. Завдяки організації торгового дому «Надія» були створені нові робочі місця, що дало можливість працевлаштувати 19 осіб.
Будівництво
У районі нараховується 5 організацій, що виконують будівельно-монтажні, ремонтні і шляхові роботи. Зокрема, будівельно-монтажний поїзд № 687 ст. Вапнярка, Томашпільська філія ЗАТ «РБУ-6» м. Тульчин, Томашпільська районна шляхова ремонтно-будівельна дільниця, Томашпільське управління газового господарства, Тульчинське БМУ з газифікації ВАТ «Вінницягаз», приватне виробничо-комерційне підприємство (ПВКП) «Будівельник» м. Тульчин.
Основними замовниками будівництва є підприємницькі структури та населення району. У травні 2006 року працювало дві підрядних організації (БМП N 687 та філія «Томашпільський райавтодор») — з державною формою власності.
Транспортно-комунікаційна мережа
Адміністративно-господарчий та культурний центр смт Томашпіль розташований за 98 км від обласного центру — м. Вінниці. Територію району перетинає залізнична колія з можливістю експлуатації електротяги. Загальна довжина залізничних колій в межах району становить 53 км. Залізничний вузол станція Вапнярка.
Основними автотранспортними шляхами є дороги обласного значення: Р08, Т 0212, Т 0220 та Т 0233 (Вапнярка — Крижопіль, Томашпіль — Вінниця). Довжина всіх автомобільних доріг району становить 321 км, в тому числі 280 км, або 87 % з твердим покриттям.
Електрозабезпечення району промисловим струмом здійснюється за допомогою трьох ліній 110 КВ, шести ліній 35 КВ, 32-х ліній 10 КВ та 470 ліній 0,4 КВ.
Газифікація споживачів району забезпечена двома газопроводами високого тиску (75 атм., діам. 426—325 мм) Тульчин — Томашпіль довжиною 48 км та ГРС Томашпіль — Вапнярка довжиною 22 км, які будувалися з розрахунку потреби в газі в обсязі річного споживання 161,75 млн м³. Також нині будується газопровід Томашпіль ГРС — Яланець довжиною 26 км діаметром 325 мм високого тиску.
Соціально-культурна сфера
В районі функціонує 24 загальноосвітні школи, в яких навчається 4550 учнів та 21 дитяча дошкільна установа, де виховується 785 дітей. Працює 1 дитяча юнацько-спортивна школа та районний будинок дитячої творчості, Томашпільська та Вапнярська музичні школи в яких навчається 230 учнів. Середню спеціальну освіту надає Комаргородський аграрний ліцей з підготовки трактористів-машиністів, електрогазозварників, кулінарів, плодоовочівників, бухгалтерів.
Медичне обслуговування населення району здійснюють центральна районна лікарня, Вапнярська міська лікарня, Вапнярська залізнична лікарня, три лікарських амбулаторії та Рожнятівська амбулаторія сімейної медицини, 20 фельдшерсько-акушерських пунктів та три фельдшерські пункти. Мережа лікарняних закладів району нараховує 190 ліжок стаціонару та 56 ліжок денного стаціонару. Район обслуговують 79 лікарі та 276 середніх середніх медпрацівників.
На території району знаходиться обласний Антопільський будинок-інтернат для психохроніків на 120 місць та Рожнятівська психлікарня. У 2006 році відкрито денне відділення трудової, професійної та соціально-психологічної реабілітації для дітей-інвалідів Томашпільського територіального центру з обслуговування одиноких непрацездатних громадян.
Мережа закладів культури нараховує 28 клубів, 30 бібліотек, працює 5 народних колективів. Функціонує центральна районна бібліотека та районна бібліотека для дітей. В районі працюють три музеї: музей Двічі Героя Радянського Союзу І. Д. Черняхівського (Вапнярська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, с. Вербова), музей історії села (с. Яланець).
Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонує два спортивних комплекси, 23 спортивних зали, три стадіони.
Пам'ятки
Серед культурно-історичних пам'яток привертають увагу палаци князів Четвертинських в селах Антопіль та Комаргород, парк графині Бенет заснований в кінці XIX в с. Олександрівка, комплекс Миколаївської церкви XVIII–XIX ст. в селі Стіна та козацьке кладовище на Замковій горі.
Антопільський парк XVIII ст. побудований в ландшафтному стилі, площа 27 гектарів. На підвищеному місці, посеред великої галявини, знаходиться палац. Вся територія обнесена муром.
Як і Антопільський парк, в минулому він належав князям Четвертинським. Його площа становить 2,5 гектара. Основні насадження датуються XIX ст. Тоді ж було споруджено палац, нині навчальний корпус аграрного ліцею.
Олександрівський парк знаходиться за 10 кілометрів від райцентру Томашпіль, площа 11,3 гектара. Є два ставки і фруктовий сад, закладений в кінці XIX ст. Парк відзначається майстерним добором деревно-чагарникових порід із місцевих та екзотичних видів.
Комплекс Миколаївської церкви XVIII–XIX ст. В селі Стіна є однією з найбільших принад Томашпільського району, а в поєднанні з незвичайним рельєфом переносить відвідувача в середньовічну Україну і зближує з матінкою-природою.
Окрім цього район славиться своїми церквами в селах Марківка, Липівка, Колоденка та інших, що досить сильно підкреслюють колорит і звичаї жителів Томашпільського краю.
Релігійна ситуація
В районі зареєстровані та діють 45 релігійних громад. З них: Української православної церкви Московського патріархату — 27, Української православної церкви Київського патріархату — 1, Римо-католицької — 4, Євангелістів християн-баптистів — 7, Адвентистів сьомого дня — 2, Християн віри Євангельської п'ятидесятників «Світло» — 1, Прогресивного юдаїзму — 1, Свідки Єгови — 1, Об'єднання юдейських релігійних громад — 1.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Томашпільського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 66,80% (проголосували 18 298 із 27 394 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 67,03% (12 265 виборців); Юлія Тимошенко — 16,06% (2 939 виборців), Олег Ляшко — 6,39% (1 169 виборців), Анатолій Гриценко — 3,64% (666 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98%.
Персоналії
- Височанський Олександр Григорович — український поет, сатирик-гуморист.
- Конверський Анатолій Євгенович - український філософ, академік НАН України, д.ф.н., проф., декан філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Мельник Микола Євтихійович - український політик, народний депутат України І та IV скликань, голова Вінницько облради (0.07.1994-06.1996) та Вінницької облдержадміністрації(10.07.1995-18.06.1996).
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 3 жовтня 2014 року № 1092/2014-рп «Про призначення О.Закорченного головою Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- Адміністративно-територіальний устрій Томашпільського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
Література
- Томашпільський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.576-597
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томашпільський район |
- Офіційний сайт Томашпільської районної ради [ 24 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Томашпіль — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 9 січня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Олександр Горобець Записки хорунжого Української Галицької армії [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
| Шаргородський район | Тульчинський район | |
| Чернівецький район |  | |
| Ямпільський район | Крижопільський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomashpi lskij rajo n kolishnyaadministrativno teritorialna odinicya u pivdennij chastini Vinnickoyi oblasti Plosha rajonu stanovit 88160 ga abo 3 4 vid teritoriyi oblasti Administrativnij centr smt Tomashpil Naselennya stanovit 32 933 01 01 2018 Tomashpilskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Vinnicka oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Vinnicka oblastKod KOATUU 0523900000Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 32 933 01 01 2018 Plosha 780 km Gustota 42 22 osib km Tel kod 380 4348Poshtovi indeksi 24200 24262Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt TomashpilSelishni radi 2Silski radi 22Smt 2Sela 30Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Koritchuk Dmitro IvanovichGolova RDA Zakorchennij Oleksandr GrigorovichVebstorinka Oficijnij sajt Tomashpilskoyi rajonnoyi radi Tomashpilska RDAAdresa 24200 Vinnicka oblast Tomashpilskij rajon smt Tomashpil pl Tarasa Shevchenka 4MapaTomashpilskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon roztashovanij v pivdenno zahidnij chastini Vinnichchini i zajmaye teritoriyu 778 5 kv km Na teritoriyi rajonu 34 naselenih punkti z yakih Tomashpil i Vapnyarka ye selishami miskogo tipu i roztashovani odne vid odnogo na vidstani 19 kilometriv Rajon bagatij na rizni nerudni korisni kopalini vapnyak pisok glinu yaki mayut misceve znachennya Grunti temno siri opidzoleni Majzhe 8 tis gektariv zajmayut lisonasadzhennya v osnovnomu listyanih porid IstoriyaPersha pismova zgadka pro Tomashpilskij kraj datuyetsya 1616 rokom Za inshimi danimi poselennya isnuvalo ranishe vistupayuchi v dzherelah pid nazvoyu Dragushov viyavleno vidpovidnu zgadku datovanu 1459 r Rozov Volodimir Ukrayinski gramoti Tom 1 XIV v i persha polovina XV v K 1928 S 171 172 U drugij polovini simnadcyatogo stolittya zhiteli rajonu brali uchast u vizvolnij vijni 1648 1654 rr Pislya Andrusivskogo peremir ya Tomashpil zalishavsya pid vladoyu Polshi a v 1672 roci buv zagarbanij turkami zrujnovanij bilshist jogo zhiteliv zabrali v nevolyu U 1873 roci pomishiki zbuduvali v Tomashpoli cukrovij zavod yakim bulo zapochatkovano promislovist krayu U Pershu svitovu vijnu miscevist okupuvali avstro nimecki vijska yakim vidchajdushnij opir chiniv partizanskij zagin F Yu Krivoruchka U 1923 roci Tomashpil staye rajonnim centrom novostvorenogo odnojmennogo rajonu U period Drugoyi svitovoyi vijni rajon buv zahoplenij nimecko fashistskimi zagarbnikami U shidnij chastini selisha Tomashpil fashisti vlashtuvali getto rozstrilyali bagato mirnih zhiteliv Okupanti zrujnuvali cukrovij zavod usi shkoli ne pracyuvav zhoden medichnij zaklad 16 bereznya 1944 roku rajon buv zvilnenij z pid nevoli fashistskih okupantiv Pislya kilkoh administrativno teritorialnih zmin v 1966 roci Tomashpil znovu staye rajonnim centrom Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Tomashpilskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 selishni radi ta 22 silski radi yaki ob yednuyut 39 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Tomashpil Rajonna rada 34 deputati NaselennyaNa teritoriyi rajonu prozhivaye 36 972 osib silskogo naselennya 23 343 osib ta miskogo 13 629 osib U nacionalnomu skladi perevazhayut ukrayinci 98 5 Serednya trivalist zhittya naselennya 68 rokiv cholovikiv 63 zhinok 74 Stanom na 31 12 2006r zareyestrovano 1565 chol bezrobitnih Kilkist pensioneriv stanovit 12 986 cholovik Za minulij rik na teritoriyi rajonu smertnist perevishila narodzhuvanist u 2 16 raza Struktura upravlinnya ta administrativno teritorialnij podilEkonomikaPromislovij kompleks Na sogodni v rajoni pracyuye ryad potuzhnih pidpriyemstv Zokrema TOV Vapnyarskij elevator VAT Vapnyarskij molokozavod ZAT Tomashpil cukor ST Tomashpilhlib Promislovimi pidpriyemstvami rajonu za 2006 rik vigotovleno produkciyi na sumu 101 5 mln grn V strukturi obsyagiv realizovanoyi promislovoyi produkciyi vsya chastka 100 0 pripadaye na obrobnu promislovist z neyi 100 0 na harchovu promislovist ta pereroblennya s g produktiv Silske gospodarstvo Na danij chas u Tomashpilskomu rajoni v sferi silskogospodarskogo virobnictva stvoreno i funkcionuye 4 tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu TOV 6 silskogospodarskih tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu STOV odne agroformuvannya TOV Agrokompleks Zelena dolina v yake vhodit 8 agroformuvan 2 privatnih silskogospodarskih pidpriyemstva TOV Zernoprodukt lipivka s Lipivka v sklad yakoyi vhodit 3 viddili i 2 filiyi ZAT PK Podillya Krim cogo diyut 31 selyanskih fermerskih gospodarstv yaki mayut u koristuvanni 3105 ga zemli Plosha silskogospodarskih ugid rajonu za vsima kategoriyami vlasnikiv ta zemlekoristuvachiv stanovit 61 tis gektariv z nih ornoyi zemli 55 0 tis ga pasovisha 4 7 tis ga sinozhati do 1 tis ga ta sadi do 1tis ga U rajoni viroshuyut ozimi ta yari kulturi Iz nih ozima pshenicya ozime zhito ozimij yachmin ozimij ripak yara pshenicya yarij yachmin goroh kukurudza cukrovij buryak grechka soya likarski roslini roztoropsha girchicya odnorichni ta bagatorichni travi U rajoni pracyuye 3 nasingospi z viroshuvannya reprodukcijnogo nasinnya a takozh filiya kompaniyi Rajz z pravom realizaciyi yakisnogo nasinnya zasobiv zahistu i mineralnih dobriv Nasingospi rajonu spivpracyuyut z Mironivskim institutom pshenic Odeskim selekcijno genetichnim institutom Ukrayinskim institutom kormiv Institutom fiziologiyi roslin m Kiyiv Uladovo Lyulineckoyu doslidnoyu stanciyeyu firmoyu Rajz KVS ta inshimi Na sogodni v rajoni isnuye 7 pleminnih gospodarstv z rozvedennya silskogospodarskih tvarin U tomu chisli z rozvedennya VRH PSP Peremoga s Visoke STOV Yalanecke s Yalanec reproduktivna ferma s Gnatkiv PSP Gnatkivske Okrim togo stosovno Agrokompleksu Zelena dolina Agroformuvannya Gnatkivske s Gnatkiv Agroformuvannya Plemzavod Vila s Vila z rozvedennya svinej STOV Lipivka s Lipivka z rozvedennya gusej Tomashpilska inkubatorna ptahivnicha stanciya Z metoyu zahistu prav silgospvirobnikiv v rajoni stvoreno silskogospodarskij obslugovuyuchij kooperativ Tomashpilskij rajonnij agropromislovij torgovij dim Nadiya Kooperativom organizovano zbir moloka v 11 selah rajonu pracyuyut 6 holodilnih ustanovok yaki oholodzhuyut ta ochishayut moloko Moloko zagotovlyuyetsya vid 450 molokozdatchikiv 300 z yakih ye chlenami kooperativu V zimovij period kilkist zagotovlenogo moloka stanovit blizko 4 5 t za den abo 140 t za misyac Chleni kooperativu otrimuyut za zdane moloko po 1 35 grn 100 za zhirnist za pilgovimi cinami rozvezeno 20 tonn makuhi 10 tonn suhogo zhomu Zavdyaki organizaciyi torgovogo domu Nadiya buli stvoreni novi robochi miscya sho dalo mozhlivist pracevlashtuvati 19 osib Budivnictvo U rajoni narahovuyetsya 5 organizacij sho vikonuyut budivelno montazhni remontni i shlyahovi roboti Zokrema budivelno montazhnij poyizd 687 st Vapnyarka Tomashpilska filiya ZAT RBU 6 m Tulchin Tomashpilska rajonna shlyahova remontno budivelna dilnicya Tomashpilske upravlinnya gazovogo gospodarstva Tulchinske BMU z gazifikaciyi VAT Vinnicyagaz privatne virobnicho komercijne pidpriyemstvo PVKP Budivelnik m Tulchin Osnovnimi zamovnikami budivnictva ye pidpriyemnicki strukturi ta naselennya rajonu U travni 2006 roku pracyuvalo dvi pidryadnih organizaciyi BMP N 687 ta filiya Tomashpilskij rajavtodor z derzhavnoyu formoyu vlasnosti Transportno komunikacijna merezhaAdministrativno gospodarchij ta kulturnij centr smt Tomashpil roztashovanij za 98 km vid oblasnogo centru m Vinnici Teritoriyu rajonu peretinaye zaliznichna koliya z mozhlivistyu ekspluataciyi elektrotyagi Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij v mezhah rajonu stanovit 53 km Zaliznichnij vuzol stanciya Vapnyarka Osnovnimi avtotransportnimi shlyahami ye dorogi oblasnogo znachennya R08 T 0212 T 0220 ta T 0233 Vapnyarka Krizhopil Tomashpil Vinnicya Dovzhina vsih avtomobilnih dorig rajonu stanovit 321 km v tomu chisli 280 km abo 87 z tverdim pokrittyam Elektrozabezpechennya rajonu promislovim strumom zdijsnyuyetsya za dopomogoyu troh linij 110 KV shesti linij 35 KV 32 h linij 10 KV ta 470 linij 0 4 KV Gazifikaciya spozhivachiv rajonu zabezpechena dvoma gazoprovodami visokogo tisku 75 atm diam 426 325 mm Tulchin Tomashpil dovzhinoyu 48 km ta GRS Tomashpil Vapnyarka dovzhinoyu 22 km yaki buduvalisya z rozrahunku potrebi v gazi v obsyazi richnogo spozhivannya 161 75 mln m Takozh nini buduyetsya gazoprovid Tomashpil GRS Yalanec dovzhinoyu 26 km diametrom 325 mm visokogo tisku Socialno kulturna sferaV rajoni funkcionuye 24 zagalnoosvitni shkoli v yakih navchayetsya 4550 uchniv ta 21 dityacha doshkilna ustanova de vihovuyetsya 785 ditej Pracyuye 1 dityacha yunacko sportivna shkola ta rajonnij budinok dityachoyi tvorchosti Tomashpilska ta Vapnyarska muzichni shkoli v yakih navchayetsya 230 uchniv Serednyu specialnu osvitu nadaye Komargorodskij agrarnij licej z pidgotovki traktoristiv mashinistiv elektrogazozvarnikiv kulinariv plodoovochivnikiv buhgalteriv Medichne obslugovuvannya naselennya rajonu zdijsnyuyut centralna rajonna likarnya Vapnyarska miska likarnya Vapnyarska zaliznichna likarnya tri likarskih ambulatoriyi ta Rozhnyativska ambulatoriya simejnoyi medicini 20 feldshersko akusherskih punktiv ta tri feldsherski punkti Merezha likarnyanih zakladiv rajonu narahovuye 190 lizhok stacionaru ta 56 lizhok dennogo stacionaru Rajon obslugovuyut 79 likari ta 276 serednih serednih medpracivnikiv Na teritoriyi rajonu znahoditsya oblasnij Antopilskij budinok internat dlya psihohronikiv na 120 misc ta Rozhnyativska psihlikarnya U 2006 roci vidkrito denne viddilennya trudovoyi profesijnoyi ta socialno psihologichnoyi reabilitaciyi dlya ditej invalidiv Tomashpilskogo teritorialnogo centru z obslugovuvannya odinokih nepracezdatnih gromadyan Merezha zakladiv kulturi narahovuye 28 klubiv 30 bibliotek pracyuye 5 narodnih kolektiviv Funkcionuye centralna rajonna biblioteka ta rajonna biblioteka dlya ditej V rajoni pracyuyut tri muzeyi muzej Dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu I D Chernyahivskogo Vapnyarska ZOSh I III stupeniv 1 s Verbova muzej istoriyi sela s Yalanec Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom v rajoni funkcionuye dva sportivnih kompleksi 23 sportivnih zali tri stadioni Pam yatki Div takozh Pam yatki arheologiyi Tomashpilskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Tomashpilskogo rajonu Pam yatki arhitekturi Tomashpilskogo rajonu ta Pam yatki istoriyi Tomashpilskogo rajonu Sered kulturno istorichnih pam yatok privertayut uvagu palaci knyaziv Chetvertinskih v selah Antopil ta Komargorod park grafini Benet zasnovanij v kinci XIX v s Oleksandrivka kompleks Mikolayivskoyi cerkvi XVIII XIX st v seli Stina ta kozacke kladovishe na Zamkovij gori Antopilskij park XVIII st pobudovanij v landshaftnomu stili plosha 27 gektariv Na pidvishenomu misci posered velikoyi galyavini znahoditsya palac Vsya teritoriya obnesena murom Yak i Antopilskij park v minulomu vin nalezhav knyazyam Chetvertinskim Jogo plosha stanovit 2 5 gektara Osnovni nasadzhennya datuyutsya XIX st Todi zh bulo sporudzheno palac nini navchalnij korpus agrarnogo liceyu Oleksandrivskij park znahoditsya za 10 kilometriv vid rajcentru Tomashpil plosha 11 3 gektara Ye dva stavki i fruktovij sad zakladenij v kinci XIX st Park vidznachayetsya majsternim doborom derevno chagarnikovih porid iz miscevih ta ekzotichnih vidiv Kompleks Mikolayivskoyi cerkvi XVIII XIX st V seli Stina ye odniyeyu z najbilshih prinad Tomashpilskogo rajonu a v poyednanni z nezvichajnim relyefom perenosit vidviduvacha v serednovichnu Ukrayinu i zblizhuye z matinkoyu prirodoyu Okrim cogo rajon slavitsya svoyimi cerkvami v selah Markivka Lipivka Kolodenka ta inshih sho dosit silno pidkreslyuyut kolorit i zvichayi zhiteliv Tomashpilskogo krayu Religijna situaciyaV rajoni zareyestrovani ta diyut 45 religijnih gromad Z nih Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 27 Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu 1 Rimo katolickoyi 4 Yevangelistiv hristiyan baptistiv 7 Adventistiv somogo dnya 2 Hristiyan viri Yevangelskoyi p yatidesyatnikiv Svitlo 1 Progresivnogo yudayizmu 1 Svidki Yegovi 1 Ob yednannya yudejskih religijnih gromad 1 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tomashpilskogo rajonu buli stvoreni 34 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 66 80 progolosuvali 18 298 iz 27 394 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 67 03 12 265 viborciv Yuliya Timoshenko 16 06 2 939 viborciv Oleg Lyashko 6 39 1 169 viborciv Anatolij Gricenko 3 64 666 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 98 PersonaliyiVisochanskij Oleksandr Grigorovich ukrayinskij poet satirik gumorist Konverskij Anatolij Yevgenovich ukrayinskij filosof akademik NAN Ukrayini d f n prof dekan filosofskogo fakultetu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Melnik Mikola Yevtihijovich ukrayinskij politik narodnij deputat Ukrayini I ta IV sklikan golova Vinnicko oblradi 0 07 1994 06 1996 ta Vinnickoyi oblderzhadministraciyi 10 07 1995 18 06 1996 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 zhovtnya 2014 roku 1092 2014 rp Pro priznachennya O Zakorchennogo golovoyu Tomashpilskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 Administrativno teritorialnij ustrij Tomashpilskogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 LiteraturaTomashpilskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 576 597PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tomashpilskij rajonOficijnij sajt Tomashpilskoyi rajonnoyi radi 24 lipnya 2013 u Wayback Machine Tomashpil Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 9 sichnya 2021 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Oleksandr Gorobec Zapiski horunzhogo Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012 Shargorodskij rajon Tulchinskij rajonCherniveckij rajonYampilskij rajon Krizhopilskij rajon