Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Олександрович Тихонов (1 (14) травня 1905, Харків — 1 червня 1997, Петрово-Дальнє) — радянський державний і партійний діяч. Голова Ради Міністрів СРСР у 1980—1985 роках, один з найстарших глав уряду (з 75 до 80 років) у післявоєнній історії Європи (рекорд належить Конраду Аденауеру, що покинув пост канцлера ФРН у 87 років). Депутат Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС в 1966—1989 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 27 листопада 1978 по 27 листопада 1979 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 27 листопада 1979 по 15 жовтня 1985 року. Доктор технічних наук (1961). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1975 і 1982).
| Тихонов Микола Олександрович | |
|---|---|
| рос. Николай Тихонов | |
 | |
| Народився | 1 (14) травня 1905[1][2] Харків, Російська імперія[4] |
| Помер | 1 червня 1997[1][2][3] (92 роки) Петрово-Дальнє, Красногорський район, Московська область, Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР Росія |
| Діяльність | політик, інженер, металург |
| Alma mater | Національна металургійна академія України (1930) |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук (1961) |
| Знання мов | російська[6] |
| Заклад | d, Нікопольський південнотрубний завод і Рада Міністрів СРСР |
| Членство | Політичне бюро ЦК КПРС (15 жовтня 1985) |
| Посада | d, d і депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |                                |
| |
З життєпису
Народився в родині інженера. З 1920 по 1924 рік навчався в Катерининському технікумі шляхів сполучення міста Катеринослава. Трудову діяльність розпочав у 1924 році помічником машиніста паровоза на залізниці. Працював техніком механічного цеху Катеринославського (з 1926 року — Дніпропетровського) заводу імені Леніна.
У 1930 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.
З 1930 року — інженер-проектувальник «Діпросталі», з 1933 року — помічник, заступник начальника цеху, з січня 1938 року — начальник цеху тонкостінних труб, а з січня 1940 року — головний інженер і заступник директора Дніпропетровського металургійного і трубопрокатного заводу імені Леніна. Член ВКП(б) з 1940 року.
Під час другої світової війни з вересня 1941 по липень 1947 року працював головним інженером Новотрубного заводу міста Первоуральська Свердловської РРФСР.
У липні 1947 — грудні 1950 року — директор Південнотрубного заводу міста Нікополя Дніпропетровської області.
У грудні 1950 — вересня 1955 року — начальник Головного управління трубної промисловості Міністерства чорної металургії СРСР. З вересня 1955 по травень 1957 року — заступник міністра чорної металургії СРСР, відповідав за трубну промисловість.
У травні 1957 — квітні 1960 року — голова Дніпропетровської Ради народного господарства (раднаргоспу). У 1959 році був у складі радянської делегації, яка, на чолі з 1-м Секретарем ЦК КПРС М. С. Хрущовим, здійснила перший офіційний візит до США.
У квітні 1960 — березні 1963 року — заступник голови Державної науково-економічної ради Ради Міністрів СРСР — міністр СРСР. З березня 1963 по жовтень 1965 року обіймав посаду заступника голови Держплану СРСР — міністра СРСР.
Тихонов, після приходу до влади Л. І. Брежнєва, з яким був знайомий з 1930-х років по Дніпропетровську, почав займати значно вищі пости: з жовтня 1965 року — заступник голови Ради міністрів СРСР. У вересні 1976 року став першим заступником голови Ради міністрів. Під час хвороб О. М. Косигіна виконував обов'язки голови уряду. 27 листопада 1978 року він був обраний кандидатом в члени Політбюро ЦК КПРС, 27 листопада 1979 року переведений з кандидатів у члени Політбюро.
23 жовтня 1980 року Верховна Рада СРСР затвердила Тихонова М. О. на посаді Голови Ради Міністрів СРСР..
26 вересня 1985 року Тихонов у зв'язку з погіршенням стану здоров'я подав у відставку. Після звільнення перебував державним радником при Президії Верховної Ради СРСР, персональним пенсіонером союзного значення. В останні роки жив самотньо, зі спогадами та інтерв'ю не виступав.
Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.
Оцінка діяльності
У своїй діяльності М. О. Тихонов вважався господарником-практиком, хоча не мав здібностей до самостійної діяльності державного масштабу. Політичними питаннями не цікавився, не брав участі в інтригах, проте міг критикувати Косигіна та Брежнєва по деяких принципових питаннях.
У 1985 році пам'ятник Тихонову встановили у Харкові. У 2021 році в Санкт-Петербурзі встановлено пам'ятник Миколі Тихонову. У 2022 році пам'ятник Тихонову встановили в Москві.
Нагороди
Двічі Герой Соціалістичної Праці (1975 і 1982). Лауреат Сталінські премії (1943, 1951). Нагороджений 7 орденами Леніна, 3 іноземними орденами, а також медалями.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Munzinger Personen
- Тихонов Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- Постанова Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1980 року
- Могилы знаменитостей. Тихонов Николай Александрович (1905—1997) (рос.)
Джерела
- Тихонов Микола Олександрович
- Тихонов Николай Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Посилання
- Тихонов // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Oleksandrovich Tihonov 1 14 travnya 1905 Harkiv 1 chervnya 1997 Petrovo Dalnye radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Golova Radi Ministriv SRSR u 1980 1985 rokah odin z najstarshih glav uryadu z 75 do 80 rokiv u pislyavoyennij istoriyi Yevropi rekord nalezhit Konradu Adenaueru sho pokinuv post kanclera FRN u 87 rokiv Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 11 go sklikan Kandidat u chleni CK KPRS v 1961 1966 rokah Chlen CK KPRS v 1966 1989 rokah Kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS z 27 listopada 1978 po 27 listopada 1979 roku Chlen Politbyuro CK KPRS z 27 listopada 1979 po 15 zhovtnya 1985 roku Doktor tehnichnih nauk 1961 Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1975 i 1982 Tihonov Mikola Oleksandrovichros Nikolaj TihonovNarodivsya 1 14 travnya 1905 1 2 Harkiv Rosijska imperiya 4 Pomer 1 chervnya 1997 1997 06 01 1 2 3 92 roki Petrovo Dalnye Krasnogorskij rajon Moskovska oblast RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnist politik inzhener metalurgAlma mater Nacionalna metalurgijna akademiya Ukrayini 1930 Naukovij stupin doktor tehnichnih nauk 1961 Znannya mov rosijska 6 Zaklad d Nikopolskij pivdennotrubnij zavod i Rada Ministriv SRSRChlenstvo Politichne byuro CK KPRS 15 zhovtnya 1985 Posada d d i deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya VKP b Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZ zhittyepisuNarodivsya v rodini inzhenera Z 1920 po 1924 rik navchavsya v Katerininskomu tehnikumi shlyahiv spoluchennya mista Katerinoslava Trudovu diyalnist rozpochav u 1924 roci pomichnikom mashinista parovoza na zaliznici Pracyuvav tehnikom mehanichnogo cehu Katerinoslavskogo z 1926 roku Dnipropetrovskogo zavodu imeni Lenina U 1930 roci zakinchiv Dnipropetrovskij metalurgijnij institut Z 1930 roku inzhener proektuvalnik Diprostali z 1933 roku pomichnik zastupnik nachalnika cehu z sichnya 1938 roku nachalnik cehu tonkostinnih trub a z sichnya 1940 roku golovnij inzhener i zastupnik direktora Dnipropetrovskogo metalurgijnogo i truboprokatnogo zavodu imeni Lenina Chlen VKP b z 1940 roku Pid chas drugoyi svitovoyi vijni z veresnya 1941 po lipen 1947 roku pracyuvav golovnim inzhenerom Novotrubnogo zavodu mista Pervouralska Sverdlovskoyi RRFSR U lipni 1947 grudni 1950 roku direktor Pivdennotrubnogo zavodu mista Nikopolya Dnipropetrovskoyi oblasti U grudni 1950 veresnya 1955 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya trubnoyi promislovosti Ministerstva chornoyi metalurgiyi SRSR Z veresnya 1955 po traven 1957 roku zastupnik ministra chornoyi metalurgiyi SRSR vidpovidav za trubnu promislovist U travni 1957 kvitni 1960 roku golova Dnipropetrovskoyi Radi narodnogo gospodarstva radnargospu U 1959 roci buv u skladi radyanskoyi delegaciyi yaka na choli z 1 m Sekretarem CK KPRS M S Hrushovim zdijsnila pershij oficijnij vizit do SShA U kvitni 1960 berezni 1963 roku zastupnik golovi Derzhavnoyi naukovo ekonomichnoyi radi Radi Ministriv SRSR ministr SRSR Z bereznya 1963 po zhovten 1965 roku obijmav posadu zastupnika golovi Derzhplanu SRSR ministra SRSR Tihonov pislya prihodu do vladi L I Brezhnyeva z yakim buv znajomij z 1930 h rokiv po Dnipropetrovsku pochav zajmati znachno vishi posti z zhovtnya 1965 roku zastupnik golovi Radi ministriv SRSR U veresni 1976 roku stav pershim zastupnikom golovi Radi ministriv Pid chas hvorob O M Kosigina vikonuvav obov yazki golovi uryadu 27 listopada 1978 roku vin buv obranij kandidatom v chleni Politbyuro CK KPRS 27 listopada 1979 roku perevedenij z kandidativ u chleni Politbyuro 23 zhovtnya 1980 roku Verhovna Rada SRSR zatverdila Tihonova M O na posadi Golovi Radi Ministriv SRSR 26 veresnya 1985 roku Tihonov u zv yazku z pogirshennyam stanu zdorov ya podav u vidstavku Pislya zvilnennya perebuvav derzhavnim radnikom pri Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR personalnim pensionerom soyuznogo znachennya V ostanni roki zhiv samotno zi spogadami ta interv yu ne vistupav Pohovanij na Novodivochomu cvintari u Moskvi Ocinka diyalnostiPam yatnik Tihonovu M O u Harkovi U svoyij diyalnosti M O Tihonov vvazhavsya gospodarnikom praktikom hocha ne mav zdibnostej do samostijnoyi diyalnosti derzhavnogo masshtabu Politichnimi pitannyami ne cikavivsya ne brav uchasti v intrigah prote mig kritikuvati Kosigina ta Brezhnyeva po deyakih principovih pitannyah U 1985 roci pam yatnik Tihonovu vstanovili u Harkovi U 2021 roci v Sankt Peterburzi vstanovleno pam yatnik Mikoli Tihonovu U 2022 roci pam yatnik Tihonovu vstanovili v Moskvi NagorodiDvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1975 i 1982 Laureat Stalinski premiyi 1943 1951 Nagorodzhenij 7 ordenami Lenina 3 inozemnimi ordenami a takozh medalyami PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Munzinger Personen d Track Q107343683 Tihonov Nikolaj Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Postanova Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 zhovtnya 1980 roku Mogily znamenitostej Tihonov Nikolaj Aleksandrovich 1905 1997 ros DzherelaTihonov Mikola Oleksandrovich Tihonov Nikolaj Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaTihonov Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0