Ткаченко Борис

Бори́с Дани́лович Ткаче́нко (25 січня (6 лютого) 1899(18990206), Воронеж  — 23 грудня 1937, в'язниця НКВС СРСР, Київ) — український мовознавець-україніст доби Розстріляного відродження, перекладач класичної літератури. Співупорядник «Українського правопису» 1928, забороненого радянською владою. Учень Леоніда Булаховського й Олекси Синявського. Батько філолога Ореста Ткаченка.

Ткаченко Борис Данилович
Народився	6 лютого 1899(1899-02-06) Воронеж, Російська імперія
Помер	23 грудня 1937(1937-12-23) (38 років)
Діяльність	мовознавець
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Роботи у Вікіджерелах французької — Проспер Меріме; німецької — Ніколаус Ленау; російської — Олександр Пушкін, Лев Толстой, Олексій Толстой, Антон Чехов. Джерела Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. Лукінова Т. Б. Ткаченко Борис Данилович // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 635. Німчинов К. Т., Наконечний М. Ф., Ткаченко Б. Д., Йогансен М. Г. Практичний російсько-український словник, 1926 1899 — народився Борис Ткаченко, мовознавець, жертва сталінського терору — Український інститут національної пам'яті