Висо́ке — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на сході району.
село Високе | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Монастириська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060310050012641 |
Облікова картка | Високе |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 1 286 |
Територія | 6.320 км² |
Густота населення | 203.48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48312 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°08′34″ пн. ш. 25°00′38″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 25.01056° сх. д.Координати: 49°08′34″ пн. ш. 25°00′38″ сх. д. / 49.14278° пн. ш. 25.01056° сх. д. |
Водойми | Золота Липа |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Галич |
Відстань до залізничної станції | 26 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Карта | |
Високе | |
Високе | |
Мапа | |
Високе у Вікісховищі |
До 1965 року називалося Товстобаби.
До 2020 адміністративний центр сільради. Населення — 1314 осіб (2003).
Назва
Про це написано в книзі «Євшан Зілля».
"Ще за Данила Галицького на лісовім Опіллю було село Кальники. Коли ж на нашу землю напали татари, то хлопців і жонатих забрали до війська для оборони Бучача. У селі осталися жінки та діти.
Дійшла вістка, що наближається орда татарська. Несподівано один загін ординців вдерся до села. І всі жінки кинулися, як львиці, на ворога. Не на життя, а на смерть, билися з клятими ординцями. Хто що схопив, брали для самооборони. Хто вила, хто косу, хто дручка ґудзуватого. Стягували гаками татарів з коней, били безпощадно.
Розгромили татар дощенту. А один ординець, поранений злегка дручком, вдав мертвого, вичекав вечора і заховався на дереві. Вночі жінки зібралися на майдані на раду і вирішили втекти з худобою до лісу, бо татари прийдуть скоро з помстою злющою. Кожна жінка вдяглася, взяла, що могла з одежі на себе, та ще в кишені — добра всякого. І з мішками ринули вони до лісу, як грубі товстуни.
Татарин з дерева пас їх очима. Доплентався він на третій день до орди. Доповів про рукопашну битву з товстими бабами. Лякав усіх, щоб більше у те село не забігали. — Хай милує вас великий Аллах, бо ті товстобаби страшні й нескоренні. Сам чортяка роги зломить, а тим товстобабам ради не дасть.
Довго під час нападів татари із страхом обминали село Кальники і прозвали його «злі Товстобаби». Набігали в цей край ще не одні ворожі полчища, обережно обминали село.
І приказка осталася: «Вважай, бо будеш битий, як татари в Товстобабах».
Історія
Перша писемна згадка — 1435 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі.
До 1939 діяли читальня «Просвіти» (від 1925), гурток «Рідної школи», товариство «Сільський господар», споживча кооператива.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.
Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1400 осіб, з яких 635 чоловіків та 765 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1284 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,77 % |
російська | 0,16 % |
Економіка
У селі працюють відділення зв'язку, 3 магазини.
Пам'ятки
Є церква святого Василія Великого (1925, дерев'яна; 2012, кам'яна), капличка (1999).
У селі споруджено пам'ятник (1968) і насипано братську могилу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, є символічна могила УСС (1991). 2015 — споруджено пам'ятник Тараса Шевченка
Освіта
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний заклад.
Культура
У селі працюють Будинок культури, бібліотека, музеї історії села та краєзнавчий.
Охорона здоров'я
У селі діє амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, яке має поліклінічне відділення.
Також працює аптека.
Відомі люди
Народилися
- Мелетій Білинський (1921—2015) — український церковний діяч у Польщі, ієромонах-василіянин, протоігумен василіянської провінції у Польщі (1985—1989).
Фотографії
- В'їзд у село
- Будинок культури
- Дерев’яна церква святого Василія Великого
- Дзвіниця церкви святого Василія Великого
- Пам’ятник воїнам, які загинули в роки Другої світової війни
Примітки
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.3, № 25. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Висоцька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини // misto.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
Література
- Комарницька М., Уніят В., Федечко І. Високе // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 34—35. — .
- Дудас М., Лашта-Уніят Г. Високе // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 262. — .
- Toustobaby 1.) wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 438. (пол.)
- Село Товстобаби. 1980 р. П. Медведик у с. Товстобаби (тепер с. Високе) Монастирського р-ну. Терн. обл. від В. Вересняка, 54р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viso ke selo v Ukrayini u Monastiriskij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Zolota Lipa na shodi rajonu Cerkva Svyatogo Vasiliya Velikogo 2012r selo Visoke Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Monastiriska miska gromada Kod KATOTTG UA61060310050012641 Oblikova kartka Visoke Osnovni dani Zasnovane 1785 Naselennya 1 286 Teritoriya 6 320 km Gustota naselennya 203 48 osib km Poshtovij indeks 48312 Telefonnij kod 380 3555 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 08 34 pn sh 25 00 38 sh d 49 14278 pn sh 25 01056 sh d 49 14278 25 01056 Koordinati 49 08 34 pn sh 25 00 38 sh d 49 14278 pn sh 25 01056 sh d 49 14278 25 01056 Vodojmi Zolota Lipa Vidstan do rajonnogo centru 15 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Galich Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 26 km Misceva vlada Adresa radi 48300 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Monastiriska vul Shevchenka bud 19 Karta Visoke Visoke Mapa Visoke u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Visoke Do 1965 roku nazivalosya Tovstobabi Do 2020 administrativnij centr silradi Naselennya 1314 osib 2003 NazvaPro ce napisano v knizi Yevshan Zillya She za Danila Galickogo na lisovim Opillyu bulo selo Kalniki Koli zh na nashu zemlyu napali tatari to hlopciv i zhonatih zabrali do vijska dlya oboroni Buchacha U seli ostalisya zhinki ta diti Dijshla vistka sho nablizhayetsya orda tatarska Nespodivano odin zagin ordinciv vdersya do sela I vsi zhinki kinulisya yak lvici na voroga Ne na zhittya a na smert bilisya z klyatimi ordincyami Hto sho shopiv brali dlya samooboroni Hto vila hto kosu hto druchka gudzuvatogo Styaguvali gakami tatariv z konej bili bezposhadno Rozgromili tatar doshentu A odin ordinec poranenij zlegka druchkom vdav mertvogo vichekav vechora i zahovavsya na derevi Vnochi zhinki zibralisya na majdani na radu i virishili vtekti z hudoboyu do lisu bo tatari prijdut skoro z pomstoyu zlyushoyu Kozhna zhinka vdyaglasya vzyala sho mogla z odezhi na sebe ta she v kisheni dobra vsyakogo I z mishkami rinuli voni do lisu yak grubi tovstuni Tatarin z dereva pas yih ochima Doplentavsya vin na tretij den do ordi Dopoviv pro rukopashnu bitvu z tovstimi babami Lyakav usih shob bilshe u te selo ne zabigali Haj miluye vas velikij Allah bo ti tovstobabi strashni j neskorenni Sam chortyaka rogi zlomit a tim tovstobabam radi ne dast Dovgo pid chas napadiv tatari iz strahom obminali selo Kalniki i prozvali jogo zli Tovstobabi Nabigali v cej kraj she ne odni vorozhi polchisha oberezhno obminali selo I prikazka ostalasya Vvazhaj bo budesh bitij yak tatari v Tovstobabah IstoriyaPersha pisemna zgadka 1435 roku U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya 5 laniv blizko 125 ga obroblyuvanoyi zemli Do 1939 diyali chitalnya Prosviti vid 1925 gurtok Ridnoyi shkoli tovaristvo Silskij gospodar spozhivcha kooperativa Protyagom 1962 1966 selo nalezhalo do Buchackogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Monastiriskoyi miskoyi gromadi Pislya likvidaciyi Monastiriskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Chortkivskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1400 osib z yakih 635 cholovikiv ta 765 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1284 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 77 rosijska 0 16 EkonomikaU seli pracyuyut viddilennya zv yazku 3 magazini Pam yatkiYe cerkva svyatogo Vasiliya Velikogo 1925 derev yana 2012 kam yana kaplichka 1999 U seli sporudzheno pam yatnik 1968 i nasipano bratsku mogilu poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam ye simvolichna mogila USS 1991 2015 sporudzheno pam yatnik Tarasa ShevchenkaOsvitaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij zaklad KulturaU seli pracyuyut Budinok kulturi biblioteka muzeyi istoriyi sela ta krayeznavchij Ohorona zdorov yaU seli diye ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini yake maye poliklinichne viddilennya Takozh pracyuye apteka Vidomi lyudiNarodilisya Meletij Bilinskij 1921 2015 ukrayinskij cerkovnij diyach u Polshi iyeromonah vasiliyanin protoigumen vasiliyanskoyi provinciyi u Polshi 1985 1989 FotografiyiV yizd u selo Budinok kulturi Derev yana cerkva svyatogo Vasiliya Velikogo Dzvinicya cerkvi svyatogo Vasiliya Velikogo Pam yatnik voyinam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiAkta grodzkie i ziemskie T 12 s 3 25 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 14 grudnya 2015 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 170 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Kabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Visocka ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini misto ua Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2020 LiteraturaPortal Ternopilshina Komarnicka M Uniyat V Fedechko I Visoke Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 34 35 ISBN 978 966 457 246 7 Dudas M Lashta Uniyat G Visoke Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 262 ISBN 966 528 197 6 Toustobaby 1 ws pow podhajecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 438 pol Selo Tovstobabi 1980 r P Medvedik u s Tovstobabi teper s Visoke Monastirskogo r nu Tern obl vid V Veresnyaka 54r