Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тиша бе-ав (івр. תִּשְׁעָה בְּאָב, у перекладі «Дев'яте ава») — національний день жалоби і посту у євреїв в пам'ять про руйнування Першого і Другого храмів в Єрусалимі. Цього дня євреї нічого не їдять, не п'ють, не вдягають шкіряне взуття. Піст починається з вечора 8 ава за кілька хвилин до заходу сонця і закінчується після появи зірок на небі увечері 9 ава. Тиша бе-ав — це також єдиний день у році, коли єврей не тільки не зобов'язаний, але і не має права вивчати Тору (адже вивчення вважається джерелом радості).
| Тиша бе-ав івр. תִּשְׁעָה בְּאָב | |
|---|---|
 івр. תִּשְׁעָה בְּאָב Євреї читають кінот біля Західної стіни Єрусалимського Храму | |
| Інші назви | Дев'яте ава |
| Ким святкується | євреї |
| Дата | 9 ава |
| Традиції | , піст, жалоба |
 Тиша бе-ав у Вікісховищі | |
Історія
Гріх розвідників
Спочатку піст на 9 ава зв'язувався з «гріхом розвідників» — коли Мойсей привів євреїв до кордонів Землі Обітованої, вони побоялися відразу увійти в неї і просили Мойсея відправити розвідників, з тим щоб ті, повернувшись, описали країну і перспективи життя в ній. І хоча це прохання було виразом сумніву в Бога, який вивів євреїв з Єгипту і обіцяв їм цю країну, все ж Мойсей погодився відправити глав 12 колін на розвідку. Розвідники, що повернулися, повідомили, що країна «укріплена до неба» і населена велетнями, проти яких євреї «маленькі, як коники». Тільки глави двох колін стверджували, що земля обітована прекрасна, і що варто вступити туди. Народ повірив, природно, більшості, і всю ніч з восьмого на дев'яте ава євреї плакали, кажучи, що Бог привів їх в цю країну зі злості, і що краще б вони померли в пустелі. Тоді Бог розгнівався і сказав, що в цей раз євреї плакали марно, але тепер у них з'явиться безліч приводів для плачу в цю ніч. Таке буде покарання за гріх невіри.
І першим покаранням стала заборона поколінню, яке вийшло з Єгипту, увійти в Святу Землю. Люди, засумнівався в Бозі, були приречені сорок років поневірятися по пустелі — один рік за кожен день розвідки і померти в ній, як вони і просили. По-друге, за те, що євреї злякалися (незважаючи на всі чудеса і знамення) народів, що населяли Ханаан, і відмовилися увійти до Ізраїлю у вибраний Богом час, було сказано, що тепер євреї зможуть отримати цю землю тільки після важких воєн, хоча могли отримати її дивним чином — без жодних зусиль. І до тих пір, поки євреї не покаються в гріху невіри, це покарання буде з ними, і будуть з'являтися все нові і нові приводи для плачу цього дня.
Зруйнування Першого Храму
За даними Біблії, руйнування Першого храму вавилонським царем Навуходоносором у 586 році до нашої ери припало на десяте ава (Єр. 52: 12,13) або на сьоме ава (II Ц. 25: 8-9). Однак релігійні авторитети вже досить рано, очевидно, в домішнаїтський період (див. Мішна) вирішили вважати днем жалоби дев'ятого ава, вважаючи (як це було зафіксовано пізніше в Талмуді), що «вавилоняни вступили в Храм в сьомий день місяця ав і три дні віддавалися там різним бесчинствам, а в дев'ятий день, ближче до сутінків, підпалили його, і він горів весь десятий день» (Та'ан. 29а). Відомо, що вже за часів Мішни саме дев'ятого ава дотримувався як день жалоби по Першому храму.
Зруйнування Другого Храму
За Йосипом Флавієм (Війна 6: 249-50), руйнування Другого храму римлянами в 70 році припало на десяте ава. Однак і в цьому випадку Талмуд (Та'ан. 29а) вказує, що Храм був підпалений 9-го ввечері і горів весь наступний день — 10-го ава.
Інші події, що трапились 9 ава
Дев'ятого ава (імовірно в 135 році) впав останній оплот єврейських повстанців, а вождь повстання Шимон Бар-Кохба (Бар-Кузіва) був убитий. За свідченням римського історика Діона Кассія, в боях тієї війни загинуло 580 тисяч євреїв, були зруйновані 50 укріплених міст і 985 поселень; майже вся Юдея перетворилася на випалену пустелю.
Дев'ятого ава, через кілька років після поразки Бар-Кохби (більш точних відомостей немає), римський правитель переорав територію Храму і його околиць. Збулося сказане пророком: «Через вас Сіон буде розораний, як поле, і Єрусалим стане руїнами, а Храмова гора — лісистим пагорбом» (Миха, 3:12). Загарбники заборонили євреям жити в Єрусалимі. Всякому хто порушив заборону загрожувала смертна кара. Єрусалим став язичницьким містом під назвою Аелія Капітоліна.
Дев'ятого ава 1095 року папа Урбан II оголосив про початок першого хрестового походу, в результаті якого «воїни Ісуса» вбили десятки тисяч євреїв і знищили безліч єврейських громад.
Дев'ятого ава 1146 року, під час другого хрестового походу були організовані погроми в єврейських громадах Німеччини і Франції.
Дев'ятого ава в 1290 році почалося вигнання євреїв з Англії.
На наступний день після дев'ятого ава в 1306 році був виданий указ про вигнання євреїв з Франції, причому все своє майно вони повинні були залишити.
Дев'ятого ава в 1348 році європейських євреїв звинуватили в організації однієї з найбільших в історії епідемій чуми («Чорної смерті»). Це звинувачення призвело до жорстокої хвилі погромів і вбивств.
Дев'ятого ава в 1492 році король Іспанії Фердинанд II Арагонський і королева Ізабелла I Кастильська видали указ про вигнання євреїв з Іспанії.
Дев'ятого ава в 1555 році — євреї Риму переселені в перше в історії гетто.
Дев'ятого ава в 1567 році були переселені в гетто інші євреї Італії.
Дев'ятого ава в 1882 році в Росії почалися погроми єврейських громад у межах смуги осілості.
Дев'ятого ава в 1914 році почалася Перша світова війна.
Дев'ятого ава в 1942 році почалася депортація євреїв з Варшавського гетто.
Дев'ятого ава в 1942 році почав діяти табір смерті в Треблінці.
Також євреї вірять, що коли-небудь цей день стане найбільшим святом — коли всі євреї покаються у своїх гріхах, то саме цього дня народиться Месія.
Правила та звичаї
Правила та звичаї, що стосуються дев'ятого ава, найбільш докладно кодифіковані Маймонідом, а потім Йосефом Каро. Загальним правилом жалоби дев'ятого ава є прирівнювання його до жалоби зо найближчим родичем. Жалоба починається із заходом сонця в день, що передує дев'ятому ава, і триває до заходу сонця в день дев'ятого ава. Остання трапеза до початку посту повинна складатися не більше ніж з однієї страви без м'яса і вина. Дотримуються наступні правила протягом всього посту: повне утримання від їжі і пиття; утримання від купання (можна лише обполіскувати руки в гігієнічних цілях); утримання від статевих зносин; утримання від користування пахощами і притираннями (парфумерією); заборона носити шкіряне взуття; заборона працювати або займатися справами; слід сидіти на підлозі або на низькій лавці; заборонено вивчати Тору, бо вона є джерелом радості, можна читати і вивчати лише тексти, пов'язані з виразом скорботи і смутку: Плач Єремії (Ейха) і відповідний мідраш (Ейха Раббі), книги Іова, Левіт (26: 14-42), Єремії (39), агадичні розділи Талмуду, що присвячені руйнуванню Єрусалима.
9 ава найсуворіші традиціоналісти сплять уночі на підлозі, поклавши під голову камінь. Прийнято, щоб у синагозі цього дня горіло всього кілька свічок. Завісу (парохет), якою завішений Ковчег Завіту, цього дня знімають, а в деяких сефардських синагогах, де такої завіси немає, вішають чорну завісу. В Єрусалимі в день дев'ятого ава прийнято йти до Стіни плачу (Західна стіна). Увечері напередодні дев'ятого ава в Ізраїлі закриті всі театри, кіно, концертні зали тощо. Євреї, що суворо дотримуються традиції, починають дотримуватися жалоби по руйнуванню Храму вже за три тижні до дев'ятого ава, тобто з посту , посилюючи прояв скорботи протягом останніх дев'яти днів цього періоду, починаючи з першого ава. Серед ашкеназі прийнято утримуватися в ці дні від вживання м'яса і вина (крім як по суботах), не надягати новий або святковий одяг і двічі в день читати приурочені до цього часу елегії, а також псалми 136 і 78. Сефарди дотримуються цих приписів лише протягом тижня, на який випадає дев'яте ава.
Після Шестиденної війни, з возз'єднанням Єрусалиму в 1967 році, в релігійних колах стало обговорюватися питання про зміни в ритуалі дев'ятого ава, пов'язаному з руйнуванням Єрусалиму, і внесення в нього модифікацій, заснованих на положеннях Талмуду, які передбачають настання періоду, коли євреї в Ізраїлі більше не будуть утискатися, хоча Храм ще не буде відновлений.
У другій половині 17 с. в ході руху Саббатая Цві, який скасував жалобу дев'ятого ава і оголосив його святковим днем, дотримання посту стало ознакою прихильності ортодоксальному юдаїзму. Реформістський рух протягом тривалого часу не визнавав дев'ятого ава як день жалоби. Однак уже кілька десятків років це положення скасовано.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тиша бе-ав |
- Tisha B'Av Worldwide Event
- Rabbi Eliezer Melamed — Peninei Halacha —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tisha be av ivr ת ש ע ה ב א ב u perekladi Dev yate ava nacionalnij den zhalobi i postu u yevreyiv v pam yat pro rujnuvannya Pershogo i Drugogo hramiv v Yerusalimi Cogo dnya yevreyi nichogo ne yidyat ne p yut ne vdyagayut shkiryane vzuttya Pist pochinayetsya z vechora 8 ava za kilka hvilin do zahodu soncya i zakinchuyetsya pislya poyavi zirok na nebi uvecheri 9 ava Tisha be av ce takozh yedinij den u roci koli yevrej ne tilki ne zobov yazanij ale i ne maye prava vivchati Toru adzhe vivchennya vvazhayetsya dzherelom radosti Tisha be av ivr ת ש ע ה ב א ב Tisha be av ivr ת ש ע ה ב א ב Yevreyi chitayut kinot bilya Zahidnoyi stini Yerusalimskogo HramuInshi nazviDev yate avaKim svyatkuyetsyayevreyiData9 avaTradiciyi pist zhaloba Tisha be av u VikishovishiIstoriyaGrih rozvidnikiv Spochatku pist na 9 ava zv yazuvavsya z grihom rozvidnikiv koli Mojsej priviv yevreyiv do kordoniv Zemli Obitovanoyi voni poboyalisya vidrazu uvijti v neyi i prosili Mojseya vidpraviti rozvidnikiv z tim shob ti povernuvshis opisali krayinu i perspektivi zhittya v nij I hocha ce prohannya bulo virazom sumnivu v Boga yakij viviv yevreyiv z Yegiptu i obicyav yim cyu krayinu vse zh Mojsej pogodivsya vidpraviti glav 12 kolin na rozvidku Rozvidniki sho povernulisya povidomili sho krayina ukriplena do neba i naselena veletnyami proti yakih yevreyi malenki yak koniki Tilki glavi dvoh kolin stverdzhuvali sho zemlya obitovana prekrasna i sho varto vstupiti tudi Narod poviriv prirodno bilshosti i vsyu nich z vosmogo na dev yate ava yevreyi plakali kazhuchi sho Bog priviv yih v cyu krayinu zi zlosti i sho krashe b voni pomerli v pusteli Todi Bog rozgnivavsya i skazav sho v cej raz yevreyi plakali marno ale teper u nih z yavitsya bezlich privodiv dlya plachu v cyu nich Take bude pokarannya za grih neviri I pershim pokarannyam stala zaborona pokolinnyu yake vijshlo z Yegiptu uvijti v Svyatu Zemlyu Lyudi zasumnivavsya v Bozi buli prirecheni sorok rokiv poneviryatisya po pusteli odin rik za kozhen den rozvidki i pomerti v nij yak voni i prosili Po druge za te sho yevreyi zlyakalisya nezvazhayuchi na vsi chudesa i znamennya narodiv sho naselyali Hanaan i vidmovilisya uvijti do Izrayilyu u vibranij Bogom chas bulo skazano sho teper yevreyi zmozhut otrimati cyu zemlyu tilki pislya vazhkih voyen hocha mogli otrimati yiyi divnim chinom bez zhodnih zusil I do tih pir poki yevreyi ne pokayutsya v grihu neviri ce pokarannya bude z nimi i budut z yavlyatisya vse novi i novi privodi dlya plachu cogo dnya Zrujnuvannya Pershogo Hramu Za danimi Bibliyi rujnuvannya Pershogo hramu vavilonskim carem Navuhodonosorom u 586 roci do nashoyi eri pripalo na desyate ava Yer 52 12 13 abo na some ava II C 25 8 9 Odnak religijni avtoriteti vzhe dosit rano ochevidno v domishnayitskij period div Mishna virishili vvazhati dnem zhalobi dev yatogo ava vvazhayuchi yak ce bulo zafiksovano piznishe v Talmudi sho vavilonyani vstupili v Hram v somij den misyacya av i tri dni viddavalisya tam riznim beschinstvam a v dev yatij den blizhche do sutinkiv pidpalili jogo i vin goriv ves desyatij den Ta an 29a Vidomo sho vzhe za chasiv Mishni same dev yatogo ava dotrimuvavsya yak den zhalobi po Pershomu hramu Zrujnuvannya Drugogo Hramu Dokladnishe Obloga Yerusalima 70 Za Josipom Flaviyem Vijna 6 249 50 rujnuvannya Drugogo hramu rimlyanami v 70 roci pripalo na desyate ava Odnak i v comu vipadku Talmud Ta an 29a vkazuye sho Hram buv pidpalenij 9 go vvecheri i goriv ves nastupnij den 10 go ava Inshi podiyi sho trapilis 9 ava Dev yatogo ava imovirno v 135 roci vpav ostannij oplot yevrejskih povstanciv a vozhd povstannya Shimon Bar Kohba Bar Kuziva buv ubitij Za svidchennyam rimskogo istorika Diona Kassiya v boyah tiyeyi vijni zaginulo 580 tisyach yevreyiv buli zrujnovani 50 ukriplenih mist i 985 poselen majzhe vsya Yudeya peretvorilasya na vipalenu pustelyu Dev yatogo ava cherez kilka rokiv pislya porazki Bar Kohbi bilsh tochnih vidomostej nemaye rimskij pravitel pereorav teritoriyu Hramu i jogo okolic Zbulosya skazane prorokom Cherez vas Sion bude rozoranij yak pole i Yerusalim stane ruyinami a Hramova gora lisistim pagorbom Miha 3 12 Zagarbniki zaboronili yevreyam zhiti v Yerusalimi Vsyakomu hto porushiv zaboronu zagrozhuvala smertna kara Yerusalim stav yazichnickim mistom pid nazvoyu Aeliya Kapitolina Dev yatogo ava 1095 roku papa Urban II ogolosiv pro pochatok pershogo hrestovogo pohodu v rezultati yakogo voyini Isusa vbili desyatki tisyach yevreyiv i znishili bezlich yevrejskih gromad Dev yatogo ava 1146 roku pid chas drugogo hrestovogo pohodu buli organizovani pogromi v yevrejskih gromadah Nimechchini i Franciyi Dev yatogo ava v 1290 roci pochalosya vignannya yevreyiv z Angliyi Na nastupnij den pislya dev yatogo ava v 1306 roci buv vidanij ukaz pro vignannya yevreyiv z Franciyi prichomu vse svoye majno voni povinni buli zalishiti Dev yatogo ava v 1348 roci yevropejskih yevreyiv zvinuvatili v organizaciyi odniyeyi z najbilshih v istoriyi epidemij chumi Chornoyi smerti Ce zvinuvachennya prizvelo do zhorstokoyi hvili pogromiv i vbivstv Dev yatogo ava v 1492 roci korol Ispaniyi Ferdinand II Aragonskij i koroleva Izabella I Kastilska vidali ukaz pro vignannya yevreyiv z Ispaniyi Dev yatogo ava v 1555 roci yevreyi Rimu pereseleni v pershe v istoriyi getto Dev yatogo ava v 1567 roci buli pereseleni v getto inshi yevreyi Italiyi Dev yatogo ava v 1882 roci v Rosiyi pochalisya pogromi yevrejskih gromad u mezhah smugi osilosti Dev yatogo ava v 1914 roci pochalasya Persha svitova vijna Dev yatogo ava v 1942 roci pochalasya deportaciya yevreyiv z Varshavskogo getto Dev yatogo ava v 1942 roci pochav diyati tabir smerti v Treblinci Takozh yevreyi viryat sho koli nebud cej den stane najbilshim svyatom koli vsi yevreyi pokayutsya u svoyih grihah to same cogo dnya naroditsya Mesiya Pravila ta zvichayiPravila ta zvichayi sho stosuyutsya dev yatogo ava najbilsh dokladno kodifikovani Majmonidom a potim Josefom Karo Zagalnim pravilom zhalobi dev yatogo ava ye pririvnyuvannya jogo do zhalobi zo najblizhchim rodichem Zhaloba pochinayetsya iz zahodom soncya v den sho pereduye dev yatomu ava i trivaye do zahodu soncya v den dev yatogo ava Ostannya trapeza do pochatku postu povinna skladatisya ne bilshe nizh z odniyeyi stravi bez m yasa i vina Dotrimuyutsya nastupni pravila protyagom vsogo postu povne utrimannya vid yizhi i pittya utrimannya vid kupannya mozhna lishe obpoliskuvati ruki v gigiyenichnih cilyah utrimannya vid statevih znosin utrimannya vid koristuvannya pahoshami i pritirannyami parfumeriyeyu zaborona nositi shkiryane vzuttya zaborona pracyuvati abo zajmatisya spravami slid siditi na pidlozi abo na nizkij lavci zaboroneno vivchati Toru bo vona ye dzherelom radosti mozhna chitati i vivchati lishe teksti pov yazani z virazom skorboti i smutku Plach Yeremiyi Ejha i vidpovidnij midrash Ejha Rabbi knigi Iova Levit 26 14 42 Yeremiyi 39 agadichni rozdili Talmudu sho prisvyacheni rujnuvannyu Yerusalima 9 ava najsuvorishi tradicionalisti splyat unochi na pidlozi poklavshi pid golovu kamin Prijnyato shob u sinagozi cogo dnya gorilo vsogo kilka svichok Zavisu parohet yakoyu zavishenij Kovcheg Zavitu cogo dnya znimayut a v deyakih sefardskih sinagogah de takoyi zavisi nemaye vishayut chornu zavisu V Yerusalimi v den dev yatogo ava prijnyato jti do Stini plachu Zahidna stina Uvecheri naperedodni dev yatogo ava v Izrayili zakriti vsi teatri kino koncertni zali tosho Yevreyi sho suvoro dotrimuyutsya tradiciyi pochinayut dotrimuvatisya zhalobi po rujnuvannyu Hramu vzhe za tri tizhni do dev yatogo ava tobto z postu posilyuyuchi proyav skorboti protyagom ostannih dev yati dniv cogo periodu pochinayuchi z pershogo ava Sered ashkenazi prijnyato utrimuvatisya v ci dni vid vzhivannya m yasa i vina krim yak po subotah ne nadyagati novij abo svyatkovij odyag i dvichi v den chitati priurocheni do cogo chasu elegiyi a takozh psalmi 136 i 78 Sefardi dotrimuyutsya cih pripisiv lishe protyagom tizhnya na yakij vipadaye dev yate ava Pislya Shestidennoyi vijni z vozz yednannyam Yerusalimu v 1967 roci v religijnih kolah stalo obgovoryuvatisya pitannya pro zmini v rituali dev yatogo ava pov yazanomu z rujnuvannyam Yerusalimu i vnesennya v nogo modifikacij zasnovanih na polozhennyah Talmudu yaki peredbachayut nastannya periodu koli yevreyi v Izrayili bilshe ne budut utiskatisya hocha Hram she ne bude vidnovlenij U drugij polovini 17 s v hodi ruhu Sabbataya Cvi yakij skasuvav zhalobu dev yatogo ava i ogolosiv jogo svyatkovim dnem dotrimannya postu stalo oznakoyu prihilnosti ortodoksalnomu yudayizmu Reformistskij ruh protyagom trivalogo chasu ne viznavav dev yatogo ava yak den zhalobi Odnak uzhe kilka desyatkiv rokiv ce polozhennya skasovano PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tisha be av Tisha B Av Worldwide Event Rabbi Eliezer Melamed Peninei Halacha