Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тасліма Насрін | ||||
|---|---|---|---|---|
| бенг. তসলিমা নাসরিন | ||||
 | ||||
| Народилася | 25 серпня 1962[1][2][…] (61 рік) Міменсінгх,  Східний Пакистан (нині Бангладеш) | |||
| Громадянство |  Бангладеш Швеція | |||
| Місце проживання | Нью-Делі | |||
| Діяльність | письменниця, лікарка, активістка за права жінок | |||
| Сфера роботи | поезія і есей | |||
| Alma mater | d (1984)[4] | |||
| Мова творів | бенгальська | |||
| Роки активності | 1973 — тепер. час | |||
| Напрямок | гуманізм (права людини, права жінок) | |||
| Magnum opus | d | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| У шлюбі з | d і d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | Почесна громадянка Парижа (2008) | |||
| Премії | Премія імені Сахарова (1994), премія Французької Республіки За права людини (2007) | |||
| Сайт: taslimanasrin.com | ||||
| | ||||
 Тасліма Насрін у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Тасліма Насрін (бенг. তসলিমা নাসরিন, нар. 25 серпня 1962) — бенгальська письменниця-феміністка, правозахисниця, за фахом лікарка-гінекологиня. Борчиня за права жінок, відома критикою ісламу, за яку отримувала погрози від релігійних фундаменталістів та змушена емігрувати. Лауреатка Премія імені Сахарова, Премії Симони де Бовуар, премії Французької Республіки За права людини.
Життєпис
Насрін народилася в сім'ї Раджаба Алі й Едуль Ари в місті Міменсінгх в 1962 році; її батько був лікарем, згодом і вона стала гінекологинею.
Після закінчення середньої школи в 1976 році і коледжу в 1978 році, вивчала медицину в медичному коледжі Міменсінгху, філії , який закінчила в 1984 році зі ступенем бакалавр медицини. У коледжі продемонструвала схильність до поезії, писала твори у поетичному журналі під назвою «Shenjuti». Після закінчення університету працювала деякий час в клініці планування сім'ї у Міменсінгху, потім практикувалася в гінекологічному відділенні лікарні Мітфорд і у відділенні анестезії лікарні медичного коледжу Дакки.
Насрін була одружена тричі: з бенгальським поетом (Рудра Мохаммад Шахідуллах), бангладеським журналістом (Наджімул Іслам Хан) і редактором (Мінар Махмуд).
Є почесною громадянкою Парижа.
Діяльність
Працюючи гінекологинею, Насрін бачила багато історій зґвалтування, бачила, як розчаровуються жінки, народивши дівчаток, і тема утиску жінок стала основною в її творчості. Спочатку вона писала вірші, потім есе, врешті романи. Також видала відверті мемуари, заборонені в Бангладеш. Письменниця каже, що великий вплив на неї справили Вірджинія Вульф, Симона де Бовуар і .
Світову славу Насрін здобула в 1993 році, з публікацією напівдокументального роману («Ганьба») про переслідування індуїстів в Бангладеші (після того, як в 1992 році індуїстські фанатики в Індії зруйнували стародавню мечеть, побудовану, як вони вважали, на місці народження бога Рами).
Оскільки Насрін у книзі виступала за скасування шаріату, тобто права, заснованого на релігії, після виходу роману авторку переслідували та погрожували, в тому числі з фізичними нападами, роман вимагали заборонити.
В жовтні 1992 року одне фундаменталістське угрупування запропонувало нагороду за її смерть. У 1994 році проти Насрін порушили справу («за розпалювання ворожнечі»), доєднались інші загрози смерті, її називали «платною агенткою» антиісламістів. Сто тисяч демонстрантів кричали, що вона ренегатка, наймичка імперських сил, ще одне угруповання загрожувало випустити в місті отруйних змій, якщо її не стратять. Насрін вдалося втекти до Швеції, в 2004 року вона на кілька років переїхала до Індії (приїжджала у 2000 на презентацію книги, і тоді звучали заклики спалити її живцем), але після того, як знову почалися погрози (за голову письменниці було запропоновано 500 000 рупій в березні 2007, а в серпні 2007 обмежень на суму вже не робилося, а в листопаді в Колкаті, де вона жила, почалися такі заворушення проти неї, що довелося застосовувати армію. Насрін переїхала в Нью-Делі, де кілька місяців жила, по суті, під домашнім арештом), знову поїхала у Європу. Їй не вдалося більше побачити ні матері, ні батька.
У 2008 році Тасліму Насрін нагородили премією Симони де Бовуар, але вона відмовилася поїхати на церемонію нагородження в Париж, остерігаючись, що після її не впустять назад в Індію.
Їй все-таки вдалося повернутися в Індію, але жила в Нью-Делі, тому що уряд Західної Бенгалії в Калькутту її не пускав. У 2015 році, через погрози Аль-Каїди, емігрувала в Нью-Йорк.
Твори
Поезія
- Shikore Bipul Khudha (Голод в коріннях), 1986
- The Game in Reverse: Poems and Essays by Taslima Nasrin (Гра у Зворотнє: вірші та есе Тасліми Нашрін), 1995
- Nirbashito Bahire Ontore (Вигнанець всередині і зовні), 1989
- Amar Kichu Jay Ashe Ne (Мені начхати), 1990
- Atole Ontorin (Полонянка в безодні), 1991
- Balikar Gollachut (Гра дівчат), 1992
- Behula Eka Bhashiyechilo Bhela, 1993
- Ay Kosto Jhepe, Jibon Debo Mepe, 1994
- Nirbashito Narir Kobita (Вірші з вигнання), 1996
- Jolopodyo (Водяні лілії), 2000
- Khali Khali Lage (Відчувши порожнечу), 2004
- Kicchukhan Thako (Погостювати), 2005
- Bhalobaso? Cchai baso (Це твоя любов! або купа сміття!), 2007
- Bondini (Полонений), 2008
Зібрання есе
- Nirbachito column (Вибрані колонки), 1990
- Jabo na Keno jabo (Я не піду; навіщо це мені?), 1991
- Noshto meyer noshto goddo (Зіпсована проза зіпсованої дівчини), 1992
- ChoTo choTo dukkho kotha (Казка про тривіальні скорботи), 1994
- Narir Kono Desh Nei (Жінки не мають вітчизни), 2007
- Nishiddho (Заборонений),2014
- Taslima Nasreener Godyo Podyo (Проза та поезія Тасліми Насрін), 2015
Романи
- Oporpokkho (Суперник) 1992
- Shodh (Помста), 1992 ()
- Nimontron (Запрошення) 1993
- Phera (Повернення) 1993
- Bhromor Koio Gia (Скажіть йому секрет) 1994
- Forashi Premik (Французький коханець) 2002
- Lajja (Ганьба), 1993 ()
Оповідання
- Dukkhoboty Meye (Сумні дівчата), 1994
- Minu, 2007
Автобіографія
- Amar Meyebela (Моє дівоцтво), 1999
- Utal Hawa (Дикий вітер), 2002
- Ka (Висловлювання), 2003
- Dwikhondito (Спліт на двох), 2003
- Sei Sob Andhokar (Все те темрява), 2004
- Meyebela, My Bengali Girlhood — A Memoir of Growing Up Female in a Muslim World, 2002 ()
- Ami Bhalo Nei, Tumi Bhalo Theko Priyo Desh, 2006.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- FemBio database
- Енциклопедія Брокгауз
- https://scholarblogs.emory.edu/postcolonialstudies/2014/06/11/nasrin-taslima/
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тасліма Насрін |
![image]()
Тасліма Насрін у соцмережі «Facebook»- Women's untold stories: Michael Deibert interviews with Taslima Nasrin
- For freedom of expression by Taslima Nasrin
- — IFEX
 | Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Бангладеш. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Taslima Nasrinbeng তসল ম ন সর নNarodilasya25 serpnya 1962 1962 08 25 1 2 61 rik Mimensingh Shidnij Pakistan nini Bangladesh Gromadyanstvo Bangladesh ShveciyaMisce prozhivannyaNyu DeliDiyalnistpismennicya likarka aktivistka za prava zhinokSfera robotipoeziya i esejAlma materd 1984 4 Mova tvorivbengalskaRoki aktivnosti1973 teper chasNapryamokgumanizm prava lyudini prava zhinok Magnum opusdKonfesiyaateyizmU shlyubi zd i dAvtografNagorodiPochesna gromadyanka Parizha 2008 PremiyiPremiya imeni Saharova 1994 premiya Francuzkoyi Respubliki Za prava lyudini 2007 Sajt taslimanasrin com Taslima Nasrin u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Taslima Nasrin beng তসল ম ন সর ন nar 25 serpnya 1962 bengalska pismennicya feministka pravozahisnicya za fahom likarka ginekologinya Borchinya za prava zhinok vidoma kritikoyu islamu za yaku otrimuvala pogrozi vid religijnih fundamentalistiv ta zmushena emigruvati Laureatka Premiya imeni Saharova Premiyi Simoni de Bovuar premiyi Francuzkoyi Respubliki Za prava lyudini ZhittyepisNasrin narodilasya v sim yi Radzhaba Ali j Edul Ari v misti Mimensingh v 1962 roci yiyi batko buv likarem zgodom i vona stala ginekologineyu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v 1976 roci i koledzhu v 1978 roci vivchala medicinu v medichnomu koledzhi Mimensinghu filiyi yakij zakinchila v 1984 roci zi stupenem bakalavr medicini U koledzhi prodemonstruvala shilnist do poeziyi pisala tvori u poetichnomu zhurnali pid nazvoyu Shenjuti Pislya zakinchennya universitetu pracyuvala deyakij chas v klinici planuvannya sim yi u Mimensinghu potim praktikuvalasya v ginekologichnomu viddilenni likarni Mitford i u viddilenni anesteziyi likarni medichnogo koledzhu Dakki Nasrin bula odruzhena trichi z bengalskim poetom Rudra Mohammad Shahidullah bangladeskim zhurnalistom Nadzhimul Islam Han i redaktorom Minar Mahmud Ye pochesnoyu gromadyankoyu Parizha DiyalnistPracyuyuchi ginekologineyu Nasrin bachila bagato istorij zgvaltuvannya bachila yak rozcharovuyutsya zhinki narodivshi divchatok i tema utisku zhinok stala osnovnoyu v yiyi tvorchosti Spochatku vona pisala virshi potim ese vreshti romani Takozh vidala vidverti memuari zaboroneni v Bangladesh Pismennicya kazhe sho velikij vpliv na neyi spravili Virdzhiniya Vulf Simona de Bovuar i Svitovu slavu Nasrin zdobula v 1993 roci z publikaciyeyu napivdokumentalnogo romanu Ganba pro peresliduvannya induyistiv v Bangladeshi pislya togo yak v 1992 roci induyistski fanatiki v Indiyi zrujnuvali starodavnyu mechet pobudovanu yak voni vvazhali na misci narodzhennya boga Rami Oskilki Nasrin u knizi vistupala za skasuvannya shariatu tobto prava zasnovanogo na religiyi pislya vihodu romanu avtorku peresliduvali ta pogrozhuvali v tomu chisli z fizichnimi napadami roman vimagali zaboroniti V zhovtni 1992 roku odne fundamentalistske ugrupuvannya zaproponuvalo nagorodu za yiyi smert U 1994 roci proti Nasrin porushili spravu za rozpalyuvannya vorozhnechi doyednalis inshi zagrozi smerti yiyi nazivali platnoyu agentkoyu antiislamistiv Sto tisyach demonstrantiv krichali sho vona renegatka najmichka imperskih sil she odne ugrupovannya zagrozhuvalo vipustiti v misti otrujnih zmij yaksho yiyi ne stratyat Nasrin vdalosya vtekti do Shveciyi v 2004 roku vona na kilka rokiv pereyihala do Indiyi priyizhdzhala u 2000 na prezentaciyu knigi i todi zvuchali zakliki spaliti yiyi zhivcem ale pislya togo yak znovu pochalisya pogrozi za golovu pismennici bulo zaproponovano 500 000 rupij v berezni 2007 a v serpni 2007 obmezhen na sumu vzhe ne robilosya a v listopadi v Kolkati de vona zhila pochalisya taki zavorushennya proti neyi sho dovelosya zastosovuvati armiyu Nasrin pereyihala v Nyu Deli de kilka misyaciv zhila po suti pid domashnim areshtom znovu poyihala u Yevropu Yij ne vdalosya bilshe pobachiti ni materi ni batka U 2008 roci Taslimu Nasrin nagorodili premiyeyu Simoni de Bovuar ale vona vidmovilasya poyihati na ceremoniyu nagorodzhennya v Parizh osterigayuchis sho pislya yiyi ne vpustyat nazad v Indiyu Yij vse taki vdalosya povernutisya v Indiyu ale zhila v Nyu Deli tomu sho uryad Zahidnoyi Bengaliyi v Kalkuttu yiyi ne puskav U 2015 roci cherez pogrozi Al Kayidi emigruvala v Nyu Jork TvoriPoeziya Shikore Bipul Khudha Golod v korinnyah 1986 The Game in Reverse Poems and Essays by Taslima Nasrin Gra u Zvorotnye virshi ta ese Taslimi Nashrin 1995 Nirbashito Bahire Ontore Vignanec vseredini i zovni 1989 Amar Kichu Jay Ashe Ne Meni nachhati 1990 Atole Ontorin Polonyanka v bezodni 1991 Balikar Gollachut Gra divchat 1992 Behula Eka Bhashiyechilo Bhela 1993 Ay Kosto Jhepe Jibon Debo Mepe 1994 Nirbashito Narir Kobita Virshi z vignannya 1996 Jolopodyo Vodyani liliyi 2000 Khali Khali Lage Vidchuvshi porozhnechu 2004 Kicchukhan Thako Pogostyuvati 2005 Bhalobaso Cchai baso Ce tvoya lyubov abo kupa smittya 2007 Bondini Polonenij 2008 Zibrannya ese Nirbachito column Vibrani kolonki 1990 Jabo na Keno jabo Ya ne pidu navisho ce meni 1991 Noshto meyer noshto goddo Zipsovana proza zipsovanoyi divchini 1992 ChoTo choTo dukkho kotha Kazka pro trivialni skorboti 1994 Narir Kono Desh Nei Zhinki ne mayut vitchizni 2007 Nishiddho Zaboronenij 2014 Taslima Nasreener Godyo Podyo Proza ta poeziya Taslimi Nasrin 2015 Romani Oporpokkho Supernik 1992 Shodh Pomsta 1992 ISBN 978 81 88575 05 3 Nimontron Zaproshennya 1993 Phera Povernennya 1993 Bhromor Koio Gia Skazhit jomu sekret 1994 Forashi Premik Francuzkij kohanec 2002 Lajja Ganba 1993 ISBN 978 0 14 024051 1 Opovidannya Dukkhoboty Meye Sumni divchata 1994 Minu 2007 Avtobiografiya Amar Meyebela Moye divoctvo 1999 Utal Hawa Dikij viter 2002 Ka Vislovlyuvannya 2003 Dwikhondito Split na dvoh 2003 Sei Sob Andhokar Vse te temryava 2004 Meyebela My Bengali Girlhood A Memoir of Growing Up Female in a Muslim World 2002 ISBN 1 58642 051 8 Ami Bhalo Nei Tumi Bhalo Theko Priyo Desh 2006 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https scholarblogs emory edu postcolonialstudies 2014 06 11 nasrin taslima Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Taslima Nasrin Taslima Nasrin u socmerezhi Facebook Women s untold stories Michael Deibert interviews with Taslima Nasrin For freedom of expression by Taslima Nasrin IFEX Ce nezavershena stattya pro pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Bangladesh Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi