Микита Олексійович Татіщев (26 березня 1879, Відень, Австро-Угорщина — 3 квітня 1948, Париж, Франція) — бежецький повітовий предводитель дворянства, останній московський губернатор (виконувач обов'язків, 1916—1917).
Татищев Микита Олексійович | |
---|---|
Народився | 26 березня 1879 Відень, Австро-Угорщина |
Помер | 3 квітня 1948 (69 років) Париж, Франція |
Поховання | Батіньйоль |
Alma mater | d |
Батько | Татищев Олексій Микитович |
Мати | d |
|
Біографія
З дворян Тверської губернії. Син полтавського губернатора Олексія Микитовича Татищева та Катерини Борисівни, уродженої княжни Мещерської.
Виховувався в Олександрівському ліцеї, по закінченні якого в 1899 почав службу по відомству Міністерства юстиції з зарахуванням до 1-го департаменту Урядового сенату. 28 серпня 1899 року вступив юнкером до . 9 жовтня того ж року був зроблений корнетом. Був діловодом полкового суду, завідувачем полковим лазаретом і завідувачем навчання молодих солдатів у 2-му ескадроні.
1 вересня 1905 року призначений ад'ютантом московського генерал-губернатора, з залишенням у списках Кавалергардського полку. 22 червня 1906 року зарахований до запасу гвардійської кавалерії та обраний бежецьким повітовим предводителем дворянства, на якій посаді пробув одне триріччя. 26 липня 1909 призначений ломжинським віце-губернатором, а 7 березня 1911 в чині колезького асесора переведений на ту ж посаду в Катеринославську губернію. Мав придворне звання камер-юнкера.
11 травня 1916 року в чині надвірного радника призначений виконуючим обов'язків московського губернатора. О. Татищев у своїх спогадах писав: «У травні Ніка, який був роком перед тим призначений курляндським губернатором, але через наш відступ не міг вступити у виправлення своєї посади і працював по Червоному хресті в одному з передових загонів, був, зовсім йому і всім нас несподівано, призначений губернатором у Москві. У момент призначення його загін пересувався з однієї ділянки фронту на іншу, і, пам'ятається, протягом, здається, 5-6 днів міністерство не могло з'ясувати його місцезнаходження, щоб сповістити про призначення». Звільнений після Лютневої революції.
Під час Громадянської війни в Росії перебував у Збройних силах Півдня Росії. З травня 1919 по березень 1920 року обіймав посаду Таврійського губернатора за призначенням генерала Денікіна.
На еміграції у Франції, жив у Парижі. Був членом правління, а потім головою Об'єднання колишніх вихованців Імператорського Олександрівського ліцею. Помер 1948 року. Похований на цвинтарі Батиньоль.
Родина
З 12 листопада 1906 був одружений з фрейліною Дарією Федорівною Дубасовою (1888—1984), дочкою генерал-ад'ютанта Федора Васильовича Дубасова та Олександри Сергіївни, до шлюбу Сипягіної. Весілля було «блискучим. …У церкві був весь Петербург». Посадженим батьком нареченої був імператор Микола II.
У шлюбі народилися:
- Олексій (1908—1975)
- Федір (1909—1985)
- Олександра (1902-25 червня 1987, Уфа)
Примітки
- Татищев — Никита Ал-ев // Алфавитный указатель адресов жителей города Москвы и ее пригородов // Вся Москва адресная и справочная книга на 1917 год. — Товарищество А. С. Суворина – «Новое время». — М., 1917. — С. 483.
- Татищев А. А. На Кавказском фронте // Земли и люди: В гуще переселенческого движения (1906—1921). — М : Русский путь, 2001. — Вип. 9. — С. 240. — 376 с. — (Всероссийская мемуарная библиотека: Наше недавнее). — 3000 екз. — .
- Татищев А. А. Начало службы. Зима 1906/7 г. // Земли и люди: В гуще переселенческого движения (1906—1921). — М : Русский путь, 2001. — Вип. 9. — С. 44. — 376 с. — (Всероссийская мемуарная библиотека: Наше недавнее). — 3000 екз. — .
Джерела
- Сборник биографий Кавалергардов: 1826—1908. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 375.
- Волков С. В. Офицеры российской гвардии: Опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2002. — С. 473.
- Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Москва, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikita Oleksijovich Tatishev 26 bereznya 1879 Viden Avstro Ugorshina 3 kvitnya 1948 Parizh Franciya bezheckij povitovij predvoditel dvoryanstva ostannij moskovskij gubernator vikonuvach obov yazkiv 1916 1917 Tatishev Mikita OleksijovichNarodivsya26 bereznya 1879 1879 03 26 Viden Avstro UgorshinaPomer3 kvitnya 1948 1948 04 03 69 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaBatinjolAlma materdBatkoTatishev Oleksij MikitovichMatid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ dvoryan Tverskoyi guberniyi Sin poltavskogo gubernatora Oleksiya Mikitovicha Tatisheva ta Katerini Borisivni urodzhenoyi knyazhni Mesherskoyi Vihovuvavsya v Oleksandrivskomu liceyi po zakinchenni yakogo v 1899 pochav sluzhbu po vidomstvu Ministerstva yusticiyi z zarahuvannyam do 1 go departamentu Uryadovogo senatu 28 serpnya 1899 roku vstupiv yunkerom do 9 zhovtnya togo zh roku buv zroblenij kornetom Buv dilovodom polkovogo sudu zaviduvachem polkovim lazaretom i zaviduvachem navchannya molodih soldativ u 2 mu eskadroni N A Tatishev na Kostyumovanomu bali 1903 roku 1 veresnya 1905 roku priznachenij ad yutantom moskovskogo general gubernatora z zalishennyam u spiskah Kavalergardskogo polku 22 chervnya 1906 roku zarahovanij do zapasu gvardijskoyi kavaleriyi ta obranij bezheckim povitovim predvoditelem dvoryanstva na yakij posadi probuv odne tririchchya 26 lipnya 1909 priznachenij lomzhinskim vice gubernatorom a 7 bereznya 1911 v chini kolezkogo asesora perevedenij na tu zh posadu v Katerinoslavsku guberniyu Mav pridvorne zvannya kamer yunkera 11 travnya 1916 roku v chini nadvirnogo radnika priznachenij vikonuyuchim obov yazkiv moskovskogo gubernatora O Tatishev u svoyih spogadah pisav U travni Nika yakij buv rokom pered tim priznachenij kurlyandskim gubernatorom ale cherez nash vidstup ne mig vstupiti u vipravlennya svoyeyi posadi i pracyuvav po Chervonomu hresti v odnomu z peredovih zagoniv buv zovsim jomu i vsim nas nespodivano priznachenij gubernatorom u Moskvi U moment priznachennya jogo zagin peresuvavsya z odniyeyi dilyanki frontu na inshu i pam yatayetsya protyagom zdayetsya 5 6 dniv ministerstvo ne moglo z yasuvati jogo misceznahodzhennya shob spovistiti pro priznachennya Zvilnenij pislya Lyutnevoyi revolyuciyi Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi perebuvav u Zbrojnih silah Pivdnya Rosiyi Z travnya 1919 po berezen 1920 roku obijmav posadu Tavrijskogo gubernatora za priznachennyam generala Denikina Na emigraciyi u Franciyi zhiv u Parizhi Buv chlenom pravlinnya a potim golovoyu Ob yednannya kolishnih vihovanciv Imperatorskogo Oleksandrivskogo liceyu Pomer 1948 roku Pohovanij na cvintari Batinol RodinaZ 12 listopada 1906 buv odruzhenij z frejlinoyu Dariyeyu Fedorivnoyu Dubasovoyu 1888 1984 dochkoyu general ad yutanta Fedora Vasilovicha Dubasova ta Oleksandri Sergiyivni do shlyubu Sipyaginoyi Vesillya bulo bliskuchim U cerkvi buv ves Peterburg Posadzhenim batkom narechenoyi buv imperator Mikola II U shlyubi narodilisya Oleksij 1908 1975 Fedir 1909 1985 Oleksandra 1902 25 chervnya 1987 Ufa PrimitkiTatishev Nikita Al ev Alfavitnyj ukazatel adresov zhitelej goroda Moskvy i ee prigorodov Vsya Moskva adresnaya i spravochnaya kniga na 1917 god Tovarishestvo A S Suvorina Novoe vremya M 1917 S 483 Tatishev A A Na Kavkazskom fronte Zemli i lyudi V gushe pereselencheskogo dvizheniya 1906 1921 M Russkij put 2001 Vip 9 S 240 376 s Vserossijskaya memuarnaya biblioteka Nashe nedavnee 3000 ekz ISBN 5 85887 106 2 Tatishev A A Nachalo sluzhby Zima 1906 7 g Zemli i lyudi V gushe pereselencheskogo dvizheniya 1906 1921 M Russkij put 2001 Vip 9 S 44 376 s Vserossijskaya memuarnaya biblioteka Nashe nedavnee 3000 ekz ISBN 5 85887 106 2 DzherelaSbornik biografij Kavalergardov 1826 1908 Sankt Peterburg 1908 S 375 Volkov S V Oficery rossijskoj gvardii Opyt martirologa M Russkij put 2002 S 473 Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 L Mnuhin M Avril V Losskaya Moskva 2008