Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тета Оріона Θ1 Оріона D Тета1 Оріона DДані дослідження Епоха J2000С

Тета1 Оріона D

Тета1 Оріона D
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тета Оріона.
Θ1 Оріона D
image
Тета1 Оріона D


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Оріон
Пряме піднесення 05h 35m17.19248s
Схилення −05° 23′ 14.4551″
Видима величина (V) 6.70


Характеристики
Спектральний клас B1.5 Vp
показник кольору U−B −0.71
показник кольору B−V +0.09
Тип змінності


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +32.4 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: −7.11мас/рік

за схиленням: 8.29мас/рік

Паралакс (π) −27.24 ± 8.21 мас
Відстань світлових років
450 ± 50парсек
Абсолютна величина (MV) −3.3


Подробиці
Маса 18 ± 6M☉
Радіус 5.6 ± 0.8R☉
Світність 29,500L☉
Ефективна температура 32,000 ± 1,000 K
Гравітація 4.2 ± 0.1м/сек2
Металічність [Fe/H] ?
Обертання 49.0 ± 0.9
Вік 2.5 ± 0.5років


Інші позначення
θ1 Orionis D, 41 Orionis D, HR 1896, HD 37023, HIP 26224, WDS J05353-0523D


Посилання
SIMBADдані для HD+37023

Тета1 Оріона D (θ1 Orionis D) є складовою розсіяного скупчення Трапеція Оріона, що лежить в межах туманності Оріона. Це блакитна зоря спектрального класу B головної послідовності з декількома слабшими компаньйонами.

Зоря θ1 Оріона складається з багатьох компонентів, перш за все, це чотири зірки Трапеції Оріона (A, B, C, і D), усі в межах однієї мінути дуги один від одного. θ2 Оріона є більш віддаленою групою зірок, що складається з трьох основних компонентів і декількох тьмяніших зірок на відстані 1-2 кутові мінути від θ1.

Зоря θ1 D ще й сама має слабкого оптичного компаньйона на відстані 1.4", що є спектроскопічним компаньйоном з орбітальним періодом у 40 днів. Спостереження "Infrared Optical Telescope Array" вказують на іншого компаньйона з масою 18.6.

Див. також

Примітки

  1. van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  2. Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues. 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
  3. Levenhagen, R. S.; Leister, N. V. (2006). Spectroscopic analysis of southern B and Be stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 371: 252. Bibcode:2006MNRAS.371..252L. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.10655.x.
  4. Olivares, J.; Sánchez, L. J.; Ruelas-Mayorga, A.; Allen, C.; Costero, R.; Poveda, A. (2013). Kinematics of the Orion Trapezium Based on Diffracto-Astrometry and Historical Data. The Astronomical Journal. 146 (5): 106. Bibcode:2013AJ....146..106O. doi:10.1088/0004-6256/146/5/106.
  5. Simón-Díaz, S.; Herrero, A.; Esteban, C.; Najarro, F. (2006). Detailed spectroscopic analysis of the Trapezium cluster stars inside the Orion nebula. Astronomy and Astrophysics. 448 (1): 351—366. Bibcode:2006A&A...448..351S. doi:10.1051/0004-6361:20053066. ISSN 0004-6361.
  6. Grellmann, R.; Preibisch, T.; Ratzka, T.; Kraus, S.; Helminiak, K. G.; Zinnecker, H. (2013). The multiplicity of massive stars in the Orion Nebula Cluster as seen with long-baseline interferometry. Astronomy & Astrophysics. 550: A82. arXiv:1301.3045. Bibcode:2013A&A...550A..82G. doi:10.1051/0004-6361/201220192.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teta Oriona 81 Oriona D Teta1 Oriona DDani doslidzhennya Epoha J2000Suzir ya OrionPryame pidnesennya 05h 35m17 19248sShilennya 05 23 14 4551 Vidima velichina V 6 70HarakteristikiSpektralnij klas B1 5 Vppokaznik koloru U B 0 71pokaznik koloru B V 0 09Tip zminnostiAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 32 4 km sekVlasnij ruh m za pr pidnes 7 11mas rik za shilennyam 8 29mas rikParalaks p 27 24 8 21 masVidstan svitlovih rokiv 450 50parsekAbsolyutna velichina MV 3 3PodrobiciMasa 18 6M Radius 5 6 0 8R Svitnist 29 500L Efektivna temperatura 32 000 1 000 KGravitaciya 4 2 0 1m sek2Metalichnist Fe H Obertannya 49 0 0 9Vik 2 5 0 5rokivInshi poznachennya81 Orionis D 41 Orionis D HR 1896 HD 37023 HIP 26224 WDS J05353 0523DPosilannyaSIMBADdani dlya HD 37023 Teta1 Oriona D 81 Orionis D ye skladovoyu rozsiyanogo skupchennya Trapeciya Oriona sho lezhit v mezhah tumannosti Oriona Ce blakitna zorya spektralnogo klasu B golovnoyi poslidovnosti z dekilkoma slabshimi kompanjonami Zorya 81 Oriona skladayetsya z bagatoh komponentiv persh za vse ce chotiri zirki Trapeciyi Oriona A B C i D usi v mezhah odniyeyi minuti dugi odin vid odnogo 82 Oriona ye bilsh viddalenoyu grupoyu zirok sho skladayetsya z troh osnovnih komponentiv i dekilkoh tmyanishih zirok na vidstani 1 2 kutovi minuti vid 81 Zorya 81 D she j sama maye slabkogo optichnogo kompanjona na vidstani 1 4 sho ye spektroskopichnim kompanjonom z orbitalnim periodom u 40 dniv Sposterezhennya Infrared Optical Telescope Array vkazuyut na inshogo kompanjona z masoyu 18 6 Div takozhTrapeciya Oriona 81 Oriona A 81 Oriona B 81 Oriona CPrimitkivan Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Ducati J R 2002 VizieR Online Data Catalog Catalogue of Stellar Photometry in Johnson s 11 color system CDS ADC Collection of Electronic Catalogues 2237 0 Bibcode 2002yCat 2237 0D Levenhagen R S Leister N V 2006 Spectroscopic analysis of southern B and Be stars Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 371 252 Bibcode 2006MNRAS 371 252L doi 10 1111 j 1365 2966 2006 10655 x Olivares J Sanchez L J Ruelas Mayorga A Allen C Costero R Poveda A 2013 Kinematics of the Orion Trapezium Based on Diffracto Astrometry and Historical Data The Astronomical Journal 146 5 106 Bibcode 2013AJ 146 106O doi 10 1088 0004 6256 146 5 106 Simon Diaz S Herrero A Esteban C Najarro F 2006 Detailed spectroscopic analysis of the Trapezium cluster stars inside the Orion nebula Astronomy and Astrophysics 448 1 351 366 Bibcode 2006A amp A 448 351S doi 10 1051 0004 6361 20053066 ISSN 0004 6361 Grellmann R Preibisch T Ratzka T Kraus S Helminiak K G Zinnecker H 2013 The multiplicity of massive stars in the Orion Nebula Cluster as seen with long baseline interferometry Astronomy amp Astrophysics 550 A82 arXiv 1301 3045 Bibcode 2013A amp A 550A 82G doi 10 1051 0004 6361 201220192

Дата публікації:
Топ