Schutzgebiet Togo Протекторат Тоголанд | |||||||||
Протекторат Німеччина | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
Столиця | (1884-86) (1886-97) Ломе (1897- ) | ||||||||
Мови | німецька (офіційна) Еве, | ||||||||
Державний устрій | Протекторат | ||||||||
Історичний період | Неоімперіалізм | ||||||||
- Створення протекторату | 5 липня 1884 | ||||||||
- | 26 антантою | ||||||||
- Розділ Того | 27 грудня 1916 | ||||||||
Валюта | Німецька золота марка | ||||||||
| |||||||||
|
Тоголенд (1884–1914) | |
Французьке Того (1916–1960) | |
Британське Того (1916–1956) | |
Золотий Берег (1821–1957) | |
Того (1957–до сьогодні) | |
Тоголенд, Німецьке Того (нім. Togoland) — колишній німецький протекторат у Західній Африці, зараз розподілений між державами Того і Гана.
Тоголенд мав площу 90479 км² і був розташований між британською колонією Золотий Берег на заході і французькою колонією Дагомея на сході. Населений переважно народом еве зі значною домішкою інших народів, як політична одиниця він з'явився у 1884 році, коли під час «гонитви за колоніями» німецький канцлер Отто фон Бісмарк оголосив цю територію належною до Німеччини, а інші європейські держави формально погодилися з його претензіями.
Німці планували зробити Тоголенд зразковою колонією. Оскільки регіон був бідний на мінеральні ресурси (поклади фосфатів тоді ще не були відкриті), вони вирішили зосередитися на розвитку сільського господарства. Розвивалося виробництво пальмової олії, запроваджувались експортні культури, особливо какао і бавовна, які мали вирощуватись на плантаціях з використанням місцевої робочої сили. Ломе на березі Гвінейської затоки мав стати столицею колонії й головним портом, почалося будівництво доріг і залізниць, які мали з'єднати порт з деякими внутрішніми областями країни. Німці також запровадили судову і адміністративну систему. Інфраструктура, що її розбудували німці для обслуговування своїх інтересів, поступово об'єднувала протекторат.
Під час Першої Світової війни Тоголенд був окупований Великою Британією і Францією і в 1924 році був формально поділений між ними згідно з мандатом Ліги Націй. Дві третини території країни (включаючи Ломе), що межували з Дагомеєю, стали Французьким Тоголендом, решта, що межувала із Золотим Берегом, стала Британським Тоголендом. В 1946 році обидва Тоголенди стали підопічними територіями ООН. Британський Тоголенд адміністративно керувався як частина Золотого Берега і разом з ним у 1957 році одержав незалежність як Республіка Гана. Французький Тоголенд керувався окремо від Дагомеї (сучасний Бенін) і одержав незалежність у 1960 році як Республіка Того. Прагнення до об'єднання колишнього Тоголенду, які досі сильні серед народу еве, особливо тієї його частини, що мешкає у Гані, часто спричиняли напруженість у відносинах між незалежними Того і Ганою.
Посилання
- Тоголенд на сайті «Німецькі протекторати» (німецькою мовою)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Togolend Schutzgebiet Togo Protektorat Togoland Protektorat Nimechchina 1884 1914 Prapor Togoland istorichni kordoni na karti Stolicya 1884 86 1886 97 Lome 1897 Movi nimecka oficijna Eve Derzhavnij ustrij Protektorat Istorichnij period Neoimperializm Stvorennya protektoratu 5 lipnya 1884 26 antantoyu Rozdil Togo 27 grudnya 1916 Valyuta Nimecka zolota marka Nastupnik Britanske Togo Francuzke Togo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Togoland Togolend 1884 1914 Francuzke Togo 1916 1960 Britanske Togo 1916 1956 Zolotij Bereg 1821 1957 Togo 1957 do sogodni Portal Togo pereglyanutiredaguvati Togolend Nimecke Togo nim Togoland kolishnij nimeckij protektorat u Zahidnij Africi zaraz rozpodilenij mizh derzhavami Togo i Gana Togolend mav ploshu 90479 km i buv roztashovanij mizh britanskoyu koloniyeyu Zolotij Bereg na zahodi i francuzkoyu koloniyeyu Dagomeya na shodi Naselenij perevazhno narodom eve zi znachnoyu domishkoyu inshih narodiv yak politichna odinicya vin z yavivsya u 1884 roci koli pid chas gonitvi za koloniyami nimeckij kancler Otto fon Bismark ogolosiv cyu teritoriyu nalezhnoyu do Nimechchini a inshi yevropejski derzhavi formalno pogodilisya z jogo pretenziyami Nimci planuvali zrobiti Togolend zrazkovoyu koloniyeyu Oskilki region buv bidnij na mineralni resursi pokladi fosfativ todi she ne buli vidkriti voni virishili zosereditisya na rozvitku silskogo gospodarstva Rozvivalosya virobnictvo palmovoyi oliyi zaprovadzhuvalis eksportni kulturi osoblivo kakao i bavovna yaki mali viroshuvatis na plantaciyah z vikoristannyam miscevoyi robochoyi sili Lome na berezi Gvinejskoyi zatoki mav stati stoliceyu koloniyi j golovnim portom pochalosya budivnictvo dorig i zaliznic yaki mali z yednati port z deyakimi vnutrishnimi oblastyami krayini Nimci takozh zaprovadili sudovu i administrativnu sistemu Infrastruktura sho yiyi rozbuduvali nimci dlya obslugovuvannya svoyih interesiv postupovo ob yednuvala protektorat Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Togolend buv okupovanij Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu i v 1924 roci buv formalno podilenij mizh nimi zgidno z mandatom Ligi Nacij Dvi tretini teritoriyi krayini vklyuchayuchi Lome sho mezhuvali z Dagomeyeyu stali Francuzkim Togolendom reshta sho mezhuvala iz Zolotim Beregom stala Britanskim Togolendom V 1946 roci obidva Togolendi stali pidopichnimi teritoriyami OON Britanskij Togolend administrativno keruvavsya yak chastina Zolotogo Berega i razom z nim u 1957 roci oderzhav nezalezhnist yak Respublika Gana Francuzkij Togolend keruvavsya okremo vid Dagomeyi suchasnij Benin i oderzhav nezalezhnist u 1960 roci yak Respublika Togo Pragnennya do ob yednannya kolishnogo Togolendu yaki dosi silni sered narodu eve osoblivo tiyeyi jogo chastini sho meshkaye u Gani chasto sprichinyali napruzhenist u vidnosinah mizh nezalezhnimi Togo i Ganoyu PosilannyaTogolend na sajti Nimecki protektorati nimeckoyu movoyu