Алла Вікторівна Тараніна солдат окремого загону спеціального призначення НГУ Азов Національної гвардії України учасниця

Алла Вікторівна Тараніна — солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни, що загинула в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Алла Тараніна

Тараніна Алла Вікторівна

Солдат

Віталій та Алла Тараніни, бійці полку «Азов»

Загальна інформація

Народження

5 лютого 1989
м. Красногорівка, Донецька область, Україна

Смерть

8 травня 2022 (33 роки)
м. Маріуполь, Донецька область, Україна
(в результаті ворожого бомбардування заводу «Азовсталь» в м. Маріуполі)

Національність

українка

Псевдо

Руда

Військова служба

Роки служби

2014—2022

Приналежність

Формування

Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таранін.

Життєпис

Народилася в 1989 році у м. Красногорівці на Донеччині.

В цивільному житті працювала перукарем, займалася манікюром. В 2014 році виїхала з рідного міста і стала волонтеркою. В Окремому загоні спеціального призначення НГУ «Азов» - з 2014 року, майже від початку його створення. Спочатку працювала на кухні, в подальшому оформилася на військову службу. Проходила військову службу на посаді діловода разом з чоловіком, також військовослужбовцем «Азову». З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебувала на передовій — брала участь у боях за Маріуполь.

Загинула 8 травня 2022 року, в результаті скидання росіянами чергової авіабомби на завод «Азовсталь». Чотири поверхи бункера, в якому перебувала Алла, провалилися.

Родина

Її чоловік — старший лейтенант Віталій Таранін загинув 15 квітня 2022 року під час обстрілу заводу «Азовсталь». Після одруження в полку, в м. Маріуполі в них народився син (нар. 2019). Син Данило з 24 лютого 2022 року перебував з дідусем Олександром Тараніним (колишнім чоловіком ветеранки Азову Роллани Бондаренко). Він забрав його з Маріуполя до м. Полтави, де мешкав зі своєю родиною, а потім переїхав й осів на Івано-Франківщині в с. Саджавці Богородчанського району. Між колишньою дружиною Роландою Бондаренко, яка повернулася з Берліну, та дідусем (батьками чоловіка) розгорнулася боротьба за опікунство.

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті

Див. також

Таранін Віталій Олександрович

Примітки

Алла і Віталій Тараніни, бійці полку «Азов». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2022.
Коціра, Христина (9 серпня 2022). «Я живу в пеклі»: мама полку «Азов». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
Это был зов сердца: украинка бежала к мужу в госпиталь на Азовсталь, на следующий день он погиб
На Прикарпатті за опіку над хлопчиком, чиї батьки загинули на Азовсталі, воюють його бабуся і дідусь. https://kurs.if.ua (укр.). 18 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
Тато з мамою загинули на «Азовсталі», а дідусь з бабусею воюють за трирічного внука. https://visnyk.lutsk.ua (укр.). 2 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
Сімейна трагедія: дідусь та бабуся «воюють» за онука, батьки якого загинули на «Азовсталі». https://varta1.com.ua (укр.). 19 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.

Джерела

Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[1] Алла і Віталій Тараніни, бійці полку «Азов». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2022.

[2] Коціра, Христина (9 серпня 2022). «Я живу в пеклі»: мама полку «Азов». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.

[4] Это был зов сердца: украинка бежала к мужу в госпиталь на Азовсталь, на следующий день он погиб

[5] На Прикарпатті за опіку над хлопчиком, чиї батьки загинули на Азовсталі, воюють його бабуся і дідусь. https://kurs.if.ua (укр.). 18 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.

[6] Тато з мамою загинули на «Азовсталі», а дідусь з бабусею воюють за трирічного внука. https://visnyk.lutsk.ua (укр.). 2 липня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.

[7] Сімейна трагедія: дідусь та бабуся «воюють» за онука, батьки якого загинули на «Азовсталі». https://varta1.com.ua (укр.). 19 червня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.