Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг Теодор Шрайбер (нім. Georg Theodor Schreiber; 13 березня 1848, Штрела — 13 березня 1912, Лейпциг) — німецький класичний археолог, історик мистецтва та охоронець пам'яток. Він був ад'юнкт-професором археології Лейпцизького університету з 1885 по 1911 рік і директором міського музею в Лейпцигу з 1886 року до своєї смерті.
| Теодор Шрайбер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 травня 1848[1] Штрела, Майсен, Саксонія[1] |
| Помер | 13 березня 1912[1][2] (63 роки) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький Райх[1] |
| Країна |  Королівство Саксонія |
| Діяльність | мистецтвознавець, класичний археолог, викладач університету, historic preservationist, археолог |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Галузь | археологія[3] і мистецтвознавство[3] |
| Заклад | Лейпцизький університет |
| Членство | Саксонська академія наук Німецький археологічний інститут |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Теодор Шрайбер у Вікісховищі | |
Життєпис
Теодор Шрайбер був сином лейпцизького друкаря. Спочатку він відвідував Бюргерську школу, пізніше гімназію Святого Томи, а після закінчення середньої школи в 1868 році почав вивчати археологію, історію та філософію в Лейпцизькому університеті. Він вивчав класичну філологію у Фрідріха Річля та Альфреда Шене, а Йоганнес Овербек став учителем і важливою фігурою у своєму головному предметі, археології. У 1872 році Шрайбер отримав докторський ступінь у Овербека з роботою «Quaestionum de artificum aetatibus in Plinii naturalis historiae libris relatis specimen», присвяченій проблемам джерел книг з історії мистецтва Плінія Старшого «Naturalis historia». У 1874 році разом з Леопольдом Юліусом, Карлом Робертом і Рудольфом Вейлем він отримав стипендію від Німецького археологічного інституту і зміг поїхати до Італії. Шрайбер пробув у Римі рік і взяв участь у роботі Римського відділу Археологічного інституту Німецької імперії, очолюваного Вільгельмом Генценом і Вольфгангом Гельбігом. Потім він недовго працював приватним учителем у Палермо. Він також зміг дослідити Грецію, і особливо Афіни, під час короткого візиту в 1876 році. Потім він деякий час знову залишився в Римі від імені Археологічного інституту, де каталогізував .
Наприкінці 1877 року Шрайбер повернувся до Лейпцига. Через два роки він завершив свою габілітацію, захистивши дисертацію під назвою «Аполлон Пітоктон. Внесок у грецьку історію релігії та мистецтва» (нім. Apollon Pythoktonos. Ein Beitrag zur griechischen Religions- und Kunstgeschichte). Потім Шрайбер став приват-доцентом у Лейпцигу, а в 1885 році його призначили доцентом. З 1886 року він також був директором Муніципального художнього музею в Лейпцигу та куратором Лейпцизької художньої асоціації. Він зберіг усі три посади до самої смерті, хоча професійнf охорона пам'яток стала його основною сферою діяльності, тоді як академічно він займався переважно археологією. Також він здійснив подорожі до Англії, Франції та Сходу. Відома експедиція до Єгипту під керівництвом Ернста фон Зігліна, яка почалася восени 1898 року, була ініційована Шрайбером. В Александрії він знайшов підтримку у Йоганнеса Шисса. У 1898—1902 з перервами керував розкопками. Високі вимоги до подвійної посади були частково причиною ранньої смерті Шрайбера у віці 64 років. Він також був членом Саксонської академії наук і Німецького археологічного інституту, таємним радником і лицарем 1-го класу герцогського Саксонсько-Ернестинського ордену .
Спочатку у Шрайбера виникли проблеми, оскільки він мав лише одного академічного вчителя з археології в Овербеку, а тому мав лише односторонню підготовку. Лише поїздка до Італії змогла значно розширити обмежений кругозір молодого вченого. Оскільки він обіймав відповідальні посади в середині 1880-х років, він мав тривалий вплив зокрема на долю пам'яткоохоронної справи. Наприклад, він відповідав за збереження фресок у старому монастирі Лейпцизького університету. Оскільки він каталогізував колекцію Лодовісі, його робота з археології була особливо зосереджена на скульптурі. Важливою роботою вважається його праця присвячена Афіні Парфенос та її копіям, але спроби Шрайбера реконструювати фрески Полігнота вважаються менш успішними.
У своїх дослідженнях Шрайбер спочатку спирався не на археологічні знахідки, а на філологічні джерела. «У блискучому передчутті результатів філологічних досліджень» (Ульріх Хаусманн) він намагався підкреслити особливий внесок птолемеївсько—александрійського мистецтва в елліністичне мистецтво та культуру. Його часто критикували за те, що він зайшов занадто далеко, але, з іншого боку, згідно з останніми висновками та дослідженнями, багато його теорій виявилися правильними. Наприклад, Шрайбер був першим, хто встановив, що Кайренська галльська голова була твором мистецтва Птолемеїв, незважаючи на згадки про «пергамське бароко». Частково негативні риси некрологу, написаного Францем Студнічкою, тепер вважаються перебільшеними, а багато творів Шрайбера сьогодні сприймаються набагато позитивніше, ніж за його життя.
Вибрані праці
- Quaestionum de artificum aetatibus in Plinii naturalis historiae libris relatis specimen, Dissertation Leipzig 1872 Digitalisat.
- Die antiken Bildwerke der Villa Ludovisi in Rom, Leipzig 1880 Digitalisat.
- Die Athena Parthenos des Phidias und ihre Nachbildungen. Ein Beitrag zur Kunstgeschichte, Leipzig 1883.
- Unedirte römische Fundberichte aus italienischen Archiven und Bibliotheken, Breitkopf & Härtel, Leipzig 1885.
- Altertum, Leipzig 1885 (Kulturhistorischer Bilderatlas, Bd. 1).
- Die Wiener Brunnenreliefs aus dem Palazzo Grimani. Eine Studie über das hellenistische Reliefbild mit Untersuchungen über die bildende Kunst in Alexandrien, Seemann, Leipzig 1888.
- Die alexandrische Toreutik. Untersuchungen über die griechische Goldschmiedekunst im Ptolomäerreich, Leipzig 1894.
- Die Wandbilder des Polygnotos in der Halle der Knidier zu Delphi, Leipzig 1897.
- Die Wandbilder des Kreuzganges der alten Universität Leipzig nach Durchzeichnungen über den Originalen im Auftrag des Akademischen Senates der Universität Leipzig und mit Genehmigung des Königlich Sächsischen Ministeriums des Kultus und öffentlichen Unterrichts, Meisenbach Riffarth & Co., Leipzig 1909
- Griechische Satyrspielreliefs, Teubner, Leipzig 1909 (Abhandlungen der Philologisch-Historischen Klasse der Königlich-Sächsischen Gesellschaft der Wissenschaften, Bd. 27, Nr. 22)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119250217 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Franz Studniczka: Zur Erinnerung an Theodor Schreiber, in: Berichte über die Verhandlungen der Königlich-Sächsischen Gesellschaft der Wissenschaften, Philologisch-Historische Klasse, Bd. 64, 1912, S. 187—200.
- Ulrich Hausmann: Theodor Schreiber 1848—1912. In: Reinhard Lullies, Wolfgang Schiering (Hrsg.): Archäologenbildnisse. Porträts und Kurzbiographien von Klassischen Archäologen deutscher Sprache. Von Zabern, Mainz 1988, , S. 90–91.
Посилання
- Бібліографія. Теодор Шрайбер (історик) // Німецька національна бібліотека
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shrajber Georg Teodor Shrajber nim Georg Theodor Schreiber 13 bereznya 1848 Shtrela 13 bereznya 1912 Lejpcig nimeckij klasichnij arheolog istorik mistectva ta ohoronec pam yatok Vin buv ad yunkt profesorom arheologiyi Lejpcizkogo universitetu z 1885 po 1911 rik i direktorom miskogo muzeyu v Lejpcigu z 1886 roku do svoyeyi smerti Teodor ShrajberNarodivsya13 travnya 1848 1848 05 13 1 Shtrela Majsen Saksoniya 1 Pomer13 bereznya 1912 1912 03 13 1 2 63 roki Lejpcig Korolivstvo Saksoniya Nimeckij Rajh 1 Krayina Korolivstvo SaksoniyaDiyalnistmistectvoznavec klasichnij arheolog vikladach universitetu historic preservationist arheologAlma materLejpcizkij universitetGaluzarheologiya 3 i mistectvoznavstvo 3 ZakladLejpcizkij universitetChlenstvoSaksonska akademiya nauk Nimeckij arheologichnij institutNagorodid 1874 1875 Avtograf Teodor Shrajber u VikishovishiZhittyepisTeodor Shrajber buv sinom lejpcizkogo drukarya Spochatku vin vidviduvav Byurgersku shkolu piznishe gimnaziyu Svyatogo Tomi a pislya zakinchennya serednoyi shkoli v 1868 roci pochav vivchati arheologiyu istoriyu ta filosofiyu v Lejpcizkomu universiteti Vin vivchav klasichnu filologiyu u Fridriha Richlya ta Alfreda Shene a Jogannes Overbek stav uchitelem i vazhlivoyu figuroyu u svoyemu golovnomu predmeti arheologiyi U 1872 roci Shrajber otrimav doktorskij stupin u Overbeka z robotoyu Quaestionum de artificum aetatibus in Plinii naturalis historiae libris relatis specimen prisvyachenij problemam dzherel knig z istoriyi mistectva Pliniya Starshogo Naturalis historia U 1874 roci razom z Leopoldom Yuliusom Karlom Robertom i Rudolfom Vejlem vin otrimav stipendiyu vid Nimeckogo arheologichnogo institutu i zmig poyihati do Italiyi Shrajber probuv u Rimi rik i vzyav uchast u roboti Rimskogo viddilu Arheologichnogo institutu Nimeckoyi imperiyi ocholyuvanogo Vilgelmom Gencenom i Volfgangom Gelbigom Potim vin nedovgo pracyuvav privatnim uchitelem u Palermo Vin takozh zmig dosliditi Greciyu i osoblivo Afini pid chas korotkogo vizitu v 1876 roci Potim vin deyakij chas znovu zalishivsya v Rimi vid imeni Arheologichnogo institutu de katalogizuvav Naprikinci 1877 roku Shrajber povernuvsya do Lejpciga Cherez dva roki vin zavershiv svoyu gabilitaciyu zahistivshi disertaciyu pid nazvoyu Apollon Pitokton Vnesok u grecku istoriyu religiyi ta mistectva nim Apollon Pythoktonos Ein Beitrag zur griechischen Religions und Kunstgeschichte Potim Shrajber stav privat docentom u Lejpcigu a v 1885 roci jogo priznachili docentom Z 1886 roku vin takozh buv direktorom Municipalnogo hudozhnogo muzeyu v Lejpcigu ta kuratorom Lejpcizkoyi hudozhnoyi asociaciyi Vin zberig usi tri posadi do samoyi smerti hocha profesijnf ohorona pam yatok stala jogo osnovnoyu sferoyu diyalnosti todi yak akademichno vin zajmavsya perevazhno arheologiyeyu Takozh vin zdijsniv podorozhi do Angliyi Franciyi ta Shodu Vidoma ekspediciya do Yegiptu pid kerivnictvom Ernsta fon Ziglina yaka pochalasya voseni 1898 roku bula inicijovana Shrajberom V Aleksandriyi vin znajshov pidtrimku u Jogannesa Shissa U 1898 1902 z perervami keruvav rozkopkami Visoki vimogi do podvijnoyi posadi buli chastkovo prichinoyu rannoyi smerti Shrajbera u vici 64 rokiv Vin takozh buv chlenom Saksonskoyi akademiyi nauk i Nimeckogo arheologichnogo institutu tayemnim radnikom i licarem 1 go klasu gercogskogo Saksonsko Ernestinskogo ordenu Spochatku u Shrajbera vinikli problemi oskilki vin mav lishe odnogo akademichnogo vchitelya z arheologiyi v Overbeku a tomu mav lishe odnostoronnyu pidgotovku Lishe poyizdka do Italiyi zmogla znachno rozshiriti obmezhenij krugozir molodogo vchenogo Oskilki vin obijmav vidpovidalni posadi v seredini 1880 h rokiv vin mav trivalij vpliv zokrema na dolyu pam yatkoohoronnoyi spravi Napriklad vin vidpovidav za zberezhennya fresok u staromu monastiri Lejpcizkogo universitetu Oskilki vin katalogizuvav kolekciyu Lodovisi jogo robota z arheologiyi bula osoblivo zoseredzhena na skulpturi Vazhlivoyu robotoyu vvazhayetsya jogo pracya prisvyachena Afini Parfenos ta yiyi kopiyam ale sprobi Shrajbera rekonstruyuvati freski Polignota vvazhayutsya mensh uspishnimi U svoyih doslidzhennyah Shrajber spochatku spiravsya ne na arheologichni znahidki a na filologichni dzherela U bliskuchomu peredchutti rezultativ filologichnih doslidzhen Ulrih Hausmann vin namagavsya pidkresliti osoblivij vnesok ptolemeyivsko aleksandrijskogo mistectva v ellinistichne mistectvo ta kulturu Jogo chasto kritikuvali za te sho vin zajshov zanadto daleko ale z inshogo boku zgidno z ostannimi visnovkami ta doslidzhennyami bagato jogo teorij viyavilisya pravilnimi Napriklad Shrajber buv pershim hto vstanoviv sho Kajrenska gallska golova bula tvorom mistectva Ptolemeyiv nezvazhayuchi na zgadki pro pergamske baroko Chastkovo negativni risi nekrologu napisanogo Francem Studnichkoyu teper vvazhayutsya perebilshenimi a bagato tvoriv Shrajbera sogodni sprijmayutsya nabagato pozitivnishe nizh za jogo zhittya Vibrani praciQuaestionum de artificum aetatibus in Plinii naturalis historiae libris relatis specimen Dissertation Leipzig 1872 Digitalisat Die antiken Bildwerke der Villa Ludovisi in Rom Leipzig 1880 Digitalisat Die Athena Parthenos des Phidias und ihre Nachbildungen Ein Beitrag zur Kunstgeschichte Leipzig 1883 Unedirte romische Fundberichte aus italienischen Archiven und Bibliotheken Breitkopf amp Hartel Leipzig 1885 Altertum Leipzig 1885 Kulturhistorischer Bilderatlas Bd 1 Die Wiener Brunnenreliefs aus dem Palazzo Grimani Eine Studie uber das hellenistische Reliefbild mit Untersuchungen uber die bildende Kunst in Alexandrien Seemann Leipzig 1888 Die alexandrische Toreutik Untersuchungen uber die griechische Goldschmiedekunst im Ptolomaerreich Leipzig 1894 Die Wandbilder des Polygnotos in der Halle der Knidier zu Delphi Leipzig 1897 Die Wandbilder des Kreuzganges der alten Universitat Leipzig nach Durchzeichnungen uber den Originalen im Auftrag des Akademischen Senates der Universitat Leipzig und mit Genehmigung des Koniglich Sachsischen Ministeriums des Kultus und offentlichen Unterrichts Meisenbach Riffarth amp Co Leipzig 1909 Griechische Satyrspielreliefs Teubner Leipzig 1909 Abhandlungen der Philologisch Historischen Klasse der Koniglich Sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften Bd 27 Nr 22 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119250217 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaFranz Studniczka Zur Erinnerung an Theodor Schreiber in Berichte uber die Verhandlungen der Koniglich Sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften Philologisch Historische Klasse Bd 64 1912 S 187 200 Ulrich Hausmann Theodor Schreiber 1848 1912 In Reinhard Lullies Wolfgang Schiering Hrsg Archaologenbildnisse Portrats und Kurzbiographien von Klassischen Archaologen deutscher Sprache Von Zabern Mainz 1988 ISBN 3 8053 0971 6 S 90 91 PosilannyaBibliografiya Teodor Shrajber istorik Nimecka nacionalna biblioteka