Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трапеція Оріона або Скупчення Трапеція Оріона компактне Розсіяне скупчення зір що розташоване у самому серці Туманності

Трапеція Оріона

Трапеція Оріона

Трапеція Оріона, або Скупчення Трапеція Оріона — компактне Розсіяне скупчення зір, що розташоване у самому серці Туманності Оріона.

Трапеція Оріона
Розсіяне скупчення
image
Трапеція Оріона в оптичному (ліворуч) та
інфрачервоному світлі (праворуч)
відзнята космічним телескопом Хаббл.
Фото НАСА.
Трапеція Оріона в оптичному (ліворуч) та
інфрачервоному світлі (праворуч)
відзнята космічним телескопом Хаббл.
Фото НАСА.
Історія дослідження
Відкривач Галілео Галілей
Дата відкриття 4 лютого 1617
Позначення
Дані спостережень
(Епоха J2000)
Клас ?
Пряме піднесення 05h 35.4m
Схилення −05° 27′
Відстань 1.6 тисяч св. років
490 пс пк
Видима зоряна
величина (V) 		4.0
Видимі розміри (V) 47 кутових секунд
Сузір'я Оріон
Фізичні характеристики
Маса ? кг
(? M☉)
Радіус 10 св.р.
VHB ?
Абсолютна
зоряна величина (V)
Приблизний вік 3 × 105 років
Інші властивості

Відкриття

Скупчення відкрив Галілео Галілеем 4 лютого 1617 року, коли замалював відносне розташування трьох зір трапеції (A, C, D), не звертаючи уваги на навколишню туманність. Про існування четвертої компоненти (B) було повідомлено відразу кількома спостерігачами у 1673 році. Інші компоненти скупчення були відкриті пізніше. На 1888 рік було відомо, що скупчення налічує вісім компонент, кілька з яких утворюють подвійні зорі.

На сьогоднішній день, спостерігаючи небо в аматорський телескоп з апертурою 12-15 см при гарному небі можна вирізнити до шести зір даного скупчення.

Фізичні характеристики

Трапеція Оріона є досить молодим розсіяним скупченням, що народилося безпосередньо в Туманності Оріона. П'ять найбільших зір мають масу близько 15—30 M☉. Вони розташовані в межах сфери діаметром близько 1,5 світлових років і дають основний вклад в освітлення оточуючої їх туманності. За своїми кінематичними характеристиками Трапецію Оріона можна розглядати як складову значно більшого скупчення — Туманності Оріона, яке має в діаметрі 20 світлових років і містить близько 2000 зір.

Інфрачервоні зображення Трапеції Оріона дають можливість краще побачити газопилові хмари Туманності Оріона й виявити розташування багатьох інших компонент скупчення. Більше половини зір у межах цього скупчення утворилися «нещодавно» й мають протопланетні диски, з яких згодом можуть утворитися планетні системи. У межах скупчення астрономи виявили також кілька коричневих карликів зі значним власним рухом, достатнім, щоб залишити скупчення.

Ідентифікування

Найлегше ототожнити скупчення можна за чотирма його найяскравішими зорями: їх позначають A, B, C та D (у порядку зростання їх прямого піднесення), вони утворюють чотирикутник у вигляді трапеції. Найяскравішою з них є зоря C з видимою величиною 5,13, що відома як Θ1 Оріона C. Компоненти A та B, як виявилось, є (затемнювано подвіними) зорями.

Галерея

  • image
    Ототожнення зір у Трапеції Оріона
  • image
    В даній області Туманності Оріона можна спостерігати «бульбашки» та «арки» сформовані в процесі народження зір Трапеції Оріона, коли випромінювання, потоки заряджених частинок та викинутого зорями газу «видували» газ та пил з околиць зір створюючи у міжзоряному просторі бульбашкоподібні форми.
  • image
    Одним з компонентів кластера (Theta1 Orionis F, внизу зліва) є подвійна зоря.
  • image
    Фото Туманності Оріона зроблене Chandra X-ray Observatory.
  • image
    Більша деталізація ядра туманності, що показує трапецію в контексті навколишніх туманностей.
  • image
    Ядро туманності з усіма ідентифікованими зорями.

Примітки

  1. Галілео Галілей (1610). (лат.). Венеція. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 18 жовтня 2019.
  2. Том Поп та Джім Мошер (17 березня 2006). . Архів оригіналу за 30 січня 2008. Читачі дивувалися з того, що в своїх текстах Галілео Галілей не згадав про існування туманності, яка оточує ці зорі й відома зараз як M42... Як сам Галілей згодом пояснював в Sidereus Nuncius, він вважав, що коли неозброєним оком ми бачимо туманність, а в його телескоп вона виявляється скупченням зір, то, відповідно, туманність, яку видно в його телескоп, також може виявитися скупченням зір, якщо спостерігати її в більший телескоп. Тобто, будь-які дифузні об'єкти, видимі у телескоп, він пояснював недоліками (обмеженнями) телескопу. Тому він не надавав їм якогось значення й не вважав за потрібне їх описувати.
  3. Lodriguss, Jerry. The Trapezium, Theta Orionis. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 6 вересня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 15 січня 2016.


Для додаткового читання

  • Lada, E. A.; et al. (1996). Навколозоряні диски у скупченні Трапеції Оріона. Bulletin of the American Astronomical Society. 28: 1342. Bibcode:1996AAS...189.5301L.
  • Poveda, Arcadio; et al. (2005). Низькомасивні зорі, що покидають скупчення Трапеція Оріона. Astrophysical Journal. 627 (1): L61—L64. arXiv:astro-ph/0506002. Bibcode:2005ApJ...627L..61P. doi:10.1086/432053.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трапеція Оріона


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trapeciya Oriona abo Skupchennya Trapeciya Oriona kompaktne Rozsiyane skupchennya zir sho roztashovane u samomu serci Tumannosti Oriona Trapeciya Oriona Rozsiyane skupchennya Zoryani skupchennya Trapeciya Oriona v optichnomu livoruch ta infrachervonomu svitli pravoruch vidznyata kosmichnim teleskopom Habbl Foto NASA Trapeciya Oriona v optichnomu livoruch ta infrachervonomu svitli pravoruch vidznyata kosmichnim teleskopom Habbl Foto NASA Istoriya doslidzhennya Vidkrivach Galileo Galilej Data vidkrittya 4 lyutogo 1617 Poznachennya Dani sposterezhen Epoha J2000 Klas Pryame pidnesennya 05h 35 4m Shilennya 05 27 Vidstan 1 6 tisyach sv rokiv 490 ps pk Vidima zoryana velichina V 4 0 Vidimi rozmiri V 47 kutovih sekund Suzir ya Orion Fizichni harakteristiki Masa kg M Radius 10 sv r VHB Absolyutna zoryana velichina V Pribliznij vik 3 105 rokiv Inshi vlastivostiVidkrittyaSkupchennya vidkriv Galileo Galileem 4 lyutogo 1617 roku koli zamalyuvav vidnosne roztashuvannya troh zir trapeciyi A C D ne zvertayuchi uvagi na navkolishnyu tumannist Pro isnuvannya chetvertoyi komponenti B bulo povidomleno vidrazu kilkoma sposterigachami u 1673 roci Inshi komponenti skupchennya buli vidkriti piznishe Na 1888 rik bulo vidomo sho skupchennya nalichuye visim komponent kilka z yakih utvoryuyut podvijni zori Na sogodnishnij den sposterigayuchi nebo v amatorskij teleskop z aperturoyu 12 15 sm pri garnomu nebi mozhna virizniti do shesti zir danogo skupchennya Fizichni harakteristikiTrapeciya Oriona ye dosit molodim rozsiyanim skupchennyam sho narodilosya bezposeredno v Tumannosti Oriona P yat najbilshih zir mayut masu blizko 15 30 M Voni roztashovani v mezhah sferi diametrom blizko 1 5 svitlovih rokiv i dayut osnovnij vklad v osvitlennya otochuyuchoyi yih tumannosti Za svoyimi kinematichnimi harakteristikami Trapeciyu Oriona mozhna rozglyadati yak skladovu znachno bilshogo skupchennya Tumannosti Oriona yake maye v diametri 20 svitlovih rokiv i mistit blizko 2000 zir Infrachervoni zobrazhennya Trapeciyi Oriona dayut mozhlivist krashe pobachiti gazopilovi hmari Tumannosti Oriona j viyaviti roztashuvannya bagatoh inshih komponent skupchennya Bilshe polovini zir u mezhah cogo skupchennya utvorilisya neshodavno j mayut protoplanetni diski z yakih zgodom mozhut utvoritisya planetni sistemi U mezhah skupchennya astronomi viyavili takozh kilka korichnevih karlikiv zi znachnim vlasnim ruhom dostatnim shob zalishiti skupchennya IdentifikuvannyaNajlegshe ototozhniti skupchennya mozhna za chotirma jogo najyaskravishimi zoryami yih poznachayut A B C ta D u poryadku zrostannya yih pryamogo pidnesennya voni utvoryuyut chotirikutnik u viglyadi trapeciyi Najyaskravishoyu z nih ye zorya C z vidimoyu velichinoyu 5 13 sho vidoma yak 81 Oriona C Komponenti A ta B yak viyavilos ye zatemnyuvano podvinimi zoryami GalereyaOtotozhnennya zir u Trapeciyi Oriona V danij oblasti Tumannosti Oriona mozhna sposterigati bulbashki ta arki sformovani v procesi narodzhennya zir Trapeciyi Oriona koli viprominyuvannya potoki zaryadzhenih chastinok ta vikinutogo zoryami gazu viduvali gaz ta pil z okolic zir stvoryuyuchi u mizhzoryanomu prostori bulbashkopodibni formi Odnim z komponentiv klastera Theta1 Orionis F vnizu zliva ye podvijna zorya Foto Tumannosti Oriona zroblene Chandra X ray Observatory Bilsha detalizaciya yadra tumannosti sho pokazuye trapeciyu v konteksti navkolishnih tumannostej Yadro tumannosti z usima identifikovanimi zoryami PrimitkiGalileo Galilej 1610 lat Veneciya Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2019 Tom Pop ta Dzhim Mosher 17 bereznya 2006 Arhiv originalu za 30 sichnya 2008 Chitachi divuvalisya z togo sho v svoyih tekstah Galileo Galilej ne zgadav pro isnuvannya tumannosti yaka otochuye ci zori j vidoma zaraz yak M42 Yak sam Galilej zgodom poyasnyuvav v Sidereus Nuncius vin vvazhav sho koli neozbroyenim okom mi bachimo tumannist a v jogo teleskop vona viyavlyayetsya skupchennyam zir to vidpovidno tumannist yaku vidno v jogo teleskop takozh mozhe viyavitisya skupchennyam zir yaksho sposterigati yiyi v bilshij teleskop Tobto bud yaki difuzni ob yekti vidimi u teleskop vin poyasnyuvav nedolikami obmezhennyami teleskopu Tomu vin ne nadavav yim yakogos znachennya j ne vvazhav za potribne yih opisuvati Lodriguss Jerry The Trapezium Theta Orionis Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 6 veresnya 2011 Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 15 sichnya 2016 Dlya dodatkovogo chitannyaLada E A et al 1996 Navkolozoryani diski u skupchenni Trapeciyi Oriona Bulletin of the American Astronomical Society 28 1342 Bibcode 1996AAS 189 5301L Poveda Arcadio et al 2005 Nizkomasivni zori sho pokidayut skupchennya Trapeciya Oriona Astrophysical Journal 627 1 L61 L64 arXiv astro ph 0506002 Bibcode 2005ApJ 627L 61P doi 10 1086 432053 PosilannyaObservatoriya Chandra vidkrila garyachi zori v Trapeciyi Oriona 7 kvitnya 2011 u Wayback Machine MIT Pres reliz 2000 angl Detalnij opis Trapeciyi Oriona 5 listopada 2012 u Wayback Machine angl Astronomichne zobrazhennya Dnya V centri Trapeciyi Oriona 16 kvitnya 2010 u Wayback Machine 2 bereznya 2003 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trapeciya Oriona

Дата публікації:
Топ