Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теофіл Йонку (нар. 22 липня 1885, Олішкани, пов. Орхей — пом. 16 березня 1954, Ясси) — румунський політик, член Сфатул Церій.
| Теофіл Йонку | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 липня 1885 Олішкань, Шолданештський район, Молдова |
| Помер | 16 березня 1954 (68 років) Ясси, Румунія |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | румунська |
| |
Біографія
Навчався в Московському вищому інституті та Вищій комерційній школі Лейпцигського університету. У 1913–1914 роках був одним із постійних співробітників журналу Cuvînt Moldovenesc.
Політична діяльність
3 квітня 1917 року він взяв участь в установчих зборах Молдавської демократичної республіки (МДР) як член Керівного комітету під головуванням Пауля Гора. 20 травня 1917 р. був обраний президентом першого Студентського з'їзду, на якому обговорювалося питання про вибір програми МДР, а влітку того ж року був направлений агітаційним делегатом від МДР у Кишиневі до Центральної Ради України з метою підтримки інтересів румунів у Бессарабії.
Після прибуття групи під керівництвом Іона Інкулеца з Петрограда, Пауль Гор посилає його до них, щоб закликати їх до боротьби за спільну справу всіх молдаван за поневолення та націоналізацію, але він не отримує схвальної відповіді. Мотивація групи полягала в тому, що вони прийшли «поглибити революцію».
Разом із Володимиром Казакліу, Василем Циєвським, , Ґрігоре Даскакалом та Штефаном Голбаном він є делегатом, який представляє МДР на Конгресі народів Росії у Києві у вересні 1917 року, в якому також брали участь п'ять інших делегацій Бессарабії. Під час цього конгресу він також виступив з промовою:
Я вітаю Конгрес Націй від імені румунів Бессарабії. Багато хто з вас чув про молдован, але мало хто вірить і знає, що молдовської нації не існує. Назва Молдова, молдовани є лише територіальною, а не національною, і якщо ми називаємо наші комітети та організації молдовськими, то лише з тактичної точки зору, оскільки слово "румунські" звучить занадто різко у вухах наших ворогів. (...)У 1828 році Микола I скасував автономію (якою Бессарабія певною мірою користувалася між 1818 і 1819 роками) і 1826) і таким чином почалася насильницька русифікація Бессарабія, засобами якої були колонізація, шкільництво і церква. Найбільш нещадними русифікаторами були губернатори, архієпископи та директори шкіл. Румунська нація була настільки поставлена на коліна, що російський уряд прийшов до переконання, що там немає румунської мови, літератури і культури; законопроект, запропонований урядом в Думі, щоб дати націям національну школу, передбачав лише 12 націй, серед яких румунська була відсутня. У нашій боротьбі за автономію ми стикаємося з найзапеклішою протидією з багатьох сторін. (...) На прапорі революції написано: "Федерація і національна автономія до відокремлення". Але програма - це одне, а тактика - інше. (...) Що для нас може випливати з того, як до нас ставляться російські товариші?
Якщо в наших політичних прагненнях ми завжди будемо зустрічатися з розчаруваннями, то ми, слідуючи необхідності, яка не знає пощади, перетворимося з друзів російської демократії на сепаратистів (ворогів).
Іншими темами, які підняв Теофіл Йонку під час конгресу, були: боротьба проти залишків старого режиму, обурення обмеженою діяльністю тимчасового уряду щодо національного питання, ставлення соціалістичних партій, які лише звинувачують націоналістів. рухів сепаратизму та боротьби за солідарність, яку національності повинні вести за краще майбутнє. Стосовно останнього питання Теодор Йонку заявив:
Ви знаєте, що Румунія має так само великі інтереси в Трансільванії, як і в Бессарабії; як це питання буде вирішене на Мирному конгресі, ми не знаємо, але можемо припустити, що якщо це питання не буде вирішене в повному обсязі, згідно з визнаним принципом прав народів, то Бессарабія може стати в майбутньому новою Ельзас-Лотарингією. Якщо в наших політичних прагненнях ми завжди будемо зустрічатися з розчаруванням, то, дотримуючись необхідності, яка не знає пощади, ми перетворимося з друзів російської демократії на сепаратистів.
17 жовтня 1917 року він фігурує в списках кандидатів до Російських Установчих зборів. 20 жовтня — делегат МДР на Військовий з'їзд. З 21 листопада 1917 р. був депутатом МДР у Крайовій раді, зберігаючи мандат до 27 листопада 1918 р. 27 березня 1918 року він проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії. У Раді він обіймав посаду президента Конституційної комісії (19 травня — 13 липня 1918), будучи також членом правової, адміністративної та деклараційної комісії та комісії статуту. В урядах під головуванням Пантелеймона Ерхана та Даніеля Чюгуряну він був міністром фінансів.
Після об'єднання він обіймав кілька посад, у тому числі депутата в парламенті Румунії, радника (двічі) у міністерстві фінансів та організатора Банку Бессарабії.
Публікації
Після досягнення унії він заснував економічний часопис Bessarabia economica і опублікував економічне дослідження про економічну еволюцію Бессарабії під російським пануванням (1812–1917) і в перші роки після унії.
РОЗВІДКА
Отримав в чині командора та зірку Румунії в чині офіцера.
Див. також
Посилання
- Alexandru Chiriac, Mic dicționar al membrilor Sfatului Țării din Chișinău, (21 noiembrie 1917 — 27 noiembrie 1918), în «Patrimoniu. Revistă de cultură istorică», Chișinău, nr.4/1991, p. 75.
- Alexandru Chiriac, op. cit., p. 76.
- Alexandru Chiriac, op. cit., pp. 76-77.
- Alexandru Chiriac, op. cit., p. 77.
Бібліографія
- Chiriac, Alexandru, Mic dicționar al membrilor Sfatului Țării din Chișinău, (21 noiembrie 1917 — 27 noiembrie 1918), în «Patrimoniu. Revistă de cultură istorică», Chișinău, nr.4/1991
Подальше читання
- Chiriac, Alexandru, Membrii Sfatului Țării (1917—1918) — dicționar, Editura Fundației Culturale Române, București, 2001
- Cojocaru, Gheorghe E., Sfatul Țării — itinerar, Editura Civitas, Chișinău, 1998
- Colesnic, Iurie, Sfatul Țării — enciclopedie, Editura Museum, Chișinău, 1998
Посилання
- Рада країни
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teofil Jonku nar 22 lipnya 1885 Olishkani pov Orhej pom 16 bereznya 1954 Yassi rumunskij politik chlen Sfatul Cerij Teofil JonkuNarodivsya22 lipnya 1885 1885 07 22 Olishkan Sholdaneshtskij rajon MoldovaPomer16 bereznya 1954 1954 03 16 68 rokiv Yassi RumuniyaKrayina RumuniyaDiyalnistpolitikZnannya movrumunska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNavchavsya v Moskovskomu vishomu instituti ta Vishij komercijnij shkoli Lejpcigskogo universitetu U 1913 1914 rokah buv odnim iz postijnih spivrobitnikiv zhurnalu Cuvint Moldovenesc Politichna diyalnist3 kvitnya 1917 roku vin vzyav uchast v ustanovchih zborah Moldavskoyi demokratichnoyi respubliki MDR yak chlen Kerivnogo komitetu pid golovuvannyam Paulya Gora 20 travnya 1917 r buv obranij prezidentom pershogo Studentskogo z yizdu na yakomu obgovoryuvalosya pitannya pro vibir programi MDR a vlitku togo zh roku buv napravlenij agitacijnim delegatom vid MDR u Kishinevi do Centralnoyi Radi Ukrayini z metoyu pidtrimki interesiv rumuniv u Bessarabiyi Pislya pributtya grupi pid kerivnictvom Iona Inkuleca z Petrograda Paul Gor posilaye jogo do nih shob zaklikati yih do borotbi za spilnu spravu vsih moldavan za ponevolennya ta nacionalizaciyu ale vin ne otrimuye shvalnoyi vidpovidi Motivaciya grupi polyagala v tomu sho voni prijshli poglibiti revolyuciyu Razom iz Volodimirom Kazakliu Vasilem Ciyevskim Grigore Daskakalom ta Shtefanom Golbanom vin ye delegatom yakij predstavlyaye MDR na Kongresi narodiv Rosiyi u Kiyevi u veresni 1917 roku v yakomu takozh brali uchast p yat inshih delegacij Bessarabiyi Pid chas cogo kongresu vin takozh vistupiv z promovoyu Ya vitayu Kongres Nacij vid imeni rumuniv Bessarabiyi Bagato hto z vas chuv pro moldovan ale malo hto virit i znaye sho moldovskoyi naciyi ne isnuye Nazva Moldova moldovani ye lishe teritorialnoyu a ne nacionalnoyu i yaksho mi nazivayemo nashi komiteti ta organizaciyi moldovskimi to lishe z taktichnoyi tochki zoru oskilki slovo rumunski zvuchit zanadto rizko u vuhah nashih vorogiv U 1828 roci Mikola I skasuvav avtonomiyu yakoyu Bessarabiya pevnoyu miroyu koristuvalasya mizh 1818 i 1819 rokami i 1826 i takim chinom pochalasya nasilnicka rusifikaciya Bessarabiya zasobami yakoyi buli kolonizaciya shkilnictvo i cerkva Najbilsh neshadnimi rusifikatorami buli gubernatori arhiyepiskopi ta direktori shkil Rumunska naciya bula nastilki postavlena na kolina sho rosijskij uryad prijshov do perekonannya sho tam nemaye rumunskoyi movi literaturi i kulturi zakonoproekt zaproponovanij uryadom v Dumi shob dati naciyam nacionalnu shkolu peredbachav lishe 12 nacij sered yakih rumunska bula vidsutnya U nashij borotbi za avtonomiyu mi stikayemosya z najzapeklishoyu protidiyeyu z bagatoh storin Na prapori revolyuciyi napisano Federaciya i nacionalna avtonomiya do vidokremlennya Ale programa ce odne a taktika inshe Sho dlya nas mozhe viplivati z togo yak do nas stavlyatsya rosijski tovarishi Yaksho v nashih politichnih pragnennyah mi zavzhdi budemo zustrichatisya z rozcharuvannyami to mi sliduyuchi neobhidnosti yaka ne znaye poshadi peretvorimosya z druziv rosijskoyi demokratiyi na separatistiv vorogiv Inshimi temami yaki pidnyav Teofil Jonku pid chas kongresu buli borotba proti zalishkiv starogo rezhimu oburennya obmezhenoyu diyalnistyu timchasovogo uryadu shodo nacionalnogo pitannya stavlennya socialistichnih partij yaki lishe zvinuvachuyut nacionalistiv ruhiv separatizmu ta borotbi za solidarnist yaku nacionalnosti povinni vesti za krashe majbutnye Stosovno ostannogo pitannya Teodor Jonku zayaviv Vi znayete sho Rumuniya maye tak samo veliki interesi v Transilvaniyi yak i v Bessarabiyi yak ce pitannya bude virishene na Mirnomu kongresi mi ne znayemo ale mozhemo pripustiti sho yaksho ce pitannya ne bude virishene v povnomu obsyazi zgidno z viznanim principom prav narodiv to Bessarabiya mozhe stati v majbutnomu novoyu Elzas Lotaringiyeyu Yaksho v nashih politichnih pragnennyah mi zavzhdi budemo zustrichatisya z rozcharuvannyam to dotrimuyuchis neobhidnosti yaka ne znaye poshadi mi peretvorimosya z druziv rosijskoyi demokratiyi na separatistiv 17 zhovtnya 1917 roku vin figuruye v spiskah kandidativ do Rosijskih Ustanovchih zboriv 20 zhovtnya delegat MDR na Vijskovij z yizd Z 21 listopada 1917 r buv deputatom MDR u Krajovij radi zberigayuchi mandat do 27 listopada 1918 r 27 bereznya 1918 roku vin progolosuvav za priyednannya Bessarabiyi do Rumuniyi U Radi vin obijmav posadu prezidenta Konstitucijnoyi komisiyi 19 travnya 13 lipnya 1918 buduchi takozh chlenom pravovoyi administrativnoyi ta deklaracijnoyi komisiyi ta komisiyi statutu V uryadah pid golovuvannyam Pantelejmona Erhana ta Danielya Chyuguryanu vin buv ministrom finansiv Pislya ob yednannya vin obijmav kilka posad u tomu chisli deputata v parlamenti Rumuniyi radnika dvichi u ministerstvi finansiv ta organizatora Banku Bessarabiyi PublikaciyiPislya dosyagnennya uniyi vin zasnuvav ekonomichnij chasopis Bessarabia economica i opublikuvav ekonomichne doslidzhennya pro ekonomichnu evolyuciyu Bessarabiyi pid rosijskim panuvannyam 1812 1917 i v pershi roki pislya uniyi ROZVIDKAOtrimav v chini komandora ta zirku Rumuniyi v chini oficera Div takozhSfatul CerijPosilannyaAlexandru Chiriac Mic dicționar al membrilor Sfatului Țării din Chișinău 21 noiembrie 1917 27 noiembrie 1918 in Patrimoniu Revistă de cultură istorică Chișinău nr 4 1991 p 75 Alexandru Chiriac op cit p 76 Alexandru Chiriac op cit pp 76 77 Alexandru Chiriac op cit p 77 BibliografiyaChiriac Alexandru Mic dicționar al membrilor Sfatului Țării din Chișinău 21 noiembrie 1917 27 noiembrie 1918 in Patrimoniu Revistă de cultură istorică Chișinău nr 4 1991Podalshe chitannyaChiriac Alexandru Membrii Sfatului Țării 1917 1918 dicționar Editura Fundației Culturale Romane București 2001 Cojocaru Gheorghe E Sfatul Țării itinerar Editura Civitas Chișinău 1998 Colesnic Iurie Sfatul Țării enciclopedie Editura Museum Chișinău 1998PosilannyaRada krayini