Таранець Олександр Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таранець.

Олекса́ндр Миха́йлович Таране́ць (26 березня 1924(19240326) в селі Зелене, Петрівський район, нині Кіровоградська область, УРСР — 27 лютого 1998, Відень, Австрія) — український концертно-камерний співак (ліричний баритон). Народний артист України (1984).

Таранець Олександр Михайлович
Основна інформація
Дата народження	26 березня 1924(1924-03-26)
Місце народження	Зелене, Петрівський район, Криворізька округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	27 лютого 1998(1998-02-27) (73 роки)
Місце смерті	Відень, Австрія
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР і Україна
Професії	оперний співак
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Співацький голос	баритон
Інструменти	вокал^[d]
Нагороди

Надгробок Олександра Таранця на Байковому кладовищі в Києві

Життєпис

Народився 1926 року. Приписав собі два роки, щоб підти на фронт. Учасник Німецько-радянської війни.

Після демобілізації (в 1947) закінчив Дніпропетровське музичне училище.

Вищу вокальну освіту здобув у Київській консерваторії (1951—1955, клас Івана Паторжинського), куди був прийнятий одразу на другий курс .

З 1953 — соліст Української державної естради (з 1959 — Укрконцерт).

У репертуарі співака були твори українських та російських композиторів — М. Лисенка, М. Глінки, К. Вільбоа, Я. Степового, В. Косенка, Білаша, А. Філіпенка, П. Майбороди (перший виконавець «Пісні про рушник»), І. Шамо, а також українські народні пісні.

Лауреат Республіканського конкурсу вокалістів у Києві (1959, ІІ премія). Гастролював з концертами за кордоном. Наспівав на грамплатівки чимало українських народних пісень та пісень українських композиторів.

Перший виконавець пісень , , «Пісня про рушник», «Ясени», , «Моя стежина», та інших. Брав участь в озвученні 48 кінофільмів, серед яких «Літа молодії» (1958), «Киянка» (1958), «Роман і Франческа» (1960).

Понад 120 днів співав для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (1986—1987). Трохи пізніше це відбилося на здоров’ї. У чоловіка виявили пухлину в легені, після чого видалили легеню.

Гастролював із концертами за кордоном. Наспівав на грамплатівки чимало українських пісень, народних та сучасних. Однак його сольний альбом вийшов лише за часів незалежності на компакт-диску.

Популярним на естраді був дует Олександра Таранця і Петра Ретвицького, які познайомилися ще студентами. Дует виступав 27 років і подарував слухачам пісні «Пливе човен», «Місяць на небі», «Коли розлучаються двоє», «Сніг на зеленому листі», «Як затьохкав соловейко» та інші.

Раптово помер 27 лютого 1998 року у Відні, де був у справах. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Пам'ять

• 2002 — Документальний фільм, присвячений життю і творчості співака: «І на тім рушничкові…» (Укртелефільм, автор і режисер , оператор )
• Вечір пам'яті до 75-річчя від дня народження Олександра Таранця в Палаці «Український дім» м. Києва 29 березня 2001 року, за участю майстрів літератури та мистецтв. Автор і режисер-постановник Микола Рудаков.

Примітки

1. Олександр Таранець – чоловік, який чорнобильців лікував піснями - kropyvnytskyi.in.ua (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.
2. Олександр Таранець // Світ-інфо. — № 101, 20 квітня 2017. — С. 16.

Посилання

• Дискографія на discogs.com(англ.)
• [1] Українська Радянська Енциклопедія
• Аркадій Музичук. «…Оживе все знайоме до болю» Газета «День»
• Українські пісні
• Золотий Фонд української естради.
• Петро Андрійчук. Пам'яті Олександра Таранця./Про вечір пам'яті в «Українському домі».//Урядовий кур'єр: газета.2001,7 квітня. С.9

Література

• Віктор Жадько. Українського некрополь. -К.,2005.-С.304.
• Віктор Жадько. Байковий некрополь.-К.,2004.-С.183.
• Микола Рудаков.Пам'яті народних улюбленців.//Урядовий кур'єр: газета.2001,20 січня. С.16
• Микола Рудаков.Улюблений народний.//Трудова слава: газета. Смт Петрове Кіров.обл.2001,24 березня. С.2
• Ігор Рябцев. Пісня об'єднала три покоління кіровоградців.//Вечірня газета. Кіровоград.2002,8 лютого. С.2