Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тисячоденна війна (ісп. Guerra de los Mil Días) — громадянська війна в Республіці Колумбія, що тривала з 17 жовтня 1899 року до 21 листопада 1902 року. Внаслідок конфлікту між прихильниками Колумбійської консервативної партії та Колумбійської ліберальної партії кількість загиблих склала близько 100 тисяч осіб. Результатом громадянської війни була перемога консерваторів і проголошення незалежності Панами.
| Громадянські війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тисячоденна війна | |||||||||
 Затонулий пароплав консерваторів «Лаутаро» (20 січня 1902, Панама) | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Рафаель Урібе Бенхамін Еррера Вікторіано Лоренсо | Просперо Пінсон Рамон Гонсалес Педро Нел Оспіна | ||||||||
Передумови війни
Протягом XIX століття політичне становище в Колумбії було нестабільним. Підсумком стало прийняття нової конституції 1863 р., котра перетворила країну у федерацію під назвою . Штатам було надано широку автономію.
У 1886 році ця конституція було замінено новою, консервативнішою і більш централістською; штати були перетворені на департаменти, а країна отримала назву Республіка Колумбія. Однак, централізація країни лише погіршила політичну ситуацію, і багато департаментів стали виражати недовіру центральній владі. Крім того, невдала економічна політика консерваторів, випуск великої кількості паперових грошей погіршили економічне становище та викликали в країні високу інфляцію. Президент Мануель Антоніо Санклементе був занадто старим і хворим, щоб утримувати владу.
Хід війни
Приводом до війни став конфлікт між консерваторами та опозиційними лібералами, котрі звинуватили правлячу партію у фальсифікації результатів виборів.
20 жовтня 1899 року ліберали почали повстання, центром котрого став департамент Сантандер; повстанці розраховували на прибуття підкріплення із Венесуели. Війська, котрі мали придушити повстання, не прибули до місця призначення, відмовившись отримувати зарплатню у «білетах», котрі влада використовувала через важку економічну стиуацію.
Консерватори змогли 24 жовтня завдати першої поразки лібералам у битві на ріці Магдалені, та їхнє становище все ще залишалося досить складним; серед консерваторів пройшов розкол на дві фракції, які називалися історична та національна.
15 грудня 1899 року ліберали під командуванням Рафаеля Урібе Урібе перемогли консерваторів у Пералонсо. Та в битві у Палонегро 11—26 травня 1900 року урядові війська (15 000 осіб під командуванням Просперо Пінсона) завдали сильної поразки лібералам (8000 осіб під командуванням Габриеля Варгаса Сантоса), після чого повсталі перейшли до партизанської війни у сільськогосподарських районах країни.
Після Палонегро ліберали розділились на фракції пацифистів та прихильників продовження війни; національна фракція консерваторів стала схилятися до припинення війни, котра тепер велась переважно у Панамі та на узбережжі Карибського моря.
31 липня 1900 року стався переворот, в результаті якого новим президентом країни замість Санклементе став генерал Хосе Мануель Маррокін; у відповідь на це ліберали висунули кандидатуру Габріеля Сантоса. Всупереч очікуванням деяких консерваторів, Маррокін відмовився починати переговори із повсталими.
1901 року ліберали під командуванням генерала Бенхаміна Еррера, завдали поразки консерваторам у битве біля , (Панама), однак вплинути на загальний хід війни їм не вдалось.
29 липня консерватори позбавили лібералів венесуельської допомоги, після чого стало зрозуміло, що ліберали не зможуть виграти війну. 24 жовтня 1902 р. за підписом генерала Урібе Урібе було укладено Нідерландську угоду в садибі «Нідерланди» (звідки й походить її назва), яка поклала край громадянському конфлікту в Колумбії. Бої в Панамі ще продовжувались до листопада, аж поки в конфлікт не втрутились США, які направили військову ескадру для захисту своїх майбутніх інтересів у будівництві Панамського каналу; повстанці Б. Еррери змушені були скласти зброю.
Підсумки війни
21 листопада 1902 року на борту американського лінкору «Вісконсин» було досягнуто остаточного перемир'я і підписано мирну угоду. Угоду уклали представники лібералів (генерал Лукас Кабальєро Баррера і полковник Еусебіо Моралес, від імені генерала Бенхаміна Еррери) і консерваторів (генерал Альфредо Васкес Кобо і генерал Віктор Салазар, губернатор департаменту Панами).
Тисячоденна війна стала однією із найжорстокіших і найкривавіших війн в історії Південної Америки. Загальна кількість загиблих складає 100—130 тисяч осіб, а економіка Колумбії зазнала величезних збитків.
У літературі
Події Тисячоденної війни в Колумбії згадує у своїх творах Габріель Гарсіа Маркес:
- повість «Полковнику ніхто не пише» (1961) — опис збіднілого полковника у відставці, ветерана Тисячоденної війни, який був присутнім при підписанні Нідерландської угоди;
- роман «Сто років самотності» (1967) — опис одного з мешканців вигаданого колумбійського села, який був залучений до конфлікту між лібералами і консерваторами;
- повість «Записник з моїми сумними курвами» (2004) — згадка про батька головного героя твору, який помер у день підписання Нідерладської угоди.
Одного разу Габріель Гарсія Маркес зізнався: «Для мене війна в Колумбії не завершена».
Див. також
Примітки
- . www.lacasadelahistoria.com (es-ES) . Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
- . Radio Nacional de Colombia (ісп.). 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 серпня 2017.
Посилання
- Краткая история Колумбии — русская страница о стране [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tisyachodenna vijna isp Guerra de los Mil Dias gromadyanska vijna v Respublici Kolumbiya sho trivala z 17 zhovtnya 1899 roku do 21 listopada 1902 roku Vnaslidok konfliktu mizh prihilnikami Kolumbijskoyi konservativnoyi partiyi ta Kolumbijskoyi liberalnoyi partiyi kilkist zagiblih sklala blizko 100 tisyach osib Rezultatom gromadyanskoyi vijni bula peremoga konservatoriv i progoloshennya nezalezhnosti Panami Gromadyanski vijni Tisyachodenna vijna Zatonulij paroplav konservatoriv Lautaro 20 sichnya 1902 Panama Zatonulij paroplav konservatoriv Lautaro 20 sichnya 1902 Panama Data 20 zhovtnya 1899 21 listopada 1902 Misce Kolumbiya Panama Privid Zvinuvachennya liberaliv u zagarbanni konservatorami vladi nezakonnim shlyahom Rezultat Peremoga konservatoriv progoloshennya nezalezhnosti Panami Storoni Komanduvachi Rafael Uribe Benhamin Errera Viktoriano Lorenso Prospero Pinson Ramon Gonsales Pedro Nel OspinaPeredumovi vijniProtyagom XIX stolittya politichne stanovishe v Kolumbiyi bulo nestabilnim Pidsumkom stalo prijnyattya novoyi konstituciyi 1863 r kotra peretvorila krayinu u federaciyu pid nazvoyu Shtatam bulo nadano shiroku avtonomiyu U 1886 roci cya konstituciya bulo zamineno novoyu konservativnishoyu i bilsh centralistskoyu shtati buli peretvoreni na departamenti a krayina otrimala nazvu Respublika Kolumbiya Odnak centralizaciya krayini lishe pogirshila politichnu situaciyu i bagato departamentiv stali virazhati nedoviru centralnij vladi Krim togo nevdala ekonomichna politika konservatoriv vipusk velikoyi kilkosti paperovih groshej pogirshili ekonomichne stanovishe ta viklikali v krayini visoku inflyaciyu Prezident Manuel Antonio Sanklemente buv zanadto starim i hvorim shob utrimuvati vladu Departamenti Kolumbiyi v 1890 r Hid vijniPrivodom do vijni stav konflikt mizh konservatorami ta opozicijnimi liberalami kotri zvinuvatili pravlyachu partiyu u falsifikaciyi rezultativ viboriv 20 zhovtnya 1899 roku liberali pochali povstannya centrom kotrogo stav departament Santander povstanci rozrahovuvali na pributtya pidkriplennya iz Venesueli Vijska kotri mali pridushiti povstannya ne pribuli do miscya priznachennya vidmovivshis otrimuvati zarplatnyu u biletah kotri vlada vikoristovuvala cherez vazhku ekonomichnu stiuaciyu Konservatori zmogli 24 zhovtnya zavdati pershoyi porazki liberalam u bitvi na rici Magdaleni ta yihnye stanovishe vse she zalishalosya dosit skladnim sered konservatoriv projshov rozkol na dvi frakciyi yaki nazivalisya istorichna ta nacionalna 15 grudnya 1899 roku liberali pid komanduvannyam Rafaelya Uribe Uribe peremogli konservatoriv u Peralonso Ta v bitvi u Palonegro 11 26 travnya 1900 roku uryadovi vijska 15 000 osib pid komanduvannyam Prospero Pinsona zavdali silnoyi porazki liberalam 8000 osib pid komanduvannyam Gabrielya Vargasa Santosa pislya chogo povstali perejshli do partizanskoyi vijni u silskogospodarskih rajonah krayini Pislya Palonegro liberali rozdililis na frakciyi pacifistiv ta prihilnikiv prodovzhennya vijni nacionalna frakciya konservatoriv stala shilyatisya do pripinennya vijni kotra teper velas perevazhno u Panami ta na uzberezhzhi Karibskogo morya 31 lipnya 1900 roku stavsya perevorot v rezultati yakogo novim prezidentom krayini zamist Sanklemente stav general Hose Manuel Marrokin u vidpovid na ce liberali visunuli kandidaturu Gabrielya Santosa Vsuperech ochikuvannyam deyakih konservatoriv Marrokin vidmovivsya pochinati peregovori iz povstalimi 1901 roku liberali pid komanduvannyam generala Benhamina Errera zavdali porazki konservatoram u bitve bilya Panama odnak vplinuti na zagalnij hid vijni yim ne vdalos 29 lipnya konservatori pozbavili liberaliv venesuelskoyi dopomogi pislya chogo stalo zrozumilo sho liberali ne zmozhut vigrati vijnu 24 zhovtnya 1902 r za pidpisom generala Uribe Uribe bulo ukladeno Niderlandsku ugodu v sadibi Niderlandi zvidki j pohodit yiyi nazva yaka poklala kraj gromadyanskomu konfliktu v Kolumbiyi Boyi v Panami she prodovzhuvalis do listopada azh poki v konflikt ne vtrutilis SShA yaki napravili vijskovu eskadru dlya zahistu svoyih majbutnih interesiv u budivnictvi Panamskogo kanalu povstanci B Erreri zmusheni buli sklasti zbroyu Pidsumki vijniPidpisannya mirnoyi ugodi na bortu Viskonsina 21 listopada 1902 roku na bortu amerikanskogo linkoru Viskonsin bulo dosyagnuto ostatochnogo peremir ya i pidpisano mirnu ugodu Ugodu uklali predstavniki liberaliv general Lukas Kabalyero Barrera i polkovnik Eusebio Morales vid imeni generala Benhamina Erreri i konservatoriv general Alfredo Vaskes Kobo i general Viktor Salazar gubernator departamentu Panami Tisyachodenna vijna stala odniyeyu iz najzhorstokishih i najkrivavishih vijn v istoriyi Pivdennoyi Ameriki Zagalna kilkist zagiblih skladaye 100 130 tisyach osib a ekonomika Kolumbiyi zaznala velicheznih zbitkiv U literaturiPodiyi Tisyachodennoyi vijni v Kolumbiyi zgaduye u svoyih tvorah Gabriel Garsia Markes povist Polkovniku nihto ne pishe 1961 opis zbidnilogo polkovnika u vidstavci veterana Tisyachodennoyi vijni yakij buv prisutnim pri pidpisanni Niderlandskoyi ugodi roman Sto rokiv samotnosti 1967 opis odnogo z meshkanciv vigadanogo kolumbijskogo sela yakij buv zaluchenij do konfliktu mizh liberalami i konservatorami povist Zapisnik z moyimi sumnimi kurvami 2004 zgadka pro batka golovnogo geroya tvoru yakij pomer u den pidpisannya Niderladskoyi ugodi Odnogo razu Gabriel Garsiya Markes ziznavsya Dlya mene vijna v Kolumbiyi ne zavershena Div takozhSpisok vijn XX stolittyaPrimitki www lacasadelahistoria com es ES Arhiv originalu za 13 serpnya 2017 Procitovano 13 serpnya 2017 Radio Nacional de Colombia isp 20 veresnya 2016 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 Procitovano 13 serpnya 2017 PosilannyaKratkaya istoriya Kolumbii russkaya stranica o strane 4 bereznya 2016 u Wayback Machine